сценарій свята "Запросини долі на кашу"

 

Сценарій свята «Запросини долі на кашу»                                  (до свята Катерини)

Підготувала Васильєва А.В.

 Гостей дорогих

ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов ю і миром!

 

По усіх усюдах нині

Чути пісеньку дзвінку-

То дівчата Катерину

Славлять й доленьку свою.

Доброго дня! 

 

Доброго здоров’ячка!

 

На землі великій
Є одна країна:
Гарна, неповторна,
Красна, як калина.
 

 

І живуть тут люди
Добрі, працьовиті
І скажу до речі,
Ще й талановиті.
 

 

Землю засівають
І пісні співають,
На бандурі грають
І вірші складають
 

Про ліси і гори,
І про синє море,
Про людей і квіти...
То скажіть же, діти,
Що це за країна?
Всі: Наша Україна!
 

 

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
 

У грудні наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави. 27 листопада – День Пилипа, 7 грудня – Катерини були саме такими днями. Свято Катерини називали святом дівочої долі. Наші пращури свято вірили, що при народженні людини Бог неодмінно посилає їй і долю — добру чи лиху.

Найчастіше до своєї долі зверталися дівчата, щоб вона порадила й ощедрила їх щасливим подружнім життям, та жінки, в котрих не зладнався родинний затишок.

Дівчата ворожать, закликаючи свою долю, а парубки напередодні цього дня повинні постувати — тоді доля пошле їм гарну дружину.
Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекає добра господиня 

ЗА  столом сидить господиня Катерина, вишиває

Заходить кума

КУМА : Доброго дня, сусідонько! Чи дуженькі? Чи здоровенькі?

(ЦІЛУЮТЬСЯ)

Господиня : Доброго здоров’ячка!

Кума:  А ви не скажете, кумцю. Що оце ваші кури у мене в садку роблять?
Господиня : А хто вам сказав, що то мої кури, вони що, позначені? А може то Галькині кури!
КУМА : Галькині не Галькині, а додому сьогодні не підуть, у мене залишаться.
Господиня : Як то залишаться? Вони ввечері нестися мають. Ви , мабуть, хочете мої яйця собі забрати, як ті яблука, що з моєї яблуні вам за тин впали?!

КУМА : Якщо вони на моїй межі лежали, то моїми стали!

Господиня : Отакої, то може, як мій Петро на вашу межу стане, то теж до вас піде?

КУМА : А чому ж не піде? Я куди ліпші від вас: не товста і не язиката. (милується собою,поправляє одяг)

Господиня  : Що? То це я товста? Та я тобі покажу, яка я язиката !

Бодай тебе лиха година побила, як ти мої яблука потрусила!

КУМА : Та, тьху на тебе і на твої кури, бодай вони одними «кіндерами» неслися. Застала мене з тобою лиха година!

 

Раптом чується стукіт, до світлиці заходять дівчата, в руках у них солодощі. Олеся  тримає в руках пучок вишневих гілочок. Дівчата викладають гостинці на стіл.

 

Всі:

• Доброго здоров’я!

Господиня:

Доброго і вам, любі мої! Я на вас чекала.

 

Кума: ОЙ, а що то у вас дівчата роблять?

 

Господиня: Та сьогодні ж Катеринів день! То й прийшли дівчата до мене на гостину.  Ворожити будемо!

Кума: А хіба вони зараз вміють? В них гульки тепер такі чудні. Як ото танці називаються?...  Кажуть якась «тріскотєка». Не те, що колись було.

Господиня: Кумцю, а пам’ятаєте, як ми ходили на вечорниці…

(Підпирають голови, згадують. В цей час на екрані фрагмент із мультика «Жив-був пес» (де молодь співає) )

КУМА : Так, так, кумасю. Тепер все не так, як було колись.

Господиня: Та, нічого,  ми з вами все розкажемо і навчимо

Господиня. Місяцю ясний! Зорі прекрасні! Ти, сонечко красне! Будьте милостиві й пошліть гарну долю нашим дівчаткам.

 

Господиня. (звертається до Аліни.)

 

От добре, що ти внесла ці гілочки вишні, бо на них ви будете загадувати свою долю.

Аліна. Коли прийдемо додому, поставимо їх у воду, і якщо гілочка на Маланку розпуститься і заццвіте – добрий знак, то й доля дівоча цвістиме, і весілля буде.

 

Аня. А якщо не зацвіте?

 

Господиня. Що ж, тоді дівувати тобі ще довгенько.

 

Давіна. А розкажіть нам хто така свята Катерина.

 

Маша. Ой, я знаю! Дівчата, слухайте. Ім'я Катерина походить з грецької мови  й означає «чиста душею». Свята Катерина була дівчиною із знатного роду, багата, вродлива і мудра. Вона бажала поєднати свою долю з найгіднішим чоловіком.

 

Настя. Але такого не знайшла на землі й присвятила себе Господу.

 

Кума. Так, а потрапивши після смерті до Раю, Катерина стала опікуватись долями дівчат і просити для них у Бога щастя.

 

Даша. Кажуть люди, що на Катерину дівчатам слід ворожити. Навчіть і нас, будь ласка.

 

Господиня (показує на стіл).

Ось вам мисочка з зерном. Візьміть жменьку зерна і рахуйте  пари зерен. Якщо всі зерна були парними (по 2 зерна) – значить буде дівчина в парі увесь рік, а якщо залишилось 1 зерно – значить буде дівчина увесь рік сумувати без хлопця і в цьому році не зустріне нареченого.

І зерно це не викидайте, а візьміть його, зав'яжіть у вузлик і покладіть до серця за пазуху. Через тиждень, на Андрія, коли будете лягати спати, посієте це зерно під свою подушечку, примовляючи:

Неділя з понеділком,

Вівторок з середою,

Четвер з п'ятницею,

А субота – одиниця,

Хто суджений – той насниться.

Із ким буду жито жати,

З тим буду і вік доживати.

 

Маша. А можна покласти під подушку ось що: сушену квітку- вона означає радісне і щасливе життя; обручку- одруження; квасолину- прибуток; колосок пшениці- хазяйновитий наречений. А вранці молодший братик має дістати щось одне...

Господиня. Ох, пташенята мої, розщебета­лися. А хто з вас унесе дровець до хати?

• (1-а та 4-а дівчина вибігають із хати).
• Господиня. Зараз принесуть дівчата дрова, а ми їх перекладемо на «вдівець-молодець».

Даша. А що це значить - «вдівець-молодець»?

Кума: Треба перекласти оберемок дров, промовляючи на кожну дровину чи «вдівець», чи «молодець». Так і дізнаємося, хто буде чоло­віком у кожної з вас.

• (1-а та 4-а дівчина повертаються з оберемка­ми дров).

Кума. Складайте свої оберемки. Зараз побачимо, хто з вас яку долю вхопив.

• (Дівчата ворожать).

Аліна. А я знаю смішне ворожіння. У тарілку набирають водуі кидають у неї свою каблучку. А потім  дістають її зубами. Дістане-піде скоро заміж, не дістане- гулятиме, поки зуби довші виростуть.

 

Настя. А я таке ворожіння знаю. Ану, Даша, розв’язуй  пояса, клади його на долівку, ставай з одного краю і йди по ньому до другого, кажучи: «Вдівець, молодець». От на якому слові закінчться пояс – побачиш, за кого війдеш заміж. (Даша виконує всі вказівки Насті.)

Дівчата  ворожать, сповіщаючи одна одній про результат.

 

Господиня. Годі, дівчатка, ворожити. Ходіть-бо Долю до каші кликати, бо час уже. Хлопці зачекалися, постують-бо зранку, щоб Доля послала гарну дружину. Опівночі, перед “першими півнями”, дівчатам треба брати горня з “вечерею”, обгортати його новим рушником і йти “закликати долю” до воріт.

Кожна з дівчат вилазить по черзі на ворота або виходить на перехресття, тримаючи в руках горня з кашею та борщем, і тричі гукає: "Доле-доле, йди до мене вечеряти!"

 

Аня. Хто ж буде кликати перший?

Даша. Клич ти , Насте.

Настя. Доле моя дівоча, доле моя щаслива! Завітай до мене в гості та й стань на помості. Принеси мені щастя і радість, всяке благополуччя. Не зрадь мене. Лихо, горе і печалі щоб назавжди позникали! Господи благослови мене, молодую, на щасливе життя .Доле, доле, іди до мене вечеряти! (тричі)

Кукурікає півень

Доля обізвалася !!!

Яка я рада. Слава Богу! Півень заспівав. Казали мати, що це на гарну долю.                

Кума: Парубок прибуде статний і багатий !

Маша : Ой, доле моя, доленько, не обминай, іди до мене борщик-кашку їсти!

 

                       ( гавкає собака)

                Доля обізвалася !!!

Господиня: Чоловік буде вірний.

Давіна: Свята доленько, приходь смакувати, не гербуй кашею, приходь вечеряти!

 

                       ( кінь)

                Доля обізвалася !!!

Кума: Чоловік трапиться роботящий, спокійний, але з характером.

Аліна : "Доле-доле, йди до мене вечеряти!" (повторює ще раз)(півень мовчить) Доля оглухла, не чує мого голосу. Щоб ти зозулі не чула, блуднице моя!

 

Господиня: не сумуй, рік ще подівуєш. Та це ще не біда. Гірше, коли зірка з неба впаде. Кажуть - погасне доля!

Аліна. А як же вгодити святій Катерині, щоб долю гарну дала?

Господиня А Катерині вгоджати - слова злого нікому не сказати, тата і маму щиро шанувати, старшим допомагати, заздрощів у душі не мати. То що, дівчатонька, зазвали долю на вечерю?

Давіна. Так, тітонько, покликали!

Даша. Увесь час лунав гомін по селу.

Маша. Мабуть, почула нас доля.

Господиня. А тепер ідіть попід вікна підслу­ховувати. Потім розкажете, хто що почув.

Аня. Та ми вже підслуховували, коли до вас ішли.

Аліна.. Я почула, як дядько в хаті ска­зав: «Сядь, Миколо, не Пустуй!».

Кума: Е, доню, сидіти тобі, дорогень­ка, ще рік у дівках.

Давіна. А до тієї хати, де я слухала, гості завітали. І господиня сказала: «Заходьте, любі гості, чекаємо на вас».

• Господиня. То, значить, що до твоєї хати, красуне, повинні свати завітати!

Галас, тупіт

 

Настя. Ой, дівоньки, парубки йдуть!

 

 

Хлопці співають.

 

Гурт хлопців

 

 

Ой на горі та женці жнуть,   (2 р.)

А попід горою,

Яром-долиною

Козаки йдуть.

Гей, долиною,

Гей, широкою

Козаки йдуть.

 

Юра. Доброго вечора вашій хаті!

 

Господиня. Заходьте хлопці, проходьте та сідайте.

 

Рома. Зі святом дівочим вас, дівчата!

Донат. Зі святою Долею, з добрим вечором!

Андрій. Здоровенькі були!

 

Дівчата (всі разом). Дякуємо!

 

Саша. Щось дуже тихо на ваших вечорницях. 

 

Господиня. То заспівайте нам, повеселіть дівчат.

Хлопець. А давайте – хто кого переспіває!

Дівчина. А давайте! (Закликають хлопців і дівчат у залі підспівувати)

 

                 ( співають пісні

 

Влад. Пісні – піснями. А кашу куштувати дасте?

 

Аліна: Ач, які хитрі, кашу їм давай! А загадки відгадаєте?

 

• В лісі росло, в столяра пишалося, в гарного господаря прядивом вкривалося.

Толік. Подумаєш, ну й загадка! Це стіл!

Рома. Точно, його ж  скатертиною накривають.

 

• З землі робився, на кружалі вертівся, на огні пікся, на базарі бував, людей годував, як упав, то й пропав, ніхто й не поховав.

Влад: так це ж горщик, отой, в якому каша.

 

Кума: А тепер загадка від старших: чого хочеш – не купиш,  а що хочеш продати – не продаси!

 

Толік.  Такого нема! За гроші все купиш!

 

Кума: Е, ні, діти, всього не купиш! А відгадка така: молодість і старість. Ох, де ж кумцю, моя молодість?

Господиня: Та там, де й моя! ТА не сумуйте! Нумо, розкажіть щось смішне, повеселіть нас!

 

Гуморески

От колись були дівчата!

Докоряє дід онуці:

-Дивні нині діти.

Розучилися дівчата

Навіть червоніти.

А колись були дівчата

Дуже соромливі,

Скажеш слово-червоніли,

Як той мак на ниві.

А онука аж руками

Вдарила об поли.

-Я, дідусю, уявляю,

Що ви їм мололи…

 

  / виступ кумів /

Влад і Рома

- Куме, а що ви будете робити, коли оце підете в ліс, а там на вас нападе ведмідь?

- А я його з рушниці застрелю!

- Так немає у вас рушниці, ви її дома забули!

- Ну тоді я його сокирою зарубаю.

- А немає у вас сокири, бо ви її у лісі загубили!

- А я тоді залізу на найвище дерево!

- Так немає дерев!

- Ой, куме, ну що це ви таке говорите?! Який же це ліс, як у ньому немає дерев?

- А от такий ліс! От немає дерев і все! Ну так що ви тоді будете робити?

- Ой куме, ну ви  чудні! Оце вже якщо в лісі немає дерев, то я тоді не знаю, ви мій кум, чи ведмедя?!

 

Господиня: От вже молодці! Насмішили! А з приходом Катерини  сподівались на люті морози. Молодь влаштовувала катання на санках.

Саша: На святу Катерину ховайся під перину.

Юра:Катерина на воді, то Різдво на льоді.

Андрій: Як на Катерину холодно, то буде голодно.

 

Господиня.  Ой, які ви молодці, скільки знаєте! Що ж, треба завершати вечорниці. Дівчатам додому пора йти. Розберіть оці вишневі гілочки з собою.  Роздайте їх  гостям у залі. Нехай і вони загадають собі на долю. Пригощайте гостей солодощами.

Звучить  музика. Дівчата підходять до глядачів і роздають гілочки.

 

Господиня: А ми бажаємо вам щастя великого!

 

Оксана. Долі привітної!

 

Толік: Вдачі веселої!

 

Всі учасники дійства (всі разом). Щасти вам!

 

                                                        Пісня «Хай радіють усі»

 

Синє небо, ясне сонце і земля на всіх одна

І промінчик у віконце в кожну хату загляда.

Підростаємо щасливі, в мирі, злагоді, добрі,

Живемо на Україні, гарні доньки і сини.

Приспів:

Хай радіють усі і дорослі і малі,

Буде мир на квітучій планеті.

Сонце ясно горить і струмочок бринить,

                                                      І всміхаються лагідно діти.

 

Одна доля, одна мрія, Україна в нас одна,

І горить вогонь у серці, покоління підроста.

Зорі ясні нас вітають, неба чистого блакить,

Свою рідну Батьківщину щиро будем ми любить.