Сценарій свята-театралізованого дійства «Прощавай, Букварику!»

Свято – театралізоване дійство

«Прощавай, Букварику!»

МЕТА: створити атмосферу свята, піднесеного настрою, радості від прочитання першої книги — Букваря; ознайомити дітей із новими підручниками; розвивати інтерес до читання книг, творчі здібності дітей, виразне усне мовлення, пам’ять; виховувати любов до книги, до української мови; переконувати, що добросовісне навчання в школі допоможе досягти успіху в житті; залучити батьків до співучасті в проведенні свята.

 

ХІД СВЯТА

Добрий день вам, мами й тата.

В нас Букварикове свято!

Всіх запрошуєм до нас,

Виступає перший клас.

Вже за рік ми підросли,

Друзів безліч здобули.

 

Та найкращим другом став

Нам усім Букварик.

Брав до рук його щодня

Юний наш школярик.

 

Хто з Буквариком не дружить

Й букв не хоче вчити,

Тому буде дуже тяжко

В цьому світі жити.

 

Та сьогодні ми йому

Скажем «до побачення».

І за вчинки нехороші

Попросим пробачення.

 

Ведучий.      В першім класі урочистий

              День прощання з Букварем.

               Світить сонце урочисто.

               Всіх вітаємо з цим днем.

 

Вчитель. Шановні гості! Дорогі батьки! Любі діти! До вашої уваги пропонуємо історію, яка сталася в тридесятім царстві, в тридев’ятім государстві з однією вродливою, але дуже вередливою Принцесою. Ви зараз самі все почуєте і побачите!

 

(Сценка «Цар і Принцеса»)

В тридесятім царстві

В далекім государстві

Правив дуже мудрий Цар,

Вже старенький государ.

(Виходить Цар)

Цар.   Ой, який я вже старенький,

  Часто став хворіти.

  Королівству молоденький

  Цар потрібен, діти!

 

У Царя була дитина,

У сім’ї одна-єдина.

Вік у дівчинки – сім років,

Буть Принцесою не проти.

Дуже Цар доньку любив,

Та за успіхи хвалив.

Час прийшов до школи йти,

Ключ до справжніх знань знайти.

 

Цар.       Люба доню, час до школи

 Йти тобі навчатись.

 Щоб правити королівством

 В граматиці слід знатись.

 Вчити букви, вчити звуки.

 Вивчиш – і одразу

 Будеш вміти ти писати царськії укази.

 

Та Принцеса вередує,

Ніби про знання й не чує.

Хоче тільки чепуритись

Й зовсім вже не хоче вчитись.

 

Принцеса.      Та навіщо ж знати букви

           Й цифри ці примарні?

           Та від них мені насняться

           Тільки сни кошмарні.

Цар.       Доню, править королівством

 Дуже складна штука.

 Щоб в державі був порядок,

 Поможе наука.

Принцеса.        Дуже гарна я дівчина

        Й без тієї школи.

        А як буду Королівна –

        Не нароблю шкоди.

 

Ведучий. Дуже довго сперечалися Цар і Принцеса. Кожен намагався довести свою правоту. Не було в Короля спадкоємців, крім впертої Принцеси. І тоді вирішив він дати їй право видати один указ. І якщо цей указ наведе лад в королівстві, то Принцеса і без навчання в школі зможе стати справжньою Королевою. Дуже зраділа Принцеса!

 

Принцеса.    Писарю, сюди заходь,

    Сідай і мій указ виводь!

     Видам перший свій указ:

    «Хай всі букви зникнуть враз,

      Книг не буде вже ніколи,

          І закриються всі школи!»

Писар.           Лихо, лихо, Королівно.

     Все це буде дуже дивно.

    Як без букв, без цифр нам жити?

    Як це – в школу не ходити?

 

Пісня _____________________

 

Ведучий.  Та чи можна сперечатися з самою Королівною? Писар слухняно дописав указ і він одразу ж вступив в силу. В королівстві закрилися школи, ніхто вже не вчився і почалися великі проблеми. Бо як же обійтися в наш час без грамоти?

 Йшли роки, зовсім стареньким став Цар, подорослішала і Принцеса.

Стала вона дуже гарною. Почали свататися до неї Принци. То квіти подарують їй, то коштовності. Та одного разу Принцесі надійшов лист.

 

(Сценка «Принцеса і Фея»)

 

Листоноша. Пошта для Принцеси -

        Дуже цінний лист.

    Я його Принцесі

    Дуже довго ніс.

Принцеса.      Мабуть, лист від Принца

           З далеких держав?

            Ой, який він гарний!

            Що ж він написав?

 

Та у цьому королівстві

Букв ніхто не знає.

І листа ніхто Принцесі

Вже не прочитає.

 

Довго мучилась Принцеса.

Бігала туди-сюди.

Шкодувала, що з указом

Тільки здобула біди.

Раптом сонце заясніло,

Хмара відступилась.

І у царському палаці

Фея враз з’явилась.

 

(Заходить Фея)

 

Фея.  Добрий день тобі, Принцесо,

 І шановні діти!

 Бачу, тяжко без науки

 Вам у світі жити.

 Довго я спостерігала,

 Як ти тут ледарювала.

 Не хотіла в школі вчитись,

 Працювати і трудитись.

 А тепер не можеш ти

 Прочитать навіть листи.

 Ну, чи гарно ти вчинила,

 Коли школи відмінила?

Принцеса.     Фею, рідна, поможи,

            Мені букви поверни.

            Вивчу букви я одразу!

            Не тримай на нас образу.

Фея.    Я не можу це зробити,

 Допоможуть тільки діти:

 Юні наші першачки -

 Букваря товариші.

Принцеса.  Що ж робити, що ж казати?

     Як же школярів благати?

     Що Буквар ваш друг, я знаю.

     То й про поміч вас благаю.

     Попросіть Букварика,

     Вашого товариша,

    Щоб до мене повернувся

     І образи всі забувся.

 

Ведучий. Діти, допоможемо Принцесі і всім жителям королівства? Попросимо Букварика нам допомогти? Вирушимо у далеку дорогу? А не страшно?  Тоді – вперед і тільки вперед!

 

Пісня_____________________________

 

Цілий рік з Букварика

Ми ранок починали.

Разом ми раділи

І разом сумували.

Вивчили ми букви,

Знайшли їх в Букварі.

З ними подружилися,

Читать за рік навчилися.

 

Тобі, Принцесо люба,

Допомогти ми хочемо.

До зустрічі з Буквариком

Всі школярі охочі.

Підем до нього в гості,

Всі букви там візьмемо.

Й до тебе в королівство

Одразу повернемо.

 

Ведучий. Довго йшли школярі до Букварика. Багато перешкод траплялося на їх шляху. Але бажання допомогти Принцесі було таким сильним, що діти , нарешті, зустрілися з самим Букварем.

 

(Сценка з Буквариком)

 

Добрий день, Букварику,

Наш найліпший друже!

Ми до тебе, рідний наш,

Поспішали дуже.

 

Буквар. В чому справа? В чому річ?

   Бачу, йшли ви цілу ніч.

   Мабуть, невідкладне діло?

   Поможу, якщо під силу.

 

В королівстві славнім

Вже чимало років

Діти не відвідують

У школі уроків.

Букви там забули,

Не вміють читати.

Навіть до п’яти там

Не вміють рахувати.

 

Всьому виною Королівни

Необдуманий указ,

Яким Принцеса знищила

Науку всю ураз!

 

Буквар. Знаю, знаю, пам’ятаю,

   Як це трапилось усе.

   Знав я, що в майбутньому

   Це горе принесе.

   Я розсердивсь і пішов

   З королівства того,

   За роки забувся я

   Вже туди дорогу.

 

Любий наш Букварику,

Маємо прохання.

Виконай, Букварику,

Принцеси бажання.

Букви хоче повернути,

Цифри і книжки.

Щоб вони у королівстві

Дружно зажили.

 

Буквар. Я люблю усіх дітей,

   Їх навчати хочу.

   До Принцеси в королівство

   Повернусь охоче.

   Тільки букви від образи

   Розійшлись по світу.

   І знайти їх самотужки

   Я не зможу, діти.

   Вам даю вітрильний човен

   І мапу чарівну.

   Йдіть цим шляхом і знайдіть

   Букви для Царівни.

  Як знайдете, повертайтесь!

   І тоді разом, усі,

   Понесемо в королівство

   Ми знання для дітвори.

 

Ведуча. Дякуємо тобі, Букварику! До зустрічі!

 

Пісня______________________________

 

Ведучий. Ось такий вітрильний човен і чарівну мапу отримали першокласники від Букварика. Щоб знайти всі букви, що повтікали по всьому світові, їм прийдеться вирушити у далеку і не зовсім безпечну подорож, подолати непролазні лісові хащі, взяти штурмом височенні гори. Та що там гори – вони навіть море перепливуть, щоб повернути букви. На їхньому шляху зустрінуться і Лісова Царівна-Мавка, і Баба Яга з Бабенятами, і Принцеса Несміяна, Русалка і навіть дивовижні, чудернацькі створіння невідомого походження і  незвіданої породи. Діти довго не чекали і швиденько вирушили в дорогу. Йшли вони через широкі долини, глибокі річки, безкраї поля і потрапили до лісу. Вийшла назустріч їм Лісова Царівна – Мавка.

 

(Сценка з Мавкою)

 

Мавка. Що за діти заблукали

 У зеленім царстві?

 Що збираються шукати

 в моїм государстві?

 

Не хотіли тебе, Мавко,

Ми потурбувати.

Але букви в твоїм лісі

Маєм пошукати.

Нам Букварик підказав,

Що деякі звуки

Вподобали в твоїм царстві

І ліси, і луки.

 

Мавка. Дійсно, у моєму царстві

 З дуже давніх-давніх пір

 Є чимало різних звуків -

 Всі дзвінкі, як на підбір.

 То струмочок заспіває –

 Дзвінко-дзвінко дзюркотить.

 То пісенька залунає

 В небі птаха, що летить.

 

Лісова Царівно, мила,

Подарунків не шкодуй

І дзвінких чарівних звуків

Для Принцеси подаруй.

 

Мавка. Я не жадібна, малята.

 Та прошу вас, розкажіть,

 Що найбільше вам у світі

 Помагає гарно жить.

 

Знає з ранніх літ дитина,

Що життя щасливе

Може бути в кожного

Тільки у родині.

 

Мама, тато, дід, бабуся –

Ними дуже я горжуся.

Рідну сестроньку свою

Дуже-дуже я люблю.

 

Моя родина – одна-єдина.

Моя держава – Україна.

Буду я їх шанувати.

Буду в піснях прославляти.

 

Пісня________________________

 

Мавка. Дуже гарні слова

 Ви про родину сказали.

 Дуже пісню веселу

 Про свій край співали.

 Подарую я звуки-

 Всі дзвінкі, лісові.

 Перетворіть їх у букви

 І забирайте собі.

 

(Мавка виставляє дзвінкі звуки у човен).

 

Ведучий. Врятували школярі дзвінкі звуки і пішли далі лісом. Ліс ставав все густішим і дрімучішим. За їхньою мапою, десь тут, недалечко, мала бути хатинка Баби Яги.

(Сценка з Бабою Ягою)

 

Б.Я.     Я Бабуся, я Ягуся.

 Я нікого не боюся.

 Всіх спіймаю, всіх зв’яжу,

 До темниці посаджу!

 

Ой, Бабусю, не кричи,

Не лякай школяриків.

Вислухай спокійно нас –

Прийшли ми від Букварика.

Заспокойся, усміхнись.

Не кричи даремно.

Адже, зустрічать гостей

Треба завжди чемно.

 

Б. Я.    В мене погляди свої. 

           Як гостей стрічати.

 Ось покличу Бабенят

 Правил розказати.

Бабеня. Не вмивайтеся ніколи

  І не мийте навіть рук.

  Непотрібне  це заняття
  Не вартує стільки мук!

              Стригтися також не варто.

  Та й резону в тім нема.

  Бо однаково на старість

  Облисіє голова.

              Без запрошення йди в гості,

  Не вітайся там ні з ким.

  І нізащо слів «будь ласка»

  І «пробачте» не кажи.

 

«Добрий день» казати треба –

Знаєм добре ми це всі.

Будеш чесним, чемним, добрим –

Пощастить тобі в житті.

 

Б. Я.     Дуже гарні в вас поради -

 Я прислухаюсь до них.

 Може стану у майбутнім

 Добрим другом я для всіх.

 Вам подякувати хочу

 На прощання у цей час.

 І приємний подарунок

 Приготуємо для вас.

 

Нам найкращим подарунком

Будуть буквочки оті.

Що колись ти заховала

У хатинці на нозі.

 

Б. Я.    Так, так, так,

 Є в мене букви,

 Що два звуки позначають.

 І вони уже давно

 У моїй печі страждають.

 Подарую вам ці букви.

 В човник ви їх заберіть.

 І Принцесі вередливій

 В королівство віднесіть.

(Баба Яга з кладе  букви  у човен.)

 

Ведучий. Так були врятовані букви, що позначають два звуки. Подякували діти Бабусі-Ягусі і вирушили в дорогу. Довго чи дуже довго вони йшли, та врешті-решт стомлено зупинилися. Перед ними  на скільки видно оку, простягалося синє-синє море, на березі якого сиділа зажурена Русалка.

 

( Сценка з Русалкою)

 

Море синє перед нами.

Де не глянеш – скрізь вода.

Як тут букви відшукати?

Ну з’явись, хоча б одна!

Русалка.    Я із моря випливаю,

   Кораблі я потопляю.

   Заховала у воді

   Звуки я глухі усі.

   Інших же мені не треба -

   Не беру я їх до себе.

   Під водою в мене тиша –

   Не знайдеш нічого ліпше.

   В морі я господарюю.

   Завжди його шепіт чую.

   Тож люблю я звуки ті –

   Тихі, тихі, всі сумні.

 

Ти, Русалко, не мудруй,

Інші звуки ти почуй.

Мов багато в світі є,

Та вкраїнська над усе.

Милозвучна і співуча,

Наче пісня солов’я.

 

Русалка.      Невже є в світі ще щось красивіше,

   Ніж моря шум, безмовство рибок.

   Невже є в світі щось прекрасніше,

   Аніж пірнути в море глибоко.

 

Якби в цьому світі

Були тільки звуки

Глухі, як в морській глибині –

Життя б нецікаво у всіх нас проходило,

І сум наступав день при дні.

 

Русалка.    Мені подаруйте краплинку тих звуків,

   Що роблять прекрасною мову.

   Я звуки свої в корабель посаджу.

   Пливіть, ще зустрінемось знову.

 

(Русалка кладе глухі звуки до човна)

 

Ведучий. Подякували діти і Русалці. Взяли подаровані нею глухі звуки до чарівного човника і вирушили далі в дорогу. Перепливли море. А на іншому березі прямо перед ними височів палац Царівни Несміяни, яка весь час жалісно плакала і витирала сльози.

(Сценка з Царівною Несміяною)

 

Несміяна.   Я давно гостей чекала,

   На стежині виглядала.

   Плачу я-а-а-а

   День при дні-і-і-і.

   Виглядаю у вікні-і-і-і.

   Хто прийде-е-е-е пожаліти-и-и-и

   Пригорне одну у світі-і-і-і.

 

Ти, Царівно, не реви,

Сльози ти свої утри..

Ми розсмішимо тебе,

З нами жоден сліз не ллє.

 

Ведучий.  Діти, давайте розкажемо Несміяні смішні і цікаві історії. Можливо, хоч це розвеселить її.

(Смішинки).

 

            –  Чому в тебе забинтована рука?

      –   Мене велосипед по нозі вдарив.

      –   А до чого тут рука?

      –   Я йому здачі дав.

 

             Мама запитує у Іванка:
             – Тебе лікар дивився?
             – Так!
             – І що сказав?
             – Сказав, що вітаміни потрібно їсти…
             – «Снікерси» усіляки, «Баунті»…

 

Несміяна.   Дякую вам, любі діти.

   Звеселили ви мене.

   Вже до мене більше смуток

   Ні на крок не підійде.

   Де ж мені тепер подіти

   Всі ті звуки голосні,

   Що з дитинства раннього

   Зливались у плачі?

   Їх вживати так багато

   Більше я не буду.

   Стану гарно говорити,

   А про плач забуду.

 

Ми візьмемо голосні.

Понесем Царівні,

Щоб навчилися читати

Друзі Королівни.

 

Несміяна.   Ще лежить у мене в спальні

   Під подушкою значок.

   Робить він постіль м’якою,

   А сам схожий на гачок.

 

Несміяно, цей значок

Нам для слів потрібний,

Щоб робить м’якими звуки

Він є незамінний.

 

(Несміяна роздає дітям букви)

 

Ведучий. Віддала Царівна Несміяна дітям голосні букви, ще й про м’який знак не забула. Зайняли букви свої місця на чарівному кораблі і вирушили всі знову до Букварика. Шлях їх лежав через високі-високі гори. Раптом з глибокої і зовсім непомітної печери вибігло  чудернацьке створіння. Хто ж воно?

 

(На сцену вибігає Двійка)

 

Двійка. Привіт, малята!

Яка я рада, що ви до мене завітали!

У мене найкраще місце на Землі.

Не потрібно вчити уроки.

Не треба читати книжки.

Розв’язувати задачі.

Вчити правила.

Можна цілий день лежати в ліжку і нічого не робити.

Залишайтеся у мене!

Подружіться з нами!

 

Ведучий. Діти, а чи хочете ви залишатися у горах лінощів, товаришувати з Двійкою і жити за її правилами і порадами? Чи потрібні вам такі друзі?

 

Буквар.   Виправдали діти мої сподівання.

  Дякую, малечо, я вам за старання.

  З двійкою не подружіться.

  Її підступів стережіться.

  Вам іти у другий клас,

  Ми надіємось на вас.

  

Добрий Букварику, мудра книжко.

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатись, хоча і треба.

Ми не забудем ніколи про тебе.

 

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву.

За перше слово і першу казку.

За першої вчительки щиру ласку.

 

Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

Прощавай, Букварику -

Наш найперший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.

 

Буквар.   Подяка вам, що букви зібрали,

  Знання свої ви показали.

  Візьму їх усі, в королівство піду,

  Всіх діток й Принцесу читати навчу.

Принцеса.   Букварику, Букварику, прости мене, прошу.

   Я букви твої вивчу і в зошит запишу.

Буквар. Дівчино люба, я вірю тобі.

  Діток-школяриків не підведи.

  Дуже старанно вони мандрували.

  Букви для тебе у хапщах для тебе шукали.

Принцеса.  Стану розумна я, буду писати,

   Послання від Принців я буду читати.

   Діток ніколи я цих не забуду,

   Укази розумні писати я буду.

   Адже знання допоможуть мені

   Всі негаразди здолати в житті.

 

Ведучий. Дорога наша, люба Принцесо! Як добре, що ти зрозуміла свою помилку. Як чудово, що ти вивчиш всі букви, навчишся читати і писати. Перед тобою відкриється такий цікавий і незвіданий світ. Адже наші діти все це вже вміють робити. Правда, діти? Подивись, якими вони стали за рік великими, розумними, чемними. Як навчилися дружити, уболівати один за одного, допомагати своїм товаришам. І перед ними простяглася зараз одна-єдина дорога – в другий клас.

 

Пісня_________________________

 

Ведучий. Ось і закінчилась наша мандрівка в країну букв і цифр, в країну, де володарюють зання, дружба і наполеглива праця. Вже на рік підросли наші діти. За плечима у них величезний досвід шкільного життя. Адже не секрет, що найбільше найрізноманітнішої, найновішої, найцікавішої і найпотрібнішої інформації дитина отримує саме в перший рік свого навчання у школі. І весь цей час, вивчивши Букваря майже напам’ять, закріпивши на все життя табличку додавання і віднімання з дітками поряд були ви – милі мами, серйозні тата, лагідні бабусі і мудрі дідусі. Хай же сторицею вернеться вам ваша праця. Хай маленькі дитячі серця переповнюються гордістю за таких хороших батьків. І хай струмочки їхніх  ніжних душ завжди збігаються до цілющого родинного джерела, яке напуватиме їх любов’ю, ніжністю, вірою в свої сили, підтримкою і допомогою на все життя.

 

(Дітей зі святом вітають батьки і дирекція школи)