Сценарій свята "Прощавай, Букварику!"

      Мета: узагальнити здобуті знання з української мови; формувати позитивне ставлення учнів до подальшого навчання у школі; розвивати мовлення, мислення, акторські та літературні здібності, спонукати до індивідуальної діяльності; виховувати інтерес до навчання у початкових класах.

     Обладнанння: плакат «Букварик – друг і поводир», емблеми літер алфавіту та цифр, повітряні кульки, святкова атрибутика, музичний центр.

Дійові особи: Буквар, Букви,  Лінійка, Зошит, Андрійко.

Зал святково прикрашений.

На свято запрошені учні початкових класів, батьки, вчителі.

Вчитель: Раді вас вітати на серйознім святі.

Урочистих днів багато на листках календаря,

А між ними й наше свято − вшанування Букваря.

День веселий й сумовитий. Свято перших букварів.

Сходинка в житті важлива для маленьких першачків.

Лунає музичний супровід (на вибір муз. керівника, на сцену виходять першокласники)

1 учень: До школи хто щодня спішить?

2 учень: Хто старанно уроки вчить?

3 учень:Хто хоче все на світі знати?

4 учень:Хто сам уміє вже читати?

5 учень:Хто радує і тат, і мам?

6 учень:Хто кожне діло робить сам?

7 учень:Хто дружно й весело співає?

8 учень:Хто дім весь щастям зігріває?

9 учень:Усі їх завжди пізнають.

10 учень: Скажіть-но, як цих діток звуть?

Всі: Школярі!

 

Буквар: Що ж, вітайте! Це ось наш,

Веселий, дружній перший клас!

Усі зібрались у цьому залі,

Бо нині свято Букваря.

Вам трішки сумно зараз стало –

Прощання надійшла пора.

Букварик все на світі знає,

Порадник перший школяра.

Його шанує й поважає

Уся весела дітвора.

1 учень: В першім класі урочистий

День прощання з Букварем.

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.

 

2 учень: Любі гості: мами й тата

В нас − Букварикове свято

Добре, що прийшли до нас,

В наш чудовий перший клас.

 

3 учень: Ми всіх гостей вітаємо

І дуже всім радіємо,

Бо вже всі букви знаємо,

Самі читати вміємо.

4 учень: Як краплинок у Дніпрі,

І як зірочок вгорі,

Як листочків на гіллі –

Стільки книг є на землі.

 

5 учень: Та одна лиш книга є,

Першою знання дає,

Кожен хто у школі вчився,

З тою книгою здружився.

6 учень: Від найпершого дня дуже любий він нам.

І веде нас усіх по Країні Знання.

 

7 учень: Літера перша і перше слово.

З книгою перша серйозна розмова.

Перша сторінка і друга сторінка.

Перша тривога і перша оцінка.

 

8 учень: Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаємо, з захватом книжки

І про майбутнє мріємо.

 

9 учень: Дякуємо, Букварику,

Що навчив нас гарно так читати.

Хай кожен гість перевіряє

Чи знають учні Букваря?

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з Буквариком?

 

Буквар: Сьогодні ми і розберемо,

Як ви Буквар учили?

Чи всі із другом Букварем

Весело дружили.

 

 

Буквар: Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу

І малечу, як зустріну,

Грамоти одразу вчу.

Зошит: Ой-ой-ой! Не маю сили! Ви на мене наступили!

Буквар: Що це тут валяється?

Зошит виявляється!

Чий він? Чий?

Зошит: Я подертий, я потертий,

Я в обкладинці старій.

Весь в чорнилі, весь в мастилі.

Буквар: Хто хазяїн твій?

Зошит:Андрій.

Лінійка: І я скаржусь на Андрія.

Буквар: Ти хто?

Лінійка: Я − Андрійкова Лінійка.

Я терплю велику муку,

Правлю хлопцю за шаблюку.

Він дубасив мною стіл.

Я вже тріснула навпіл.

Зошит: Ми тепер каліки з нею.

Лінійка: Нам потрібні ліки з клею.

Входить брудний Андрійко

Андрійко: О, мій Зошит, Лінійка.

Буквар: Що ти скажеш нам, Андрійку?

Андрійко: Я не хочу мати двійку.

Я писатиму без клякс,

Я не буду мучить вас.

Я дурні покину звички.

Допустіть до переклички.

Буквар: Ну, біжи, ставай між літер,

Та щоб сльози швидко витер.

Андрійко: Я букви знаю до ладу,

Алфавіт наш не підведу.

Пробач мені, Букварику,

Я більше не ображатиму зошити і книжки,

Я стану охайним!

Буквар: Що ж повіримо тобі, Андрійку!

Гей, ви букви голосні,

На перекличку станьте всі.

Всі в рядок хутчіш біжіть

Та про себе розкажіть!

 

Виходять діти з емблемами літер. Розказують вірші.

 

А:- В мене, - каже дід Панас, -

На городі ананас!

-Діду, ти не сплутав часом

Абрикоси з ананасом?

-Ач, - образився Панас, -

А здавалось – ананас!

И: Били, били, били ми –

Вибивали килими,

Били, витратили сили –

Вибивати припинила.

Та тепер – дивися,друже,

Килим чистий, ми – не дуже…

І: Іноді Іванка зранку

Зображає індіанку –

Вибігає на подвір’я

Зичить у індика пір’я

Та за ним, неначе дзиґа,

З іграшковим луком біга.

 

О: вже осінь. Оркестри пташині замовкли.

Птахи одлетіли. Осики пожовкли.

Козулі та олені лісом блукають –

Останню зелену травичку шукають…

 

У: В річку дивиться удав:

-Я такий красунчик став,

І плямистий, і гладкий –

В кого я удавсь такий?

 

Е: Трактори та екскаватор

Важать більш за ескалатор,

Але як той поповзе –

Вгору всіх перевезе.

 

Я: Якось мама із села

Ящик яблук привезла.

Міркували ми хвилинку

Та прикрасили ялинку:

Новий рік зробили святом

З яблуневим ароматом.

 

Ю: Кімната – каюта, стілець – корабель,

Пливімо на пошук далеких земель!

Із татом підкорюю я океан,

Бо поки що юнга, а він – капітан!

 

Є: Жодної ноти не знає єнот,

Та залюбки він співає й без нот.

Дзвінко лунає над річкою спів,

Тільки не має єнот слухачів…

 

Ї: Здрастуй, друже їжачок!

Ось тобі боровичок,

Він не тільки їстівний,

А й поживний та смачний.

-Радий дякувати всім,

Але ж я грибів не їм.

 

Буквар: Бачу вправні ви малята,

Звуки голосні завзято

Ви навчились відрізняти.

Час і пісню заспівати!

 

Виконується пісня «Мій Букварик»

 

Буквар: Давнє місто Алфавіт,

Бо йому вже сотні літ.

До нього стелиться наш путь.

Там приголосні теж живуть.

Живуть там літери в словах,

А кожне слово – звір чи птах,

Травинка чи барвистий цвіт.

Отож в похід! За мною вслід! 

 

На сцені з'являються учні з емблемами літер.

 

Б: Біля броду два бобри

Ледве вибрались з нори,

Бо боки добрячі

Гладенькі добряче.

 

В: - Скажи, восьмино же, про що сам-один

Балакав з веселкою вісім годин?

-Навчила веселка веселої гри:

Тепер я умію мінять кольори!

 

Г: Горобець у гості встиг

На гороховий пиріг,

На горіхи, голубці,

На гречанії млинці,

Гарбуза не зміг здолати, -

Мабуть, годі гостювати!

 

Г: Зграя гав о шостій ранку

Ґудзики знайшла на ганку.

Може, хтось із дітвори

Гоцав дригом догори?

 

Д: Довгим дзьобом дуб довбає,

Довгоносиків шукає

Та знаходить де-не-де…

Дятел з дуба не впаде!

 

Ж: Над садочком жук кружляв,

Жабенятко здивував:

Вже годину без упину

Жовтий жук жує жоржину.

 

З: Сніг зриває звідусіль,

Завірюха, заметіль…

А на небі в самоті

Сяють зірки золоті;

Зореліт кружляє

Ті зірки збирає.

 

Й: Войовничий йорж не спить,

Від рибалок боронить:

-Забирайте свій гачок,

Я – підводний їжачок!

Якщо хтось зайде у воду,

Буде вам замало йоду!

 

К: Кіт на килимку куняв,

На канрку поглядав.

Хоч би як він муркотів –

Гострі кігті у котів!.

 

Л: Лев лежав та гав ловив,

Слон на лапу наступив.

Лікар лева лікував,

Лід до лапи прикладав:

«Ліву лапу бережіть,

Ліпше в ліжечку лежіть!».

 

М: У місячнім морі зоря мерехтить,

Маленький метелик на світло летить.

Він мріє, щоб Сонце скоріше з’явилось,

Мереживні крильця його роздивилось.

 

Н: В низовині де річка Ніл

Призупиняє біг,

Живуть зелений крокодил

Та сірий носоріг,

А далі, де росте баньян

Та бігає варан,

Серед ліан жує банан

Нахабний павіан.

 

П: Петрик клітку прибирав,

Пилососом пил збирав.

-Попсував папузі

Пір’ячко на пузі!

 

Р: На ромашці край доріжки

Розправляє равлик ріжки:

-Прокидайтесь! Час радіти,

Час ранкову росу пити!

 

С: Сипле січень синій сніг,

Насилає сни на всіх.

Спить синиця на сосні,

Сонце бачить уві сні.

 

Т: В тропічному лісі готується свято,

Великі там-тами несуть тигренята,

А буйвол тромбони та труби приніс.

Ой, мабуть, сьогодні не спатиме ліс…

 

Ф: Фантастичний птах фламінго

Завітав на острів Бінго,

Він купався в океані,

У рожевому фонтані.

Пугач видерся на дах,

Каже: «Дуже файний птах!»

 

Х: Худорлявий ховрашок

Понапхав хурми в мішок

Та сховав від хом’яка

В хвойній хащі сосняка.

Тож тепер, сховавшись в кущ,

Хрумкотить хурмою хрущ.

 

Ц: Із полиці етажерки

Хтось поцупив всі цукерки.

Цуценя чи цяця-киця?

Хто підходив до полиці?

Але щось цікаво киця

Придивляється до Гриця…

 

Ч: Черепаха бачить сни:

Море, чайки та човни,

Бачить безліч черепах

На чарівних островах.

 

Ш: На шаховій дошці готується гра.

-Шикуймось в шеренги! До бою! Ура!

А ось пішаки сумніваються трішки:

-Куди поспішати? Крокуємо пішки!

 

Щ: Щука якось влітку

Проковтнула щітку.

Щука все збагнула:

«Щось не те ковтнула.

Для моєї пащі

Лящі були кращі!»

 

Ь: Сперечались рись та лось:

Звідки сонце узялось?

Сонце їм не заважало,

Теплий промінь простягало.

Задрімали лось та рись,

У теплі примружились…

 

1 учень: Нас 33!

У нас міцна сім'я!

Складаємо слова нові

Від А до Я!

 

2 учень: Ми мрію любимо й книжки,

Життя у нас буя.

Вчимося в школі залюбки

Від А до Я!

 

3 учень: Знай рідну мову і вивчай!

Вона твоя й моя.

Та перш за все абетку знай!

Від А до Я!

Буквар. Добре, діти, з вами! Та мені вже час повертатися до інших діток, які ще не вмі­ють читати. А вас я хочу ознайомити з іншою книжкою, яка буде далі вчити грамоти — це Післябукварик.

(Під музику заходить Післябукварик.)

Післябукварик. Добрий день! Зі святом вас, друзі!

Буквар

Любий друже, прийми естафету, Веди школярів по дорогах планети. Хай відкриють їх розум і руки Незнані шляхи на планеті Науки.

 Після букварик

Я — книга непрочитана ,

Навчатиму ваш клас,

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй.

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

 

МЕЛОДІЯ «КВІТКА»
Букварик дарує дітям велику квітку – семи квітку кольоровими пелюстками
Букварик:
Квітку цю чарівну я вам подарую.
З нею в клас із класу впевнено крокуйте.
Кожен рік бажання щирі загадайте
І мерщій від квітки пелюстку відривайте!
І як торкнеться пелюстка землі,
Реальними стануть бажання оті!

Діти:
– Дякуємо!
Діти відривають пелюстку і разом з глядачами промовляють чарівні слова:

Лети, лети, пелюсточко,
Всім щастя принеси,
Лишень торкнешся рідної
Ти матері-землі!
 

Учитель. Діти! Попрощайтеся зі своєю пер­шою книжкою і завжди пам'ятайте про неї.

Учень І

Добрий Букварику! Перша книжко! Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатись, хоч і треба,

Ми не забудемо  ніколи тебе.

Учень 2

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву,

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Учень З

Букви ми старанно вчили,

Знаєм  їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали з букваря.

Діти разом

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.

 

Буквар

Дякую вам за добрі слова.

Йду, бо чекає мене дітвора.

Всіх я мушу навчити читати,

Щоб кожен розумним міг стати.

Післябукварик

Я  бажаю вам, діти, пройти зі мною останній шлях навчання грамоти.

Навчитися читати та писати згідно нової шкільної програми.

Бажаю вам успіхів і натхнення.

Буду вашим гідним другом.

 

Відділ освіти Золочівської державної адміністрації

Золочівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3

Золочівської районної державної адміністрації

Харківської області

 

 

 

 

Свято «Прощавай, Букварику!»

 

 

 

 

 

Учителі  1-х класів:

Пономарьова Ольга Борисівна,

Маматова Тетяна Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Золочів

2018