СЦЕНАРІЙ СВЯТА ПЕРШОКЛАСНИКІВ « ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»
Про матеріал
Яскравий, сучасний, зворушливий сценарій фінального свята першокласників. Матеріал створено з урахуванням концепції НУШ, спрямований на розвиток творчих здібностей учнів, виховання любові до книги та згуртування класного колективу. Цікава сюжетна лінія з віршами, казковими героями, піснями та загадками.СЦЕНАРІЙ СВЯТА ПЕРШОКЛАСНИКІВ « ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ»
Вступне слово вчителя про успіхи першокласників.
Пісня «Ми – першокласники»
( Учні дикламують вірші)
У житті найкращий 1 клас
Через те, що все тут перший раз:
Перший раз підручник,
Зошит – перший раз.
Вперше тут для нас луна дзвінок.
Вперше він покликав на урок.
1 клас вчить нас читати.
1 клас вчить нас писати..
Головне ж – вчить нас дружити
Через те, що разом веселіше жити
І з другом ніколи тужити.
Вчимося в нашій школі.
Ми ходим в 1 клас.
Проблем у нас доволі –
Усі жаліють нас.
Уроки такі довгі-
Немає їм кінця.
А хочеться погратись
Й сховатись за стільця.
Читати ми навчились
Писати гарно теж.
Ніколи не лінились
Невдах нема у нас.
Ми зрілі вже малята,
Але не малюки.
Бо цілий рік у школі
Учились залюбки.
Ми – сильна половина класу.
Ми уміємо добре дружити.
Зможем ми наших дівчат захистити.
В колективі навчаємось жити,
Рідну школу, як дім любити.
Таночок «Бджілки»
Сценка із казковими героями:
(Заходить Стецько з намистом бубликів на шиї)
Здоровенькі були! Ой, як вас тутечки багато зібралося! Щось дають чи що? Хто крайній. Ви?
Вчитель: Ти що Стецько? Схаменися! Подивися навкруги. Сьогодні діти зібралися на прощання з Буквариком. Скоро вони підуть до 2 класу.
-Тю. Я там був.
Вчитель: Невже? А чого ти там навчився? Чи вмієш ти рахувати?
Як?
Вчитель: Рахувати.
А як це?
Вчитель: А ось так (показує на пальцях) 1,2 і так далі.1, 2 і так далі.
Краще за всіх! Ось дивіться: 1,2 і так далі. 1,2 і так далі.
Вчитель: Діти, Стецько правильно рахує?
Діти: Ні
Вчитель: Так, на уроках математики ти спав. Ясно.
Ні, не спав.
Вчитель: А що ж ти робив?
-А ось що ( їсть бублик) -їв.
Вчитель: Ну добре. А читати ти вмієш?
-Ще краще, ніж рахувати!
Вчитель: Я собі уявляю. Що тут написано? (показує слово «мама»)
-Так, зараз сообразю (чухаю затилок).Чогось не соображається? Мабуть у мене (крутить біля виска) чогось не хватає. Та дарма, батько кажуть, що колись усі посходяться. Ану. Що там таке (читає): Ме, А; Ме, А (думає). Так, ясно! Ме та А, А та Ме – буде ось що (кусає бублик) АМ, АМ!
Вчитель: Так що тут написано?
-АМ! АМ! (облизується)
Вчитель: Діти, правильно прочитав наш Стецьо?
Діти: Ні
Вчитель: А що за слово тут написано?
Діти: Мама!
-Тю! А я що казав? АМ, АМ, хто мені дає? Ясна річ – мама.
Вчитель: Стецько, Стецько! Ти ж нічому в школі не навчився. Вчителів не слухав на уроці. І тому не вмієш тепер ні читати, ні писати, ні рахувати .Як же ти далі будеш жити?
-Тю! Це не головне. Головне, щоб борщ був на столі і вареники у сметані, і вранці, і в обід, і ввечері. Я і спав би- їв, і ходив би – їв, і лежав би – їв.
Вчитель: Ну хватить, Стецько. Давай запитаємо дітей, чи хочуть вони бути схожими на тебе (Стецько чепуриться)
Діти: Ні
Вчитель: От бачиш, лінивих ніхто не любить.
А мені ваша любов і не потрібна (похнюпився) Чую!
Вчитель: Що ти чуєш?
Як добре чую!
Вчитель: Та що?
Що, що, що: мама борщ зварила, ось що! Ну, мені пора обідати. До побачення.
ЗВУЧИТЬ ВЕСЕЛА МУЗИКА І ЗАХОДИТЬ БУКВАР
Буквар ми вже вивчати закінчили
Цю книжку полюбили, як зорю.
Вона усіх нас грамоти навчила
То ж скажемо спасибі Букварю.
Усі зібрались в цьому залі
Бо нині свято Букваря.
Нам трішки сумно, трішки шкода
Прощання надійшла пора.
Це свято першокласників збирає
Їх мами і учителька вітає.
Радіє, веселиться дітвора-
Сьогодні свято – свято Букваря.
Беру до рук Букварик я.
Там букви всі від А до Я.
Від звуків перших до складів
Букварик стежечку провів.
Пісня «Мій Букварик»
( Учні дикламують вірші)
Колись ми були зовсім малими.
Читати й писати тоді ще не вміли.
Та кожному стрілась раз дивовижна
Яскрава, чудова, найпершая книжка.
В країну Читання повів, мов ліхтарик
Найпершая кожного книжка – Букварик.
Буквар учив нас цілий рік.
І ми тепер письменні!
Допоміг він нам відкрити диво це чудове
Як з маленьких зернят-літер виростає слово.
Я з Буквариком дружив.
Вірші з нього я учив.
Був мені він помічник-
Я до нього дуже звик.
Він мені допомагав
Все-все-все розповідав:
Про степи, ліси, поля
Бо багата в нас земля.
Про минуле наше гідне
І про те, що серцю рідне.
І про рід наш красний
І про все прекрасне.
Поки буду в світі жити –
Буду пам’ятати:
Що Буквар казав учитись і все добре знати!
Щоб любили маму й тата
Старших вміли поважати.
Щоб завжди учились добре
Й серце мали мит хоробре
Прощавай, Букварику, моя перша книжко
Я тобі, Букварику, уклонюся низько.
Букварик – розумна книга!
Друг і порадник школяра.
Його шанує й дуже любить
Уся весела дітвора.
Ми у тебе навчились багато:
Знаєм Лесю і Кобзаря.
Всі вже вивчили вірші на свято
На останнім листку Букваря.
Рідний наш Букварику!
Ми тебе любили.
Ми з тобою весело
Й радісно дружили.
Та прийшла пора прощатись
Ми не зможем відтепер
До тебе ставитись байдуже.
Віднині будеш серед книг
На місці першому стояти.
Ти – найдорожчий від усіх-
Бо ти навчив читати!
Найперша в світі книжечка,
Найпершії слова.
Найперше слово складене-
Це мама дорога.
Уже малі не будемо
За клякси вибачай.
Тебе ми не забудимо
Букварику, прощай!
Вже прощатись пора
Подружились з тобою.
Станьмо разом у круг
До побачення, добрий наш друг.
Пісня «Прощавай, Букварику»
Буквар: Учіться, першокласники!
Відкривайте науки світ.
Хай буде мрійним й радісним
В науку ваш політ.
Вчитель: Потрібно всім трудитись
І наполегливо вчитись.
Старатися світ пізнавати
Нові таємниці відкривати.
І ми ці таємниці відкриєм!
Ми вже багато чого уже вмієм.
Давайте розкажемо
Що вмієм і знаєм.
Я вмію їздити на велосипеді,
А хочу іще і на мопеді.
Я вмію за погодою спостерігати
Побачите: скоро будуть квіти розцвітати.
А я посуд уже мила
І мама мене похвалила.
А я тата в шахи обіграв,
Одну заховав, а він і не знав.
А я хочу бути поетесою,
А може і стюардесою.
Хочу дві, ні- чотири мови знати-
Буду перекладачем працювати.
Президентом хочу бути я!
Ех, хоч би здійснилась мрія моя!
Ви чули???
І у нас уроки незвичайні
І ноутбук, і принтер є у нас.
І лєго, і книги – усе для навчання
Прийдеться вже докласти старань.
Буквар: А щоб знання хороші мати-
Треба розум розвивати.
Гостре око, слух, терпіння
І тоді прийде уміння!
І про тебе, в сам кінець
Люди скажуть «Молодець»!
Вчитель:
Тому у школі є знань секретна скарбничка
Вона величезна, а кому й невеличка.
Хто ту скарбничку зможе відкрити
Той буде у мирі й добробуті жити.
Нагородження учнів дипломами та медалями.
Пісня про школу.