Сценарій свята (присвячений Дню Гідності і Свободи) "В моєму серці живе Україна"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій свята (приурочений Дню Гідності і Свободи)

«В моєму серці живе Україна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оформлення: тематична стіна з фотографіями воїнів АТО,  вишивані рушники, книжкова виставка. На журнальному столику – підсвічник зі свічками, іконка Божої Матері.

Мультимедійний екран, на якому крутиться весь час слайд-шоу світлин – Майдан, Небесна Сотня, АТО.

 

Звучить мелодія.

 

Голос з-за куліс: В часи молитви і творіння

                              І мертвим і живим – уклін.

                              Не забувай свого коріння,

                              А головне – вставай з колін!

 

Виходять діти в українському вбранні.

 

1. Україна – то не звук і не просто слово.

Україна – серця стук, солов’їна мова.

2. Україна – то земля, вкрита стиглим житом

                       що так сонячно сія під небом відкритим.

3. Україна – то Дніпро, повен грай-водою.

    Україна – то добро, творене тобою.

4. Україна – то отця мудрі настанови.

    Україна – то серця, сповнені любов’ю.

5. Україна – то дитя на руках у мами,

    То одвічні відкриття брам у світлі храми.

6. Україна – це ти і я, усі ми довкола,

                     осяяні з висоти світлим Божим словом.

7. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні!

8. Тут жили наші діди й прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

9. Нема життя без України, бо Україна - це доля, яка  випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі.

10. Моя Україна… Це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками  чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ українська пісня.

ПІСНЯ «УКРАЇНА» (Т.Кароль)

 

Входить Україна.

УКРАЇНА. Я - Україна. Щедра земля під високим волошковим небом. Густі ліси, гірські вершини, розлогі степи, сині ріки та озера. Калина край вікна, похилена в зажурі верба, жовтогарячі соняшники на струнких стеблах. І серед цієї краси, серед цього розмаїття народилося найкраще в моєму житті – ось ці діти, моє майбутнє.

Діти:

11.  Ми – діти України. Ми спадкоємці твоїх історичних  традицій.
12.  Ми – твоя надія, віра у краще світле майбутнє.
13.  Це  нам творити подальшу історію.
14.  Це нам шукати шляхів до порозуміння, братерської любові та духовного єднання.
15.  Україно! Ти і досі йдеш дорогою незалежності.
16.  Ми знаємо, що цей шлях складний і тернистий.
17.  Ми маємо продовжити справу, за яку гинули тисячі патріотів.
18. Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі

Шуми, Україно, як рідні ліси

Як вітер в широкому полі

19. До суду тебе не скують ланцюги,

І руки не скрутять ворожі

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках насторожі

20. Стоять, присягають тобі на шаблях

І жити, і вмерти з тобою

І рідні прапори в кривавих боях

          Ніколи не вкрити ганьбою.

Ведуча. Україна… Скільки світанків і заходів сонця зустрічала наша чудова щедра земля. Здавалося б, ми, українці мали б бути заможними і щасливими, тим більше, що завжди відзначались працьовитістю та лагідністю вдачі. Україна мала б стати раєм на землі, а натомість протягом століть почорніла з горя. Вона не раз піднімалася з колін. Побита, скалічена, в ранах, але нездоланна. І знову Україна плаче, чому?

 

УКРАЇНА (одягнена в чорний одяг). Подивіться на мене – я знову в жалобі, в скорботі. Серце обливається кров’ю за вбитими на Майдані  в зоні АТО, за всіма героями, маленькими безневинними дітьми, людьми, яких забрала проклята війна.

 

Ведучий. Така недалека, а вже історія… Історія, що творилась на наших очах, у наших душах і серцях, на нашій рідній землі. Там, на Майдані люди поливали своєю кров’ю бруківку, боролись за наше майбутнє. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. На цю боротьбу людей підняли найкращі, молоді. Їхній вчинок – то велика жертовна любов.

Читець:

Але нашу Батьківщину, нашу Україну зламати не можна. Як птах фенікс вона відроджується із попелу, стає міцнішою, сильнішою.

Я дякую, солдате, за життя,

Що я живу без куль над головою.

За те, що маю я надію в майбуття

І я думками завжди там з тобою.

Я дякую, солдате, і за те

Що маю те, чого немає в тебе.

Домівку теплу, сонечко ясне,

Блакитне,мирне українське небо.

Я дякую,солдате, що стоїш 

В передовій за ріднуУкраїну.

За те, що чесний бій ведеш

І захищаєш неньку-Батьківщину.

Ти там стоїш, щоб сльози матерів не ллялись,

Хоч рідна мати плаче уночі.

Вона героя свого дожидає,

Вона чекає, у надіях живучи.

Я помолюсь за тебе, мій солдате,

Хай Бог оберігає вас в біді,

Бо на війні таких, як ти багато

І всі вони герої молоді.

Тобі,солдате, я завдячую життям.

Настане мир, ви цього дочекайтесь!

Одного лиш ми просимо усі:

«Додому, рідні, ви живими повертайтесь!»

 

Звучить пісня «Повертайтесь додому, солдате»

 

Ведуча.  Тисячі українців відстоювали право на краще життя на Майдані. Три місяці стояв Майдан – під осіннім дощами і мокрими снігами, під дзвонами храмів на Різдво Христове і морозами на благословенне Водохрестя. За ці три місяці Україна прожила цілу епоху.

 

Ведучий. Усі телеканали світу обійшли кадри, де 20-річний Сергій Нігоян, вірменин, який народився і виріс в Україні, читає на барикаді Шевченкове:  «Борітеся – поборете, вам Бог помагає…». На Шевченкове слово влада відповіла кулею. Сергій став першою жертвою, а потім були інші, сотні…

 

21.  Мені наснилось, що вони зустрілись:

 Убитий в Крутах й вірменин Сергій.

 В саду едемськім на травичці всілись:

 «За що тебе?» - «За Україну, друже мій»

 «Ти знаєш і мене за неї вбили,

 Та це було вже років майже сто.

 Тоді померли ми, щоб ви тут добре жили.

 А вас вбивають… Вас тепер за що?»

 «Ти пам’ятаєш, друже, та звісно, пам’ятаєш,

 Як біло-біло в нас цвітуть сади.

 І ти цей запах п’єш. І ти його вдихаєш …

 Я б все віддав, щоб хоч на мить туди»

 «А я ще ввечері узяв дівча за руку

 Й тихенько так до серця притулив.

 Тоді не знав, що Бог уже розлуку

 Навіки на землі нам присудив.

Під Крутами стояли ми стіною.

 В очах не страх, а злість до ворогів.

 Більшовики готовились до бою,

 Я йшов на смерть… а жити так хотів…»

 «Мені твій попіл стукав, брате, в груди.

 Я вірменин, а теж Вкраїни  син.

 Не мав у серці й крапельки облуди,

 За те й убив мене проклятий поганин»

 … Мені наснилось, що вони зустрілись.

 Убитий в Крутах й бородач Сергій.

 В саду едемськім на травичці всілись:

 «За Україну нас вбивають, брате мій»

 

Ведуча.  Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 роках. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. В знак підтримки України 1  лютого всі польські теле- та традіоканали транслювали  пісню «Подай руку Україні»

 

 Відео «Подай руку Україні»

 

Ведучий. Їх нарекли Небесною Сотнею – тих, кого жорстоко розстріляли на Майдані. Найстаршому було 83 роки, наймолодшому – лише 17. Ми  їх оплакували, ховали всією країною під звуки сумної лемківської пісні-балади «Пливе кача…». Знаємо, пам’ятаємо їхні імена, хоч і не були особисто знайомі.

 

22.  А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кров ю перемішана сльоза....

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін -

Спереду - сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній, сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла..

 

Ведуча. Небесна Сотня молиться за Україну. Ми молимося за них, а вони сподіваються, що нам вистачить віри. Віри в себе. І пам’яті про ті Небесні Сотні, якими українська земля пожертвувала за право бути.

 

Ведучий. 2014 рік – найтяжчий для України часу незалежності. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ  наштовхнувся на російську агресію. Росія анексувала Крим, а зараз веде неоголошену війну на Сході України. АТО  - продовження бійні. На сьогодні там загинуло  сотні наших вояків, тисячі поранено.

 

ВІРШ «Дві душі». Віталій Костенко.

ПІСНЯ «ЧОРНІ КВІТИ»

 

 

 

Ведучий. Кожного дня, щогодини Україна, завдячуючи сміливим хлопцям, нашим захисникам, патріотам, серед яких є і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Тож молімося за них, аби живими і здоровими повернулись додому.

 

 

Ведуча. Захищати рідну землю - святий обов’язок чоловіків. Хоч як боліло мамине серце, а мусила вона в усі часи проводжати синів. Благословляла в похід, благала Бога, щоб сини повернулися. Проклинала війни… А сини часто не поверталися з походів, гинули, захищаючи рідний край. Господи, та це ж так протиприродно: колисала, любила, навчала, ростила,  а війна забрала… Самотня мати до кінця своїх днів чекала своїх синів.

 

УКРАЇНА. Я - Україна, Жінка, Мати всіх  дітей,

Що  на  фронтах  воєнних  полягли.

Сьогодні  я  звертаюсь  до  людей,

Щоб  мир  у  світі  пильно  берегли.

В  душі  моїй  горить  пекельний  біль

За  всіх-усіх,  яких  не  повернуть,

 І  крик  душі  лунає  звідусіль.

Вони  до  нас  ніколи  не  прийдуть…

А  всюди  квіти…квіти…і  трава…

Цвіте  земля чарівна, запашна,

Пісні  повсюди,  музика  звучить…

 Але  ж  іде  проклята  та  війна.

Тож  встаньте всі  і  голови  схиліть,

 Згадайте  тих, хто  йшов  через  фронти.

  І  з  вдячністю  хвилину  помовчіть,

 Щоб  пам’ять  в  нашім  серці  зберегти…

 

Ведучий. Героям Майдану. воїнам АТО, всім героям, що загинули за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

 

 

ПІСНЯ «КЛЕНОВА БАЛАДА»

 

Ведучий. Ох,  скільки битв  відгриміло  довкола                    У навіжений,  божевільний  час!                    Та  чорна  кривда  -  правди  не  зборола                    І  не  піддався  світ  пітьмі,  не  згас.   Ведуча. Давно  я  чула, що  з  просторів  небесних                    Нам  світять  зорями  в  нічній  імлі                    Безсмертні  душі  праведників  чесних,                    Отих  людей, що  вмерли  на  землі.     Ведучий.  Душі героїв. Вони  очима-зорями  дивляться на  нас  із  небес, журавлями  пролітають  над  нами, сумно  курличучи  в  небесній далині.   Ведуча.  У  нашій  пам’яті вони  вічно  живі. Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави.   Ведучий. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незлічена кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.    Ведуча.  Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше знали її, країна гарячої любові до народу, довгої вікової героїчної боротьби за волю.   Ведучий. Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.   Ведуча. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень-перетворень, що відбуваються в нашій країні.   Ведучий. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

Ведуча. Немає на світі кращого неба, ніж небо України!

Подивімось на своє небо і думкою полиньмо аж до Бога і гляньмо на зелено-блакитну Землю – і тоді відкриється нам на зелено-блакитному суцвітті планети  край, що нагадує собою серце - Україна!

Ведучий. Ні! Як нема кращого неба, ніж небо України, так і немає кращої землі, ніж наша Україна! Обєднаймося ж усі задля миру та спокою на рідній землі. Ми проти війни!   ПІСНЯ «СВІТ БЕЗ ВІЙНИ»

 

Ведучий. Ми щодня говоримо один одному «Доброго ранку», «Доброго дня».

 

Ведуча. І дійсно, хай кожний зустрічний ранок буде добрим та мирним! А кожний день – світлим, ясним та радісним.

 

 

Ведучий.

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

 

Ведуча.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

 

Ведучий.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

 

Ведуча.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

 

Ведучий. Слава Україні!

Всі: Героям слава!

Ведучий: Україна…

Всі: Понад усе!