«Святий Миколай!»
Ведуча: Діточки наші рідненькі,
І гості наші дорогенькі,
Ви зими не злякалися,
В зал цей святковий зібралися.
День сьогодні в нас не простий
А святковий і дзвінкий.
Ведуча: любі діти! Сьогодні у нас на календарі 19 грудня. Що це за день такий? Хто знає? А чи всі ви любите це свято? А чому ви його любите? А чи всім св.Миколай подаруночки роздав? (тільки слухняним дітям)
Ведуча: Так дітки, тому що сам Миколай колись дуже давно був маленьким хлопчиком. Він був дуже добрим, чемним, та чуйним хлопчиком. Робив добро не чекаючи на подяку і славу. Щиро молився, просив у Господа справедливості, миру, добра та милосердя на землі.
Після того як його батьки померли, він продав свій будинок, гроші роздав бідним, а сам став священником. Святий Миколай зцілював хворих і охороняв здорових. А головне любив усім серцем дітей.
(Починає лунати казкова феєрична мелодія)
Ведуча: у ночі перед 19 грудням із Зоряного неба на прекрасній колісниці по місячній доріжці спускався на землю св.Миколай. Сивобородий, у довгій золотій накидці, він заходив до кожної хати де є діти і розкладав їм в черевички, чи під подушку свої пречудові небесні гостинці.
(Вибігають кілька янголят з маленькими дзвониками)
Янгол 1 : хуртовина виє, плаче, ліс закидала сніжком.(Дзвонить) Що там? Сани..коні скачуть… Хтось на санях із мішком.
Янгол 2 : Що за пан там? Хто побачить? Хто махає із саней? То святий Миколай скаче, покровитель всіх дітей. (Аплодують)
Янгол 3 : Хто він? Що він? Звідки взявся? Дітям радість він приніс. Роздає дарунки щиро, цілу купу їх привіз.
Янгол 4 : Усіх чемних,не сварливих, і слухняних, і дбайливих.
Янгол 1: Тих, що старших поважають, малюків не ображають.
Янгол 2 : Хто до діла тягне руки. Хто охочий до науки.
Янгол 3 : Всіх дарунком привітає. Радо всіх благословляє.
Янгол 4 : А ледачим, неслухняним .Хто робив комусь погане. Тільки різочку і все – він сьогодні принесе.
(Вбігає до залу Нечупара)
Нечупара: Ага а я не люблю слухатися,
Я люблю битися, бешкетувати,
Я не люблю митися,
Грязнулею хочу залишитися!
Люблю дівчат я смикати за коси,
А хлопців, ляпати по носі.
Іграшок ніколи не складаю,
Тарілки брудними залишаю.
І про вас усе я знаю:
Хто на стіл компот розлив,
Сніжкою вікно розбив
На заняттях замість вправ,
На стільці тихенько спав.
Хто вмиватись не хотів,
І в калюжу хто сів.
Хто не слухав маму й тата,
Ображав меншого брата,
А в сестрички ляльку віднімав.
Все про вас я знаю!
Нечупара: Бо дехто з вас нагадує мене. І не охойний і нечемний і бешкетливий. От до вас св. Миколай і не прийде. А як ненароком зазирне то тільки лозинки принесе. А я тим часом прокрадуся до його колісниці і заберу всі подарунки.
(Янголи беруться за руки, оточують на півколом Нечупару і витісняють її геть, приказуючи іди геть)
Ведуча: Так її янголята! Любі наші друзі, не місце такій Нечупарі на нашому святі. Фуу..ну й бридка ж істота. Наговорила тут сім мішків вовни і ті неповні. Ви ж у нас гарні дітки, виховані, так? Особливо коли чекаєте св.Миколая кожен прагне бути кращим.
Дитина : Коли замерзла річка
І став біленький гай,
Прийшов у темну нічку
До діток Миколай.
У теплім кожушку,
Приніс усім гостинці.
В чарівному мішку!
(Під звуки пісні «ой,хто Миколая любить..» зявляється св.Миколай. розповідає про те як він довго йшов…і приніс гостинці ).
Св. Миколай: Ой, щось я дуже стомився, трошки перепочину і на вас подивлюся й послухаю чим ви мене порадуєте.
Дитина: Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата,
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?
Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.
Синочку, лише пригадай,
Це добрий Святий Миколай.
Дитина: Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
Дитина: Через поле, через гай
йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
він несе для всіх гостинці.
Дитина: Через поле, через гай
У червонім кожушку
Поспішає Миколай
На санчатах по сніжку.
В торбі іграшки везе,
пряники медові.
В кожну хату увійде,
Сповнений любові.
Зранку встане дітвора,
Зблиснуть оченята –
Подаруночків гора,
Радості багато.
Дитина: З нетерпінням я чекаю —
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.
Ще ніхто його не бачив,
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.
Дитина: Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав...
Починаю вже дрімати...
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.
Щось тихесенько шепоче.
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!
(Після виступу дякує дітям.бажає бути чемними та слухняними)
Заключні слова: Хто всім бідним помагає?
Хто добра не забуває? Миколай!
Будьте ж, діти, завжди чемні,
Помагайте тим, хто темний,
Тим, хто впав, подайте руку,
Не вважайте то за муку.
Любіть маму, любіть тата,
Діда, бабцю, сестру, брата
І любіть свій рідний край -
Вас полюбить Миколай.
Подарунки приготує,
Всіх вас ними почастує.
Треба лиш не забувать -
Бога й рід свій шанувать.