|
Свято квітів
ДІЯ ПЕРША
(Лісова галявина.)
Вeдуча. А чи правда, а чи ні
Відбулось це навесні.
(Виходить хлопчик на лісову галявину і шукає весняні квіточки.)
Хлопчик. Де ті квіточки ростуть?
їх нема ні там, ні тут
Хочу квіточок нарвати,
Мамі їх подарувати.
Вeдуча. Коли чує: під кущем
Плаче хтось рясним дощем.
Хлопчик. (знайшовши Зайчика)
Привіт, Зайчику біленький,
Чом ти плачеш, чом сумненький?
Зайчик (витираючи слізки).
Вже закінчилась зима!
Добре, що прийшла весна!
Кожушок весь обносився,
Дуже-дуже я стомився!
Хлопчик. Твоя правда. Час весні
Панувати на землі!
Зайчик. Вона вчора мені снилась.
Хлопчик. Хотів квіток я нарвати,
Де шукати, сам не знати.
Може хтось і допоможе
Та просить якось негоже.
Зайчик. А давай удвох підемо,
І весну-красну знайдемо.
Її в гості ми запросим,
І тепла в неї попросим.
Та й покаже де знайти!
Квіти дивної краси.
Хлопчик. Твоя правда. Я букет
Із квіток нарву. Вперед!
(Взявшись за руки, ідуть по лісу).
Вeдуча. Вирушили друзі в путь,
Лісом впевнено ідуть.
Чують, десь дзвенить водичка,
А назустріч їм — лисичка.
Зайчик. Здрастуй, подруго лисичко,
Ти куди ідеш, сестричко?
Лисичка. Я дізналась від струмочка,
Що тече ось там, в гайочку,
Що Весна уже іде,
Всім дарунки роздає.
Зайчик. Яка радість! Я новенький
Попрошу кожух сіренький!
Хлопчик. А я квіток весняних,
Подарую мамі їх!
Лисичка. Треба в Сонечка спитати,
Де Весну усім шукати.
Воно теж з Весною дружить
І по ній давно вже тужить.
Хлопчик. Я іще із малечку
Знаю таку закличку.
Зараз її заспіваю,
Сонце нею погукаю.
(Разом із дітьми співає закличку „Вийди, вийди, Сонечко”.)
Вийди, вийди, Сонечко,
На дідове полечко.
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко.
На весняні квіточки,
На маленькі діточки.
Там вони граються,
Тебе дожидаються.( З'являється Сонечко.)
Сонечко (до хлопчика).
Добрий день! Ти молодець!
Я уже свій промінець
В гості до Весни послало,
Весну радо привітало
Я згори її вже бачу,
Має щедру вона вдачу
Все розбуджує від сну,
Зустрічайте й ви Весну
Лисичка. Бачу, бачу, ось вона!
Вже Іде сюди Весна! (Заходить Весна).
Зайчик. (вклоняючись Весні).
Здрастуй, Весно-чарівнице!
Радий я тобі, сестрице!
Довго я тебе чекав,
Разом з друзями шукав
Весна. Здрастуй, Зайчику біленький,
Здрастуй, хлопчику маленький,
Здрастуй, Сонечко ласкаве,
І Лисичка, ось я й з вами!
Щиро я усіх вітаю
Й подарунки для вас маю.
Тобі, Зайчику біленький, —
Кожушок новий сіренький.
Знаю я й твоє бажання.
Хочеш мамі в привітання
Назбирати тут квіток
Бачиш он отой гайок?
Там я вчора вже ходила,
Всі квітки давно збудила.
Пам'ятай лише одне:
Навесні усе живе!
Хлопчик. От спасибі, я скоріше
Нарву квіточок побільше.
До побачення! Побіг,
Я мерщій, хутчіш-хутчіш! (Хлопчик вибігає.)
Зайчик. (стурбовано).
Що робити? Твоїх слів
Він, мабуть, не зрозумів.
Квіточки хоч і малі,
Але всі вони живі!
Весна. Не хвилюйтесь, ще не час.
Краще глянем, що там в нас. (Всі виходять.)
ДІЯ ДРУГА
(На лісовій галявині підсніжники і кульбабки.)
Вeдуча. Гарно дуже! Від квітів п’янкий аромат,
Від краси аж душа завмирає:
І немає тут злих і крикливих хлоп’ят.
За пелюстки ніхто не хапає.
А лунають у лісі пташок голоси.
Їх пісні нам сердечка милують.
А у квітах, у травах є стільки краси!
Хай усі це побачать, почують!
Квіти, квіти солодкі й п’янкі!
Радість, щастя вони нам дарують.
А пелюсточки ніжні, духмяні такі –
Хай красу цю всі люди відчують!
А тим часом у гайочку
Квіточки в швидкім таночку
Весело всі танцювали
І Весну-красну вітали. (Діти виконують танок квітів.)
Підсніжники. (після танцю). Ми — підсніжники маленькі.
Кульбабки. Ми — кульбабки молоденькі.
Всі. Дуже любимо Весну,
Вона будить нас від сну.
Квітка. Ось прийшла вже весна і тепло принесла.
А ми всі проросли і чарівно зацвіли.
Ой ти, веснонько-весна,
Ти поглянь на нас зблизька.
Ми готові всі нараз
Розказать усім про нас.
Пролісок
Я – перша квіточка весни,
Я – пролісковий цвіт.
Я пережив зимові сни
І знов родивсь на світ.
Зелені рученьки мої
Листочками зовуть.
Я полюбив ліси й гаї,
Живу я здавна тут.
Барвінок.
Лікувальну силу маю,
Жовтим цвітом розцвітаю.
Називають – ключ весни.
Як я звуся? Ти скажи!
Фіалка.
А фіалочки синеньки,
Наші квіти запашні.
Розцвітають всі раненько,
Скрізь під лісом навесні.
Тюльпан.
Я гордо голову тримаю,
І перед вітром не схиляю.
Я жовтий, білий, полум’яний,
І наче яблуко рум’яний.
Лілія.
Чуєте пахощі в нашім дворі?
Квіти розквітли в ранковій порі.
Тут на світанку сам дощик ходив,
Білу лілею від сну розбудив.
Мак.
Як без вишні - не садок,
Так без маку – не вінок,
А його ось, як на те,
Скільки в полі тут росте.
Волошки.
А волошки наші квіти,
Голубіють на полях.
При дорозі, в просі, в житі,
У пшениці, в ячменях.
Чорнобривці.
Ми гарненькі квіточки,
Маєм чорні брівочки,
Мабуть всі вже здогадались,
Як гарненько ми назвались.
Кульбаба.Я – квіточка маленька,
Кульбабка молоденька,
Дуже люблю я весну,
Вона будить мене від сну!
Мімоза.
Я – квіточка мімоза,
І не боюсь морозу.
Вдягла жовтеньке плаття ,
Щоб танцювать на святі.
Квіточка-дзвіночок.
Ми – квіточки ніжні, такі білосніжні,
Тоненькі, тендітні, ласкаві, привітні.
Послухай, як срібно дзвенить голосок. (Дзвонить дзвіночком)
Не треба, не треба, зривати квіток!
(Пісня «Дзвіночки»)
Ведуча. Коли сонце-сонечко нам яскраво світить,
То в саду й на лузі розквітають квіти .
Є червоні і блакитні,
Жовті, білі, всі тендітні .
Навколо них метелики літають ,
А квіти їх голівками вітають.
(Забігає хлопчик, захоплено дивиться на квітки. )
Хлопчик. Які гарні всі й красиві!
І жовтенькі є, і сині!
Я нарву їх досхочу.
Завтра мамі їх вручу.
1-й Підсніжник. Ні, не рви нас, ми живі,
Хоч і квіточки малі.
Всі. Хочем жити! Не губи!
1-а Кульбабка. Краще ось що ти зроби:
Фарби й олівці дістань
І навпроти нас ти стань.
Будеш нас ти малювати,
А ми будем позувати.
2-й Підсніжник. Ти, будь ласка, не дивуйся.
І повір: твоя матуся
Буде рада іще більше,
Твій малюнок їй — цінніше.
Хлопчик. Але в мене фарб нема!
2-а Кульбабка. Допоможе тут Весна!
(З'являється Весна. За нею з фарбами, папером і олівцями заходять Зайчик, Лисичка та Сонечко.)
Весна. Ось бери дарунки ці.
Тут і фарби, й олівці.
Намалюй ти в подарунок
Своїй мамі цей малюнок.
Хлопчик. От спасибі за пораду!
Намалюю квітки радо!
Разом: Прощавайте!..
(Весна, Зайчик, Лисичка та Сонечко, прощаючись, ідуть.
Хлопчик, малює. )
Вeдуча. Сині квіточки весняні
Ми не будем рвати:
Фарби, олівці дістанем
Й будем малювати.
Намалюєм квітки ніжні,
Проліски й кульбабки –
І дарунки радо візьмуть
Мами від маляток.
А ми будем підростати,
Вчитися, мужніти —
Мамам будем даруватиЩонайкращі квіти.
Хлопчик. Ось, готовий вже малюнок!
1-й Підсніжник. Буде гарний подарунок.
Хлопчик. Підпис унизу зроблю:
«Дуже маму я люблю!» (Пише).
(Вибігає).
Вeдуча. Кажуть, що на світі сонце найніжніше,
Та пригорне мама, і стає тепліше.
Кажуть, що без сонця не розквітнуть квіти,
А хіба без мами є щасливі діти?
Ведуча. В день такий приносять діти
Матерям любов свою
В подаруночках і квітах
Кажуть: я тебе люблю.
Даруємо ми вам, кохані неньки,
Любов сердець своїх маленьких.
Прийміть цей подарунок невеличкий,
Й до нього ніжний поцілунок в щічку. (Діти дарують мамам подарунки.)
Діти:
1. У моєї мами руки золоті .
Очі карі, вії – довгі та густі.
2. А моя матуся схожа на веселку,
Бо така чудова і така весела.
3. А моя, як ніжний лісовий дзвіночок!
Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!
4. Моя мамочка привітна,
Гарна, ніжна, як весна,
І ласкава, і тендітна,
Ніби пролісок вона.
5. У моєї мами губки –
Полунички,
В неї чорні брови,
Дуже гарне личко.
6. Ваші мами гарні,
З вами згоден я ,
Та найкраща мама
Все ж таки моя!
Всі разом: І моя найкраща!!!
7. Кожен любить свою маму,
Бо вона найкраща сама.
Найдорожча нам людина,
Люба мамочка, єдина.
8. Пісня хай злітає в небо синє,
У ясну, весняну далину.
Наші мами всі такі красиві,
Навіть красивіші за весну!
9. Ось послухай, мамо, як дзвенить струмочок,
Це ж весна-красуня вже прийшла в садочок.
10. На вербовій гілці котиками грається.
І веселим діточкам сонце усміхається.
11. Гарна, добра, щира ненько,
Ти одна така рідненька ,
Як же хороше з тобою!
Будь завжди, завжди зі мною.
12. Скільки в мами сонця, широго тепла.
Скільки в мами радості, щедрого добра.
13. Як нам не любити неньку дорогу?
Ми перед матусею вічно у боргу.
14. Колисанки вечорами
Нам співали наші мами,
А тепер пора і нам
Заспівать для наших мам.
(Діти виходять на сцену, виконують пісню „Про маму”.
Ведуча. Наші спритні малюки
Вдома всі помічники.
Речі всі поприбирають,
Акуратно поскладають.
Обіцяєм, запевняєм –
Всі господарями станем!
Вeдуча. Мамині руки щедрі, робочі,
Втоми не знають з ранку до ночі.
Мамині руки все вміють робити.
Як же нам руки ці не любити?
Вeдуча. Цей день якийсь незвичний, дивовижний,
А кожна мама просто чарівна.
То ж зичимо Вам залишатися такими,
То ж зичимо Вам залишатися такими,
На довгії й щасливії літа.
(Звучить ПІСHЯ «Щастя і добра»)
Матусі, бабусі, жінки і дівчата,
Вітали вас щиро зі святом малята.
Для вас співали, для вас танцювали,
Любов і пошану свою дарували!
А сподобався вам виступ наш чи ні,
Хай засвідчать ваші оплески гучні!
|
