Сценарій свята: "Щедра Осінь-господиня" для учнів початкової школи

Учень                                 Вітаємо вас, гості милі, 
                                              Вітаємо щиро на святі у нас. 
                                              Спасибі, що всі свої справи лишили 
                                             І знайшли хвилинку, щоб прийти до нас.

Учениця                           Ми свято Осені підготували, 
                                              У нього ми всю душу вклали. 
                                              Якщо сподобається вам, 
                                              То плескайте завзято нам! 

Вчитель.          От і листопад давно за порогом,

                               Розфарбовує гарно ліси.

Щедра осінь давно у дорозі –

І добра принесла і краси...

За вікнами  осінь...Загадкова, незбагненна  пора  року. Щоразу  неповторна в  своїй  красі  і  витівках.  Яка  ж  вона  непостійна! То ніжна  і  лагідна, то  похмура  і  непривітна. То  весела і життєрадісна, то  мрійлива  і  плаксива.  Але, осінь - чудова пора року, це час збирання врожаю, підведення підсумків польових робіт, це початок навчання в школі, підготовка до довгої і холодної зими... І як би  не було на вулиці - холодно або тепло - рідна земля завжди прекрасна, приваблива, чарівна! У цей холодний день листопада ми зібрались на свято  осені.

1.Осінь наша, осінь, золота година, 
Неба ясна просінь, пісня журавлина, 
Бабиного літа довгі білі коси… 
І дорослі, й діти люблять тебе, осінь.

 
2. Та не тільки славна за свою ти вроду – 
Урожай постійно ти несеш народу. 
Щира і дорідна, пахнеш ти медами, 
Славиш край наш рідний зерном і плодами. 

3.Осінь... Осінь... Лист жовтіє.

  З неба часом дощик сіє.

  Червонясте, золотисте

  Опадає з кленів листя

 

4.Пожовтів зелений сад,

    Вже почався листопад.

    Дощик часто накрапає,

    Нас гуляти не пускає.

 

5. Непомітно з’явилася осінь –

Все коротшає день щодоби.

Глянь, берізки уже златокосі,

І в дубів багряніють чуби.

 

6. Пізні ягоди спіють, гляди-но,

Так буває лише восени –

Червоніє шипшина, калина,

Повні кетяги горобини.

 

7. Вже жовте листя опадає

На чорну землю кожен день.

І журавлі, що відлітають,

Співають нам сумних пісень.

 

8. Коли вона загляне в сад –

Наллється соком виноград.

І кислі яблука ранет

Солодкі стануть, наче мед.

 

9. Коли огляне баштани –

Наллються гордо кавуни.

І залишається в хустках

Товста капуста на грядках.

 

 10. Осінь, осінь!

В гості  тебе просим

З щедрими хлібами,

З високими  снопами,

З листопадом і дощем,

З перелітним журавлем.  

                                                        Пісня  «Диво – осінь»

Гарні дні, ласкаве диво,
Осінь тепла, золота!
Кольорове і красиве
Листя тихо обліта.
    Приспів
Осінь, осінь, осінь -
Ти ласкава казка
І в осінню днину
Годі сумувать.
Осінь, осінь, осінь -
Ти остання ласка.
"Здрастуй, диво-осінь!" -
Буду я співать.
       Приспів
Сонечко ще гріє добре
І гуляють дітлахи.
Та летіти ген за обрій
Вже збираються птахи.
        Приспів

Птах летить в краї далекі,
Осінь каже: "В добру путь!
До побачення, лелеко,
Повернутись не забудь!"
Приспів.

 

 

Учениця                           Восени  в лісі  стільки дива, 
                                               Тільки добре придивись, 
                                               І людина тут щаслива, 
                                               Бо чудес багато скрізь. 

Учениця                              Поводьтеся в лісі тихо 
                                                І не койте в ньому лиха .
                                               Ліс не любить пустотливих ,
                                                Метушливих і крикливих .
                                                Гілок, прошу, не ламайте 
                                                І травинок не займайте .
                                                І тоді в казкове диво ви потрапите…. Щасливо!

 
                                  Виходять хлопчик та дівчинка, тримаються за руки

Іринка.                                Ой, як гарно навкруги! 
                                                  Золоті сади, луги. 
                                                  Хто їх так розмалював? 
                                                  Одяг хто подарував? 

Петрик.                                  Уночі, як нам ще спиться, 
                                                    Ходить, чув я, чарівниця. 
                                                    Ходить садом, полем, гаєм, 
                                                    Все у шати одягає. 
                                                    І сама вся в золотому, 
                                                    У намисті дорогому, 
                                                    Як лише чого торкнеться, 
                                                    То це золотом заллється. 

Іринка.                                    Хто ж красуня ця чарівна? 
                                                     Чи то фея, чи царівна? 
 

Петрик.                                       Осінню красуня зветься. 

Іринка.                                       Де ж вона, де їй живеться? 

Петрик.                                      Кажуть, в ліс помандрувала, 
                                                       Бо роботи там чимало. 
                                                        Не сама пішла, з братами, 
                                                        Полем, садом і лугами. 

Іринка.                                         Підемо й ми до лісу шукати Осінь. 
                                                         І у кошичок грибів збирати. 

                                               Звучить музика. Діти ідуть  в  ліс. 

Вчитель. Діти, а зараз  ми  перевіримо, чи знаєте  ви  гриби, які  ростуть в  лісі.

       Там  де  сонце  і  дубочки

       В  лісі  виросли … грибочки.

 

       Дуже  гарні, хоч  маленькі,

       На  пеньках  сидять …  опеньки

 

      Жовтенькі, невеличкі

      У  траві  ростуть … лисички

 

      Гриби  збирай  і  вдень, і  зранку,

       Лиш  не  чіпай  бліду … поганку.

 

    Гриби  у  лісі  рвали  вчора,

     Лиш  не  чіпали  … мухомора

 

 Всім  дітям  добре  треба  знати –

 Отрути  в  цих  грибах  … багато.

 

Петрик.                                       Ой, сестричко, глянь сюди! 
                                                         Ростуть тут красені-гриби. 
                                                        Ну й дива в цьому лісочку: 
                                                          Давай назбираємо грибочків.

Петрик нахиляється, щоб зірвати грибочки, але перед ним з 'являється Білочка. 

Білочка.                                         Я не дам грибочків рвати, 
                                                           Як без них нам зимувати? 
                                                           Як прийшли, то йдіть, гуляйте, 
                                                           А грибочків не чіпайте. 

Іринка.                                            Білочко, пробач, будь ласка, 
                                                            Чи потрапили ми в казку? 

Білочка.                                            Може, в казку, може, й ні, 
                                                              А грибочки ці — мені. 

Іринка.                                              Може, знаєш ти, де Осінь? 

Білочка.                                               Так, тут вона бувала. 
                                                               Там дерева фарбувала, 
                                                               Там листочки позривала. 
                                                                У лісі в неї справ багато. 
                                                                То й не знаю, де шукати. 
                                                                Бачу, зайчики стрибають... 
                                                                Може, щось вони і знають. 

                                                                 Діти та білочка виходять

1-й зайчик.                                          Ой! Рятуйте, поможіть, 
                                                              Бо за нами лис біжить. 
                                     Усі разом ховаються. Виходить лисичка, співає пісеньку.

Лисиця.                                                Я — Лисичка, я — сестричка, 
                                                                  Люблю полювати, 
                                                                  А тому-то і сьогодні 
                                                                  Я не буду спати. 
                                                                  По лісочку, по гайочку 
                                                                  Піду погуляю 
                                                                  І зайчаток   полохливих 
                                                                  Миттю упіймаю. 
Виводить обидвох зайців. 
2-й зайчик.                                         Ой, Лисонько, ти нас пусти, 
                                                                  Бо тремтять у нас хвости. 

Лисиця.                                                Пустити вас таких смачненьких, 
                                                                  Таких поживних і жирненьких? 
                                                                   Та я від ранку ще не їла 
                                                                   І дуже-дуже зголодніла.
Заходить хлопчик
Петрик.                                                  Ніби чути крик зайчат? 

Лисиця.                                                   Ні, мої зайці мовчать! (Ховає їх за спину.) 

Іринка.                                                    То чому ти їх тримаєш? 

Петрик.                                                   А-а-а! Напевно, ти не знаєш, 
                                                                     Зайців ловиш і гуляєш, 
                                                                     А тим часом Осінь в гаї 
                                                                     Усіх добрих пригощає. 

Лисиця.                                                   Добрих, кажеш? Я ж така! 
Білочка.                                                  Що ж тоді в тебе в руках? 

Лисиця (дивиться на одного зайчика, на другого)
                                                                    А ми з зайчиками граємося, 
                                                                    До Осені збираємося. 

Іринка.                                                   Тебе ми, Лисичко, не візьмемо 
                                                                    І з лісу хижу проженемо. 
                                                                    І щоб пощади не просила. 
                                                                    Навіщо зайчиків ловила? 

Білочка.                                                 Лисичко, пусти зайчат. 

Лисиця.                                                   Та відпущу я зайченят. 
                                                                    Бо й лапи їх тримати болять. 
                                                                               Потирає лапи. 
                                                                     Та й їсти в них нема чого, 
                                                                     Якісь худі, малі, ого! 
                                                                             Підштовхує зайців. 
                                                                     Ловити більше їх не буду! 
                                                                     Візьміть мене, я вдячна буду .

1-й зайчик.                   Ходімо хутчіше! Разом нам буде веселіше! 
Грає музика. Діти йдуть. У кущах зачмихало «фок-фок-фок». 

Лисиця.               Хто це там все «фок» та «фок»? 

Білочка.              Це ж сусід мій, їжачок.
                                               Входить їжачок із кошиком. 
 

Герої казки йдуть по колу навколо їжачка, виконують пісню «Їжачок»
 

Чи вгадаєте малята
Хто на грядці біля хати
Сіру свитку одягнув, 
Ніби в попелі побув.
Приспів:
Ой-ой-ой, ой-ой-ой,
Ніби в попелі побув. - двічі.

Ростом хоч він невеличкий,
Та боятися не звиклий.
Від змії не побіжить,
Ну, а мишку з’їсть у мить.
Приспів:
Ой-ой-ой, ой-ой-ой,
Ну а мишку з’їсть у мить.

Якщо ближче підійдеш
Кульку з голками знайдеш
Так сопе і так кричить
Хто це буде ,ви скажіть?

Ой-ой-ой, Ой-ой-ой
Хто це буде ,ви скажіть?

Білочка.                                                   Здоров, сусідоньку, куди ти? 

Їжачок.                                                      Ішов в садок грушки трусити. 
                                                                      Та бачу — їх там вже нема. 

Білочка.                                                    Нема, бо скоро вже Зима, 

Їжачок.                                                       Ой! Не смішить мене, будь ласка! 
                                                                        Яка Зима? Це сон чи казка? 

                                                           Заходить Ведмідь, тре очі, позіхає. 

Ведмідь.                                                     Це що тут у вас за крик та шум? 
                                                                        Заснути важко. 
                                                                        Це ж наді мною просто глум. 

Їжачок.                                                        Та спору тут кінця немає. 
                                                                         Тут всі кричать, що Зима є. 

Ведмідь.                                                      Зима? Це що воно таке? 
                                                                         Воно солодке чи гірке? 
                                                                         Не їв, не пробував, не знаю. 
                                                                         Я спати хочу, засинаю. 

Петрик                                                         Не спи, Ведмедику, не засинай. 
                                                                         Не віриш — в Осені спитай. 
                                                                         Вона вже, певно, точно знає, 
                                                                          Хто після неї заступає. 

Ведмідь.                                                        Як хочете — ідіть питайте. 
                                                                           Я (позіхає) спати хочу, не займайте.

                                                               Ведмідь засинає, хропе.

Іринка.                                                           Та не будіть, нехай хропе. 
                                                                           Та чи не Осінь там іде? 
Заходить Осінь. 
Осінь.                                                              Чую тут якийсь я шум, 
                                                                           На обличчях бачу сум. 
                                                                           Та чи час вам сумувати? 

Їжачок.                                                            Чи можемо Осінь запитати? 

Осінь.                                                               Запитуйте, до ваших послуг, їжачку, 

Їжачок.                                                           Скажи нам, добра, щедра Осене, 
                                                                            Чи тут пануєш ти сама? 
                                                                            Бо, кажуть, є якась Зима. 

Осінь.                                                                Сьогодні я ще володію, 
                                                                             Та суперечити не смію. 
                                                                              Зима уже не за горами 
                                                                              З завіями і холодами. 
                                                                              Коли Зима почне гуляти, 
                                                                              То їжаки й ведмеді сплять .
                                                                              Тому й не бачили Зими, 
                                                                              Бо сплять вони аж до Весни. 
                                                                              Тому й Ведмедик наш заснув, 
                                                                              Бо близько Зиму вже відчув. 
                                                                              Та й їжачок вже засинає. 
                                                                              Він так  Зими і не пізнає. 

 

Звучить пісня на мелодію «Галя по садочку ходила»
Осінь по лісочку ходила.
Золоті листочки губила.
Ними все навкруг прикрашала,
Землю до зими готувала.
У лісочку стало красиво,
Чарувало всіх дивне диво.
Осінь все довкіл фарбувала,
Казку чарівну дарувала.

Осінь:

 Це я ходила , шовкова Осінь. І на мені моє багряне вбрання.

Я вже усе навкруги позолотила, допомогла відлетіти  птахам.

І людям  в допомозі добрій стала,  бо їм зібрати врожай допомогла.

Не забула я про час, щоб порадувати вас.               

 

Я не сама до вас прийшла –

Я братів привела.

Три мої помічники

Ви, мабуть, знаєте  хто вони.

 

(виходять осінні місяці)

(вересень – виходить з кошиком з яблуками)

 

Вересень: Вересень я – брат молодший.

Осінь – це моя сестра!

Я дарую дні погожі

І завершую жнива.

Заплітаю срібло в коси

І березі, і вербі.

Йде в багрянім листі осінь

По натрудженій землі!

 

Вересень: А зараз дітки ми з вами пограємось.

 З кожного класу запрошуємо по одному учаснику (виходять учасники). Вересень приніс нам дари осені - яблучка і зараз ми їх спробуємо.

 

Конкурс. Хто перший з’їсть яблуко, не торкаючись рукою.  (Музика)

 

Жовтень: Ми вересневі вдячні за дари,

Які приніс він нам сьогодні.

Врожай добротний зібрано без втрат,

Я Жовтень – Вересня я брат.

Жовтень фарби позичає,

Малювати всіх навчає.

Листячко дарує,

Золотом малює.

 

Вчитель: Жовтень теж приніс нам в  подарунок  конкурс.

Конкурс називається «Горішки для білочки». Гра на влучність. Хто більше закине горішків  у  кошик (капелюх)

 

Листопад: Листопадом звусь я, друзі,

Осені найстарший брат.

Я зриваю листя

Із калини в лузі,

Змочую дощем я

Хлопців і дівчат.

Та не бійтеся дощів осінніх, люди!

Мушу землю добре я полить,

То тоді й врожай наступний гарним буде:

Жито і пшениця колосками зашумить.

 

Ведучий:  А ось який конкурс приніс нам листопад.

Всі знають, яка смачна та корисна картопля. Я пропоную вам зібрати врожай. Гра називається «Збери картоплю». На підлогу розкидується багато картоплі,

учасники гри  з  зав язаними очима  повинні швидко зібрати врожай. Перемагає той,хто швидше  збере картоплю у відро.

 

Вчитель: Зараз ми покажемо Осені  і  її братам  як наші діти  вміють малювати  і  які  чудові  осінні композиції  створюють.

Подивіться на цей чудовий вернісаж.

 

                                          Презентація «Осінній  вернісаж»

      Осінь наша осінь –

Золота година.

Неба ясна просинь,

Пісня журавлина.

 

            Бабиного літа

Довгі, білі коси…

І дорослі й діти

Люблять тебе, осінь…

 

           Та не тільки славна

За свою ти вроду

Урожай багатий

Ти несеш народу…

 

           Щедра і дородна

Пахнеш ти медами,

Славиш край наш рідний

Зерном і плодами.

           Пісня «Дарунки осені»

 1.Щоранку ясне сонечко так лагідно нам світить,

                     І щиро усміхається нам осінь золота.

                     Як справжня чарівниця закінчила роботу,

                     І щедро так дарує усі свої дива.

Приспів:

З малого зернятка стрункий колосок,

З краплинки сонечка солодкий медок,

                             З малої вітоньки – рясний виноград,

                             Червоні яблучка – усе для малят.

 

                           2.Турботлива, як матінка, як гарна господиня,

Для всіх придбала осінь дарунки дорогі.

За смачнії горішки, за стиглі жовті дині,

За ягідки калинові ми дякуєм тобі.

 

Приспів: ( 2рази)

З малого зернятка стрункий колосок,

З краплинки сонечка солодкий медок,

                             З малої вітоньки – рясний виноград,

                             Червоні яблучка – усе для малят.

 

 

 

 

 

Ведуча:

Багатий урожай дарувала нам осінь! Добре потрудились люди, щоб його зібрати! Я  впевнена, що наші  діти  теж   допомагали   зібрати   славний урожай  осені.

 

(  хлопчик лягає посеред залу, готуючись заспівати пісню про Гриця.)

 

Ведуча:

Так, так! А це що за ледащо!

Діти:

Та це ж Гриць!

( Діти двічі його кличуть, він потягується та підводиться)

                                                    Пісня «Грицю, Грицю  до  роботи!»

Діти: Грицю, Грицю, до роботи!

Гриць: В мене порвані чоботи!

Діти: Грицю, Грицю, до телят !

Гриць: В мене ніженьки болять!

Діти: Грицю, Грицю, молотити!

Гриць: Я нездужаю робити!

Діти: Грицю, Грицю, рубай дров!

Гриць: Кахи, кахи, не здоров!

Діти: Грицю, Грицю, спечи хліб!

Гриць: Кахи, кахи,  щось захрип!

Діти: Грицю, Грицю, іди їсти!

Гриць: Ой, чекайте, де ж тут сісти!

 

Ведуча:

• Так, так. Працювати не хоче, а їсти хоче!

А народне   прислів’я говорить: 

 Х то не робить, ……………(той не їсть)

Хочеш їсти калачі………….( не сиди на печі)

 

  Надіюся, що в нашому класі усі діти працьовиті і ми зараз це доведемо.

( Проводимо рухливі ігри для батьків та дітей)

 

Гра « Картопля» - для дітей.

Поносити    ложкою  картоплини у  кошик. Хто  швидше – той  переміг. ( 8 картоплин)

 

 Гра « Бурячки» для батьків.

4 мами та 4 тата стають у коло. В колі розсипані 7 буряків. Звучить

фонограма української польки – батьки танцюють. По закінченні музики потрібно швидко вхопити буряк. Вибуває той, хто без буряка.

 

 

            Чудова пора -  осінь!

 На городі - урожай!

 Що захочеш – те й збирай!

Огірки і помідори,

Морковицю і салат,

Цибулинки і перчинки,

І капусти цілий ряд!

 

Ведуча:

Так, дійсно, багато  овочів та фруктів подарувала нам   осінь. Деякі з них теж завітали до нас на свято

 

Морква.

Я сама сиджу в коморі,

А коса моя надворі.

Ви вгадали — я морквина

І солодка, й незамінна.

Мене люблять всі малята,

Кролики та ще зайчата.

Мене варять і печуть,

Та й сиру мене гризуть.

Торт із мене смачний дуже,

Ось яка я морква, друже!

Я красива і чарівна —

Дуже-дуже вітамінна!

Огірочки.

Ми зелені огірочки,

Дуже гарні й запашні!

Поскладали нас у бочки,

Та й солоні ми смачні!

Насолили нас багато,

Бо як землю вкриє сніг,

Щоб у будень і у свято

Кожен нас поїсти зміг! 

Капуста.

І таке, ото, бува:

В мене — лише голова.

Сто хустиночок на ній,

Полічити їх зумій!

Хочеш їсти голубці?

Познімай хустинки ці!

Я, капуста головата,

Дуже рада всіх вітати!

Навесні і в зиму злую

Вітаміни вам дарую.

Я про всіх, про всіх вас дбаю —

З святом всіх гостей вітаю! 

Буряк.

Я червоний буряк. Всім корисний, чи не так?

Борщ із мене люблять діти,

Квас із мене можна пити.

Сік корисний і смачний —

Подивись-но, я який!

Всіх салатами годую, але я іще й лікую! 

Гарбуз.

Я — гарбуз, я радість ваша,

бо насіннячко смачнее

А яка із мене каша!

Словом, люблять всі мене.

Часу дарма не марнуйте,

Краще кашу покуштуйте!

Знає, навіть, це й дитина,

Що я й лікарська рослина!

Картопля.

Мене смажать, мене варять,

Мене тушать і печуть.

На вогні великім шкварять,

Чистять, ріжуть і товчуть.

З мене можна готувати

І млинці, і деруни.

І до столу подавати

Пампушки і вергуни.

І вареники в сметані,

Зрази, бабки і пюре.

Різні страви, дуже гарні,

Апетит уже бере!

Без картоплі й без води:

Ні туди і ні сюди! 

Цибуля.

Цибуля так під сонечком блищить,

Що хочеться почистити і з’їсти.

Почистиш, а тоді заплачеш вмить.

Вона відкаже: «А не будеш лізти!»

Та від хвороби все одно спасає,

Бо вітаміни й добрі ліки має!

Цибульку їсти кожен день беруть,

Хоч регулярно сльози ллють. 

Часник.

А часник біленький і такий пахучий,

І такий зубастий, і такий пекучий.

А візьмеш до сала й чорної шкоринки,

Аж язик втікає, вибігають слинки.

З м’ясом і в салатах він так смачно пахне,

Хто зайде на кухню, так відразу й ахне!

Він людей лікує, хворість відганяє.

Той завжди здоровий, хто часник вживає!

Петрушка.

А у мене, а у мене

Листя гарне і зелене.

І приємне, й запашне —

Дуже люблять всі мене.

Я і ліки, і приправа.

Ну яка без мене страва?

Вітамінів стільки маю!

Різні страви прикрашаю.

Корінець біленький в мене,

Я — петрушечка зелена.

 

Диня.

Ви на мене подивіться,

Я дівиця круглолиця,

 Жовтобока, запашна,

 А до того ж і смачна.

 Дивне сонечка творіння –

я довгенька жовта ДИНЯ.

 І смачна, і соковита,

В мені тепло й духмяність літа.

 

Пісня  «Щедрий   урожай»

Текст пісні:

І. Щедрий урожай

Сонечко з неба світило
Землю матусю зігріло
І від такого тепла
Гарно вродила вона
П-в
Червоні бурячки
Зелені кабачки
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
ІІ. Дощики з неба летіли
Щедро земельку поїли
І від такого добра 
Гарно вродила вона
П-в
Червоні бурячки
Зелені кабачки
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш 
ІІІ Сонечко з неба світило
Землю матусю зігріло
І від такого тепла
Гарно вродила вона
П-в
Червоні бурячки
Зелені кабачки
Капусточка біленька
Морквинка золотенька
Програш
Капусточка біленька
Морквинка золотенька

 

 

Вчитель  Жовтопузий пан гарбуз

Підкрутив червоний вус.

По городу проходжає,

Собі пару вибирає.

 

 Морква косу розчесала,

Гарбузові проспівала:

 

Морква:

 - Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Я струнка і кучерява

Буду тобі для забави.

 

Гарбуз:

-Ні, морквице, не годиться,

Бо худа ти й блідолиця,

Та ще й хвалишся  собою,

І пишаєшся красою.

 

Морква:

-Не худа я, а струнка!

Йду за пана буряка!

 

Вчитель:Картоплина підкотилась,

Гарбузові уклонилась.

 

Картоплина:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Я хазяйка працьовита,

У роботі дуже спритна!

 

 

 

Гарбуз:

- Не  візьму тебе я мила,

Личко ти давно не мила,

 Ходиш в платтячку брудному,

Не потрібна ти нікому.

 

Картоплина:

-Як тобі я не така,

 То піду за буряка.

 

Вчитель:Капустина застидалась.

Тихо з грядочки озвалась:

 

Капустина:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Я заможна господиня,

Хусточок є повна скриня.

 

Гарбуз:

Не пущу тебе до хати,

Бо не любиш працювати.

Лиш одну роботу знаєш –

Тільки хусточки міняєш.

 

 

Вчитель: А капусточка сміється:

 

Капустина:

- Пан  Горох круг мене в’ється .

 

 Вчитель:Цибулина золотиста

Одягла нове намисто:

 

Цибулина:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку.

Буду тебе лікувати,

Всю родину доглядати.

 

Гарбуз:

-Не  візьму тебе я ,мила,

Навіть на одну хвилину,

Бо ти зла і язиката,

Будеш мені допікати.

 

Цибулина:

-Як тобі я не така,

 То піду за огірка.

 

Вчитель Жовта диня на осонні

Потягнулася з просоння:

 

Диня:

- Ой гарбузе, гарбузоньку,

 візьми мене , дівчиноньку,

Золотиста я і гожа,

І на тебе трішки схожа.

 

Гарбуз:

Обійшов город не марно,

Зустрів  подругу я гарну.

Буде в мене господиня

Золотиста кругла диня.

                                                      Пісня  «Ходить гарбуз по городу»

 

 

 

Осінь.

Ти, Гарбуз, всьому господар,

Ти найбільший на городі

Як живе твоя сім’я?

 

Гарбуз.

Добрий день, красуня Осінь!

Все достигло й налилося,

Підростаємо щодня,

Я і вся моя рідня.

 

Вчитель.

По городу гарбуз ходить,

Всіх із роду оглядає, кого хвалить, кого журить,

А кого і научає.

І звернувся до газдині, молодесенької дині.

 

Гарбуз.

Укажи мені, красуня,

Як ти влітку працювала?

Може трохи лінувалась?

Чи сумлінно дозрівала?

 

Диня.

Ох, Гарбузе – гарбузенко,

Вічно ти підозри маєш,

Не сидиш на однім місці,

Бачиш же, я постаралась,

Налилася на всі боки,

І важкі вже мої роки.

 

Гарбуз

Ой, чудова ж господиня,

Моя ніжна смачна диня,

А що скажуть огірочки-

Мої любі сини й дочки?

 

Огірки

Коли сонечко палило –

Ми листками не прикрились,

На кілках, шнурках висіли

І, звичайно, перезріли.

 

Гарбуз.

Що ж, розумію,

Та надіятися смію,

Що в прийдешнє знову літо

Все завчас буде прикрито

А що тут за каруселі?

Чому всі такі веселі?

 

Морква.

Любий братику, послухай

І сестрицею пишайся,

Бо ж не просто я Морквиця –

Гарбузова я сестриця,

Я пробилась в депутати,

Скоро буду виступати

І доб’юся для городу

Перегною, аж підводу! О!

 

Гарбуз.

Радий, радий, я сестрице,

Маєш розум, хоч дівиця.

Пишна, гарна і в достатках,

А тепер ще й депутатка.

Ну, а як тут Бурячок,

Мій шановний своячок.

 

Буряк.

Що казати, - я у нормі,

Круглий, чистий, соком повний

Так вже кольором налився,

Ніби в Африці родився.

Буде борщ смачний, червоний,

З бурячком таким  чудовим.

 

Гарбуз.

Добре, добре, зрозумів,

Що ти роду не підвів.

А що скаже Бараболя?

Як жилося їй у полі?

 

Картопля.

Хоч проблем було багато,

Та не буду нарікати.

Мене люблять, поважають.

Другим хлібом називають.

Можу бути у меню

Хоч по кілька раз при дню.

 

Гарбуз.

Так, звичайно, правду кажеш,

Людям ти сердечно служиш.

Хоч циганської натури,

Та високої культури

Задоволений я вами

Бо багатий родичами.

 

А цибуля в нас чудова, правда, трохи гонорова.

Але, якщо лад у вас – страва буде вищий клас.

 

Цибуля.

Не соромте мене, дядьку,

Бо покину зараз грядку,

Я серйозна у всіх справах

І смачна у різних стравах.

Я завжди потрібна людям,

Як приправа в кожнім  блюді.

 

Диня.

Не сердись на дядька, люба,

Бо від нервів смаку згуба.

Усі знають- рід наш гарний,

Гарбузовий рід преславний.

Тож тепер Гарбузе – батьку,

Всім подякуй для порядку.

 

Гарбуз.

Я вклоняюся всім гречно,

І всім дякую сердечно,

А також даю наказ:

Щоб любили люди вас,

І смачні вживали страви –

Не псувати тої справи.

Хай  наш рід чудовий буде

На поживну користь людям.

                                                            Усі  сідають

 

Вчитель.З гарбузом пов’язаний старовинний український звичай. Якщо до дівчини сватався хлопець, який їй не подобався, то вона давала йому гарбуза.

Стецько.

Здоровенькі були! Оце почув, що щось говорять і гайда до вас.

 

Дівка. О, Стецьку, а що то ти носиш?

 

Стецько.

А це Уляна втеребила мені гарбузяку. Казала, що каші наварить, а сама пропала, як булька на воді. А може, ти мене, Галю, почастуєш чимось смачненьким, то я до  тебе посватаюсь.

 

Дівка.

Посватайся, Стецьку, посватайся, то ще одного гарбуза отримаєш.

 

Стецько.

А ти дівка образована?

 

Дівка.

Образована.

 

Стецько.

А в заморських краях була?

 

Дівка.

 Бувала , Стецьку, бувала.

 

Стецько.

А що там варять, їдять?

 

Дівка.

Страви кращої, як у нас я не зустрічала!

 

Стецько.

Ти що?

 

Дівка.

Ось послухай. Я в Італії була.

На Кавказі – шашлики.

А у Штатах – гамбургери.

Але щось не вистачало,

Їжі нам було замало

І приснилась мені каша варена в печі.

 

Стецько.

А ти кашу вмієш варити?

 

Дівка.

Авжеш, Стецьку, вмію. Особливо з гарбуза.

 

Стецько.

Ось така дівчина мені підходить.

То я буду свататись.

 

Дівка.

Стецьку, та у тебе не всі вдома.

 

Стецько.

То я побіжу ж їх позбираю.

 

    Слава урожаю на полях!

          Слава короваю на столах!

     Слава тим, хто зростив урожай!

     Слава тим, хто надбав коровай!

 

Осінь

Любі, милі діти!

Сьогодні ви до Осені в гості прийшли.

Щастя й радість мені принесли.

Гарно ви пісні співали,

Гарно в конкурсах вигравали.

Та, настав нам час прощатись,

І в далеку дорогу мені збиратись.

Кажу усім: «Бувайте!

І мене, Осені, не забувайте!»

 

За осінньою журбою

Світлих днів уже нема;

Швидко з білою габою

Прийде владарка – зима.

 

Та ось уже останнє листя з квітів

Осипалось у парках і садах.

Повіяв з півночі холодний вітер,

Уранці паморозь біліє на дахах.

 

Уже  у чобітках ідем ми в школу

Закінчується  місяць листопад.

І ми сьогодні хочемо сказати

Спасибі осені за  всі  її  щедроти.

 

Вчитель:

А  гостям нашим побажаєм,

Щоб ви, як щедра осінь, всі були багаті.

І здорові, як водичка з джерела дзвінкого.

Всі ми зичимо вам щастя світлого, людського.

Щоб  наша  країна  і  кожна  хата

Була  щаслива  і  багата.