Сценарій свята "Тату, таточку, татусю"

Сценарій свята «Тату, таточку, татусю»

 

 

Вступне слово вчителя.

Тато! Споконвіку в сім’ї батько вважався господарем. Він піклується про родину, годує та захищає її. Він навчає нас жити по закону любові і правди, не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, будить совість, береже від ганьби. Роль батька в сім’ї неоціненна. Тому діти шанують своїх батьків. Його слово , його приклад мають бути святим обов’язком в кожній родині.

Тату, татусю, таточку... Скільки ніжності й теплоти в цих словах. А чи завжди ми знаходимо час, щоб сказати татусеві, як ми його любимо, як він нам потрібен, що він для нас означає?

Життя біжить дуже швидко. Не встигнеш оглянутися, — як пробіжить дитинство, промайнуть роки юності та зрілості... І, оглянувшись, зрозумієш, що так і не встиг сказати татусеві ті слова, які хотів або повинен був сказати.

(Діти на сцені утворюють півколо і читають вірші).

 

Учень.

В нашім класі знову свято,

Чути музику і сміх.

На родиннім святі нині

Ми вітаємо усіх.

Учениця.

Обіцяєм, що не буде

Ніхто нині сумувати,

Всіх ми кличем разом з нами

Участь в конкурсах узяти.

Учень.

Ми любим вас, кохані мами й тата,

Бажаєм вам здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Учениця.

Доки батько живий,

Доки мати жива,

Поспішаймо сказати найніжніші слова:

—  Рідний тату, — живи!

—  Рідна мамо, — живи!

 Найдорожчі у світі — це ви,

Тільки ви!

Учень.

Чи мороз, чи віхола,

 Я нічого не боюсь.

Це тому, що маю друга,

Мій найкращий друг- татусь.

Учень.

Ми йдемо із ним гуляти

І в кіно, і в магазин.

До морозива я ласий,

А мультфільми любить він.

Учениця.

Дорогий, хороший , любий тату!

Кращого за тебе не знайти!

Дорогий, хороший , любий тату!

Як чудово, що у нас є ти!

Учень.

Спасибі вам і  за турботу,

За руки ваші і роботу.

За все, що вдома повсякчас

Ви так піклуєтесь про нас.

Учениця.

Татку, любий татку,

 Соколеньку ясний,

 Який ти нам добрий,

 Який ти нам красний!

Учень.

Таточку, татусю,

Сонечко ясненьке,

 Який ти нам любий,

Який нам рідненький!

Учениця.

Можу я маленька, цілий світ сходити,

 Море переплисти, в небо полетіти.

 Та знайти — не знайду такого словечка,

 Щоб виказати татові всю любов сердечка!

Учениця.

Де знайти співачку, аби оспівати,

 Де ті фарби взяти, аби змалювати?

 Хоч би я співала краще за пташатка, —

То не виспіваю, як люблю я татка.

Учениця.

Хоч би, як веселка,

 Я всі фарби мала,

Та любов до татка

Я б не змалювала.

Учениця.

Але є на світі

І на теє сила,

 Щоб любов'ю серця

 Серденько сповила.

Учень.

За слова миліший,

 Кращий за малюнок,

 Нашим таткам милим

 Буде поцілунок!

(Діти підходять до татусів і цілують їх).

 

Ведуча.

 Легенда говорить, що, коли народжується людина на Землі, на небі з'являється нова зірочка. Я часто вдивляюсь у зоряне небо, бо хочу дізнатися, де моя зірочка. Вона обов'язково повинна бути біля твоєї, татусю. Я хочу, щоб тепло твоєї зірочки ще більше зігрівало мене. Які слова ще підібрати для тебе, татусю, щоб ти зрозумів, як ти мені потрібен і як я тебе люблю. Прийми від мене цей дарунок.

 

Ведучий.

 Для мене ти, татусю, є прикладом в усьому. Ти — спритний, веселий, розумний і просто хороший. Ти завжди можеш дати мудру пораду і є моєю опорою в житті. Мені хотілося б, щоб ти став для мене найвірнішим мудрим товаришем. Сьогодні для тебе я приготував ось цей дарунок.

 

Вчитель.

Запрошуємо До центру нашої святкової зали запрошуємо Олександра Григоровича і Юрія Івановича, сьогодні  на вас  чекає випробування.

1. Серед всіх рученят, які простягнуться до вас, чи відшукаєте ви ручку своєї улюбленої дитини?

2.Незабаром жіноче свято. І ми сьогодні побачимо, хто із вас краще підготовлений до нього.

 

Ведуча.

А зараз для всіх батьків, а особливо для Олександра Григоровича і Юрія Івановича звучить музичне вітання.

(Теницький О.”Я у бабушки живу”) 

 

Учениця.

Дорогий татусю Ти завжди піклуєшся за нас із мамою і братиком. Я дуже люблю тебе татусю і дуже хочу, щоб наша сім’я була завжди щасливою. най, що ми з мамою дуже хотіли, щоб він тобі сподобався.

 

Учень.

Татусю, якби лиш знав, як ти мені потрібний! Як нам з матусею добре, коли ти усміхаєшся! Коли ми ходимо разом по гриби чи на лижну прогулянку, коли ми просто разом, мені так затишно. Я хочу подякувати тобі за ті хвилини, які ти приділяєш мені, і хочу сказати, щоб ти за мене не хвилювався, бо ти ще пишатимешся своїм сином.

 

Вчитель.

 Запрошуємо До центру нашої святкової зали запрошуємо Святослава Івановича і Івана Івановича, сьогодні  на вас  чекає випробування.

1.По вушках ви повинні відшукати свою дитину.

 

Ведучий.

Для всіх батьків, а особливо для Святослава Івановича і Івана Івановича звучить музичне вітання.

(Строкань Я. „Монолог сина”)

Так, як ви щойно відшукали  вушка своїх дітей, пропонуємо смішинки про вуха.

 

Учень.

Запитала в татуся Донька-щебетуха:

—  Чи слон хоботом скубе Слоненя за вуха ?

—- А навіщо це слону? Так робить негарно.

—  Жаль: такі великі вуха пропадають марно.

 

Учень.

Маленький Андрюха

 Потилицю чуха.

 Чом у мене вух аж два,

 А гусак — без вуха.

 «Відірву я вуха, —

 Думає Андрюха, —

 І приклею гусаку, —

 Хай він тата слуха».

 

Учень.

Татусю, мені подобається в тобі все. Я дуже хочу бути схожим на тебе. Знаю, що ти мені завжди допоможеш, підтримаєш. Хоча ти завжди заклопотаний, але для мене в тебе знаходиться час. Я вдячний тобі за все, що ти для мене зробив. В моєму серці ти займаєш таке місце, про яке не розкажеш словами.

Учень.

Дорогий татусю! Ти для мене — як промінчик сонця, як тепле місячне сяйво. Ти — найдорожча перлинка моєї душі!

 

Учень.

Дорогий татусю, я вдячний тобі за твою любов і доброту ,за строгість і вимогливість до мене, за те ,що ти піклуєшся за мене. Я дуже тебе люблю. Прийми від мене цей подарунок.

 

Вчитель.

Запрошуємо До центру нашої святкової зали запрошуємо Анатолія Васильовича  і Валерія Івановича, сьогодні  на вас  чекає випробування.

1.По носику ви повинні відшукати свою дитину.

 

Вчитель.

 

Для всіх вас, дорогі батьки, а особливо для Анатолія Васильовича  і Валерія Івановича, звучить музичне вітання.

(Козловський Ю.„Батьківський поріг”)

 

Сценка.

Батько сидить, читає газету. Мати тягне сина за вухо, той кричить: «Пусти, я більше не буду!»

—  Помилуйся на нього! Ану, розкажи батькові, за що ти в дитсадку вдарив дівчинку?

—  А чого вона?  Ми гралися в Адама та Єву, а замість того,   щоб  мені  віддати яблуко,   сама його з-їла-а-а-а!

—   Біжи візьми в кошику яблуко і не смій більше бити дівчаток.

Заходить дівчинка:

Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитись. Можна і я піду з ними?

—  Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюще! Хоч би швидше його до школи віддати

 

Учень.

Татусю! Тільки ти, один-єдиний, мені потрібен найбільше, і кращого татуся мені не знайти. Як ніхто, ти мене розумієш, поважаєш мої думки, терпляче зносиш мої витівки. Ти хоч і гримаєш інколи на мене, але я знаю, що заслуговую на це. Знай, я підросту і посерйознішаю. Але ти повинен знати, Учень.

Тату, татусю, таточку... Де відшукати ті слова, щоб розповісти всім, як ти мені потрібний і як я тебе люблю. Ти був завжди поряд, коли я хворів. Ти  постійно хвилюєшся за мене, хоч я вже виріс. Я вдячна тобі за тепло твоїх очей, за натруджені твої руки, за те, що ти в мене є.

 

Вчитель.

 Запрошуємо До центру нашої святкової зали запрошуємо Володимира Михайловича  і Олексія Івановича, сьогодні і на вас  чекає випробування.

1.По голівці ви повинні відшукати свою дитину.

 

Вчитель. Прийміть музичне вітання.

(Спицький Владислав „ Батько і мати”)

 

Сценка.

Син. Тату, підпишіться, будь ласка, у щоденнику.

Батько (здивовано). А ти що, вже в школу ходиш?

Син. Так, тату.

Батько (роздратовано). І чому я про все дізнаюся останнім? В якому ж ти класі?

Син. У  5, таточку.

Батько (чухаючи потилицю). Як швидко плине час!

( Батько синові урочисто):

 Ну, сину, як ти закінчиш школу, я дозволю тобі палити.

Спасибі, тату, але я вже покинув два роки тому.

 Донька. Тату, от що ти на це скажеш?  Микола

пропонує виходити за нього заміж, а мама говорить , що ще рано і що школу треба закінчити, і ще до інституту вступати треба

Батько —  Іди туди, доню, де менший конкурс.

 

Учениця.

Татусю, ти у мене найкращий, найдобріший. Я дуже люблю, коли ти посміхаєшся. Твої очі сяють. Дуже люблю проводити з тобою час, бо, коли ти поряд зі мною — мені так затишно. Я дуже люблю тебе, татусю. Разом з матусею я приготувала тобі подарунок. Прийми його, і хай твоє життя буде Учениця.

Тату, татусю, таточку..., Ти мені дуже потрібний і  я тебе  дуже люблю.. Ти привів мене перший раз до школи, ти постійно хвилюєшся за мене, хоч я вже виросла. Я вдячна тобі за доброту, за твої натруджені руки, за  все те, що ти для мене зробив.

 

Ведуча.

Запрошуємо До центру нашої святкової зали запрошуємо Анатолія Івановича та Григорія Андрійовича, сьогодні  на вас  чекає випробування.

А випробування для вас буде найсолодшим. Ви повинні відшукати свою донечку. по поцілунку. Уявляєте, скільки поцілунків отримають наші татусі!

 

Ведучий.

А зараз послухайте наших дівчаток.

1. Ох, відкриті ми дівчата,

 Не уміємо тужити,

 Без частівок веселеньких

 Нам і часу не прожити. Ух! Ох!

 2. Вас із святом ми вітаєм

 Неповторним, зимовим

 І частівки проспіваєм

Татам рідним, дорогим. Ух! Ох!

 3. Всі науки ми пройдемо,

 Все у нас удасться, —

 Це тому, що татусі

З нами також: вчаться. Ух! Ох

 4. Татусі нам же читали

Про звірят усі казки,

 А тепер самі читаєм

 Про кохання та зірки. Ух! Ох!

 5. Любим ви рішить задачі,

 Хто хутчіш, а хто вперед, —

 А задачі-то які, —

 І татусь не розбере. Ух! Ох!

6. Татусям ми побажаєм

Щастя, радості, весни,

Хай у школі не підводять

Їхні дочки і сини. Ух! Ох!

 

Ведуча.

Татусю мій рідний,

Татусю мій милий,

 Спасибі за те, що у мене ти  є,

 Живи ти, наш рідний,

100 років на світі,

 Твоєю любов 'ю ми будем зігріті.

 Спасибі за ласку,

 За сонячну казку,

За те, що піклуєшся завжди про нас.

 Уклін тобі рідний

 Ти так нам потрібний,

 Нехай тобі радість сміється весь час!

 

 Ведучий.

Ось і підходить до кінця наше свято. Всі бачили, які наші татусі молодці. Вони — опора в сім'ї, її захист. Тато — це та людина, яка може для вас, діти, все зробити: захистити у лиху годину, розділити вашу радість. Він може бути для вас вірним другом, порадником. Татусь — це основа вашої родини

 

Учень.

Татусю мій рідний,

Татусю мій милий,

 Спасибі за те, що у мене ти  є,

 Живи ти, наш рідний,

100 років на світі,

 Твоєю любов'ю ми будем зігріті.

 Спасибі за ласку,

 За сонячну казку,

За те, що піклуєшся завжди про нас.

 Уклін тобі рідний

 Ти так нам потрібний,

 Нехай тобі радість сміється весь час!

 

Звучить пісня «Родина». Сл. В.Крищенка, муз. О.Злотника

 

Може, в житті хтось принаду підкине

 У чарівних і звабливих очах...

 Тільки родина, як зірка єдина,

 Твій порятунок, надійний причал.

 Ні, не шукай в своєму серці причину,

 Якщо зневіра тебе обпече...

 Тільки родина у прикру годину

Схилить надію тобі на плече.

 Приспів.

Родина, родина — від батька до сина,

 Від матері доньці добро передам.

 Родина, родина — це вся Україна

 З глибоким корінням, з високим гіллям

 

 У морі спокуси є хвилі великі,

Та не забудь у захопленні ти,

 Що лише родина — бальзамові ліки,

 Ліки від старості і самоти.

Все відцвітає, жовкне і гине,

 Вітром розноситься, ніби сміття...

 Тільки родина — як вічна зернина,

На невмирущому полі життя

Приспів.

 

 

 

 

 

 

  Ведучий. А ще пожартувати мій тато любить! От послухайте, як це часом буває. Я сиджу перед телевізором, а черевики мої стоять немиті. Підходить тато, зітхає та й каже: «Або ти, синку, йди помий черевики, а я посиджу і подивлюсь футбол, або я дивитимусь, а ти помий черевики. Комусь же треба ті черевики помити». Ну, і що ти тут зробиш — іду та й мию свої черевики.

 

Ведучий. Мій татусь теж уміє жартувати. Оце, як ми починаємо голосно розмовляти, то він обов’язково скаже: «Так, ви помовчіть, а я буду слухати!»

 

Ведучий. А мій тато колись подивився на мою роботу, головою похитав, а потім сказав: «Так воно б дуже добре, та нікуди не годиться». І все стало мені зрозумілим.

 

Ведучий. А мій тато одного разу прийшов з роботи, натомлений, став на порозі та й каже: «Дайте води напитися, бо так їсти хочу, що не маю де переночувати». Ми всі дуже тоді посміялися і швиденько приготували татові їсти.

 

Ведучий. Приємно, коли у домі жарти, радість, сміх, тоді всі щасливі, там легко живеться, і будь-яка робота виконується залюбки. Я зі своїм татом люблю бути разом, ми зовсім небагато розмовляємо, але мені здається, що ми один одного розуміємо, коли і мовчимо.