Сценарій свята «Останній дзвоник»

СЦЕНАРІЙ СВЯТА «ОСТАННІЙ ДЗВОНИК»

Мета : привітати учнів із закінченням навчального року; розвивати вміння виступати перед аудиторією; виховувати почуття поваги до вчителів, батьків, однокласників, до професії вчителя; почуття вдячності своїм батькам.

Оформлення майданчика: повітряні кульки, напис на дверях школи «Школо, до побачення!»

Обладнання: квіти для покладання, «двієчки» для першокласників; символічні дзвоники для 11 класників, аудіо записи пісень та мелодій.

 Вед.  Ранішній гомін і квіти з вітаннями,

          Барви святкові і зелень рясна -

          В зошиті, списаному до останнього.

          Крапку упевнено ставить весна.

Вед.  Вже в сум’ятті закружляло чудовому,

Та наближається термін, коли

Дзвоник Останній покличе, щоб знову ми

Нашим доробкам межу підвели.

Вед.  Добрий день дорогі вчителі, шановні гості, батьки. Сьогодні в нашій школі радісне і трішки сумне  свято. Радісне тому, що починаються літні канікули. А сумне тому, що воно останнє для наших    одинадцятикласників.

Вед.            В струнких шеренгах в майбутнє  зупинивши крок,

                         Стоять врочисто на лінійці

                        Ті, для яких востаннє пролуна дзвінок.

                        Для них тісним стає шкільне подвір’я,

 

Вед:       Скільки літ в цих стінах пережито,

                        А перерв, занять, шкільних дзвінків,

                         І нарешті довгожданне літо,

                         Школа проводжа випускників.

Вед:  На урочисту лінійку присвячену святу „ Останнього дзвоника” запрошуються 11-класники:  доброзичливі, толерантні, загадкові, елегантні, розумні, дотепні, романтичні, екстравагантні,  невгамовні, веселі та їх класний керівник –  ...

 ( Під муз супровід 11 класників виводить кл. керівник.)

              Вед.   Ми проводжаємо випускників

На радість і на славу.

Рівняйтесь! Струнко всі! Звучить

Славетний Гімн держави!

                        До виконання Гімну стояти струнко!

( Звучить Державний Гімн України )

Вед. Увага! Свято Останнього дзвоника оголошується відкритим                     

Ведуч  На камені – священні імена

             У дзвонах тиші – голоси нетлінні.

             Вони звучать у нашім поколінні

             Як невмируща совісті струна.

Ведуч. Традиція у нас існує здавна :

              В хвилини щастя й урочистих свят

              Покласти квіти до підніжжя обеліска,

              Згадати про полеглих всіх солдат.

Ведуч.  Право покласти квіти до пам’ятника загиблим воїнам надається   учням школи _____________________________

Вед:      Весняні роси, наче самоцвіти

              Виблискують на сонці раз у раз.

              Прийшли із нами радість розділити

              Шановні гості. Слухаємо вас.

ЗДВР:   Вітаємо шановних гостей :_________________

               Ведуч:  Знову дзвоник останній у школі

                             І директора туга бере,

                             Скільки знову дівчат і хлоп’яток

                             В путь життєвий вона проведе.

Ведуч. Очікуванням кожне серце б’ється ,

             Надії вогник у очах не згас…

             Директорові слово надається ,

             Директор нині привітає  вас.

Ведуч. Слово надається директору школи ........

ЗДВР : Слово для привітання надається ..... ( виступи гостей )

        Ведуч:      Прийшов час і нашим випускникам сказати слово. Вони йшли до цієї миті всі довгі 11    років. І зараз вони розкажуть нам, що вони думають, коли мить прощання зі школою вже за  крок від них.                                                              

       Ведуч        Тож дай вам, доле, світлий шлях широкий,

                         Випуск 2011 року!

                         Хай кожний своє щастя знайде сам!

                         І зараз надається слово вам!

В И П У С К Н И К И

           1.1. Ну от і все. Спасибі, люба школо,

    Бо промайнули довгих одинадцять літ.

   Уроки, дискотеки, друзів коло -

   Прекрасний, чарівний дитинства світ!

1.2 Були ви з нами поруч в кожній справі –

шановні, любі, щирі вчителі,

 Порадники суворі і ласкаві,

Ви - честь і слава нашої землі.

 1.3.  Ви вчили нас в пораді і розмові,

 Були завжди опорою для всіх.

Ми вірили: є вищий сенс в любові

 Безчестя, підлість, зрада - тяжкий гріх.

1.4 Ми всі здоров'я, щастя вам бажаєм,

 Бо стан душі не висловить словам.

 За все, чого навчилися і знаєм,

Сьогодні ми завдячуємо вам!

1.5 І ось ця мить, в житті єдина мить,

Коли останній дзвоник продзвенить.

Мелодія весела і сумна,

Мов спогад серця зараз про луна.

1.6 Ось ти ідеш із друзями у клас,

 А ось ти закохався в перший раз.

 Біля  віконця дівчина руда –

Твоя найперша радість і біда.

  1.7 А ось слова кохаю і повір,

А ось з літератури перший твір

 Ось дискотеки голос, метушня,

Казковий вечір, світле сяйво дня.

1.8 А ось контрольна, тест, екзамен, зріз

Можливо, успіх, може, море сліз...

 Нова мета і поклик висоти,

І хлопець, що сказав : «Найкраща - ти!»

1.9 Це сонця промінь, чиста даль ясна,

А ще - твоя сімнадцята весна.

Це мрії, плани, це в майбутнє крок.

Так, друже, це останній наш дзвінок.

Вед: Шкільні роки-це 3000 днів. 3000 днів ви прокидалися, не додивившись найзвабливіших снів, і йшли знайомою стежкою до школи. І хоч частенько сонечко кликало на вулицю, в ліс, на річку, ви прямували до школи.

Вед: Скільки контрольних і лабораторних робіт ви виконали, поки настав цей день. Але перші знання дала вам ваша перша вчителька.

Вед.  Сувора й водночас ласкава, мудра й чуйна вела вас крізь роки дитинства, укладала   частинку свого серця, дарувала своє тепло, любов і турботу, учила бути чесними,  справедливими ваша перша вчителька.

 Вед.     З вами,  перші вчителі, вони зростали й залишили в початковій школі своє дитинство. А забрали з собою вашу усмішку, ваш голос, вашу любов.  

 Ведуч.        Слово для привітання надається першій вчительці ..........       ( виступ першої вчительки)                                                                          

        2.1   Ділили завжди Ви із нами

Навчання, працю і свята.

Ви нас навчили чесно жити

Єднатися в нелегкий час

Ми класом почали дружити

       2.2    З'явились справи спільні в нас.

Ми полюбили фізкультуру

Росли й міцніли з кожним днем

Вивчали рідну ми культуру

Було в нас свято не одне

                                               ( вручають квіти першій вчительці )

Ведуч.   До класного керівника звертаємося знову:

              Скажіть напутнє, мудре слово.             

 Вед.     Слово вашій другій мамі ........ ( виступ кл. керівника )

3.1 Кожен  з нас до того звик ,

Що наш класний керівник

(А точніше класна мама)

Завжди поруч, завжди з нами.

Як без неї далі бути?

Навіть важко всім збагнути.

3.2. Хто похвалить, хто посварить,

Хто заступиться, не зрадить.

І в поїздці, і в поході,

Чи в кіно, чи на природі.

Нерозлучна завжди з нами,

Наче з доньками й синами.

3.3       Мама духовна, о, чим же віддячимо?

Тим, що ми є, і тим, що ми значимо,

Тим, що ми створимо, тим, ким ми будемо,

Тим, що в житті ми своєму здобудемо.

Прийміть в нагороду оці квіти.

І знайте, що вас люблять ваші діти.

                                               ( вручають квіти кл.керівнику )

Ведуча: Традиції і звичаї народу...

У них життя, характер і душа.

Тож короваєм починається дорога,

Коли дитя батьківський дім лиша.

У нім — духм’янім, сонячнім, рум'янім —

Турбота батька й мамина сльоза.

Це — захист від знедолень і обманів,

Щоб обминула нас життя гроза.

Ведуча: Сьогодні від батьків прийміть це диво

Наш український пишний коровай.

І батько, й мама, батьківська родина,

Своїх дітей зі святом привітай.

Вед.     Слово від батьківської громади мають ......__________

Батько: Благословляємо вас хлібом,

Щоб лихо не зачепило.

 Благословляємо вас хлібом

 На вдачу і добре діло!

Мати: Прийміть цей святий хліб як наше бать­ківське благословення.

 Хай у вашому житті завжди на столі хліб і сіль будуть.

Благослов­ляємо вас, діти!

(Батьки вручають коровай.)

Ведуча (коли батьки вручають коровай).

Коровай ви від батьків прийміть,

Між собою його чесно поділіть.

А якщо зібратись схочете колись,

Той шматок з собою принесіть.

І коли один хтось не прийде,

Коровай так ніхто вже і не складе.

4.1.Тепер звернутись ми б хотіли

 До наших рідних, до батьків.

Вони такими нас зростили

Які ми є! Отож прийміть

Поклін від дочок і синів.

 4.2. Бо варт пошани сивий волос.

        І тихий, рідний мамин голос.

        До ранніх зморшок придивіться

        І низько в пояс поклоніться.

4.3.  Зріднені мама й Вітчизна навіки

        Ніжністю, вродою, серцем великим.

        Завжди – бо все найдорожче для нас

        Маму нагадує нас повсякчас.

Вед: Сьогодні розділити наші радощі й печалі прийшли ті , хто протягом багатьох шкільних років поруч, пліч-о-пліч, крокував із вами з класу в клас, хто засівав у ваші серця зерна доброго й вічного.

Вед: Це наші вельмишановні вчителі. То ж вам ці привітання.

5.1. О, вчителі! Невже ви не втомились

        У юні душі сіяти зерно?

       Для цього ви на світі і з'явились,

       Щоб в учнях буйно проросло воно.

5.2  О , вчителі! І слів не підібрати,

        Епітетів, метафор, порівнянь.

        Щоб вдячності рядочки проказати

        За те, що щедро віддаєте нам.

5.3. О, вчителі! Прекрасного ви гідні,

Бо вибрали в житті свою мету;

І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,

За вашу місію подвижницьку й святу!

   5.4. Сьогодні ми зі світлою печаллю

Ступили всі через шкільний поріг...

Хай буде вам безмежний вальс прощальний

Провісником незвіданих доріг.

6.2   Не проста у медсестри робота

        Головна її турбота  -

        Про здоров’я учнів дбати,

        Від хвороб застерігал

6.3   Важко нашим куховаркам,

        Бо на кухні дуже жарко,

        Вентилятор не працює,

        Але їх це не хвилює.

        Про умови гарні мріють,

        Але дітей вони жаліють

        І смачно готувати вміють!

        Вареники і омлети,

        Пиріжки, млинці , котлети,

        І борщі смачні і каші

        Їдять вдосталь діти наші.  

6.4.  Хто наводить скрізь красу?

        Дуже любить чистоту?

        Працю любить над усе?!

        На місця розставить все,

        Гарно вимиє підлогу, підбирає папірці,

        Підмите усі кутки?

        Це наші техпрацівники!

6.5   Вітання всім працівникам                                  

        Хто взимку нам тепло давав,                                        

Хто спокій наш охороняв,                                           

 І довгі роки рідних заміняв.                                         

        6.7   Нехай вам Бог допомагає,

Від лиха вас застерігає,

Здоров’я, щастя вам бажаємо,

Щиру подяку виражаємо

За вашу людяність і доброту,

Душі і серця теплоту.

        6.8 . Нехай у домі вашім завжди буде світло,

Хай люди усміхаються привітно,

Нехай земля квітчає шлях до школи!

Здоров'я вам, надії та любові!

А ще вам - довгих літ і море квітів.

Випускники дарують всім  квіти і йдуть до клумби

Ведуч      І не поспішайте дорослішати, бо ще не раз захочете повернутись у маленьку країну дитинства , саме   звідти прибули з найкращими приві­таннями гості нашого свята — маленькі першо­класники.

 

 Вед.    Цю мить вони чекали довгий час.

            Увага! Слово має перший клас!

П Е Р Ш А Ч К И

( першокласники вручають 11 класникам дзвіночки, а  11 класники їм «2» )

Ведуча: Кожного року випускники залишають школу, але їхні добрі справи, хороші традиції залиша­ються, їх продовжують ваші  наступники. Тому доз­вольте запросити для привітання 10 клас.

В И С Т У П   10   К Л А С У  

- Дорогі випускники! Радіємо за вас! Радіємо за нас!

 - Співчуваємо вам! Співчуваємо нам!

 - Вітаємо із цим веселим і сумним святом!

 - За порогом школи ви зустрінетесь з таким звабливим, таким загадковим, таким непростим дорослим життям, що ви просто зможете розгубитися, адже у вас з’явиться стільки прав!

 - Наприклад, ви можете зовсім не дивитися в бік рідної школи.

 - І навіть не вітатися з вчителями.

 - А можете - приходити сюди щодня.

 - Маєте право вчитися далі або не вчитися зовсім.

 - Виходити заміж і женитися, або ніколи не виходити заміж і не женитися.

 - Прийти в перший клас рідної школи, тримаючи за руку власного сина чи доньку.

 - Але, на жаль, уже ніколи не зможете дістати сердитий запис у щоденнику.

 - Вислухати, що гірших учнів за вас ніколи не було і не буде.

 - Прогуляти урок чи отримати двійку.

 - Для вас починається нове життя.

    Від шкільного порога хай веде

    Невідома дорога до життя.

-  В суєті не згубіть доброти,

   Силу духу черпайте в любові.

   Хоч нелегко вам буде іти,

   Не цурайтеся рідного слова!

-  Не згубіть своє чесне ім’я.

   Правда є у житті лиш єдина!

   Не забудьте, що вище нема

   Від імення – Людина!

 7.1   10 класники! За традицією ми передаємо вам цей альбом, в якому є тепер сторінка «Випуск- 20...».  Зберігайте його для наступних поколінь.

  7.2 Востаннє ми тримаємо альбом

        В якому кожен, хто вже вийшов з школи,

        Назавжди залишив свій слід

        І дружнє фото, що не вмре ніколи.

  7.3 Тепер же ви, десятикласники,

        Майбутні випускники

        Прийміть альбом, в якому радісно

        Шкільне життя живе роки.   ( передають альбом )

Вед     Подає в ранковій тиші школа

Дзвоника останні позивні…

А на серці терпко , як ніколи:

Ти ще учень й одночасно – ні.

   Вед     І ця Таня, Танечка, Тетянка,

В котру був закоханий весь клас,

Підійшла до тебе і нежданно

Запросила на прощальний вальс.

  Вед.   Випускники запрошуються на вальс дружби.

( танцюють « Вальс  дружби « )

Вед.  Якщо сили в дорозі покинуть,

Рідний дім, рідну школу згадайте...

Хай сюди всі думки ваші линуть -

І до нас ви частіш завітайте!              

8.1 В дитинство іще повернусь,

Хоч мічені думи літами,

І школі старенькій, як мамі,

При зустрічі низько вклонюсь.

8.2 Хмарина дитинства сія

Крізь років розвихрений простір.

Пораднице, школо моя,

Як жити на світі непросто.

8.3 Будням шкільним вже нема вороття,

  У кожного в серці легке хвилювання,

Все ближче і ближче хвилина прощання,

Минає для нас безтурботне життя.

8.4 Та куди б нас не кинула доля,

 Не забути нікому й на мить

Золотінь українського поля,

 Українського неба блакить.

8.5 Тобі, Вкраїно, ясна зоре,

Священну пісню я співаю,

І над просторами твоїми

Думками гордості злітаю.

8.6 3 Шевченком у душі і серці

У синю даль іду, прямую.

І пісню щиру й задушевну

Вітчизні милій подарую.

8.7 Останній дзвоник радісний, веселий

      Для декого востаннє пролунає.

      Тож хай дзвенить він голосно і дзвінко,

       Хай випускник його запам'ятає!

ЗДВР: Школо! Для урочистого закриття лінійки, приуроченій святу Останнього дзвоника, стояти  струнко! ( Гімн України )

Вед.    От і все! Лінійка урочиста

            Скінчиться зараз. І в останній раз

            Дзвінкова пісня радісна і чиста

            До глибини душі стривожить вас.

Вед.    Наступає хвилююча мить нашого свята! Право дати останній дзвоник надається випускнику 20.. року ........ та першокласниці  .......... (дзвонять у дзвоник йдучи навколо клумб)

Вед.    На цьому урочиста лінійка, присвячена святу Останнього дзвоника, закінчена. Право першими   залишити лінійку, зробити почесне коло пошани надається випускникам 2011 року.

 ( Випускники роблять коло пошани під музику і   заходять в школу з кл. керівником )

Вед:   Шановні вчителі ! Прийміть щирі побажання та ці чарівні квіти від усіх учнів вашої школи!

( звучить музика, діти вручають квіти вчителям )

Вед.  Ми дякуємо всім присутнім за увагу, за теплі слова і просимо, за традицією створити зелений    коридор для наших випускників.

Вед.  В народі є традиція , проводжати дитину в дорогу рушниками.

Вед.   Простели, мамо, рушник,

Той , що вишивала,

Щоби рівним полотном

Дітям доля слалась.

Вед.   Дай, матусю, оберіг

Дітям на дорогу,

Щоб ніхто з них не забув

Отчого порогу.

Вед.  Тож запрошуємо дорогих рідних батьків провести своїх дітей .

( Учні школи створюють зелений коридор,

Вед.  До побачення, школо!

          На деякий час.

          Три місяці літа

          І знову у клас.