Сценарій свята "Українські вечорниці"

УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

Звучить пісня « Вечорниці»

ВЕДУЧИЙ: 

           Українське народне прислів’я стверджує, що “сумний грудень у свято і будень”. Та це прислів’я не для молоді. Адже саме в грудні молодь збирається майже щодня. 3 останнім місяцем року пов’язано  багато народних свят і одне з найбільших і найпопулярніших –                День Андрія за іменем християнського святого Андрія Первозванного, що …….випадає на  13 грудня.                                                                                                                                     ……..З цим днем пов’язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів і повір’їв, а також угадування майбутньої долі, ворожіння,ритуальне кусання калити.                                         Від нього віє чарівною язичеською стихією.

Продовження пісні «Вечорниці»

Добрий вечір, добрі люди, раді вас вітати                                                                           В цьому залі, в день чудовий на нашому святі!

Побувать на вечорницях –  кожного з нас мрія,                                                            Щоб дізнатись свою долю в Святого Андрія.

Вареники, калита, пісні, танці, жарти…                                                                              На вкраїнських вечорницях побувати варто!

Звучить мелодія

(Заходить господиня з кошиком)

Господиня: Ой, втомилася, поки обійшла весь базар та магазини..І треба ж було               до останнього дня тягнути…Та нічого… Зате буде чим гостей пригощати.

Господар (заходячи) : Де ти ходиш,серденько моє, зараз гості прийдуть і дочка                   з Києва ось-ось приїде.

Господиня: Ой, як ти мене налякав!Щоб тобі добре було! Та чого ж ти стоїш, нещастя моє?!ату підмети, а я буду стіл накривати.

Господар: Я, мабуть, переодягнуся.                                                                                         Не личить статечному господарю так гостей приймати.

Господиня: А певно, що не личить. Переодягнися, але спочатку хату підмети.  (накриває на стіл,господар неохоче бере мітлу)

Господар: Добрі господині вже давно все приготували.

Господиня: (ставить страви на стіл) Що ти там воркочеш? Хату замітай!

Господар:  Сама вирядилась….

Господиня: Не бурчи.

Господар: Не бурчи, не бурчи…(бере сміття і збирається виносити на двір)

Господиня: Ти куди сміття виносиш?!

                                                                                                                                                  Господар: Надвір.

Господиня: Та то ж на ніч з хати сміття виносить?!В піч кинь, щоб згоріло.     Ой,нещастя ти моє, іди переодягайся.

( ставлячи миску з пампушками на стіл): Хоч би чого не забути.                                          – А пампушки які гарні вдалися (хоче один спробувати)

Господар: Парасю..

Господиня: Чого тобі? (йде на сцену)

Господар: Пов’яжи мені пояс (подає пояс)

Господиня зав’язує пояс і задоволено дивиться на господаря:

А мій милий гарно вбрався, гарно причесався,                                                           Шаравари, сорочечка – усім сподобався.

Господар: Для тебе старався…а то ти все бурчиш та бурчиш…а колись до серця пригортала…пісень співала..А заспівай – но, Парасочко,свою улюблену..

Пісня «Де ти, милий, ночував»

Де ти,милий,ночував,ночував…                                                                                         Чом мене не обнімав,обнімав…                                                                                         А я подушки збивала, а я подушки збивала –        /                                                          Тебе, любий виглядала.                                           / - 2р.

Ти до мене не прийшов, не прийшов,                                                                                   А я двері – на засов, на засов                                                                                                   Та пішла на вечорниці, та пішла на вечорниці..    /                                                            Он, на брамі, вже кум кличе…                               / - 2р.

Господар незадоволено повертається до господині, раптом стук в двері.                   Господар іде до дверей.

Господиня: Я ж кажу,кум пришов…(сходить зі сцени в зал)

Господар: Доця!!! Вєрочка приїхала!

Сердючка: Добрий вечір, Україно,реформами і властю зморена..                                                                          ..                 вас вітає дочь ваша зоряна..(до господині):

Здрастє,мама, здрастє (обнімаються)

Папуля, здрастє – обнімає – приїхало ваше счастьє..

Мати проводить дочку до кімнати,за кулісами чується пісня « Десь за Бугом..» Співаючи, заходять дівчата.

Десь за Бугом, десь за Бугом, там музика грала,                                                                        А я собі чорнявого хлопця сподобала.                                                                                       Ні Івана, ні Степана – нікого не хочу,           /                                                                             А за свого миленького той Буг перескочу   /  2р.

 

Дівчина 1: Добрий вечір в вашій хаті!

Дівчина 2: І господарям уклін (всі кланяються)

Господиня: Добрий вечір, дівчатонька, просим до світлиці.                                         .. …                 Будемо розпочинати наші вечорниці.

Дівчина: Стрічайте нас пирогами білим, смачними,                                                                                 ……       Бо прийшли ми із піснями дзвінко – голосними

Господар: Поспішайте, дівчатонька, все приготувати,                                                             ….             Бо пора вже вечорниці давно починати.

Господиня: Ось наліпим вареників біленьких, пухкеньких                                                                                         ……….       Та запросимо у гості і хлопців гарненьких.

Господар: Щоб вони разом із нами гарно святкували,                                                                   …              Андріївські вечорниці весело стрічали.

Господиня: А ти, старенький, іди поклич сусідку Мотрю і про куму не забудь.

Сердючка: Дєвочкі, сідайте та розкажіть, які тут, чіта-дріта, новини, а то я все … ….   ………       катаюсь, виступаю і поболтать з вами нєкогда.

Господиня: Ви тут погомоніть, а я подивлюся, чи калита гарно печеться.

(чути грюкіт)

Дівчина: Ой, там щось грюкнуло.

Сердючка: Почулося…      

(стукіт повторюється)

Господиня. То, мабуть, хлопці затівають щось неладне. Треба подивитися.

(двоє дівчат ідуть за двері і приводять 2-х хлопців)

Дівчина: Ви бачите, хотіли нам двері зав’язати, щоб ми вийти не змогли.

Дівчина: А, так це ти хотів нам шкоди наробити? (підходить до хлопця і хоче вхопити його за вухо,другий – фліртує з Вєрою).

Дівчина: Дівчата, а давайте, покараємо його.

Дівчина: А як? Що йому придумати?

Сердючка: Дєвочкі, только без кровопролітія.

Дівчина: Давайте, вкинемо його у воду.

Хлопець: Дівчаточка, змилуйтесь, я ж тільки пожартувати хотів.                                          Та я десятому закажу, тільки відпустіть.

Дівчина: От коли відгадаєш наші загадки – відпустимо, а якщо ні 

Хлопець: Здаюсь, загадуйте.

 

Дівчина: Скорчиться в кішку, розтягнеться в доріжку.

Дівчина: Не відгадає.

Хлопець: Як би не так. Це – мотузка.

Дівчина: А спробуй – но цю: складеш – клин, розкладеш – гриб.

Дівчина: А спробуй мою відгадати: пече без вогню, гострий, але не  ……….  ………….поріжетесь,буває червоним,жовтим, зеленим.

Хлопець (падаючи на коліна): Здаюсь, дівчаточка, голубоньки, відпустіть, а я вам хлопців приведу.

Дівчина: А правда, приведеш?

Хлопець: Чесно – пречесно, тільки відпустіть.                                                                       ……          Миколо, ідемо, пізнніше позалицяєшся. Ну, чому такий кислий?

Микола: Душа болить, серце крається, а вона – душа кам’яна.                                         ………… А я ж не можу без неї.

Хлопець:Ходімо, хлопців покличемо, а по дорозі щось і придумаємо.                              …..           Нема фортець, які не здаються.  (виходять)

Дівчина: Дівчата, давайте заспіваємо.

Пісня «Цвіте терен..»

Господиня: Дівчата, що ви сумної завели, давайте щось веселе заспівайте.

Пісня « Дядьку Яша, я не ваша…»

Господиня: От розвесели, от спасибі.

Дівчина: А де ж це наші хлопці, щось забарились.

Дівчина: Ой, ідуть вже. Чуєте пісню.

Пісня « Вечорниці, шики – дим»

Дівчина:                                                                                                                                     Що ж, заходьте, любі хлопці, просим до світлиці,                                                      Може з вами веселіші будуть вечорниці.

Хлопець:

Авжеж будуть веселіші,бо ми на язик гостріші.                                                                  А ви мов ті миші,сидите в тиші.

 Хлопець: Добрий вечір тому, то є в домі цьому.

                                                                                                                                               Хлопець: Всім гостям оселі, хазяйці веселій.

Хлопець: Хай буде ваша хата радістю багата.

Хлопець: Хай красується добром, пивом, медом ще й вином.

Хлопець: Бажаєм щастя вам у цьому домі, будьте веселі завжди і здорові.

Хлопець: А що, дівчата, обіцяв я вам, що вечорниці будуть веселі.

Дівчина: Обіцяв, обіцяв, побачимо.

Микола до Вєри: Здорова була, красунечко, як тебе звуть?

Сердючка: Як крупу деруть.

Микола: Чи ж можна коло тебе постояти?

Сердючка: А мнє то шо, хоч до ранку.

Микола: То, може, і поговорить з тобою вийде?

Сердючка: Гаваріла пакойніца та до самой смєрті.

Микола: Та й зубаста ж ти.

Хлопець: Миколо, дай спокій дівчині.

Хлопець: Дівчатка,впустіть вже до хати.

Дівчина: Не впустимо,доки не покажете, що вмієте жартувати.

Хлопець: Дівчаточка, сироїжечки, насолив би вас, та не маю діжечки.

Господиня: Щож,заходьте,любі хлопці, прошу до світлиці,                                                                        …..               З вами будуть веселіші наші вечорниці.

(Мелодія, хлопці,пританцьовуючи, заходять і сідають поміж дівчат)

Хлопець. Поглянь, друже, скільки тут дівчат. Та всі такі гарні!

Хлопець. Теж мені гарні! Ота кирпата, оця конопата, а ота чорнобрива, як кропива.

Дівчина. Ну і язики у вас, хлопці!  Вам би тільки їсти, пити, та дівчаток … …….  ………… подразнити.Краще ось Вєру послухайте.

Дівчина: Вєрочка, а розкажи – но, як там, в столиці. Як ти?

Дівчина: Може, закохалась в кого..

Вєра: Да шо там рассказивать, я краще спою

Пісня «Тук-тук-тук»

Дівчина: Вєра, ти закохалася.

Господиня: Правиьно,доню, давно пора.І внучаток уже хочеться.

Сердючка: Да шо Ви, мама, яка любов, які внучки.                                                                      …….          В етом дєлє гдавне шо?  Кан-ді-дат.І шоб настоящий  …….           мужчина.  А де вони, кандидати оці? Нє-ту.

                                                                                                         

Господиня: До нас з батьком двоє приходили руки твоєї просити.

Вєра: Да шо Ви говорітє.І хто вони?

Пісня « Найкращий день» (Потап, Винник)

Вера: Твоя, твоя, і твоя теж ( вручає гарбузи обом, випроваджає)

Господиня: Господи, і що ж ти наробила,таким хлопцям гарбуза дала.                           …………… А тобі не 18-ть….Усіх женихів розженеш.

Сердючка: Навіть, якщо тобі трохи за 30 – ть, є надія вийти замуж за принца

Господиня: Шукай-шукай,принца,ага, знайдеш. Хотіла б я на нього подивитися.

Сердючка: Лєгко.Знакомтесь.

Пісня « Шоколадний заяц» (П’єр Нарцис)

Господиня: Свят, свят, свят….Оце поробили дитині…                                                      ..                    Добре, що батько цієї мавпи не бачить.

Негр співає: Ой, мене не любить твоя мама,                                                                          …..                 Ой, а ти для мене сама-сама..

Господиня:                                                                                                                                   …………..От говорила ж я тобі багато раз, кого ж ти вибрала, дурна,                                                          …………..Да ето (вказує на негра) просто атас!                                                                                …………..Якесь страшне, несуразне і верзе єрунду..                                                                                   ………      І якщо це – вибір твій, я на весілля не йду!

Вєра: О, надоїло вже мені тебе слухати, мам, ти випускай пар хоч трохи і ще:                  ……...дьорни стоп-кран.. І якщо добре приглядітись – він - безподобний пацан.

Господиня: Ой лишенько, Миколо, біжи по Солоху, відробити треба.

(Завірюха. Солоха заходить і наштовхується на мішки.За нею Чорт)

Солоха: Микола мішки приніс, неай сам їх і винесе.

Чорт: Дозвольте ручку, пані.

Солоха: Візьміть.

Чорт (цілує руку) Ох…

Микола (стукаючи): Відчини.

Чорт: Стукає хтось.

Микола: Відчини.

Чорт: Це Микола! Чуєш, Солохо! Куди хочеш ховай мене!

Солоха: Лізь у мішок!                                                                                                              (ховає чортика в мішок, заходить сумний Микола)

Микола: Невже не зникне з моєї пам’яті ця негідна Вєрка.                                                                   ………….Не хочу і думати про неї.  (побачив мішки):Навіщо тут ці мішки?                    …..           Завтра свято. Віднесу їх куди-небудь. Важкі.

(до Солохи): Біжи швидко до тітки Параски. Там біда: Вєрка в негра втріскалася.

( Солоха виходить)

Микола: Не буде вона з мене сміятися. Ще нічого не пропало. Спробую один …..  ………….спосіб: піду до старого запоржця. Кажуть, він всіх чортів знає і все ………….зробити може.

(Виходить з мішком. Запорожець сидить за столом, їсть вареники)

Микола: Я до Вашої милості прийшов, дядьку, дай Боже Вам  всякого добра. ………….Пропадати доводиться мені. Мушу просити допомоги в самого чорта.              ….            Як мені бути?

Запорожець: Коли потрібен Чорт, то і прямуй до Чорта.

Микола (кланяється): Для того я і прийшов сюди, адже, крім Вас ніхто не знає до ………….нього дороги. Не відмовте, розкажіть, як потрапити на цю дорогу.

Запорожець: Тому не треба далеко ходити, в кого чорт за плечима стоїть.

Микола: Що? (опускає мішок, чорт звільняється)  Про що він каже?

Чорт: Це я, твій друг, усе зроблю для товариша.                                                                              (у друге вухо) Вєра сьогодні ж твоя буде.

Микола: Я на все готовий.

Чорт (сміється): Ти ж знаєш. Що без контрактів нічого не робиться.

Микола: Згоден. Я чув, у вас кров’ю розписуються. Стривай, я дістану цвях з кишені (хапає чорта за хвіст)

Чорт (сміється): Який вигадник! Ну досить, пожартував і досить.

Микола: Стривай, голубе, будеш знати, як добрих людей на гріхи підбивати.               (сідає чортику на спину)

Чорт (жалібно): Змилуйся, усе.що потрібно, зроблю, відпусти лише душу на ……..покаяння. Їдемо до моєї куми. Вона допоможе.

(Світлиця Параски. Вбігає Солоха)

Сердючка:О, тьотя, красавіца наша.

Солоха: Я тобі щас устрою кардебалєт.                                                                           …………Щоб матері тут позор такий робити!                                                                                        …………Тьху на тебе! Тьху на тебе! Тьху!                                                                                                  …………Я признаю, шо ти моя родная

Вєра: Ну і шо..

Солоха: Да шо ж ти, дєвочка, культури- то не знаєш

Вєра: Шо-шо..

Солоха: І розпускаєш язик, як помело

Вєра: Ой, ну і шо

Солоха: Село – воно і в Африці село. Ти хто така? Да ти же хамка й білоручка

Вєра: Чево

Солоха: І по натурі ти – тіпічная селючка

Вєра: Сама така

Солоха: То шо ж це ти тут корчиш городскую, не пойму

Вєра: Поймеш

Солоха: Муму – воно і в Африці му-му!                                                                                    Ну і діла, оце – то так сімейка, ну і діла, замучила рідня.                                                             Ну і діла, ну й номер відколола Вєрка…Та з вами тут зійти можна з ума.                       Коли ти в паспорт свій останній раз гляділа?

Вєра: А ето,тьотушка, совсєм не Ваше діло

Солоха: Ну що ти корчиш молодуху? Не пойму?                                                                    ……       Му-му – воно і в паспорті – муму

Господиня: Солохо, дорогенька, рятуй. Ще й старий кудись пропав.

Солоха: Зараз подивимось, що там з нею робиться.                                                                 (палить папір в тарілці)

• Бачу дивну місцевість, багато води..

Дівчата: Карибські острови

Солоха: Бачу машину, не нашу…

Дівчата: BMW? Лімузин? Лєксус?

Вєра: Це наречений їде..

Солоха: Бачу козака. Він кудись спішить, але не сам..

Дівчина: А у мене світлиця. Стіл. За столом – двоє..

Дівчина: Це ж ти зі Степаном. Щовечора до нього бігаєш

Дівчина: І все – то ви бачите, чи іншої роботи нема,тільки за нами дивитись?

Солоха: Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата: Хочемо!

 

Господиня: Бач, які бистрі й розумні.

                                                                                                                                                                    Солоха: Гаразд! Хай вже буде по вашому.

                                                                                                                                             Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде,                                      …………….ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стани та і заміж …………….швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. Роззувайтеся!

 

(Дівчата, сміючись, міряють чоботами підлогу. Поки вітають першу і другу “відданиць”, хлопці крадуть з порога перший капець)

 

Дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт?

(Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату).

                                                                                                                                           Дівчина: Відразу наречений об’явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

                                                                                                                                              Хлопець: Поцілуй – віддам  (Дівчина цілує)

Дівчина: Ой,обережно, щоб знову історія не повторилась.(сміються)

Вєра: Що за історія? Мені цікаво

Пісня «Била мене мати» ( на сучасний лад)

Дівчина:    Била мене мати березовим прутом,
                    Щоби я не ходилала із тим баламутом. – 2р.

                     1-2
                     Знаю, моя мамко, хлопці – баламути,                                                                          ….                Але тяжко – важко без них в світі бути. – 2р.                                                            …………     1 – 4 ( дівчата: аааа)
                     Била її мати березовим прутом,                                                                          …….            Щоб вона я не ходилала із тим баламутом. – 2р.                                                           …………..   Била мене  мати березовим прутом

Солоха: Дівчата, ось тут у мене чотири тарілки:                                                                  ………ключі-своя квартира;                             гроші- багата буде,                                                                 …..перстень - кохання зустрінеш,              квітка-до наступного року почекати треба                  Котра хоче долю дізнатись?

                                                                                                                                                   Солоха: Ой, щось стало в хаті холодати,                                                                           …           Може по дрова когось послати.

Дівчина: Я піду, давайте тітко, наберу дровець верітку.

Господиня: Поки вони будуть бавитися, ви принесіть дров.

(Дівчата виходять, після ворожби хлопців входять з дровами).

 

Господиня: А зараз ворожба для хлопців. Оце вам мисочки з водою, оце вам і перстені.Губами дістаньте перстень з мисочки. Хто швидше!

                           ( входять дівчата з дровами)                                                                                                                                               Господиня: А тепер порахуйте кожна по скільки принесли? (рахують)   Через стільки років і заміж підете. (Сміх).

                                                                                                                                   Солоха: Сьогодні ворожать цілісінький вечір. Вдома лягайте на нове місце, під ліжком ставте тарілку з водою, будуйте з трісочок місточок і загадуйте сон. Хто переведе тебе через місточок – той і буде суджений.

                                                                                                                                    Дівчина: Йдучи додому поворожимо на 9-го кілка.

                                                                                                                                        Дівчина: А як це робиться?

                                                                                                                                  Дівчина: Підходиш до тину і починай рахувати кілки. До 9-го кілка добре придивися. Який кілок – такий і суджений: кривий – старий, рівний – молодий, з корою – багатий, без кори – бідний.

 

Солоха: А тепер кидатимете свої чобітки, куди їхня халявка обернеться, звідтіля і судженого чекати.Що ж, почнемо. Можна загадати якесь бажання і мовчати, а можна і слова сказати.

Дівчина :  Я перша.                                                                                                                              ……………Чобіточку мій новенький, теплий -теплий і гарненький.                                                                        ……………Вкажи халявкою дорогу,хто посланий мені від Бога.                                                   (кидає чобіток за ворота).

Дівчина :  Лети, впади та не розбийся, із вулицями розберися.                                                        …               Минувши вуличку Івана,вкажи на вулицю Степана.
(кидає чобіток)

Дівчина 4: А я свій кину аж під хмару,хай розшукає мою пару.
(кидає чобіток).

                                                                                                                                            Солоха: Парасю, а поклич свого собаку сюди.

Господиня: Хлопці, приведіть собаку.

Хлопці: Є собака,знайшли

(Мелодія,переодягнений хлопець морочить дівчатам голову,не з’ївши жодного вареника,падає на підлогу)

Дівчата: Та це ж не собака

Хлопець: А чим тобі цей(показує на себе) собака не подобається?

Дівчина: Мій собака у сто разів гарніший за тебе!

Хлопець: Але ж він тебе не посватає. А я – хоч зараз.

 ( стусанами виганяють)

Входить господар з сусідом - Г о л о х в о с т и м

Господар: Куми не застав,зате сусіда зустрів, він тільки з Європи повернувся.

Г о л о х в о с т и й співає: Соловей,канарей, пташечка,канареєчка жалобно пойот..Раз пойот, два пойот…

О, яке товариство…Вашу ручку,….(цілує ручки дівчатам,Солосі,господині)

Господиня: Якове Пантелеймоновичу, ви теж до нас на вечорниці?

Г о л о х в о с т и й: Які вечорниці Парасковіє Доремідонтовно?

Господиня: Дормидонтівно

Г о л о х в о с т и й: Пардон

Господиня: Вечорниці – це, коли співають, танцюють,жартують,знову танцюють ..             ……………..І так аж до ранку.

Г о л о х в о с т и й: А що це у вас так пахне?

Господиня: Варенички.

Г о л о х в о с т и й: Це теж на вечорниці?

Господиня: Аякже, де ж ви бачили вечорниці та без вареників. Наліпили вареників і ……………..з сиром, і з капустою, і з картоплею, і….ну просто вареників.

Г о л о х в о с т и й: А знаєте,Парасковіє Доремідонтівно

Господиня: Дормидонтівно

Г о л о х в о с т и й: Дормидонтівно,мені теж захотілося до вас на вечорниці,           ….                                   ви ж мені не відмовите.

Господиня: Ну що ви, ласкаво просимо,заходьте, потанцюємо, поспіваємо..

Г о л о х в о с т и й: О, я дужо пісень знаю.Ну от, наприклад:                                                    …………                      « Мені все рівно: страждать чи наслаждаться..»

Господар: Но-но, мені не всьоравно.

Г о л о х в о с т и й (до господаря):Аль момент. (до господині): А ось ще одна:                     ………….                    « Всє кажуть, що я вєтрєнним буваю..»

Господиня: А ви гопак танцюєте?

Г о л о х в о с т и й: Що ви,що ви. Гопак щас не в моді.                                                   ..                                 Я об’їхав всю Європу і ніразу не бачив,щоб танцювали гопака.

Господиня: А що ж танцюють в тій Європі?

Г о л о х в о с т и й: Зараз модний новий танєц. «В ту стєпь» називається

Господиня: Куди-куди?

Г о л о х в о с т и й: В ту стєпь. Інтересуєтесь? Могу показать.                                 …..                                  Але в цьому танці є багато «па»

Господиня: Па? А це що?

Г о л о х в о с т и й: Ну….фігури такі.

Господиня: А що, моєї фігури вам недостатньо?

Г о л о х в о с т и й: Ну що ви,ваша фігура цілком підходить.

Господиня: Ну то вчіть вже.

 Вашу ручку бітте – дрітте.

Музика

Приготуйтесь, фрау, мадам, я урок вам перший дам:

Надо до неба піднять глаза і запригать, ну як коза

Ну, сміливіше,напрямік,при цій фігурі – це просто шик

Раніше так, потім ось так…танцювати я мастак.

Щож, продовжим:ен,цвейн, дрейн.Трохи швидше рух ось цей.(присідає)

Донер веттер,какая боль, на любимий, на мозоль.

Танець цей – штука нелегка- куди модніший гопака.

Господиня: Ой,втомилася, аж в голові закрутилося.Ось проходьте,присідайте.

                      Гості,хлопці і дівчата, просимо до столу сідати,                                                                                       ……….         борщу з пампушками скуштувати.

Хлопець: А чи Ваш борщ кипів з перцем?

Господар: З перцем, не з перцем, а просимо з щирим серцем.

Дівчина: Якове Пантелеймоновичу,поки Ви тут будете борщик куштувати,                      ми вам хочем свої «фігури»  показати

Танець «Криниченька» (Гоподиня тим часом дістає калиту з печі)

( Одна з пар залишається, дівчина незадоволена партнером):

Дівчина: Але ж ти, дурний.                                                                                                                                                  Хлопець: Я лиш невисокий.                                                                                                                            Дівчина:Ти, напевно, ще й сліпий.                                                                                                                        Хлопець: Я лиш косоокийй.                                                                                                                                   Дівчина: Я з тобою не танцюю, я з тобою мучусь                                                                                                                Хлопець: Танцювати не навчився, зате гарно кручусь.

Хлопець: А вареники будуть?

Господиня: Спочатку головна забава, а потім – вареники. (іде по Калиту)

Господар: Поки  принесуть калиту, я вам умови пригадаю:

• Хто відкусить і не засміється, тому минеться, а хто буде реготати. Того писар  буде мукою посипати;
• треба тільку кусати, руками не чіпати.

(Господиня виносить Калиту, дівчата підв’язують червоною стрічкою)

Дівчина: Калита наша, підіймися та на нас подивися.                                                                                           ………… Ми калиту чіпляємо,своє щастя закликаємо.

Дівчина: Калита наша,ось тобі каша, а нам дай краси і сили,                                                                          …..           Щоб ми у злагоді щасливо жили

Дівчина: Калита, калита, із чого ти вилита?                                                                                                          ….            А я сонцем зігріта,дощиком полита для білого світу

Всі разом: Калита, калита, гарна та ясна, на весь світ прекрасна – 2р.

Хлопець: Калита дійсно гарна та ясна, але вже дуже хочеться її скуштувати

Господиня: Гарний корж, а пахне як….А пан Калитенко готовий?

Дівчина. Наче й усі зібралися! Хто ж буде пан Калитинський?

Хлопець: Миколо, може, ти будеш?

Микола: Е ні, я писати не вмію, до школи мало ходив.

Хлопець:  Віталік  нехай буде,гарний з нього Калитинський: високий,небо підпирає.

Хлопець:Добре, так тому і бути, якщо товариство довіряє,але, хто буде мені ………….помагати? Жартівників мукою посипати?

(Вибирають «писаря»)

 

Писар: Ну що ж, начувайтесь, та як впишу – не ображайтесь.

             Просимо пана Коцюбинського взяти коцюбу і їхати до хати.

 

Хлопець: Нехай спочатку дівчата спробують, а тоді вже ми.

 

Дівчина: Давайте, я першою до калити поїду.

                                                                                                                                  Господар(подаючи «коня»): Тоді маєш коня

 

Дівчина: Дозвольте їхати до хати.

 

Хлопець: А що там будеш поробляти?

 

Дівчина: Я їду калиту кусати.

 

Писар: А я буду мукою посипати.

 

Дівчина: А я щипну!

 

Писар: А я – сипну!

 

Хлопець: Ти диви, замок на губи повісила та ще й головою   ……………киває, як ведмідь у спасівку.

 

Хлопець:  Покосом, покосом та у помийницю носом.

(Дівчина засміялася, писар вимазав її мукою)

 

Дівчина: Вам смішки,  а самі спробуйте.

Хлопець: От і спробую! Діду,діду, калиту кусати їду.

                  Добрий вечір пане Калитинський !

 

Калитинський: Добрий вечір, пане Коцюбинський !

 

Хлопець: Я приїхав калиту кусати !

 

Калитинський: Мій помічник буде мукою посипати.

 

Хлопець: Я не боюсь.

 

Калитинський: Тоді присядь!

(хлопець,втративши пильність, присідає і втрачає право кусати калиту)

 

Хлопець:Їду, їду калиту кусати.

 

Калитинський: Ти хто?

 

Хлопець: Я – Коцюбенко, а ти хто?

 

Калитинський: Я – Калитенко.

 

Писар: Чого хочеш від нас?

 

Хлопець: Калиту кусати.

 

Калитинський:  Це треба вміти і правила знати.

 

Хлопець: І вмію, і знаю, і коником доскакаю.

 

Сердючка: Хіба це конь? Це шкапа, єдва на ноги зіп’ята. Вислогубая, беззубая…

(хлопець сміється)

 

Хлопець: Діду,діду, калиту кусати їду.

 

Писар: А що везеш?

 

Хлопець: Міх

 

Писар: А що в мішку?

Хлопець: Сміх

 

Писар : То засмійся

 

Хлопець: Нема чого реготати, якщо хочеш калиту кусати.

( підстрибує і кусає)

 

 (Всі хлопці беруть участь у кусанні калити. Паляницю одержують ті, хто вкусить і не засміється. Всіх,хто засміється, посипають мукою. Дівчата смішать хлопців)

Господиня: А тепер розділимо калиту серед усіх.

                                                                                                                                  Дівчина: Калита, калита, солодка була, як ми її з’їли, то до сонця полетіли.

                                                                                                                                                        Дівчина: Смачна калита – як вкусила, аж душа сонцем засяяла.

                                                                                                                                                   Дівчина: Хто вкусить калиту, тому всю зиму світить сонце буде,                                  ……         тому добро в домі буде.

Господиня:

          Ну, усі скуштували нашої Калити? На Андрія обов’язково треба відкусити шматок від сонячної Калити, щоб на той рік стати здоровіши­ми та сильнішими.

Всі (разом).

 

Господар: Молодці, за це можна і вареничками пригостити.

Пісня «Ой мій милий вареничків хоче»

Господиня: Всіх до столу прошу сісти, варенички будем їсти.                                 …. ………          Варенички непогані, пухкесенькі, у сметані.

Хлопець(заглядаючи в макітру): Нас чекають у макітрі вареники дуже ситні.

 

Господиня: Білобокі, круглолиці,з української пшениці.

 

Дівчина: Їжте, їжте, просим щиро,вареники наші з сиром

 

Хлопець: Вареники непогані, вареники у сметані.

 

Дівчина: Є сметана, то вмочайте,а як нема – вибачайте!           

……         (Бере пиріг і підходить до хлопця)

…..           З’їж, Андрійку, пиріжок, він дуже смачненький                                                                            ……..       і у нього всередині сирочок дрібненький.

                                                                                                                                     Хлопець: (кусає пиріг і кривиться)
Чи ти, дівча, з роду-віку пирогів не їла, що ти свої пироги клоччям начинила?
                                                                                                                                                  Пісня «Правда,люди, правда»

Правда,люди,правда,господиня гарна – 2р.                                                       Правда,люди,правда я – господиня гарная - 2р.

Казав мені милий та й зварити борщик, - 2р.                                    А я йому не зварила, бо немитий горщик. – 2р.    

 

А як піде дощик, то помиє горщик, - 2р.         

А я свому миленькому та й ізварю борщик. – 2р.

 

Г о л о х в о с т и й: Ой, як співаює…аж в сєрдце шкварчить…

Дівчина: Це папіроска ваша шкварчить

Г о л о х в о с т и й: Нєєєє…. Ето в груді моєй…

Дівчина: Чого?

Г о л о х в о с т и й: От любві..

Дівчина: Да шо ви…

Г о л о х в о с т и й: Тоєсть, тут, у мєня внутрі, такая стрємітєльность до вас, что ……….                       крізь огонь готов пройтісь…і тоді ваша распрєкрасна душа…

Дівчина: А ви вже знаєте, яка у мене душа?

Г о л о х в о с т и й: Ах не рвітє мєня как паклю, я  такой погібший чєловєк..

Дівчина: А чого ж погібший?

Г о л о х в о с т и й: Потому шо здєсь у мене такоє смєртєльноє воспалєніє завелось, ..                                 аж шипить

Дівчина: Не чути якось..

Г о л о х в о с т и й: Хай мене скорчить, коли брешу…                                                           …..                              В груді моєй Везувій так і клекоче

Сердючка: Узварчику…щоб не взорвався… а то клекоче, шипить, шкварчить…                 …                 а результат де?

Г о л о х в о с т и й: Пардон

Сердючка: Не пардон, а    с м є к а л к а  …і у к а з..

Гумореска «Указ»

Їде козак дорогою,дівку надибає,                                                                                                                Вийняв папір з – за зпаухи та її читає

«І прочая, і прочая….. по сему указу                                                                                                             Козак має кожну дівку цілувать по разу!»

 «Чуєш, дівко, що в указі?»  « Та чую, козаче»                                                                                                     І вже рада та красуня, аж мало не скаче!

«А приглянься-но, козаче, до того указу:                                                                                                      Чи нема там написано, щоб іще по разу?»  

Хлопець:   Я б той указ по- іншому написав

Дівчина: Дивись, щоб твої бажання не закінчились по-іншому

Хлопець: І цікаво, що це мені може загрожувати

 

Гумореска « Бажання»

Перед весіллям жених завітав до хати                                                                                        І майбутній тещі став отак казати:                                                                                     Завтра підемо у ЗАГС – я і ваша Таня –                                                                                     І тому у мене є деякі бажання:                                                                                              Бажаю я на весілля друзів запросити,                                                                                       Бажаю я, щоб там було вволю їсти й пити.                                                                         Бажаю я, щоб Джамала на свадьбі співала,                                                                                     А не якийсь синтезатор та гітара грали..                                                                       Повернувся та пішов, попрощавшись, з хати.                                                          «Вередливий твій жених,- крутить носом мати.                                                                        - Щось ти вибрала не те..».  «Мамо,- каже Таня,-                                                                      Хай бажає, це ж його воля вже остання….»

Сердючка: Ну тут все понятно, а от гдє мій вагончик гавань знайде..                                 .                  Тьотя, що ти там побачила?

Солоха: Запущено все, без старої циганки не обійдеться, в неї питати треба

Танець «Циганочка» (цигани сідають півколом)

Аза: Кажуть, якщо дуже хочеш, все, що побажається,                                               … ….    Задумається на Андрія, завжди все збувається.

Сердючка: Шо, когда і як всьо буде хочу знати дуже.

Аза: Я скажу і покажу, дам тобі научку,                                                                               … …Але бізнес – то є бізнес – позолоти ручку.

(Вєра знімає перстень, дає циганці, Аза гадає їй по руці):

Пісня «Ворожка»

Не одного іще зваблять твої гарні очі,                                                                                     Будеш десь відпочивати, Каріби чи Сочі,                                                                                Та нікому в таємницях своїх не звіряйся,                                                                                     Обережна будь в знайомствах,негра остерігайся. (сміх)

Микола: Усі регочуться, жартують, усі танцюють, тільки я                                                             …..          на вечорницях  невеселий…Не моя Вєрка, не моя…

Аза(до Миколи):  А ти чому засмучений, є тому причина?                                                             ……………………Бачу, скоро в тебе буде крутезна машина,                                                                               …………………    Бачу віллу на Карібах і мандрівки дальні…                                                                      ……………………Щастя матимеш у всьому: в бізнесі, в коханні,                                                                      …………….           Хоч не всі дні в тебе будуть ясні та безхмарні.

Та ти зараз не хвилюйся, всі пеньки обійдеш                                                                                          Й дуже скоро в спільний рейс з Вєрою поїдеш

(До гостей): А для вас, дорогі,гості, в мене є чарівний капелюшок.                             ……..           Капелюшок непростий: про вас усе знає,                                                                                ………         Зараз кожному розкаже, що кого чекає

(Звучить циганська мелодія, гості витягують з капелюшка побажання)

Господиня:  Ох і гарні вечорниці! Як весело в хаті!

Хлопець: Ну, поїли вареників? Гайда ігри грати.                                                                      …             Я двох перших гравців іду вже шукати

Гра   «Півні» (вибирають 2-х учасників,чіпляють «хвости» зі стрічок)

Пограємо в півнів, весела гра й проста, ось вам, наші «півники», умовні два хвоста. Як забіяки – птиці, довкола ганяйте і вищіпати і вищіпати хвіст сусідський намагайтесь.

Молодці,спритніший півень переміг,ось тобі за це пиріг.

Гра « Кульки - потанцюльки» (викликають 4-6 учасників. До ноги прив’язують кульку, дівчата мають затоптати кульки хлопців і навпаки)

Ми сьогодні і співали, і танцювали, і гадали,                                                               

Жартували, пригощали,гарний настрій дарували

Гарно веселились,та прощатись час,                                                                              

Господарю, господине, уклін вам від нас.

Хлопець: Дякуємо  дівчатам за стіл багатий,                                         ….                                ….   ……..а господині за теплу хату.                                                    

 

Дівчина: Нехай завжди  ваша хата на гостей буде багата.

 

                  Хлібом і сіллю й великим добром                                                                     …………. Дітьми хорошими…..                                                                                               …………  Здоров’ям і піснею!                                                                                            ………..    Злагодою і сімейним теплом.                                                                            Дівчина: Ми гуляли, веселились,усім весело було.
 

Дівчина: Вечорниці завершились і, здається, все пройшло.

 

  Хлопець: Ні, це так просто не проходить,                                                   …                 в серці струночка бринить.

Хлопець: Про Андріївські  вечорниці спомин в серці буде жить!