Сценарій свята "Прощавай, Букварику"

Ведуча 1

Добридень! Раді вас вітати 
На нашім урочистім святі! 
Усіх нас школа зустрічає! 
Але когось не вистачає. 

Ведуча 2

Кого, впізнаєте, малята?

Загадку треба відгадати.

Ведуча 1

Йде по вулиці щасливий

і поважний чоловік 

Він прямує вже до школи,

Хоч йому лиш сьомий рік.

Він долає першу  в світі

Книгу мудрості – Буквар

Ви його  впізнали, діти?

Ну, звичайно, це - … (школяр)

(звучить пісня на мелодію "Бураті-но”, під музику заходять першокласники) 

1. До школи радо хто спішить? 
Старанно хто уроки вчить? 
Хто хоче все на світі знать? 
Уміє вже читать, писать? 
Усі їх завжди пізнають. 
Скажіть-но, як цих діток звуть? 
всі: Шко-ля-ри-ки 
2. Хто радує і тат, і мам? 
Хто кожну справу робить сам? 
Хто дружно й весело співа, 
Родину щастям зігріва? 
Усі їх завжди пізнають. 
Скажіть-но, як цих діток звуть? 
всі: Шко-ля- ри-ки 

Ведуча 2

З ними будемо вітатись,

Ось – наші школярики!

З другом вірним попрощатись

Принесли Букварики.

На сцені учні з буквариками

Ведуча 1

Вже квітень на календарях,

У першім класі свято –

Чудове свято Букваря

Святкують всі малята.

Учень 1

Ми всі зібрались у цій залі,

Бо нині свято Букваря.

Нам трішки сумно й дуже жаль –

Прощатись з ним прийшла пора.

Учень 2

Посміхається привітно мій Буквар.

І я теж йому всміхнусь, бо я – школяр!

Він навчив мене читати,

дав бажання більше знати

Мій найкращий вірний друг Буквар!

Учень 3

В перший клас покликав нас дзвінок.

Брав тебе на перший свій урок.

І з тих пір не розлучався, 

тому добре я навчався, 
І в знаннях міцнів за кроком крок. 

Учень 4

Люба, мила , книжечко моя, 
Розказала нам ти про усе на світі. 

Люба, мила, книжечко моя,
Путь до знань ти відкриваєш дітям. 
 

Учень 5

Букварик - наш розумний друг,

Вірний  порадник школяра. 
Його шанує й дуже любить, 
Уся весела дітвора. 
 

Учень 6

Ми Букварик почали в вересні читати

І багато встигли вже ми запам’ятати!

Хоч і важко нам було букви всі вивчати,

Та Букварик допоміг все нам подолати!

Ведуча 1

Тішать ваші перемоги,

Бо були у нас тривоги –

Перш ніж вчитися читати,

Букви всі повинні знати!

Ведуча 2

І що - букви знають всі

Ці маленькі олівці?

Діти:

Якщо ви нам не вірите,

То швидко перевірите!

Ведуча 2

Гра «Впізнай букву»

Стали букви у рядок

І побігли у садок.

Перша буква з них легка

Це, звичайно, буква .. (А)

Три стовпці, внизу межа –

От і вийшла буква.. (Ш)

Буква ця усім відома,

Перед я вона стоїть.

В ній дві палички  і круг –

Це, звичайно, буква ..(Ю)

Що за літера така,

Теж як буква А легка.

Гарно мовить, голос має,

Але слів не починає? (И)

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці,

Третій їм допомагав –

Перекладину поклав(П)

У виконанні першокласників звучить пісня Н.Май

Мій букварик

Мій букварик, мій букварик –

Він найкращий друг.

Прокидаюсь, посміхаюсь

І беру до рук.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

Приспів:

 Завдання просте –       |

А, Бе, Ве, Ге, Де.      |

Хто такий букварик має, |

Той не пропаде!        | (2)

2.Треба всім старанно вчитись,

Знати головне:

Книжка ця – найкраща в світі,

Виручить мене.

Буква "А" на зірку схожа,

Буква "О" - проста,

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота.

Приспів. (2)

Ведуча 2

Ти дивись, і справді знаєте!

А слова з них поскладаєте?

Діти

Так!

Учні 1-а та 1-б класів відгадують загадки та складають слова-відгадки з букв- інших учнів

Ведучі по черзі:

1. Знає цю найпершу книжку

будь який школяр.

Бо до всіх книжок доріжку

прокладе … (буквар)

2. Ось до класу всіх скликає

голосистий наш дзвінок,

Учні радо поспішають

із перерви на … (урок)

3. Гарна будівля, квіти довкола,

Знає й малеча, що це наша … (школа)

4. В нього серце калатає,

на урок нас всіх скликає.

Чи впізнають діти - хто він?

Наш шкільний веселий …   (дзвоник)                                                                     

5. Без них ніяк не можна в школі,

Хоч це не глобус і не карта.

До них звикаємо поволі.

Ці меблі звуть – учнівська … (парта)

6.  Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … (Україна)

7. Хто ж ті ягоди не знає,

від застуди їх приймає.

На кущах вони висять,

І, як маків цвіт, горять.

Кущ цей – символ України. 

А рослина ця — (калина)

8. Колись давно це місто заснували
Кий, Щек, Хорив та Либідь, їх сестра.

Легенду з Букваря ви вже згадали?

Столиці зичим миру і добра! (Київ)

9. Славутичем цю річку величають,

Могутня і красива в нас вона!

Ім’я її всі діти добре знають,

Хоч в Україні вона, звісно, не одна! (Дніпро) 

10. Гір засніжені вершини

І смереки, й полонини.

Ми – дослідники завзяті -

Знаєм – гори ці… (Карпати)

Ведуча 2

Вони ще й слова складають!

Мабуть, все на світі знають!

А чи всі в нас малюки

Вчать уроки залюбки?

Діти

Ні! (виводять учнів – Лінивця та Ледащо)

Ледащо

І навіщо ті уроки?

Я і так дівча нівроку!

Чим отут мені стояти,

Дайте місце, де поспати

Лінивець

Батько вчив мене ходити,

Мама – розмовляти.

На уроці ж слід сидіти,

Ще й весь час мовчати!

Ведуча 1

А Букварика де діли?

Хоч його не загубили?

Лінивець

Вчора в лісі ми гуляли,

Мабуть, там його поклали…

Ведуча 1

Тож до лісу вирушайте, 
Там Букварик свій шукайте. 
 

Ведуча 2

А тим часом у казковому лісі…

На мітлі «залітає» Баба Яга

Баба Яга (розглядаючи книгу, що у неї в руках):

Книгу я знайшла чарівну,

у чаклунстві так потрібну…

Буду Кузю я  навчати,

щоб зумів теж чаклувати!..

Кузенько! Ти де сховався?

Подивись-но , в мами цяця!

(шукає сина і ніде не знаходить)

Ото капосний малюк!

Геть відбився вже від рук!

Зараз мама почаклує ,

вітерцем тебе придує… (чаклує)

Кузя

На сцену забігає Кузя так, наче його  хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічає Буквар, вихоплює його з рук матері та розгортає.

 Що ж це, матінко моя,

знову Чорна магія?!

Якісь знаки, закарлючки!

Знов Кощія-татка  штучки?...

Ненько моя, а це що? (вказує на літеру О у Букварі)

Баба Яга

(забираючи книжку, з докором):

 От вже, неук! Буква О!

Кузя:

О-Отрута ?!Не бери!

Мерщій викинь, поклади!

Баба Яга:

Краще, синку, ти вгамуйся!

І за мене не турбуйся…

Справді, книга чари має,

бо дітей читать навчає…

Будь-який малий школяр

знає, книга ця - Буквар!

Ось і ти навчись читати,

досить вже байдикувати!

600 років лише й знаєш,

що гуляєш та гасаєш!

Кузя

Я – читати? Ти жартуєш?

Баба Яга

( беручи мітлу і погрожуючи синові):

Ти мене погано чуєш?!..

Кузя намагається втекти,але Баба Яга хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар.

Букви вчи, не йди нікуди,

а то гірше тобі буде.

А прийде Кощій, наш тато,

Буде все перевіряти!

Я ж до лісу на нараду,

а тобі даю пораду:

Краще справою займися…

Бо в лікбезі будеш вчиться!

Кузя бере Буквар, сумно зітхає.  Баба Яга виходить, прихопивши мітлу. За сценою звук польоту.

Кузя відкриває Буквар.

 За сценою лунає голос Букварика

Я – Букварик чарівний,

швидше ти мене відкрий!

Я тобі допоможу,

Я з тобою подружу!

Лиш мене не ображай,

а люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

все на світі знати зможеш!

Кузя:

Ой! Хочу… Хочу! Ну, давай!

Мене вчити починай!

Кузя починає розглядати букви і називає їх.

Це акула – буква "А”. 
А це котик – значить "КА”. 
Це указка – буква "У”. 
Швидко як я букви вчу. 
Ось зефір – то буква "ЗЕ”. 
Яблуко – це буква "Я”. 
Якщо букви поєднати, 
Можна "Кузя” прочитати. 
Який я став розумний!

Дякую тобі, Букварику! 
 

В цей час заходять Лінивець і Ледащо, побачивши Букварика, намагаються його забрати. Кузя тягне його до себе і кричить:

Це мій Буквар! Моя мама його перша знайшла!

Ледащо

А от і ні! Це мій Буквар,

бо я його перший загубив!

Лиш тепер я зрозумів,

Яку дурість я вчинив!

Хочу я його забрати

І навчитися читати!

Заходить Киця

Киця:

Фонограма «Ну що сказать?» Киця співає пісню на мотив «Что сказать»

Киця (вириваючись):

Мур – няу!..Хто це галас в лісі зняв?!

Знову діти! От морока!Ну навіщо вам уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

і нічим не переймайтесь…

Літери не треба вчити!

Проживем без них ми, діти.

Я без них не знаю лиха і гуляю у дворі!

Краще б літери сиділи у своєму Букварі!

(різко закриває Буквар)

З мене приклад всі беріть і уроки не учіть!

Безтурботно пісні я співаю,

і гуляю сама по собі,

Ваших клопотів, люди, не знаю,

І спокійно на серці мені.

Я красива, струнка і весела,

я подобаюсь друзям своїм,

Серед кішок усіх – королева,

і крім «Віскас», нічого не їм.

Ну що сказать? Ну що сказать ?

 Жила б і не тужила,

Якби ж от дітям розум дать,

щоби урок не вчили…

Ну що сказать? Ну що сказать?

Хай добре знають всюди:

Кому потрібні Букварі?!

Та викиньте їх, люди!

Киця намагається викинути Буквар, але на неї нападають Кузя, Ледащо і Лінивець.

Ой, знайшли, за що сваритись!

Зо сміху можна і вдавитись!

Ой, дивіться, що це там?!

Всі  озираються, а Киця вихоплює Буквар і високо піднімає його над головою.

 Обдурила! Не віддам!

Дражнить дітей і вони починають плакати.

Ведуча 2

Досить вам вже! Не сваріться! 

Витріть сльози, помиріться!

В нас сьогодні свято гарне!

І сумуєте ви марно!

Киця:

Свято буде? «Віскас»!.. Няв!.. (опускає руки)

Лінивець: Хапає Букварика

Я Букварика відняв!

Мій Букварику, мій друже!

Ми не залишимо тебе!

Не зможем ставитись байдуже

До тебе, любий, відтепер!

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти!

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо учиш малюків читати!

Ведуча 2:

Зрозумів, що слід навчатися,

І не можна лінуватися.

Книга – це наш друг, порадник.

Поважайте свій Букварик!

Ледащо:

Дуже хочу й я навчитись!

Обіцяю не лінитись!

І до восьмої години

Прокидатимусь віднині!

Киця:

Вчіться, наші любі діти!

Будем ми за вас радіти!

Це я вас перевіряла –

Трішечки пожартувала!

Ви веселі і завзяті, ми - одна родина,

Пригортає нас до серця мати Україна.

Під блакитним вічним небом розквітають квіти.

ВСІ:

Тож зростайте у любові, українські діти!

Звучить уривок пісні «Україно, ми – твоя надія!»

Одягну в неділю рано вишиту сорочку,

Вийду з хати, закружляю в запальнім таночку!

Засміється, заспіває сонце над ланами,

Прийме землю калинову з дивними піснями.

В кожнім серці синьоока мрія,

Що для тебе розквітає знов,

Україно, ми - твоя надія!

Україно, ми - твоя любов!

Ведуча 1

Ми хочемо у Європростір прямувати,

Для цього ще й англійську слід вивчати.

Ведуча 2

Сумнів є, що наші діти,

Зможуть нею говорити…

Ведуча 1

Є у нас заморська фея,

Помічниця завжди з нею.

Добре вміють чаклувати,

Будуть нам допомагати.

Почаклуйте нам, красуні,

Щоб розвіяти їх сумнів.

Щоб освіченими стати,

Нам англійську треба знати!

(звучить музика, феї «чаклують», діти починають викрикувати слова англійською мовою)

Учні  співають пісню англійською мовою «Алфавіт»

Учень  1

Коли умієш сам читати – 
Не треба мамі докучати, 
До бабці теж не треба йти, 
Ну почитай, мовляв,  хоч ти. 
Сестру просить тепер не треба, 
Щоб почитала, щось для тебе. 
Ані просити, ні чекати, 
А просто взяти й почитати. 

Учень 2

Ніколи не забудемо

ми книжку нашу першу!

Старанно вчитись будемо!

Вперед! До нових звершень!

Учень 3

Учень 4

Скільки зустрічали свят у цьому залі,

А такого свята, як оце, не знали!

Бо сумне й веселе в нас сьогодні свято –

Будуть нині в другий клас нас випроводжати!

Учень 5

Учень 6

Хай пісня тут лине, хай сміх скрізь лунає!

У кожного радісна усмішка сяє.

Ми дружні й веселі, радійте за нас!

Ми вже переходимо у другий клас!

Учениця 7

Навчатись далі ми готові,

Уміємо уже читати!

І мамі, й тату дали слово

Відмінниками в школі стати!

Учень 8, 9

Ну, а вчителька як буде?

Що покинемо її?

Думаю, нам в другім класі

Ще потрібні вчителі…

Вчителі

Дитинство непомітно проминає,

І діти наші швидко виростають!

Ми хочем  привітати тат і мам,

Всього найкращого бажаєм вам!

Учень

Ми теж всіх рідних хочем привітати

І запальний танок їм щиро дарувати!

Танець «Козачата»

Батьки

Цей рік ви були не під крилами в мами,

Тут інші про вас турбувались серця!

Спасибі усім, хто був поруч із вами,

І душу свою віддавав до кінця!

(діти дарують квіти директору школи)

Ведуча:

Слово для привітання надається директору школи

(директор вручає почесні грамоти батькам та учням)

Батьки

Спасибі усім, хто працює у школі,

За ласку, увагу, турботу, любов!

Хоч шкіл так багато існує довкола,

Та ми повернемось до рідної знов!

(діти дарують квіти заступникам директора)

Ведуча:

Слово для привітання надається заступнику директора з навчально-виховної роботи

(Завуч вручає учням свідоцтва)

Батьки

Тож зростайте, діти милі,

І навчайтеся, малі!

Вам до знань дарують крила

Щирі друзі – вчителі!

(діти дарують квіти своїм  вчителям)

Вчитель

Хай у вашій душі буде завжди весна,

І ніколи вона не старіє!

Хай дорога у вас буде чиста, ясна

І задумані здійсняться мрії!

У виконанні старшокласниці звучить пісня «Наша Україна»

Вчитель:

Любі наші діти, милі ластів’ята ,

Дідусі й бабусі, матусі і тата!

Сьогодні наше свято вже скінчилось,

Лиш побажання щирі залишились.

Насамперед, здоров’я вам бажаємо,

Міцної віри в себе і дітей своїх.

А ми всю душу й сили в них вкладаємо

І знову разом з ними пізнаємо світ.

На наших сходинках любові і надії

Нехай здійсняться заповітні ваші мрії!

Лиш першу з них наразі подолали,

Попереду ж іще таких чимало.

Бажаєм миру рідній Україні,

Добробуту усій шкільній родині!

Хай милістю Господь благословить!

На все вам добре! Хай щастить!