Сценарій свята "Вільна та єдина"

День незалежності України

(старша група)

Дійові особи:

Ведучий – вихователь;

Козак Василь

Козачка Оксана

Мати – дитина;

Син Тризуб, син Прапор, син Гімн – діти.

 

Танок з рушниками

Вихід дітей із хлібом

 

Вихователь: Добрий день вам, люди добрі,

Раді з святом вас вітати!

І від серця щирого

Щастя та добра бажати.

Дівчинка: Є з усіх одна країна

Наймиліша нам усім.

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Хлопчик: На свято вас просимо

Гуртом й поодинці,

На свято веселе,

Бо ми – українці!

Вихователь:І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

 

Діти кладуть хліб на рушнику на столик перед глядачами.

 

Вихователь:Що то, діти, за країна – де неба синього блакить,

І на ланах у серпні жито стиглим золотом блищить?

У якій, скажіть, країні клімат лагідний, м’який?

Бог відводить буревії, негаразди всіх стихій?

У якій іще країні земля родить так охоче?

Наче пісня солов’їна – мова ніжна і співоча?

Гори є в ній, полонини, є моря, річки, ліси…

Загалом, то є країна невимовної краси!

Люди мудрі, працьовиті у країні тій живуть,

На чуже не зазіхають і свого не віддадуть.

Гордо, голосно, дитино, ти назви ім’я країни

У якій разом із нами народився і живеш,

Їй дочкою є чи сином і, коли ти підростеш,

Будеш їй творити славу, розбудовувати державу.

Отже, зветься ця країна, незалежна і єдина –

Наша ненька –

 

Діти: Україна!

 

Діти: 1: Різні люди є на світі: різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти…

Та для нас одна країна найдорожча нам усім –

То прекрасна Україна, нашого народу дім.

 

2: Вишита колоссям і калиною, вигойдана співом солов’я,

Звешся величаво – Україною, земле зачарована моя!

 

3: Нині свято нашого народу, свято України, її роду!

Ще пройти доріг нам слід багато…

Свято майбуття, надії свято.

 

Пісня «Це моя Україна»

1. Зацвітає калина, зеленіє ліщина,

Степом котиться диво-луна –

/Це моя Україна, це моя Батьківщина

Що як тато і мама одна./2р.

2. Тут моя рідна хата,земля хлібом багата,

Тут дитинство моє золоте.

/Це моя Україна, це моя Батьківщина,

Що як тато і мама одна./2р.

 

На фоні повільної мелодії звучить розповідь «Легенда про символи України».

Розповідь:    

Вихователь: Наша рідна Україна, наша Батьківщина має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. Про них послухайте легенду.

 

     Біля хати сидить Мати, вишиває рушник. Навколо її сини допомагають по господарству: носять дрова, підмітають, ремонтують речі.

 

Легенда про символи України

     Давним-давно жила одна жінка і було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.

     (Мати одягає на старшого сина шапочку – Тризуб. Син з Матірью обіймаються. Старший син відходить вбік, стає з протилежної сторони від неї.)

     Першим пішов старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому корону з трьома промінчиками. За корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я –Тризуб.

     (До Матері підходить середній син. Вона одягає на нього жовто – синю або жовту сорочку (сині шаровари вже одягнуті на початку сценки).Обіймає Матір і стає біля старшого брата.)

     Середньому сину мати в дорогу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір і дали йому ім’я – Прапор.

     (До Матері підходить молодший син і також її обіймає. Всі троє машуть Матері на прощання, берутья за руки і стають перед глядачами.)

     А там, де був молодший син, звучала дзвінкоголоса пісня, бо мати подарувала сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн. З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. Ви, напевно здогадались, діти, що матір – це наша рідна Україна.

     Золотий тризуб – символ влади. В ньому відображена триєдність життя: батько, мати, дитина, які символізують силу, мудрість і любов.

 

Старший син – Тризуб:

Тризуб – немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

 

Вихователь: Жовто-блакитний прапор: жовтий колір – колір хліба, життя і сонця; блакитний – колір неба, води і миру.

 

Середній син – Прапор:

Синій, як море, як день, золотий —

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

 

Вихователь: Національний гімн – святкова пісня «Ще не вмерла Україна» на слова Павла Чубинського, а музику написав композитор Михайло Вербицький.

 

Молодший син – Гімн:

Державний Гімн -

Слова палкі,

Мелодія врочиста.

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Вихователь:

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї лине

Світло навкруги.

 

Вихователь: Під звучання національного гімну України прошу всіх стати струнко.

 

«Гімн» муз. М.Вербицького, сл. П.Чубинського (аудіозапис)

 

Діти:

1. Рідна моя Україно! Земле люба і єдина,

Тут Тарасові стежки, солов’їнії пісні.

Тут калина і верба, тут і радість, і журба,

Ніжне материнське слово і така чудова мова.

 

2. Ніби птаха легкокрила, волелюбна і щаслива,

Краю ніжний і святий, я люблю тебе, ти – мій!

 

3. Україно величава! Ти для нас – єдиний дім.

Тобі – 28  і ти – держава,

Розквітай на радість всім!

 

4. Соловеєчку, співай!

Колосися, жито!

Це Вітчизна – рідний край,

Любо в ньому жити.

Тут бабуні й дідусі,

І сім'я весела,

Й наші родичі усі

По містах і селах.

 

5. Мови рідної нектар

Додає нам сили…

Будить душі тут кобзар –

Щоб заговорили.

 

 

6. ...Не легенда, не міраж, -

Сколихнеш орбіту,

Україно, раю наш,

Квітко цього світу.

 

Звучить українська народна мелодія «Козачок».

 

Вихователь:

Чуєте?... Музика лунає…

Шановні  гості до нас прибувають.

На наше славне свято –

Ми раді їх вітати.

 

Танок козака Василя і козачки Оксани.

 

Козак:

Доброго здоров’я вам, добрі люди! Як у вас гарно та весело!

Я козак  Василь, люблю українські свята  та козацькі розваги.

Козачка:

А я запальна та весела українська дівчина Оксана.

Люблю співати і танцювати. Вам з нами не буде сумно.

А яке свято ви святкуєте у дитячому садочку?  (День народження України)

Тож, давайте розважатися!

 

Козак: Кожному наймиліша та країна, де він народився та виріс. Мабуть, тому так багато прекрасних слів написано на честь рідної всім українцям землі — України. А чи знаєте ви  прислів’я про нашу Батьківщину? Розкажіть, а ми залюбки послухаємо.

 

Діти:

1. Наша слава – Українська держава.

2. Без верби і калини немає України.

3. Вкраїна – мати, за неї треба головою стояти.

4. На чужій стороні Вітчизна удвічі миліша.

5. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.

6. За морем тепліше, та вдома миліше.

7. Будь-кому мила своя країна.

8. Що країна то родина.

 

Козачка: Ой, які ж розумні діти. А загадки ви вмієте відгадувати. Давайте перевіримо.

Загадки:

1. В мене є великий хист:

Я співаю, як артист.

Спів той радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

 

2. Ой як гарно вона грає,

Нашу душу звеселяє,

Не палочка, не гілочка,

А звуть її……..( Сопілка )

 

3.Сплелися у коло

Усі квіточки з поля.

Барвисті, душисті,

В стрічках шовковистих.

І кличе в танок

Український… (Вінок)

 

4.Говорить доріжка —

Два вишитих кінця:

«Умий своє личко,

Щоб грязюка зійшла,

Щоб мене не забруднити,

Треба вчасно лице мити». (Рушник)

 

5.Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … (Україна)

 

 

Козак:  Загадки всі відгадали . А чи вмієте ви танцювати запальні

українські таночки?

Хто краще вміє танцювати – хлопці чи дівчата?

Козачка: Гей, дівчатка і хлопці , вставайте і разом з нами танцювати починайте.

Козак: Зараз хлопців навчу танцювати гопака.

 

Козачка: А  я навчу дівчаток танцювати.

 

Діти виходять до танцювальної вправи на певні місця.

 

Танцювальна вправа «Український козачок» (за показом Козака і Козачки).

     Козачка показує « колупалочку», « поличку», « викидалочку» - дівчата повторюють.  Козак показує рухи для хлопців , а вони за ним повторюють: «присідання», «колупалочка», «приставний крок вперед на п’ятки – приставний крок назад на повну ступню».

 

   Після танцю дівчата стаю «дугою» біля Козачки, а хлопці – «дугою» біля Козака.

 

Козак: Ой молодці. Як всі гарно танцювали: і хлопці, і дівчатка. Не заморилися? А я трохи заморився.

 

Вихователь: Дорогі гості, пропоную вам разом з дітками відпочити і про цікаві речі поговорити.

 

Козак: Добре. Поглянемо, хто розумніший.

 

Вихователь: У кожного народу є свої страви, є вони і в українців. А ви знаєте, які? Ось вам по ложці (для команди дівчат і для команди хлопців). По черзі команди називають страву і передають ложку наступному в своїй команді.

 

Гра «Ложку передай – страву називай».

 

Вихователь: Як прийнято в день народження гості несуть подарунки.

А що ми можемо подарувати нашій Україні в день її народження?…

Так, свою любов і повагу, свої малюнки  та щирі побажання у віршах і піснях.

 

Пісня «Я малюю синє небо

1. Я малюю синє небо,річку і вербу,

Я малюю рідну землю,на якій живу.

Намалюю рідне місто,села і поля,

Щоб такою Україна завжди в нас була.

Приспів:

Будеш ти веселою,вродливою,

Виткана із сонця і тепла.

Намалюю я тебе щасливою,

Щоб завжди такою ти була.

 

2. Намалюю теж весняну стежку,рідний дім,

Намалюю світлий ранок,де так добре всім.

Посміхнеться щиро сонце в небі золотім,

Заспіває Україна дітям всім своїм.

Приспів:

 

(або «Ми веселі козачата», співають всі)

Ми - маленькі козачата,

Станем справжніми людьми.

Ми кохаєм рідну пісню,

Україну любим ми!

 

Приспів:

Україна – наша мати,

І про неї вільний спів.

Ми – веселі козачата,

Ми – нащадки козаків!

 

Ми шануєм рідне слово,

В ньому вірність і краса.

Ми – маленькі козачата,

Наша пісня не згаса!

 

Козачка: Молодці, малята. Ви розумні, спритні, добрі веселі. Ви – справжні громадяни нашої України. За це ми вас хочемо посвятити і вручити книжечки-посвідчення козачат. (Вручення посвідчень.)

(Діти готуються до танцювальної композиції – на місцях стають з синіми і жовтими стрічками в руках.)

Діти:

1. На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани.

Та тільки одна на землі Україна,

А ми  – її доньки й сини.

 

2. Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть,

Та тільки одну Батьківщину ми маєм:

Її Україною звуть.

 

3. Гаї, полонини і ниви родючі,

І пісня жива солов’їна,

Уславлений Київ, Шевченкові кручі –

Усе це моя Батьківщина.

 

4. Ти краю мій любий, у серці єдиний

Дорожчого в світі не знаю.

Щасти  ж тобі, рідна моя Україна,

Садами уквітчаний краю.

 

5. Ми хочемо жити у дружній родині,

Бо ми – українського роду!

Хай злагода буде  у нашій країні,

Добробут і щастя народу!

 

Танцювальна композиція «Українці – я і ти»(із стрічками).