Урочистий сценарій зустрічі випускників "Через 40 років після закінчення", містить матеріали для ведучих, також пісні , завдання та конкурси для випускників.
Сценарій зустрічі випускників.
“Через 40 років..”
Учні школи зустрічають випускників на порозі школи з хлібом-сіллю:
У нас здавна є традиція славна:
воду брати з чистої криниці,
Муку - з ярої пшениці.
Руками добрими все це замісити
І гостей на свято запросити!
За народним звичаєм стрічаєм,
як здавен ведеться на віку,
Ми гостей пшеничним короваєм
на чудовім тканім рушнику.
Із хлібом і сіллю, як завжди ведеться
ми зичимо достатку усім і добра.
Хай сонце всміхнеться, життя удається,
і доля завжди, щоб привітна була.
Хай рясніють квіти малиново,
пахне хай коровай духмяно,
Щоб і дар земний, і щире слово
Ви відчули, завітавши у нашу школу.
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо всіх із любов'ю і миром!
Усіх, хто із щирістю прийшов у нашу школу
На зустріч з юністю, з шкільним життям,
Усім хто не забув сюди стежини,
Низький уклін, велика шана вам.
Хліб на рушнику – сівач любові
й більшої не знаю на віку.
Щедрості і щирості людської,
як святий цей хліб на рушнику.
Смакуйте хліб, бо ним уся родина
благословляє вас, мов порухом життя,
Бо ним живе й міцніє Україна,
хай з хлібом буде все ваше життя.
Сьогодні свято в кожного із вас,
На серці радісно й приємно.
Широко двері школа відчинила,
Запрошує усіх гостинно.
Ми цим вітанням хочем нагадати
Відому істину буття,
Що рідна школа – то як рідна мати:
Її урок – на все життя.
На світі безліч тягнеться доріг
Одні - як мудрість, інші - в терен-цвіті.
А поміж них крізь промені проліг
До школи шлях, що найкоротший в світі.
Відбились там і ваші десь сліди,
Десь там найкращі весни відшуміли,
На скронях сніг густий вже сивини,
А ви йдете, йдете туди несміло.
Йдете, бо ваші там любов і біль,
Солодких мрій і спогадів причали.
О, як це добре, що шляхи до шкіл
Забудь-травою не позаростали.
Під музику заходять випускники у святкового прибраний клас.
Пісня “Ласкаво просимо”.
Шановні випускники, гості нашої школи. Ми раді вітати вас на цьому хвилюючому і величному святі зустрічі шкільних друзів. Тож забудьте всі свої щоденні турботи, пригадайте роки юності. Приємних, радісних і позитивних вам спогадів.
Вже 40 літ, як школа відпустила
Вас в самостійне непросте життя,
Та гордо ви свої розкрили крила,
Бо у дитинство вже немає вороття.
Літа, мов ріки, веснами пливуть,
І вороття до них нема ніколи.
Торуючи у завтра світлу путь,
Не забуваємо своєї школи.
–Тому й ідуть до школи залюбки
На зустріч з юністю, учителями,
Забувши про турботи і роки,
Ті, хто були колись випускниками.
– І школа зустрічає радо всіх,
Вона завжди чекає цього свята.
І згадує усіх дітей своїх,
Хоч і було у неї їх багато.
– Цей вечір зустрічі дарує нам надію
І сподівання щирі нам усім,
Що ми є дружною єдиною сім’єю,
Бо школа наша – це наш другий дім.
Та, на жаль, не змогли сьогодні прийти ті, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях. Вшануємо пам'ять про дорогих серцю людей вчителів та вашого однокласника хвилиною мовчання.
Хвилина мовчання.
Немов потоки з гір, біжать літа,
І нам не наздогнати їх ніколи,
А в снах зринає юність золота
У стінах найріднішої нам школи.
І хочеться, щоб зупинився час
Й не рахував так невблаганно роки.
Забігти хочеться із дзвоником у клас,
Де йтимуть згідно з розкладом уроки.
Де всі проблеми зводились лишень
До формули, задачі чи рівняння,
Де було ясно, як у Божий день,
З анкети друзів, що таке кохання.
Де вірили, що все буде, як слід.
Життя складеться, як кінокартина.
І ось уже минуло 40 літ!
І вже прожита більша половина.
Вже ваші діти виросли давно,
І вже не та фігура, скажем прямо.
Хоча життя насправді, як кіно:
У кого трилер, в кого мелодрама.
Хтось щастя добивається трудом,
Хтось досі сподівається на диво,
Та першому і другому – обом
Хтось третій завжди вносить корективи.
Але якщо ви ще прийшли сюди
І старих друзів не забули й досі,
Немає там ніякої біди!
Життя прекрасне, і воно вдалося!
Шановні випускники, ваші стежки - дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула в дитячі, юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи. А в школі, як відомо, проводяться уроки. Ви сидите за партами, як учні школи, тому і розпочнемо проведення уроків, але уроки сьогодні будуть веселими і улюбленними, тому першим буде урок музики.
Зараз прозвучить пісня, яка лунала мільйони разів у багатьох школах різних країн, ця пісня стала візиткою зустрічі випускників..
“Вечер школьных друзей” (+)
“Вечер школьных друзей”(-)
Ось оголошення: чорним по білому,
Як же повз нього пройти.
В школу у нашу, в суботу з обіду
Ми прийдемо всі як один
Далі - три слова, без всякої мудрості,
Ти розберешся у них.
Всіх запросив нас зустрітись із юністю
Вечір друзів шкільних
Вікна знайомі ласкаво так світяться,
Стрівши дорослих дітей.
Добре таки, що ми разом зібралися
В час цей такий нелегкий.
Ми перенесли всі радості й горечі
Стали добріші усі
Ти як сторінка життєвої юності
Вечір друзів шкільних.
Чуєте знову, як вальс наш лунає
Згадаємо випуск ми свій.
Ні, я не вірю, що люди міняються
Чи хтось має інші думки?
Ти ще стрункіша й гарніша, Тетяночко,
Ти став серйозним, Сергій.
Всі ми сьогодні - дівчатка і хлопчики.
Вечір друзів шкільних
Молодці похлопайте одне одному.
Класний ви наш керівник,
Ви струмочок життєвої правди
Класний ви наш помічник
Хай не в'януть ніколи троянди
Класний ви наш керівник
Ви навчали нас рідної мови
Вдячні сердечно й навік
За роки й наші спільні розмови.
Слово надається вашому класному керівникові Гаврилюк Анастасії Іванівні.
До слова запрошуються присутні на святі ваші вчителі..........
Для привітання випускників 1977року до слова запрошується завідуюча Козачківської школи Савіцька Г.В.
Кожен випускник здобув професію
Хтось із вас став пекарем
Хтось будівельником й аптекарем
Хтось хліборобом й піаністом
І вчителем і машиністом
Професій в світі так багато
Але найважливіші — бути мамою і татом.
І саме про найважливішу професію зараз вам заспіває наша учениця Каменяр Віра.
“Родина”
А зараз урок біології:
Світ біології прекрасний
Захоплює нас кожну мить,
Життя безкрає й різнобарвне.
Ми починаєм розуміть.
Яка біологія без рослин і які рослини без ромашок.
Конкурс “Ромашка”. Випускникам роздають ромашки із запитаннями на пелюстках.
В цю мить у кожного в серці щемить спогад про юність. У відцвіті сріблястого дощу несе свої надії новий день. Здається, ще вчора у білому цвіті буяла весна і перше світле і щире кохання.
Згадались теплі, солов’їні ночі,
Старенька хата, ліса, перелаз,
Немов весна твої - зелені очі…
В десятий ми тоді ходили клас.
Згадалось, як блукали між зірками,
І як за руки, вперше, узялись
Літа, що промайнули поміж нами
Мережкою в чарунки заплелись.
Ми розійшлися – кожен своїм шляхом.
На згадку фотокартки та листи –
З роками усвідомили із жахом,
Що вже давно попалені мости.
Що вже давно пішли, від нас ,
в минуле Слова, цілунки, мрії, почуття,
А як зустрілися, то призабуле
Знов повернулося із забуття.
Знов пригадались солов’їні ночі,
Старенька хата, ліса, перелаз.
Немов весна – твої зелені очі…
В десятий ми тоді ходили клас.
Чоловіки запрошуйте своїх однокласниць на танець кохання.
“Мы эхо...”
Староста — особа унікальна,
Скарбниця знань та джерело ідей.
Це ватажок шкільної зграї
Яка складається з близьких йому людей.
До слова запрошується ваша незмінна староста, яка протягом усіх років згуртовувала колектив та була організатором та ініціатором подібних зустрічей — Бондарчук Тетяна Василівна.
Хай буде хліб і сіль у домі
Хай радість б’є, мов джерело
Щоби ніколи від утоми
У вас не морщилось чоло.
А небо за вікном – бузковий цвіт
Так світиться, так ніжно голубіє
Нових вам днів, нових щасливих літ
Хай душу завжди осяває мрія
Хай будуть діти, внуки біля вас
Живе між вами і любов, і згода
І добрий день вам нині, в добрий час
З роси й води, як мовиться в народі.
Святкуйте день – веселий не сумний
Який не є, а ви його святкуйте
У кожнім ранку скільки новизни
Що ви невдач минулих не рахуйте.
Хай кожна мить минається, летить
Але ж на світі довшають хвилини
Чим яскравіше день ваш відгорить
Тим більше світла до людей долине
Хай вечори святкові не спішать
Останній промінь сонці не ховають
Якщо із буднів не робити свят.
То і найкращі обрії зникають
“Желаю”