ЗАКОСИЧЕННЯ
Завдання : поглибити знання дітей про старовинні звичаї та обряди українського народу в сім’ї та значення їх в житті українців. Поповнювати знання про те, як проводились народні сімейні свята в минулому. Розвивати в дітей артистичні дані, уміння красиво декламувати вірші, продовжувати виробляти чітку вимову слів та звуків. Виховувати патріотичні почуття, любов та гордість за своїх предків, повагу до їх минулого.
Словарна робота: лексика – вареники, кругленькі, смачненькі, слала, підбирала, кольори, витинати, вишивати, дозвольте, козацького, роду, ненька, дбає, свята, обряди, стрічка, яскрава, мерщій, мужні, завзяті, любисток, гребінець; граматика – дочка-донечка, гарно-гарненько, вареники – варенички, весело-веселенько, шити-вишивати, мати-матуся, сестра-сестричка; фонетика: чітка вимова голосних та приголосних.
Попередня робота: ознайомлення зі старовинним народним традиційним родинним святом українців «Закосичення дівчинки в п’ять років», знайомство з історією козацтва на Україні, читання та обговорення легенд про рушники, сорочки, витинанки, заучування напам’ять віршів про рушники, сорочки , розучування пісень про Україну, матір, українських народних ігор, танців , заучування колисанок. Знайомство з українськими стравами, обрядовими святами.
Методи та прийоми: ігровий, наочний (приклад дорослого, показ) , словесний (заохочення , вказівки, розповідь дорослого, декламування віршів), практичний (участь у праці з дорослими, сумісна діяльність з дорослими).
Засоби: музичний супровід, українські пісні, вірші, український народний танок «Козачок», українська народна гра «Весняночка»
Обладнання: український національний одяг для дітей та дорослих, предмети інтер’єру української хати: піч, стіл, лавки, ліжко, мисник, український посуд, вишиті рушники, тин, іграшкові домашні птахи та тварини, стілець з кожухом для закосичення дівчинки; ляльки – мотанки; для музичного супроводу: музичний центр, синтезатор.
План – конспект заняття «Закосичення».
Інтер’єр української хати. Батько й син читають книжку, бабуся місить тісто, мати й дочки розглядають рушник.
Внучка звертається до бабусі і говорить:
Гарні рушники , бабусю, ти повишивала,
Дуже гарні кольори на них підібрала.
Мати: А вже прийшла пора і тебе навчати
Так гарненько , як бабуся , рушник вишивати.
Стук в двері, заходить хрещена.
Хрещена: Доброго вам ранку всім у вашій хаті,
Можна і я буду вам допомагати,
Бо гостей сьогодні буде в вас багато
Знають, що велике у нас нині свято.
Бабуся: Добре , дочко, буду вчити,щоб вміла робити
Витинати, готувати, гарно шовком шити.
А зараз усі мерщій до мене сідайте ,
Варенички ліпить з сиром мені помагайте.
Всі сідають до столу й начинають ліпити вареники (співають пісню про вареники).
В нас сьогодні в хаті свято і гостей буде багато,Пісня « Варенички» ( слова – вихователя ДНЗ № 68 м. Краматорська Донецької області Яцькової Л.О., музика народна)
Ми їх будем пригощати й вареники готувати.
Приспів.
Будуть в нас варенички красиві кругленькі
З сиром та картоплею
В сметані смачненькі.
Хочем всіх ми пригости і до столу запросити.
Їжте , гості дорогенькі, варенички ці смачненькі
Стук в двері заходять до хати діти:
Дитина: Доброго вам ранку, дозвольте зайти до вашої хати.
Хочемо подружку з святом привітати.
Батько. Доброго ранку , просимо до хати
Можете з подружкою ляльками пограти.
Дитина: Знаємо ,що Наталка любить танцювати,
А ще вона вміє та й гарно співати.
Заспіваєм з нею пісню веселеньку
Про нашу матусю , нашу рідну неньку.
« Пісня про маму». Слова та музика Вікторії Кондратюк.
Мати: Гарну пісню про матусю зараз ви співали,
І любов своїх сердечок отут показали.
Будемо Наталочці коси заплітати,
І пісню для неї разом всі співати.
Бабуся: Як же гарно, діти, вмієте співати.
А так само вмієте ви вірші читати?
Діти читають вірші.
Дитина: Наша рідна ненька – мати Україна,
Люба Батьківщино, ти для всіх єдина.
Пісня «Україна - рідний дім». Слова Миколи Ведмедері, музика Світлани Соколенко.
Дитина: Всі тебе ми любим, всі про тебе дбаєм.
Свята, звичаї й обряди залюбки вивчаєм.
Дитина: Бо хто знає історію й звичаї народу,
Не цурається ніколи ні слова, ні мови.
Той народ непереможний, той народ багатий,
Бо козацького він роду, мужній та завзяті.
Дитина: Дуже гарні вмієм ми казки складати,
А ще краще можем ми їх показати.
Свята і обряди народні ми знаєм
І про них ми залюбки всім розповідаєм.
Дитина: Раді ми сьогодні всіх вас привітати
І одне з старинних свят нашого народу
Вам тут показати.
Батько: А чи знаєте ви , діти, що у нас за свято?
Будемо Наталці косу заплітати,
Бо її минуло вже аж п’ять годочків,
Час прийшов вже вчитися вишивать сорочки.
Заплітати косу треба доньку вчити,
Щоб яскраву стрічку у косі носити.
Бабуся: Хочу, щоб онукам сонечко сіяло,
Щоб щастя та доля діток не лишали.
Хай будуть здорові, хай будуть пригожі.
На квіти весняні , щоб були похожі.
Мати: Що ж я згодна з вами свято розпочати,
Тільки треба й решту друзів до хати позвати.
Біжи ж ти ,синочку, клич усіх до хати ,
будемо сестричці косу заплітати.
Братик: Запрошую вас усіх, заходьте до хати
Будемо сестричці коси.
Бо моїй сестричці вже аж 5 годочків
Вона хоче вчитись вишивать сорочки.
Дівчинка. Радо всі ідемо до вашої хати
Будемо твоїй сестричці косу заплітати.
Заплетемо в косу їй яскраву стрічку,
Щоб сіяло як сонечко Наталчине личко.
Дитина: Хочемо зі святом тебе привітати
Стрічку цю яскраву та маки червоні тобі дарувати.
А ще хоче Мирослава тебе привітати
Пісню цю чудову тобі заспівати.
Пісня « Я – україночка». Слова та музика Лариси Кім.
Дитина: Заплетеш у коси цю яскраву стрічку,
А маки в віночок вплетеш ти, сестричко.
Будеш ти в віночку хоровод водити
Та плести вінки малих дівчат вчити.
Бабуся: Треба , щоб не тільки очиці сіяли,
Треба , щоб завжди усі пам’ятали:
Що червона стрічка й маки червоненькі –
То пам’ять про тих, хто поліг за волю та за рідну неньку.
Батько: Давай , мати, будеш косу чесати
І стрічку яскраву в неї заплітати.
Мати: Будем разом з хрещеною коси заплітати,
А друзі твої нам допомагати.
Заспівають пісню, як коси кохала,
У любистку кожен раз мила, вимивала.
Дитина: Розчешемо косу гребінцем гарненько,
Заведемо пісню, пісню веселеньку.
А потім ще затанцюєм таночок жвавенький.
Дитина: Як навчишся косу сама заплітати,
Тоді можеш учитися й рушник вишивати.
Вишивати квіти, птахів, колосочки,
Хмелю гнучкі гілочки й дубові листочки.
Дитина: Тільки треба добре тоді пам’ятати,
На якій сорочці та на рушникові,
Які квіти та листочки,
Що кому й коли треба вишивати.
Дитина: Думаю , що будеш вишивать сорочки,
Будуть люди говорити:
– Яка мила, працьовита росте в сім’ї дочка.
Вміє вона гарно в хаті прибирати,
Рушники й сорочки до свят вишивати.
Дитина: Будеш ти сорочки гарно вишивати
Квіти та листочки шовком гарно слати.
Будуть ті сорочки добре зігрівати
Від нещастя та хвороб нас оберігати.
Бабуся: Спасибі вам, діти, за слова хороші,
Які ж бо ви дружні, щирі та пригожі.
Давай, дочко, онучечці коси заплітати,
Ну а хлопці та дівчата будуть їй співати.
Мати розчісує косу , діти співають.
Пісня «Руса коса» ( слова – вихователя ДНЗ № 68 м. Краматорська Донецької області Яцькової Л.О., музика – музичного керівника ДНЗ № 68 М.Краматорська Білошейкіної Т.М.)
Мати русу косу гребінцем чесала,
Мати русі коси в любистку купала,
Щоб росли ці коси та росли густенькі,
Щоб росли ці коси в донечки гарненькі.
Заплети, матусю, в косу гарну стрічку,
Хай радіє донечка, хай сміється личко.
Хрещена: Дозволь тебе, дочко, з святом привітати
Здоров’я та щастя в житті побажати.
Хочу, щоб ці стрічки в коси заплітала
Добро, ласку в своїм серці до всіх людей мала.
Дочка: Спасибі матусю за яскраву стрічку
Не дивись, що я ще зовсім невеличка.
Буду вчитись я сама коси заплітати,
Буду вчитись я, матусю, гарно вишивати.
Вишивати буду рушники й сорочки
Вишивати буду дубові листочки.
Буду я сорочки хмелем прикрашати,
Буду всю свою любов в вишивку вкладати.
Та при цьому буду пісню я співати.
Пісня «Бабусина помічниця». Слова Марії Ясакової, музика Ольги Янушкевич.
Батько: Хочеться , щоб всі добре пам’ятали:
Дубові листочки – то сила народу,
Наших предків – козаків,
Які вміли працювати, землю захищати,
Вміли веселитись , гарно танцювати.
Дитина: Хочемо ми отут показати,
Що козацького ми роду
Й вмієм танцювати.
Бабуся: Подивись , онучко, хто це поспішає?
Це ж сусід наш Тимофій щось сказати має.
Хочеш ти, малий , нам щось розказати?
Може хочеш ти Наталку з святом привітати?
Малий: Доброго всім дня хочу я сказати
І тебе подруженько з святом привітати.
Буде тобі мати косу заплітати,
А я хочу тобі цей дарунок дати,
Книжку хочу я тобі цю подарувати,
Хочу , щоб навчилась ще краще читати
Та могла багато казок нам розповідати.
Дитина: Ось тобі ,подружко, й заплели косичку,
Стала ти у мами справжня помічника.
Люби своїх рідних, будь завжди гостинна,
Буде колись з тебе гарна господиня.
Дочка: Ой спасибі вам усім, йдем скоріш гуляти,
Хочу я скоріше стрічку показати.
Хай усі із святом мене привітають
І зі мною разом весело пограють.
Тож запрошую усіх я в кружок ставати
Та в веселу гру нам усім пограти.
Мати: Знаю я, що діти вміють танцювати
І веселий свій таночок хочуть показати.
Танок «Козачок».
Дитина: Хочемо гостям спасибі сказати
І на пам’ять про цю зустріч дарунки вам дати.
Хай ці лялечки завжди вас оберігають
Жити і мирі і добрі всім допомагають.
Дитина: Своїми руками залюбки мотали
І тепло своїх сердець ми туди вкладали.
Доплетіть же ви їм тепер косички,
Зав’яжіть їм теж ці яскраві стрічки.
(роздають гостям дарунки – ляльки – мотанки).
Дочка: Поки будете ви їм стрічечки в’язати
Зможемо ми всі разом зараз заспівати
Заспіваймо весняночку жваву, веселеньку,
Хай сміються очі, радіє серденько.
Гра « Веснянка».
Мати: Хочу я і ще раз дочку привітати,
Миру, щастя та здоров’я усім побажати!
Хай яскраве сонце всім завжди сіяє,
Добро, мир та спокій вся Вкраїна має!
Пісня «Добрий день, матусю – Україно!». Слова Наталії Рубальської, музика Миколи Ведмедері.