Сценарій свята "Стрітення"

                        СВЯТО СТРІТЕННЯ

Мета: закріпити та поповнити знання про зимове свято Стрітення.      Навчитися спостерігати за явищами природи та використовувати набуті зна-

ння в повсякденному житті. Виховувати любов до рідного краю, національ- них традицій. Розвивати інтерес і бажання до вивчення і відродження народ- них звичаїв, збереження їх.

  Підготувала вчитель початкових класів

Щекичинської ЗШ І-ІІ ступенів Корецького р-ну Рівненської обл.

       Осійчук Валентина Адамівна 

1. Всім! Всім!Всім! на свято!

Весну стрічати,

Зиму проводжати!

2. Поспішайте, поспішайте.

Швидше займайте кращі місця.

Сам не займеш – сусіду дістанеться.

3. Приходьте всі без сорому,

Квитків не потрібно.

Сьогодні Стрітення запрошує гостей!

Вчитель.  Ще лютує зима хуртовинами,ще стоять тріскучі морози і лежать сніги, а в повітрі вже пахне весною.

   Весна... Вже сама згадка про неї будить у серці щемку радість, тривогу.Це свято оновлення і відродження природи , його відчувають і по-своєму переживають тварини і рослини , дорослі і діти – усе , що є живого на землі.Коли приходить весна , кожному з нас здається , що народжуєшся на світ удруге , що весна це особлива , краща , ніж були попередні.Бо хіба не зачарує вас вона , коли слухаєш спів – ніжний , щирий , зворушливий?  Та про весну поки що приходиться тільки мріяти. Здається, саме зараз зима хоче надолужити прогаяний час. А тому й лютує: але дарма,бо вже йде не до Різдва, а до Великодня.

                                                    1

4-ий учень.

   У кожного місяця є свої великі свята, тобто такі, що найповніше розкрива-

ють ту чи інщу пору року. Якщо січень знаменитий трьома празниками -

Різдвом, Василем та Водохрещем, то лютий може похвалитися одним – Стрі- тенням, котре припадає на середину місяця – 15 лютого.

5-ий учень.

  У цей день , кажуть люди, зима йде туди, де було літо, а літо – де зима була. При зустрічі на Стрітення стара зима і молоде літо сперечаються між собою, кому іти, а кому вертатись.

6-ий учень.

  Колись на Україні у цей день святили воду і разом з водою свічки.  Це святіння води і свічок дійшло і до нашого часу.Освячену на Стрітення свічку називали Громовицею , або ласкаво – Громничкою.Бо під час грози її запалювали і ставили перед образом , щоб оберігала від грому.

7-ий учень.

   А ще посвячену свічку і воду , приносили з церкви , і ставили у хаті , запаливши свічку , щоб весняна повінь не пошкодила посівів , а мороз – щоб дерев не побив.

Несли колись святити воду у невживаному посуді , і силу ця вода мала таку , як і освячена вода від Водохреща.

8-ий учень.

   А ще кажуть люди , що стрітенською свяченою водою натирали хворі місця і кропили від поганської і всякої напасті людей , вулики , навідь чумаків перед дорогою , при цім промовляли «Боже тебе збережи».

     Виступ вчителя.

         Це було давно.Коли євреї повернулися до Палестини з Вавілонського полону за 536 років до Різдва Христового. Вони почали будувати в Єрусалимі новий храм замість зруйнованого Соломонового храму.

      Останній з історозвісних пророків Малахія, який жив наприкінці 5 сто-

                                                       2

 ліття до Різдва Христового, бачить Господа вже ніби градущого до свого храму: «І несподівано прибуде до храму Свого Господь , Котрого бажаєте. Ось Він іде.»

        І час настав , щоб справдилися пророцтва. Приходить до цього храму, що колись будувався з таким сумом, очікуваний всіма Господь, Котрий прийшов спасти людський рід і утвердити в серцях людей мир та добру волю.

       Як же він приходить ?

       Його , сорокаденним немовлям приносить сюди на Своїх руках така непомітна для світу , але вище від усіх чинів ангельських – Діва,  у супроводі старця Йосифа.

        Він приходить , щоб справити законний обряд відносно породіллі – Матері та новонародженого Немовляти – Первістка і принести певні дари (голуби). Тут і глибина смирення , і для всіх нас урок поваги до Закону.

       У храмі зустрічали Христа обранці Божі : праведний старець Симеон та пророчиця Анна .

       Симеон був чоловік праведний і побожний, що сподівався утіхи Ізраїлевої. І Святий Дух був на ньому.Від Духа Святого було сповіщено йому, що смерті він не бачитиме перш , ніж побачить Христа Господнього. Симеон слухняно чекав.Віра в грядущого Месію – Сина Діви , Спасителя світу, світочем палала в його серці , і надія, яка проймала все його життя, підтримувала його старечі сили. ( Він був уже старий до 200 років ).

       І ось одного дня чує Симеон навіяння Духа : « Йди до храму!»

     « І прийшов за Духом він у храм. І коли внесли дитину Ісуса батьки, щоб учинити над Ним за звичаєм законним...» Тоді взяв Симеон на руки Того, для Кого жив, у Кого вірив, Кого любив усім серцем і всією душею своєю.

З того часу новонароджених, яким виповнюється сорок днів , несуть до храму Божого для здійснення дійства, яке зараз називають «Вводини».

      А на Стрітення святять свічки і воду. Свічки – це світ на землі, а вода – вічне життя на землі. В народі , в нас на Україні , ще стало традицією зустрічати весну, а зиму проводити. Стрітення припадає на 15 лютого , коли в природі відбувається перелом холоду і тепла, ночі і дня.Після Стрітення

                                                          3

 помітно день більший, а ніч коротша, та і зима потроху відступає,бо сонце вже вище піднімається над землею. Настає потепління.Ось чому ще кажуть, що на Стрітення Зима з Весною сперечаються.

Сценка «Звірі йдуть весну шукати».

Зайчик1. Ми голодні сидимо

                І від холоду тремтимо.

                Хто нас пожаліє.

                Лапки нам погріє?

Зайчик2.  Дуже вже хочеться зустрітися з Весною. Незабаром вона настане. Лісові мешканці вже пішли її шукати.

Вовк. Ох, і набридли мені тріскучі морози! І намерзся, і зголоднів, і кожушок мій геть стерся. І я піду Весну шукати.

Лисиця.  А куди це ви зібралися?

Вовк. Ходи, кумасю, з нами весну  зустрічати, веселіше буде!

Лисиця. Ще кругом сніги лежать, але сорока мені сказала, що Весна незабаром настане.

Ведмідь. А куди ви , браття, поспішаєте?

Лисиця. Ідемо Весну зустрічати, тепла виглядати.

Ведмідь. А я її бачив. На проталинах квіти , трави розсіває, сюди завертає.

Вовк. Друзі, покличмо Весну! Допоможіть нам, діти.

 

9.Благослови, мати, весну закликати ,

  Весну закликати, зиму проводжати.

 

  10. Зиму проводжати, весну зустрічати.

Зимочку в візочку, літечко в човночку.

                                                   4

Мати :

       Благословляю вас, діти,

       Весну закликати!

       Весну закликати,

       Зиму проводжати!

       З веселою посмішкою,

      Із жайворонком-пташкою,

     З водою свяченою, з колоском хліба і добром у серці.

  Звукозапис веснянки «Щебетала пташечка».

(Виходить Весна з букетом квітів, вклоняється і звертається до учасників свята)

 

 11. Ой, Весна, Весна!

Та й на чому ти підійшла,

На чім підійшла . на чім під`їхала.?

Весна: На сонечку , на боронечку, на квітучому вінці, на сонячному промінці.

 

12.Весняночко-паняночко! А де ж ти зимувала?

 

Весна: У садочку, на пеньочку пряла на сорочку!

13.Ой , Весна – весняночко , а де твоя дочка?

 

Весна:Погнала бичка на жито!

Пасися , бичку , а я сплету мичку старому діду на колоші , а молодому в кишеню гроші!

                                                     5

 Веснянка «Вийди,вийди, Іванку».

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку.

Зимували – не співали,

Весну дожидали.

 

Весно, весно, наша весно,

Що ж ти нам принесла?

- Стариим бабам по кийочку,

А дівчатам повіночку.

 

Звила я віночок вчора

Звечора, звечора.

З зеленого барвіночка

Та й повісила на кілочку.

 

Вийди, вийди, Іванку,

Заспівай нам веснянку.

Зимували – не співали,

Весну дожидали.

 

Вчитель:Сьогодні , 15 лютого лютий до березня в гості приїжджає. Вважа- лося так: хто з них в цей день переборе , такою й буде погода до початку березня.

     У народній уяві Зима – це стара баба у полатаному кожушку , поношених

                                                           6

 шкарбанах та дірявій хустці.За плечима у неї теліпається напівпорожня торбина , а в руках – пощерблене горнятко , наповнене льодом.Перед тим , як почати двобій , між Зимою та Літом відбувається така розмова:

Літо:Боже , поможи тобі , Зима!

Зима:Дай , Боже , здоров`я!

Літо:Бач , Зимо ,що  я народило і напрацювало , то ти поїла і попила.

Зима:Так , так , дорогі мої , так воно було і так завжди буде.

До них підходить Весна.

Весна:  А що , Зимонько , може підеш собі ,

            Ти досить понамітала , понаморозила ,

            Пора й честь знати...

Зима:Правда , Весно , гарно я в цьому році понамітала й наморозила?

Весна:А що , Зимонько , якщо до вечора стане тепліше , то я переможу тебе?

Зима: А якщо холодніше, то я повернуся!

Весна: Якщо на Стрітення півень води нап`ється із калюжі, то жди ще стужі.

Зима: І як нап`ється  півень води, то господар набереться біди.

Літо: Не сперечайся, Зимонько, відступи! Бо січень був повен сили, крутив, скрипів, а     лютий вже пнеться, дметься та його минеться – бо прийшло Громовище, то водою розіллється.

       Діти співають  пісню «Ой минула вже зима »

Ой минула вже зима.

Снігу, льоду вже нема.

Ой нема, ой нема,

Снігу, льоду вже нема.- Двічі.

 

Прилетіли журавлі

                                                     7

Й соловеєчки малі.

Ой малі, ой малі,

Соловеєчки малі. –Двічі.

 

Лугом квіти вже цвітуть,

Вівці травку вже пасуть.

Ой пасуть, ой пасуть,

Вівці травку вже пасуть.- Двічі.

 

Всі веснянку співаймо,

Весну красну вітаймо.

Вітаймо, вітаймо,

Весну красну вітаймо.- Двічі.

14. Зимонько-голубонько! Ми тебе дуже любимо, та пора прийшла тебе проводжати, щоб Весні дорогу дати, Стрітенської води попити, та усіх розвеселити.

 15. Іди , Зимо, та й до Київа,

       Бо ти нам уже хліб виїла.

  16. Іди, Зимо, та й до Тучина,

        Бо ти нам надокучила.

  17. Іди, Зимо, та й до Століна,

        Бо ти нам вже надокоїла.

  18. Іди, Зимо, та й до Кракова,

       Бо ти всюди та й однакова.

Мати: Ой, дівчата, хлопці,

                                                 8

            Сонечко пригріло,

            Селянина в поле покликало,

            Щоб жита колосилися,

            Буйні, рясні вродилися,

            Просо, пшениця і всяка пашниця.

Тож засівайте просо та обирайте собі гарну дівчину!

( Діти співають веснянку «А ми просо сіяли» ).

Хлопці: А ми просо сіяли, сіяли.

               Ой дід Ладо, сіяли, сіяли.

Дівчата: А ми просо витопчем, витопчем.

                Ой дід Ладо, витопчем, витопчем!

Хлопці: Ой чим же вам витоптать, витоптать?

                Ой, дід Ладо, витоптать витоптать?

Дівчата. А ми коней випустим, випустим.

                Ой, дід Ладо, випустим, випустим!

Хлопці: А ми коні займемо, займемо.

               Ой, дід Ладо, займемо, займемо!

Дівчата:  А ми коней викупим, викупим.

                  Ой дід Ладо, викупим, викупим!

Хлопці: Ой чим же вам викупить, викупить?

               Ой дід Ладо, викупить, викупить?

Дівчата: А ми дамо сто рублів, сто рублів.

                Ой дід Ладо, сто рублів, сто рублів!

Хлопці: Ми сто рублів не візьмем, не візьмем.

                                              9

                Ой дід Ладо, не візьмем, не візьмем.

Дівчата: А ми дамо тисячу, тисячу.

                 Ой дід Ладо, тисячу, тисячу!

Хлопці: Ми тисячі не візьмем, не візьмем.

                Ой дід Ладо, не візьмем, не візьмем!

Дівчата: А ми дамо дівчину, дівчину.

                 Ой дід Ладо, дівчину, дівчину!

 

Хлопці: Ми дівчину приймемо, приймемо.

                Ой дід Ладо, приймемо, приймемо!

Дівчата: Бувай, дівко, здорова, здорова.

                 Ой дід Ладо, здорова, здорова! 

     19. Ой Весна, Весна, днем красна!

           Що ти , Весно, нам принесла ?

Весна : Принесла на пшеницю росу, на дівочу красу.

     20. Ой, Весна, Весна, днем красна!

           Що ти , Весно, нам принесла ?

Весна : Принесла я вам літечко,

            Як рожеву квіточку.

     21. Ой Весна, Весна, днем красна!

            Що ти , Весно, нам принесла?

Весна : Дівчаткам по віночку,

             А парубкам по кийочку.

             А бабусям по серпаночку,

                                                 10

             Милим діткам по бубличку.

( Весна роздає дітям печиво, бублики  під мелодію «Соловеєчку, сватку»)

     22.Ой Весна, Весна, днем красна!

          Що ти , Весно, нам принесла?

Весна: Принесла я вам урочистість вербної неділі, таємничість і красу Великодня зі смачними пасками, різнобарвними крашанками.

    А ще принесла я вам три парубки красні , три місяці ясні.

- Місяць Березень – перший красень.

- Квітучий Квітень вас вітає.

- І травень тішить вас розмаєм.

Березень :Перший місяць я весни,

                 Я – пролісковий цвіт.

                Я пережив зимові сни

                 І знов родивсь на світ.

Квітень :  Я – Квітень, славний квітникар,

                 Сонячно і рясно уквітчав вам календар

                 Першим цвітом – рястом.

Травень:  А чим же місяць Травень

                 Поміж братами славен?

                 Святковими піснями

                 І громом над полями.

                 Іду і весело співаю,

                 Дощами землю поливаю.

Учитель. Колись давно , як починалися веснянки , перед початком свята, дівчата варили горщик каші, виносили на вулицю, закопували під вербою і прибивали кілочками.

                                                    11

23. Закопали горщик каші

Ще й кілком прибил

Щоб на нашу вулицю

Парубки ходили.

Учитель. А коли луки покривалися травою , сільська молодь влаштоувала традиційні весняні ігри. Вибирали з-поміж себе дівчину – Ягілочку . Дівчата прихорошували її вербовими котиками, хрещатим барвінком, взявшись за руки, водили хороводи.

Веснянка  «Подоляночка» .

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька.

Тут вона сіла, тут вона впала,

Доземлі припала,

Сім літ не вмивалась,

Бо води не мала.

Ой, устань, устань, Подоляночко,

Ой, устань, устань, молодесенька,

Вмий своє личко, личко біленьке,

Біжи до Дунаю, бери молоденьку,

Бери ту, що скраю.

 

 Учитель. У деяких місцевостях цей день називали Зимобор. Діти вибігали з хат зустрічати Весну.Своїми чистими душами йшли покривати сади: накидуючи вишиту серветку на найвищу гілку, промовляючи : « Щоб добре родила , щоб хмара не вбила, щоби мала рясний цвіт на много-много літ...»

    Саме в цей день прогнозували майбутні погодні явища.Якщо під вечір потеплішало, літо перемогло.Як на Стрітення капає зі стріхи , не найдеться з

                                                          12

 

 літа потіхи.Як метіль дорогу перемітає, то корм відмітає;а як день ясний,

 буде льон прекрасний.

    Давайте і ми з вами пригадаємо давні звичаї та спробуємо наблизити весну.Для початку розділимося на команди.

        Конкурс на кращу назву команди.                                                                                      -Вам необхідно вибрати командира і придумати назву , пов`язану із сьогоднішнім святом.Крім того, треба захистити свою назву , пояснити , чому ви обрали саме таку.

         Конкурс загадок.

-Вийшла звідкіль гарна дівка, на ній стрічка-семицвітка.А де з річки воду брала, там коромисла зламала?(Веселка).

-Без очей, а сльози ллє.(Роса).

-Рукавом махнув , дерево нагнув.(Вітер).

-Мене просять і чекають, а покажусь – утікають.(Дощ).

-Сидить дід за подушками і стріляє галушками.(Грім).

-Старий дід мости помостив , а молода прийшла, мости рознесла.(Мороз,весна).

-Ішов довгов`яз, в землю ув`яз, із землі всіх повиганяв.(Дощ).

-Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає.(Сонце).

-Тато високий , мама широка , син зречий , невістка сліпа.(Небо, земля, день, ніч).

         Весняний букет.

Запрошуються представники кожної команди, стають у шеренгу.Завдання: назвати весняні квіти крок вперед.Хто з гравців пройде більшу відстань , той збере більший букет і буде переможцем.

         Вистава.

    Уже Стрітення надворі , а Весни немає і немає.Ліс ще дрімає.Все у снігу

                                                         13

 Верба стоїть і труситься від вітру та холоду.Квіточки ніяк не розпустяться , бо бояться змерзнути , хоча вже й час.Лісові звірі занепокоєні цим: що  ж робити? Збираються вони на лісову раду.Ось іде хазаїн лісу Ведмідь , за ним його заступник Вовк. Залишашає сліди за собою лисичка. Перелякано озираючись, пристрибав зайчик. Звірі шушукаються , шукають виходу з цього становища. Приймають рішення : треба покликати весну, вона десь заблукала? Кожне звірятко просить прийти весну по-своєму...(Діти озвучують героїв).

  Як у казці з`являється весна. Виглянуло сонечко. Звірі були раді та побігли до своїх домівок з радісною звісткою.

    Верба розправила свої віти. До неї прилетіла пташечка і заспівала... Струмочок побіг, почав танути сніг. І квіточка полегшено зітхнула, почала розпускати свої зелені листочки.

     Але всі забули про сніговика, що залишився стояти неподалік на галявині. Він зібрав всі свої сили, від нього майнуло холодом . Він дмухнув на повні груди – піднявся вітер, нагнав хмару. Вона закрила сонечко. Змерзла квіточка, пташечка опустила крильця, замовкла. Здригнулася верба. Весна замліла... Що ж робити ? Треба розбудити Весну. Давайте всі разом: «Прийди, весно, з радістю, з великою милістю!»

    Прийшла весна, посміхнулася . Цією посмішкою розігнала хмару. Сонечко знову послало свої життєдайні промені на землю. Верба затріпотіла від радості, пташка знову весела. Квітка розцвіла. Сніговик розтанув. А звірі зібралися у коло, водять хоровод, радіють весні.

    Закличка  «Вийди, вийди , сонечко».

Вийди, вийди, сонечко,

На дідове полечко,

На бабине зіллячко,

На наше подвір’ячко.

 

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

                                                    14

Там вони граються,

Тебе дожидаються.

 

Вчитель.  Утікай, утікай, біла Зимонько,

                   Вже нема, вже нема в тебе силоньки.

                   Йде Весна, йде Весна-чарівниченька.

                   Потемніє, почорніє твоє личенько.

 24.Йде весна до нас із радістю.

25.Із житом зернистим.

26.Із пшеницею золотистою.

27.Із вівсом кучерявим.

28.З ячменем вусатим.

29.Із просом , із гречкою.

30.Із калиною, малиною.

31.Із порічками , смородиною.

32.Із грушами, із яблуками.

33.Із усякою садовиною.

34.Із квітами лазурними.

35.Із травою –муравою.

36.Із радістю та Божою милістю.

  Вчитель. А кого залишить байдужим краса весняного вечора, описана Т. Шевченком у вірші «Садок вишневий коло хати», який став народною піснею?..

       (Слухання вірша «Садок вишневий коло хати».)

Вчитель.Слухаєш пісні про весну, прислів`я, загадки, прикмети і не перестаєш захоплюватися геніальною мудрістю народу нашого. Як же

                                                     15

 влучно, дотепно, соковито прикладали слово до слова, залишаючи все це нам у спадок. Як обожнювали природу, уміли розуміти і берегти її. Ви живете у час , коли народ нам повертає із забуття  те, що залишили нам у спадщину предки. Хочеться вірити , що на вашу долю випадуть радісні хвилини зустрічі весни так, як це робили предки. І почнете ви свято спогадами:

              Зима наша біла!

              Вже ти нам надоїла.

     Годі тобі , зимо, зимувати, вже весна надворі. І вогонь з`їсть солом`яне опудало зими, з яким прийдете на свято. А далі полинуть веснянки, ігри, хороводи. Нехай обряди і звичаї предків стануть для нас традицією, а сьогоднішнє свято стане її початком. 

Використана література:

1.Наумович Л.М. Фольклорне свято Стрітення // початкове навчання та ви- ховання. – 2012. - № 4.- С.27-30.

2.Радецька З.С. Народознавчі свята в школі. - Тернопіль-Харків: Ранок, 2009.- С.34-39.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   16