Сценарій свята "Рідну землю..."

 

 

 

 

 

Сценарій свята

 

 

 

підготувала вчитель початкових класів

Мельник Наталія Степанівна

 

 

 

 

 

 

Тема: « Рідну землю , де живем. Україною зовем»

Мета: глибше  познайомити дітей з традиціями народу, зі святами народного календаря; вчити знаходити відображення його культури і побуту; розвивати творчу фантазію; виховувати любов і повагу до минулого свого народу

Обладнання: учні одягнені у український одяг; макет печі, пліт з глечиками на ньому, запис народних пісень.

Хід свята

Ведуча.

 Благословен день і час,

Коли прослалася килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Ведучий. Дорогі гості, батьки і діти. Ми раді з вами зустрітися на нашому святі.

Ведуча. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіди, традиційний звичай взаємодопомоги, незамулена криниця. З якої пив воду мандрівник, памятка на околиці села – це все родовідна пам'ять, наші символи, наша історія, велична і все стверджуюча.

Ведучий. Сьогодні ми ближче торкнемося цієї історії. В ній корінь роду українського. І як би далеко ми не були від рідної домівки, скрізь відчуваємо полик рідної землі , хвилюємось аж до сліз, коли зачуємо рідну мову, дорогу серцю пісню.

( Звучить в записі на слова І.Франка  « Чом, чом , земле моя?»

Ведуча. Готуючись до свята учні початкових класів  вивчали багато народних пісень, ігор та  розваг, чимало цікавого дізналися про традиції, звичаї, які ще збереглися в пам’яті наших бабусь та дідусів. Те, чого ми цікавого дізналися, ми побачимо на святі.

Учень 1.

Україно! Краю милий,

Краю золотавий,

Поля твої широкополі,

Пісні дзвінкоголосі,

Міста  наші рідні,

Сади пишно цвіті,

Пшениці ряснії,

Городи багаті.

Учень 2.

Українська земле!

Де є краще? Де миліше,

Як не на Вкраїні?

Тут городи і сади,

Тут яблука і гарбузи.

Тут олія й буряки,

Тут ягоди червоні,

Тут пшениці золоті,

Ріки молочні,

Кавуни красносочні,

Худобі і птиця,

Всяка пашниця.

Учень 3.

Коровай золотавий,

Картопля смачна.

Тільки все ми не їмо.

Орачам віддаємо,

З святом всіх вітаємо,

Щастя всім бажаємо!

Учень 4.

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик,  мов свічечка.

Хвилюють, маюють , квітують  поля.

Добридень тобі. Україно моя!

Учень 5.

Ой весна, весна, днем красна!

Що ти нам, весно, принесла?

Дівчинка – Весна.

Принесла я вам літечко.

Ще й рожевую квіточку.

Та вроди людям житечко,

Ще й озимую пшеницю

І усякую пашницю.

Учень  6.

Прийшла до нас весна – красна,

Гаївочку нам принесла.

Для дівчаток гаївочку,

Для хлопчиків мандрівочку.

Станьте, дівчатка,  в коло,

Заспівайте весело…

( Дівчатка співають пісню « Ой єсть в лісі калина»).

Учень 7.

Любіть Україну у сні й наяву.

Вишневу свою Україну.

Красу її вічно живу і нову.

І мову її солов’їну.

Учень 8.

Мова рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

( Пісня « Сів комарик на дубочку»)

Ведуча.

Бабусина скриня ! Скільки цікавих речей ми знайшли у ній ! Та краще нам про це розкажуть діти. (Одна з бабусь сидить біля скрині.)

Учениця.  (підходить  до бабусі). Добридень, бабусю! Що ви тут робите?

Бабуся. Хочу своє добро сонечку показати.

Учень 1.

 Ми допоможемо. ( До дітей)

Поглянемо, що ж у бабусиній скрині? ( Розглядають)

Учень 2.

Ой! Рушник! Український рушник!Оздоблений квітами, зірками, птахами. Скільки  він промовляє серцю кожного з нас!

( Діти розвішують рушники)

Учень 3.

Т.Г.Шевченко писав:

А колись…давно колись – то

Рушники вже ткались

І хустина мережилась…

Учень 4.

Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник – невід’ємна частина нашого побуту.  Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, неможливе народження, одруження гостей, зустріч гостей…  Ним витирають руки, пораються біля печі, доять корову.

Учень 5.

В різних районах України рушник називають по -  різному: «витиральник»,

« утиральник», «стирач».

Учень 6.

Після закінчення жнив, хліборобів зустрічають з хлібом та сіллю на рушникові і одягають обжинковий вінок.

Учень7.

Коли син вирушав з дому в далеку дорогу, мати дарувала йому рушник, як оберіг від лиха.

Пісня П. Майбороди та А.Малишка « Пісня про рушник»

Учень 8.

Весільний рушник кожна дівчина готувала  собі заздалегідь. Вишивати рушник, як і сорочку мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях.

Пісня « Вишиванка»

Ведуча. Поглянемо, що я ще знайшла в бабусиній скрині?

Учениця 9.

 Погляньте, яка на мені гарна вишита сорочка. А дістала я її з бабусиної скрині.    Може ви думаєте, як вона  туди попала. Може думаєте , що вона туди відразу? Ні, вона пройшла довгий шлях…

Учень 10.

Василю , Василю,

Коноплі сію, коноплі  сію.

Хустиною волочу, хустиною волочу

Віддаватися  хочу.

Учень 11.

Ой чия ти, дівчинко, чия ти?

Чи не вийдеш на вулицю гуляти?

Учениця

Цілий вечір, аж до ранку я пряду.

Бо сорочки не маю до ладу.

Ведучий.

З цих ниток зробили полотно, пошили сорочку, вишили її та попрасували… Якщо ви захочете ати таку сорочку, приходьте до нас, у бабусиній скрині знайдеться й для вас.

Пісня  « А сорочка мамина»

Ведуча. Уміли наші бабусі працювати, уміли й відпочивати.

Українська народна гра « Калита».

Калита – це пухкий і круглий, як місяць уповні, медяник з дірою. Його пекли колись наші бабусі і прабабусі для розваги під Новий рік.

Червоною стрічкою калиту прив’язували до горішнього кінця довгої палиці. « Сторож тримав палицю з підвішеною калитою  і кожного, хто підходив до нього, суворо питався : «Чого прийшов?»- «Калиту кусати». – « А я буду по губах писати» - « А я вкушу», - « А я впишу».

Відтак всі по черзі, не допомагаючи собі руками, намагалися відкусити шматочок медяника. Як  відкусиш і не засмієшся, то всі твої бажання  протягом року здійсняться. А порушиш правила гри,

 « сторож» під загальний регіт присутніх маже тебе сажею.

Пісня - гра « Подоляночка»

Ведучий. В нашого народу є багато гарних традиційних свят, пов’язаних з народним календарем : вечорниці, Івана Купала, проводи зими, обжинки, веснянки… Всі ці  свята були невід’ємною частиною трудового життя селянина і славили працьовитість людей праці, пов’язані з певним повір’ям, мріями про багатий врожай.

Дівчинка.

Подивіться, хто до нас іде.

Діти. Де? Де?

Польова царівна.

Я , польова царівна володарка полів, прийшла вас сповістити, що  достигли вже жита, гнеться додолу повний колос пшениці. ( Бере паляницю хліба на вишитому рушнику). Любі господарі землі, не дайте загинути великому врожаю З хлібом і сіллю запрошую у свої володіння.

Хлопчик.  Хліб ми твій приймаємо і допоможемо зібрати урожай, не дамо зерну  впасти на землю. А ну , хлопці, кидайте гуляння та мерщій за коси беріться, в поле будемо вирушати.

Пісня «Вийшли в поле косарі»

Ведуча. Зібрали гарний урожай і довгими осінніми та зимовими вечорами сходилась молодь на вечорниці…

Гості. Прийшли щедрувати

До вашої хати.

Добрий вечір, щедрий вечір!

Тут живе господар -

Багатства володар.

Добрий вечір, щедрий вечір!

А його багатство –

Золотії руки.

Добрий вечір, щедрий вечір!

А його потіха –

Хорошії діти.

Добрий вечір, щедрий вечір!

Господиня.

Добрий день вам, люди,

В нашій світлій хаті.

Як гостей найкращих

Раді зустрічати.

Господар.

За хороші справи,

За моря пшениці

Щиро вас вітаємо

В нас на вечорницях.

( Всі сідають в залі, дівчата починають вишивати)

Дівчина. Колись, ще за старого Тимка, коли ще не було ні телевізорів, ні телефонів ми їх проводили не так.

Господиня. Скажу вам по секрету , що збиралися всі гуртом у тітки Меланки. До останнього співали пісень, розповідали гуморески

( Заходять троїсті музики)

Музики . Чи можна до вашої хати?

Господиня. Просимо, просимо до нас завітати.

Музики. І ми завітали, щоб вас привітати

І музики веселої  заграти.

Український танець.

Ведучий. Закінчується наше свято. Хай біда і горе одходять ваш дім. Доброго здоров’я зичимо усім.

Пісня « Щоб у вас і у нас все було гаразд…»