Сценарій свята "Від Миколая до Йордана"

Сценарій свята

«Від Миколая до Йордана»

Учасники дійства:

Ведучий –

Зима –

Святий Миколай –

Дівчинка Маланочка –

Хлопчик  Василько–

 

Хлопчики-посівальники:

1-й –

2-й –

3-й –

Дівчинка 1 –

Дівчинка 2 –

 

Звучить запис пісні (мінус) «Троє білих коней»

Ведучий:

Прилетіли в трійці коні-скакуни,

У санях привезли дівчину вони.

Має біле личко дівчина чудова.

Рукавом змахнула — у дерев обнови.

Все навкруг іскриться, все переливається,

Білокоса дівчина всім усміхається.

З'являється зима.

Зима.

Стало біло навкруги,

Я розтрушую сніги, Наганяю холоди,

Води сковую в льоди;

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я – Зима.

Ведучий: Дуже вже ти сувора, матінко Зимо.

Зима. А мені, Зимі, так і треба. Надія, зна­чить, є на мою суворість та обережність.

Ведучий: Твій час, Зимонько, дуже казковий! На вули­ці мороз, темрява рано настає. На вікнах візерунки – вулиці не видно. Як же без казки обійтись?

Зима. От і почну я зараз казку! Жив собі старик-роковик. Де проживав – ніхто не знає. Пішов по зем­лі та непомітно вище гір, вище хмар виріс. Як хмару головою пробив, став махати рукавом та запускати птахів. І кожна птаха зі своїм ім'ям. Ось махнув старик-роковик перший раз, і полетіли перші три пта­хи. Од крил холодом-морозом повіяло, з пір'я білий сніг посипався.

Ведучий. Тож, першим місяцем, якого випустив старик-роковик, був Грудень. Є цього мі­сяця й свята. Одне з найулюбленіших свят дітей ми з вами відзначаємо 19 грудня.  Це День Святого Миколая.

Зима:

Ще ніхто його не бачив, 
Та у ліжечка дитячі 
Він кладе під подушки 
Подарунки і книжки.

(На сцені з’являються дівчинка та хлопчик)

Дівчинка:

Хочу я побачить чудо 
І сьогодні спать не буду. 
Хлопчик:

Довго-довго я не спав: 
Все чекав, чекав, чекав...

 Заходить Святий Миколай

(Хлопчик продовжує)

Починаю вже дрімати... 
Миколай зайшов в кімнату, 
Він схилився наді мною 
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче. 
Хочу я відкрити очі, 
Та не можу, мабуть, сплю. 
Миколая я люблю!

Святий Миколай.

Із небесної країни

Привіт вам, діти України!

Із далекої дороги

Утомились мої ноги.

Сьогодні, власне, рік минув,

Як на землі я тут був,

Як діткам подарунки дарував,

До праці всіх я научав.

Наказував всім чесно жити,

Зла не чинити, людей любити.

Ну, хто послухав моїх слів?

Сьогодні, діти, день наспів.

Скажіть-но, ведучий, торік

Що я діткам усім прорік?

 

(Ведучий розгортає грамоту)

Ведучий. В цій грамоті запис є такий:

«Каже малим дітям Миколай Святий:

– Хто в цім році зробить найдобріше діло,

В моє свято стане перед мене сміло.

Дівчинка чи хлопчик, Лісовик чи Роковик,

Той дістане, славний, смачний медівник».

(Миколай роздає медівники)

 

Зима. Вже морози розгулялися навколо,

Та в будинки не пускаєм лютий холод.

Снігурі злетілися на збори-віче.

Це настав зимовий місяць Січень.

Ведучий: Січень – найбагатший місяць на свята. Різдво, Новий рік, Водохреще – найулюбленіші зимові свята, пов’язані з неодмінними сподіваннями кожної родини на щастя й добробут. А чи чули ви про колядників і щедрувальників?

Зима: Колись давно в Україні їх було дуже багато. Коли наставали різдвяні свята, колядники виру­шали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб вони не заблукали, не збилися зі шляху. Бо несли вони радісну звістку.

Ведучий:

Дзень-дзелень, сьогодні свято

Заливаються дзвінки,

На подвір’я в кожну хату

Вже ідуть колядники.

Зима:

Починають віщувати

І так складно, до ладу

Не скупись, господар хати,

Подавай на коляду.

 

(На сцену виходить група дітей різного віку, одягнених в укр.костюми. Співають колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю»)

 

Ведучий: Новорічна ніч, як і Різдвяна, вважалась у народі чарівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв. В ніч з 13 на 14 січня «відкривається небо» і в Бога можна попросити що завгодно. Ще у Новорічну ніч не спали на печі, бо вважали,що на ній танцюватимуть Василь та Маланка.

(Заходять щедрівники та співають «Щедрик, щедрик, щедрівочка»)

Дівчинка Маланочка.

З Новим роком вас вітаєм!

Хлопчик Василько. Зичим свят веселих вам,

Щастя, радості, миру бажаєм

Господині дому і всім вам.

Господиня. А хто ви такі?               

Хлопчик. Я— Василько.

Дівчинка. Я — Маланочка.

Хлопчик. Наша Маланочка малесенька,

Як конопельки тонесенька.

Нашій Маланочці 7 років.

Пустіть до хати, бо змерзли ноги!

Господиня. Прошу, прошу, заходьте!

Хлопчик. Хто в цьому домі живе-поживає,

Того з Новим роком поздоровляєм.

Дівчинка. Бажаємо щастя всім в цьому домі,

Радості, успіхів в році Новому.

Ведучий: Ще одне Велике зимове свято – це свято Святого Василя. Відомо багато випадків чудесних зцілень, здійснених святителем Василем Великим.

Сила молитов святителя Василя була настільки велика, що він міг просити у Господа прощення грішнику, що зрікся Хреста, змусивши його щиро покаятись.

Зима:

Головна людина  на день Василя – це перший посівальник. Народна традиція велить посівати спочатку в рідній оселі, а вже потім іти до чужих людей.

(На сцену виходять учні – хлопчики та,  посипаючи зерном, промовляють:)

1-й хлопчик

-Сію, вію, посіваю

З Новим роком Вас вітаю.

Сійся, родися жито, пшениця,

Всяка пашниця-

Щоби родило в землі,

Щоби хліб був на столі

І на полі і в стодолі,

Щоб добра було доволі.

2-й хлопчик

-Сію жито і пшеницю,

Щоб дав Бог густу пашницю,

Зичу вам на Новий рік,

Щоб щасливим був вам вік,

Дай же Боже,в добрий час,

Щоб добро гостило в вас!

3-й хлопчик

-Сійся, родися жито, пшениця,

Горох, чечевиця і всяка пашниця.

Внизу корениста, з гори колосиста,

Щоб на майбутній рік

Було більше ніж торік

Щоб всього було доволі

І в коморі і на полі

Сію, вію, посіваю,

З Новим роком вас вітаю.

Ведучий: Третє і завершальне свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні християни відзначають 19 січня –  Хрещення господнє. Народні назви свята – Йордан, Водохреща. В церквах цього вечора освячують воду, яка набирає особливої сили та цілющості.

Дівчинка:

Там на річці, на Йордані

Там Господь Христос хрестився

З рук Хрестителя Івана

У святій водичці вмився.

Розійшлися апостоли

Ген за гори, ген за води.

Голосили Боже слово

Ведучий: Отож, прийшовши після вечірньої церковної відправи додому потрібно скропити кожен куточок оселі свяченою водою, щоб у домі був лад і спокій..

Ведучий: Зимові свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і до­звілля.

Діти:

Все, що в серці мали, – вам подарували:

Світлу мрію й казку, ніжну пісню й ласку,

Щебет України, звичаї родини!

 

Хай традиції дідівські

Внуки не забудуть,

Розцвіта хай слово рідне

І радіють люди.

 

Всі учасники: З Новим роком!