Мета: донести учням інформацію про заснування Міжнародного дня рідної мови, формувати знання учнів про шлях становлення рідної мови, прищеплювати і розвивати почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб.
СЦЕНАРІЙ СВЯТА РІДНОЇ МОВИ, ПРИСВЯЧЕНИЙ МІЖНАРОДНОМУ ДНЮ РІДНОЇ МОВИ
Вивчайте, любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть!
Мета: донести учням інформацію про заснування Міжнародного дня рідної
мови, формувати знання учнів про шлях становлення рідної мови, прищеплювати і розвивати почуття патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок цей неоціненний скарб.
Хід свята
СЛАЙД 1
Вчитель:
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
і народу без мови нема.
Ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Що це, діти?
Всі: - Мова!
Лише нам, людям, Бог дарував можливість спілкуватися за допомогою мови.
Запрошую вас на слово рідне, на українську пісню, на свято її величності української мови!
Музика+ спів птахів, дзвони
Спочатку було слово…
Виходять дівчата зі свічками в платтях синього та жовтого кольорів
Богдана мудрість і Тараса Заповіт,
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились як духу моноліт.
Ти виросло з могутньої землі
Тебе жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось. Ні!
СЛАЙД 2
Діти:
Із мови починається людина,
Моя ласкава, мамина, єдина
Щебече соловейко на весь світ.
Говоріть як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Кожне з них лиш торкни, як струна виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші
Милодійні, дзвінкі, українські слова.
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть , говоріть … хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя!
СЛАЙД 3
Пісня «Заспіваймо пісню за Україну» - хлопці
ВЕДУЧІ
СЛАЙД 4
Історія цього свята йде з Пакистану, де півстоліття тому, 21 лютого 1952 року, було вбито п’ятьох студентів, які мали зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної.
СЛАЙД 5
СЛАЙД 6
СЛАЙД 7
28 жовтня 1989 року Верховна Рада УРСР прийняла закон про мови в Україні. В цьому документі українська мова була визнана державною, а стаття 10 Конституції України узаконила українську мову як державну.
СЛАЙД 8
СЛАЙД 9
СЛАЙД 10
СЛАЙД 11
Танець «Моя Україна» - учні 3-4 кл.
СЛАЙД 12
Інсценізація гуморески П. Глазового «У трамваї»
СЛАЙД 13
СЛАЙД 14
Підручника у вас немає, бо немає писемної мови. Вчитель мовчить.
Чи змогли б ви в таких умовах стати фармацевтом, акушером, медсестрою?
Танець « Україна, Україна, ти як пісня солов’їна»
СЛАЙД 15
Інсценівка - Оповідання «Перший поцілунок»
СЛАЙД 16
СЛАЙД 17
МЕЛОДІЯ українська
Уривок з п’єси І. Котляревського ” Наталка - Полтавка ”
СЛАЙД 18
Які чудесні барви у нашій рідній мові,
Які відтінки різні від Сейму аж по Сян!
У Києві говорять інакше, ніж у Львові, —
І чорногуз, і бусол, лелека і боцян...
Так наче називаєш різновиди лелек ти,
А це лиш різні назви, синонімічний ряд.
А є ще риси мови, що звуться діалекти:
Де говори місцеві на дещо інший лад.
На Київщині (в Липках) взуття зовуть обувка,
А огірок звичайний в Чернігові — гурок,
А кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка,
І назви, і вимова різняться що не крок.
Дмитро Білоус
ВІДЕО «Цікаві факти про українську мову»
СЛАЙД 19
СЛАЙДИ 20 – 37
Пісня «Батьківська мова» - Михайлюк Ліза
СЛАЙД 38
Читання та інсценізація гуморесок
Чудову нашу, материнську, калинову,
Яка для нас - життєвий старт...
Адже ж у нас сьогодні свято,
Тож доречний тут і жарт!
СЛАЙД 39
МУЗИКА «Сонце нам сяє…»- Інсценівка «Урок фізкультури»
ВІДЕОсупровід
ПІСНЯ «Гімн українській мові»
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весняний ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться в ній вимовляється,
Все, як в пісні, у ній звучить.
СЛАЙД 40
Вчитель: Ось і підійшло до кінця наше свято. Перш за все я хотіла б подякувати вам за те, що ви так гарно підготувалися до цього свята. І хотілося б, щоб від сьогоднішнього дня ви залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови, щоб ви завжди пам'ятали про те багатство, яке є у кожного з нас, і багатство це - наша рідна мова.
Пропонуємо ще один доказ того, що наша мова справді пречудова.
У далекому 1916 році в купе вагона першого класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць та українець, відомий юрист Богдан Костів. Молоді люди розуміли один одного, спілкувалися між собою то англійською, то німецькою… І ось нарешті заговорили про те, котрій із мов належить світове майбутнє й чому.
Англієць.
Англія – країна мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона. Безумовно, саме їй належить світове майбутнє.
Німець.
А німецька мова – це мова великих імперій. Це мова філософії, техніки. Це мова Гете, Гейне. Саме вона претендує на світове панування.
Італієць.
Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, мова Данте, Верді. Вона повинна стати провідною в світі.
Українець.
Я також міг би сказати, що моя мова – це мова незрівнянного сміхотворця Івана Котляревського, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень. Але я піду іншим шляхом. Складу оповідання, в якому всі слова починалися б з однакової літери. Назвіть яку-небудь букву.
Англієць.
Це не можливо!
Італієць.
У вас нічого не вийде!
Німець.
Гаразд. Нехай це буде… буква «П»
Українець.
Чудово! Оповідання називається «Перший поцілунок».
Популярному поетові Павлу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення. «Приїздіть, прошу пане Павле,- писав поважний приятель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич,- погостюєте, повеселитесь»…
Павло Подільчак поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали персони.
Посадили Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Павло прочитав пречудові поезії, Поспівали пісень, потанцювали, Потім присутніх попросили пообідати. Принесли печені поросята, приправлені перцем півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричкою підливою, пироги, підсмажені пляцки.
Потім Павло, Пліна пішли прогулятися, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Побродивши по парку, пара присіла під платаном, порослим плющем. Посиділи, помріяли, пошепотілися. Павло пригорнув Поліну. Прозвучав перший поцілунок…
Прощай, парубоче привілля!
Прийдеться поетові приймакувати.
Англієць.
Прекрасно!
Італієць.
Неймовірно!
Німець.
Браво! Змушений визнати: можливості вашої мови надзвичайні.
Українець.
Наша мова – це рушник вишиваний, який стелиться від батьківської хати і показує нам дорогу у світ.
У країні фразеології
Поясніть фразеологізми :
Сніг на голову – (щось несподіване, раптове).
Товкти воду в ступі –( займатися чимось непотрібним).
Байдики бити – (ледарювати).
Тягти за язик – (змушувати кого-небудь висловлюватися з якогось приводу).
Шукати голку в сіні – (неможливо виявити, знайти).
Язик без кісток – (про надмірно балакучих людей).
Води в рот набравши – (мовчати ).
Прикусити язика, мовчки скласти руки, бездіяльно повісити носа, зажурено, задерти кирпу, гордовито, з зубів видерти, нахабно надати ходу, швидко, клепку згубити безглуздо)
верзти дурниці ; викапаний батько ; висолопивши язика ; від світaння до смеркання; гайнувати час ; геть усе чисто ; глек розбили ; кожна Ганна по-своєму гарна, кожний молодець на свій взірець ; на любов і смак товариш не всяк ; на Миколи та й ніколи ; на милування нема силування ; не вартий дірки з бублика.
Ведуча: — Любов українського народу до своєї мови знайшла відображення у загадках, прислів'ях, приказках про рідну мову.
Загадки про мову
Маленька, менша від мачини,
Ні з ким не стану на борню.
А при читанні, коли треба,
Й людини мову я спиню
Що це таке? (КРАПКА)
Злита з хвостиком ця крапка,
Невелика, власне, лапка.
Робить паузу, всім знайома.
Як вона зоветься? (КОМА)
Він після речення, цитати
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати
А сам ні пари з вуст — мовчок.
(ЗНАК ПИТАННЯ)
Що за знак - стрункий як спис.
Він над крапкою завис.
Спонука до поклику,
Хто ж бо він? (ЗНАК ОКЛИКУ)
Уривок з п’єси І. Котляревського ” Наталка - Полтавка ”. Діло було в Полтаві.
(* Сцена прибрана у вигляді укр. села. Подвір’я. Тин. Криниця. Іде Наталка, співаючи, пісню)
Наталка: Розквітає рута – м`ята,
Моркви – помідори,
Женихів кругом багато
Так усі – потвори
Де мій сокіл, я питаю,
Мій Петро коханий?
Бо без нього борщ скисає
І картопля в’яне…
Прислухається. Чути стукіт у двері.
Знов хтось в двері стука –
Це пан Возний, мабуть …
(Входить Возний одягнений багато, але з несмаком,з телефоном, суржик у мовленні.)
Возний: (цитує з книгою)
Я пришов к тєбє з приветом
Россказать, што сонце встало…
Наталка: Краще б замість Фєта
Ти приніс шматочок сала!
Возний: Не дивись, що я маленький
А дивись в мою кишеню!
Як за мене вийдеш заміж –
Дам долярів цілу жменю!
(Возний трясе пачкою грошей)
Наталка: Забирайся геть, небого!
Нам таких, як ти, не треба!
Якщо вийду я за кого,
То вже точно не за тебе!
Возний: Я ж крутий предпрініматель.
В мене лічная кобила!
Все, що схочеш, будеш мати,
Тільки б мене полюбила!
Наталка: Ой, вертайся ти до хати,
Не дивись на чорні брови!
Як мені тебе кохати,
Якщо ти не знаєш мови?!
(Наталка підносить гарбуза)