Сценарій свята: "Прощавай, букварику!"

                                         ПРОЩАВАЙ, БУКВАРИКУ!

Вчитель: Шановні гості! Ми раді вітати вас на нашому святі. Сьогодні наші  діти прощаються з першою шкільною книгою.

1 ведучий: Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі!

                   Ну що, усі зібрались у залі?

2 ведучий: Та ні, когось не вистачає.

1 ведучий: Кого? Самі ж бо відгадайте,

                   А потім радо привітайте.

2 ведучий: До школи радо хто спішить?

                  Хто старанно уроки вчить?

                  Хто хоче все на світі знать,

                  Уміє і читать, й писать?

                  Усі їх завжди пізнають.

                  Скажіть – но, як цих діток звуть?

Усі: Шко-ля-рі!

1 ведучий: Хто радує і тат, і мам?

                   Хто кожну справу робить сам?

                   Хто дружно й весело співа,

                   Родину щастям зігріва?

                   Усі їх завжди пізнають.

                   Скажіть – но, як цих діток звуть?

Усі: Шко-ля-рі!

2 ведучий: Що ж, вітайте! Ось він – наш веселий, дружний перший клас!

                        Під музику «Вчать у школі» заходять учні 1-го класу

Вчитель: Привітаємо наших школярів!

             (Вчитель називає прізвище та ім’я учня. Дитина встає і кланяється)

1 учень:

Є святкових днів багато

На листках календаря,

А між ними й наше свято-

Вшанування Букваря.

2 учень:

Усі зібрались в цьому залі,

Бо нині – свято Букваря.

Нам трішки сумно,

Трішки шкода,-

Прощання надійшла пора.

3 учень:

Букварик – розумна книга,

Друг і порадник школяра.

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

4 учень:

Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали з Букваря.

5 учень:

Першачки – сім’я єдина,

Учили ми за складом склад:

Мама, щастя, Україна,

Річка, гори, пишний сад.

І за все це говорю:

Усі: Спасибі книзі – Букварю!

                               Вітаємо вас піснею «Школу любимо ми дуже»

Вчитель: Навчився читати весь наш клас,

                І можна привітати нас.

                Ми першу сходинку пройшли

                В шкільному нашому житті.

6 учень:

Тішать нас перемоги,

А були ж і тривоги –

Важко було починати

І читати, і писати.

7 учень:

Нам уроків задають

З кожним днем все більше –

Перший клас, як інститут,

Тож міркуй скоріше!

8 учень:

Задає учителька

Нам такі задачі,

Що над ними інколи

Тато й мама плачуть.

9 учень:

Не злякались ми задач!

Не хвилюйтесь, все гаразд.

Разом труднощі здолаєм

І підемо в другий клас.

10 учень:

Ми мости і кораблі

Будем будувати.

11 учень:

Я банкіром хочу стати,

Полюбляю рахувати!

12 учень:

А я в лікарні після школи

Всім робитиму уколи.

 

 

13 учень:

Я піду в учителі,

Діток вчитиму малих.

14 учень:

Я прийшов до школи вчитись,

Бо вже вирішив давно:

Стану, мабуть, футболістом

Або зіркою кіно.

15 учень:

Я також прийшов учитись,

Бо поставив я мету:

Скоро стану Президентом

Хай лиш трохи підросту!

16 учень:

Мріймо! Мріяти не рано!

Рік за роком швидко мчать…

Якщо будемо старанні,

В школі нас всього навчать!

Вчитель: А чи хотілося щодня ходити до школи, дізнаємось

                                        з пісні «Засмутилось кошеня»

 Ми зібралися на свято, щоб попрощатися з першою книгою 

 Букварем. А де ж він? Може пошукаємо його…

                                      СЦЕНКА «БАБА ЯГА»

                                              Забігає Баба Яга

Баба Яга: Книгу знайшла я чарівну,

                 У господарстві помічну.

                 За нею буду чаклувати,

                 Чортенят своїх навчати.

                 Чортику! Ти де сховався?!

                 Подивись-но, в мами цяця!

                                 Шукає чортеня і не знаходить

                 Ото капосний малюк!

                  Геть відбився вже від рук!

                  Зараз мама почаклує,

                  Вітерцем тебе придує.

                          Чаклує. З’являється чортик і помічає Буквар

Чортик: Що ж це матінко моя,

               Невже чорна магія!

              Якісь знаки та карлючки,

              Мабуть, це Кощія штучка.

              А це що?

Баба Яга: Це буква «О».

Чортик: «О»? Отрута! Не бери»

Баба Яга: Чортику, ти не хвилюйся,

                 Заспокойся і вгамуйся!

                 Справді, книга чари має,

                 Бо дітей читать навчає.

                 Будь-який малий школяр

                 Зна, що книга ця – Буквар.

                 Тому й ти навчись читати,

                 Досить вже байдикувати.

                 Шістсот років лише й знаєш,

                 Що гуляєш та гасаєш.

Чортик: Я читати?! Ти жартуєш?!

Баба Яга: Ти мене погано чуєш?

                                (ганяється за чортиком)

                 Я тебе наздожену і за книгу посаджу!

                 Букви вчи, не йди нікуди,

                 А то гірше тобі буде!

                 А прийде Кощій, наш тато,

                 Будеш йому звітувати!

                 Я ж лечу в ліс на нараду

                 І даю тобі пораду:

                 Швидше справою займися,

                 Часу не марнуй, учися!

                            Чортик бере Буквар, зітхає, підпирає голову руками.

Вчитель: Ось так, всім треба вчитися, і найперше знати літери і вміти 

                 читати.  Так що вчи букви чортику, вчи. Ой, а це хто?

                                         СЦЕНКА «НЕЗНАЙКО»

                                              Вбігає Незнайко

Незнайко: Ой! Ой! Ой! Насилу врятувався!

Вчитель: Що це за несподіваний гість? Ви, діти, його впізнали?

Незнайко: Добрий вечір!

Вчитель: Який вечір! Адже зараз день.

Незнайко: А я не знаю, чи вечір, чи день.

Вчитель: І чому ж ти так кричав?

Незнайко: Та то я від злодія втікав.

Вчитель: Від злодія? Від якого?

Незнайко: Від звичайного, який хотів украсти мою шапку.

Вчитель: Твою шапку? А навіщо вона йому?

Незнайко: Як це навіщо? Хіба ви не знаєте? Чим більша шапка, тим 

                  розумніша голова!

Вчитель: Ой, Незнайку! Не сміши нас! У тебе розумна голова? Ти ж 

                 нічогісінько не знаєш. Тому тебе і прозвали Незнайком. Ось   

                 зараз  ми перевіримо твої знання…

                                        (показує картку з літерою К)

                    Яка це літера?

Незнайко: Півжучка.

Вчитель: А точніше?

Діти: Буква «Ка».

Незнайко: Ха! Яка муха!

Вчитель: А оце? (показує букву О)

Незнайко: Та це кругле яйце!

Вчитель: А ви що, діти, скажете?

Діти: Це буква «О».

Вчитель: Ех, Незнайку, нам тебе шкода. Літер ти не знаєш, тому й книжок не   читаєш.

Незнайко: Хто? Я? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав. Ось   послухайте! Про те, як Капітошка втік від діда й від баби. Ще про те,  як дід загубив шкарпетку…

Дитина: Усе ти, Незнайку, переплутав. Та ж ці казки навіть зовсім маленькі  діти знають! Послухай доброї поради – записуйся до школи. Тут тебе  навчать читати, і ще багато цікавого зможеш дізнатися.

Незнайко: Та, мабуть, запишусь! А Букваря дасте?

Дитина: Тримай, і вчись гарно! З такою книгою не можна лінуватись!Сідай   поруч з чортенятком послухайте, як їжачок записався до школи.

                                           Пісня «Ой же сміху в нас було»

Вчитель: А зараз покажемо, яку старанність і силу волі проявляли наші діти,  вперше сідаючи за уроки…

                                (Дівчинка сидить за партою, чути нявкання)

Дівчинка: Мурчику, годі нявчати!

                  Я літери буду вивчати!

                         (чути кукурікання)

                  Не клич мене, Петьку! Облиш!

                  Я буду вчитись. А ти киш!

                  Я кинула ляльку,

                  Сиджу і мовчу.

                  Ой, ніколи гратись,

                  Бо літери вчу!

Вчитель: Богданко, а скільки літер ти вже вивчила?

Дівчинка: 33! Авжеж, багато?

Вчитель: То запрошуй їх на свято!

Дівчинка: Шановні літери, ласкаво просимо до нас на свято!

Буква «А»: Нас 33, нас 33,

                   У нас міцна сім’я,

                   Складаємо слова нові

                   Від А до Я, від А до Я.

Дівчинка: Де ви, друзі, всі живете?

                  Звідкіля так дружно йдете?

Діти (букви) всі разом: І великі, і малі,

                                        Ми живемо в Букварі.

Буква «Я»: Ми Букварика чекаєм,
                   А його усе немає.

                   Де ж це він так забарився?

                   Може в лісі заблудився?

Вчитель: Скажіть, будь ласка, шановні літери, а чи завітає Букварик до 

                 нас на   свято?

Дівчинка: Завітає! Тільки треба його  покликати.

Діти (хором): Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!

                                         (входить Букварик)

Буквар: Ну от і я прийшов до вас.

              Мої вітання, перший клас!

Вчитель: Заходь, Букварику, до нас.

                 Тебе чекає перший клас.

                 Тут весь зібрався Алфавіт!

Буквар: Я упізнав його! Привіт!

Вчитель: В нім кожна літера – жива,

                 А з них складаються слова.

Буквар: Бажаю всім щасливих літ!

              Виходь на сцену, Алфавіт!

17 дитина:

Ми літери відомі,

Ми кожному знайомі,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

18 дитина:

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні,

Бо кожна жарт чи віршика

Чи казочку несе.

«А»: А маленька наша Алла                  «Б»: Бавляться біля нори

        Рушничок на річці прала. Бобренята і бобри.

        Мама Аллі говорила: Бубонить бобер до білки:

        «Ти б його уже сушила!» «Бобреня боїться бджілки!»

        Але Алла тільки прала.

        Як сушить – вона не знала.

«В»: Вовк ведмедя розбудив:                «Г»: Гуси голосно кричали -

        «Вже весна, гуляти йди!» Горобці зерно клювали.

        Виліз велетень з барлога – Гуси гнали горобців,

        Вовк тікає в ліс від нього.                     Голубок їм підсобив.

«Ґ»: Ґава гречно газдувала,                   «Д»: «Дятле, дятле! Добрий день!

        Гогель-могель зготувала. Дуб здоровий, не впаде?»

        Ґедзь наївся – просто жах – Дятел дзьобом дріботить:

        Ґудзик тріснув на штанцях. «Двісті років буде жить!»

 «Е»: «Е!-сказала буква Е,-                       «Є»: Єнот навчав синка єнота

        Звір мене – не здожене!»    «Є в лісі річка і болото,

        І, махнувши нам рукою,    Є мисливець – він полює,

        Е зробилася луною.   Є лісник – він ліс пильнує.

 

«Ж»: Жук з журавликом дружили,         «З»: Зажурився заєць тато -

         Жабеня жука дражнило.    Заблукали зайченята!

         Жук до жаби: «Жу-жу-жу!    Зайчику, не треба сліз!

         Журавлеві розкажу»    Зубр на спині їх привіз.

«И»: и – великої немає,                        «І»: Індик хвалився до лелек:

         и – слова не починає:                       «Індику море замале!

         З глибини на півгодини             Індик сміливий, мудрий, дужий...»

         Виплив кит погріти спину.        І раптом-бовть! Загруз в калюжі.

«Ї»: Їжачок – добрячок                              «Й»: Йосип кошеня гукав,

       Восени пішов в лісок, Йодом ранку лікував:

       Ягідок, грибків зібрав, «Йод пекучий, пострибай,

       Їжачатам всім роздав. Йорж колючий, не чіпай!»

«К»: Кіт Мурко ковбаску крав,                 «Л»: Літом ластівка літає,

         Крадькома кільце кусав.                           Ластів’ят малих навчає:

         Квочка квокче: «Ко-ко-ко! «Не лінуйтесь, ластів’ята,

         Кинь ці витівки, Мурко!» Вчіться літечком літати,

                                                                              Бо як літо відлітує,

                                                                              Ми за море помандруєм»

«М»: Місяць милувався морем,             «Н»: Норці в нірці не сидиться,

         Місяць мив у морі зорі.                           Непогоди не боїться,

         Мимоволі в море впав –                          Норка нишком нирк у хащу,

         Морж із ним мороку мав!                       Не знайти її нізащо.

«О»: Один осел в гніздо осине                   «П»: Пугач показав пінгвіну

         Оберемок сіна кинув. Пишну павину пір’їну:

         От оказія була –                                          «Причеплю, причепурюся,

         Оси жалили осла!                                        Потім півню покажуся».

«Р»: Річка-стрічка невеличка,             «С»: Спить старий сердитий сом,

        Рак рачкує через річку.                        Сниться сому сьомий сон.

        Раз-два-три, між бережків                   Сонце спить, світанок спить,

        Риє рибкам черв’ячків.                        Сом смачним сніданком снить.

«Т»: Тато-тигр, тигриця-мати                     «У»: України квіти -

         Тигреня ведуть гуляти.                               Українські діти.

         Тигреня гарчати вчиться, Квітка нації цвіте,

         Тигра всякий звір боїться. Славить сонечко святе.

«Ф»: Фізкульт-ура!                                     «Х»: Ховрашок кавун приніс:

         Фізкульт-ура!                                           «Хай лежить, з’їмо колись».

         Футбол для нас –                                      Хом’ячок, малий хитрун,

         Найкраща гра!                                           Хутко схрумкав весь кавун.

«Ц»: Цап, цвіркун і цуценя                            «Ч»: Через річку, через брід

         Цирк влаштовують щодня:                           Ходить чапля на обід.

         Цап стриба, цвіркун жонглює,                     Для маленьких чапленят

         Цуценя їх дресирує.                                       Носить чапля жабенят.

«Ш»: Шишка впала – не розбилась.            «Щ»: Іди, іди, дощику,

          Шишка – в трави закотилась.                      Зварим тобі борщику

          Наша Шура в ліс пішла,                               В полив’янім горщику.

          Але шишки не знайшла.                               Тобі каша, а нам борщ,

                                                                                  Щоб рясніше падав дощ.

«Ь»: Я – не шість, я – м’який знак!       «Ю»: Юля юшку вранці їла.

        Це повинен знати всяк!                            Юля юшки не хотіла.

        Я – не літера нова.                                    Мама просить:»Ще наллю?»

        Я пом’якшую слова.                                 Юля каже: «Не люблю!»

«Я»: Ягниці бекав син ягня:

        «Я не награвся, мало дня!

        Я хочу! Буду…»

        Знайте, діти: Я – остання в алфавіті!

Букварик:

Бачу, букви вам відомі,

З ними добре ви знайомі!

Їх старанно ви вивчали

Знаєте від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали з Букваря.

Вчитель: Дякуємо тобі, Букварику! Нам з тобою було і цікаво, і весело, 

                 але   сьогодні ми мусимо попрощатися!

19 дитина:

Рідний наш Букварику,

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело

Й радісно дружили,

Та прийшла пора прощатись,

І з тобою розлучатись

20 дитина:

Любий Букварику,

Перша книжко!

Хочеться навіть

Поплакати трішки.

21 дитина:

Разом з тобою

Ми підростали.

Слово найперше

Тут прочитали.

22 дитина:

Жаль розлучатися,

Хоч і треба.

Ми не забудем

Ніколи про тебе.

23 дитина:

Я сторіночку останню

В Букварі перегорну.

 

Свого друга на прощання

Я до серця пригорну.

24 дитина:

Букв спочатку ми не знали,

Мами нам казки читали.

А з тобою подружились –

І самі читать навчились.

25 дитина:

Беру Буквар в останній раз,

Несу його в просторий клас.

Із вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже!»- говорю.

26 дитина:

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.

Вчитель: Прийшла пора прощатись. І передати Букварик тим, хто прийде в 1клас восени. Зараз наш бібліотекар прийме у вас Букварики, але з невеличким   завданням: прочитуєте слово на картці – віддаєте Буквар – отримуєте  художню книжечку і нагороджуєтесь медаллю «ЧИТАЙЛИК»

Буквар: Буквар – це лише маленька часточка тих великих знань, які дасть вам  школа. Я мандруватиму далі, а замість себе залишаю ті підручники, які поведуть вас у чудовий світ знань.

    Читанко добра, бери естафету! Веди школярів шляхами Країни Знань!

Читанка: Я – Читанка нечитана

                  Навчатиму ваш клас.

                  Гарну казку розкажу,

                  Світ широкий покажу,

                  Буду вести вас щодня

                  По сходинках знання.

Рідна мова: Як найчарівніша колискова

                     Хай завжди звучить вам рідна мова.

                     Всі народи мови мають,

                     Всі свої пісні складають.

                     Бо хто має мову рідну,

                     Той багатий, а не бідний.

Математика: Ви вже вмієте, друзі хороші,

                          Полічити татові гроші.

                          Я ще навчу вас зірки рахувати,

                          Зводити вежі, мости будувати,

                          Навчу літаки посилати до Арктики,

                          Якщо ви ще більше любитимете математику!

 

Природознавство: А де лягає сонце спати

                                І звідки вітер, звідки тінь,

                                І сніг чому такий лапатий,

                                І заєць чом такий вухатий,

                                Куди повзе рогатий жук –

                                Це я, малята, розкажу.

Музика: До, ре, мі, фа, соль, ля, сі-

               Мусять вивчити усі.

               Ну, а потім заспіваєм

               Ще неспівані пісні.

               А звучать вони, як диво-

               До, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

               У Букварика на святі

               Заспіваємо усі!

                                          Пісня «Ой у нашого кота»

27 дитина:

Недавно дуже дивно

Здавалося мені

І як писати рівно

Ці літери трудні?

І навіть з паличками

Я впоратись не міг.

Криві та з карлючками

Ну просто як на сміх.

А далі знов рядочок

Мов бублик, кругле «О»

Мені аж серед ночі

Ввижалося воно.

Пишу – виходить криво,

Неначе пада вбік.

А потім, як на диво,

Писав, писав – і звик.

Старався я не марно –

Кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно,

Виписує сама.

Вчитель: То ж сьогодні мені хочеться відзначити тих, хто старався не марно,  писав гарно, охайно, каліграфічно та вручити «Подяки від Зошита»

                                                         Вручення Подяк

Позаду нелегкий перший рік навчання. І сьогоднішнє свято – це          

перша сходинка у шкільному житті, яку учні подолали власною   працею.

                                   Вручення Грамот за гарне навчання,

 

28 дитина: Спасибі сьогодні скажем тим,

29 дитина: Хто научив любити дім,

30 дитина: Ту вулицю, де ми живем,

31 дитина: Все, що Вкраїною зовем.

32 дитина: Моя Україна – широкі простори,

                    поля і левади, долини і гори…

33 дитина: Молитва і пісня, і слово натхнене,-

                    З чого ж почалась  Україна для мене?..

34 дитина: Чи з пісні цієї, що в небо злітає,

                    Чи з рідної мови, що звуками грає,

                    Чи з Отче нашу, що мати навчає?..

Вчитель: Із пісні, дитино, що в небо злітає,

                 І з рідної мови, що звуками грає,

                 З тієї молитви, що мати навчає,

                 Твоя Україна себе починає…

                                               Пісня «Гей, моя Вкраїно»

Вчитель: Сьогодні ми у нашім дружнім колі вітаємо учнів із закінченням  1 класу і на підтвердження вручаємо вам ДИПЛОМИ.

            Які чудові у нас діти

            Що гарно вміють так радіти

            Вміють читати і писати

            Вміють батьків своїх шанувати.

35 дитина:

Поклонися щодня батькові ти низенько,

Бо в нього серденько до твого близенько.

                                        (вклоняються)

36 дитина:

Поклонися щодня матінці ще нижче,

Бо серденько в неї до твого ще ближче.

                                         (вклоняються)

                     Даруємо батькам пісню «Ти ж мене підманула»

Вчитель: Надходить літо, а з ним весела пора канікул.

                   Входить Літо і пригощає дітей солодощами, фруктами

Вчитель: Любі гості, мами й тата,

                 В нас закінчується свято,

                 Добре, що прийшли до нас,

                 Вдячні ми вам повсякчас.