Виховний захід «Мій рідний край – Херсонщина єдина – квітка моя степова"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід у 3 класі

на тему:

 

 «Мій рідний край –

Херсонщина єдина –

квітка моя степова»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета:

• поглибити знання учнів про Херсонщину, її культурні традиції, сторінки історії, архітектурні та історичні пам’ятники, природну скарбницю;
•  виховувати почуття гордості за рідний край,любов до Батьківщини, вміти шанувати славетні  імена наших земляків, берегти та примножувати  всі багатства  Херсонщини;
• Показати становлення та здобутки Херсонської області, духовне багатство культурної спадщини краю;

 

Оформлення уроку: символи Херсонської області, Нижньосірогозького району;

карти Херсонської області, свого району.

 

Хід заходу:

 

            Вчитель: Наша Україна складається з великих міст та маленьких сіл.  З особливим почуттям люди ставляться до тих місць де народилися, де проходило їх дитинство та юність, де проходять роки зрілого життя .

Нашою Батьківщиною ми вважаємо всю Україну. Але разом з тим під поняттям «рідний край» розуміють і порівняно невелику територію, яку займає село, місто та їх околиці. Наше рідне село – Сірогози.

            Сьогодні ми будемо говорити про Херсонщину, тобто середнє між великою Батьківщиною – Україною (держава, де ми живемо) та малою батьківщиною кожного з вас (село, де ви мешкаєте). Херсонська область – наймолодша область південної України, утворена в 1944 році.  Їй у 2019 виповниться 75 років.

На території області 18 районів, серед них і наш – Нижньосірогозький.

 Населення області становить 1078,2 тис. осіб.

Гучну славу Херсонщині принесли міжнародні фестивалі «Таврійські ігри», «Чорноморські ігри», «Калинові острови», «Купальські зорі», «Мельпомена Таврії». Пісенний, багатий на таланти край, який неможливо не любити, не пишатися ним.

 

Херсонщина – це єдина область України, що омивається трьома морями – Чорним, Азовським і рукотворним Каховським. В області 19 великих і малих рік.

Особливої своєрідності Херсонській області надають заповідні куточки, відомі на весь світ, зокрема два з трьох в Україні біосферних заповідники – Асканія-Нова та Чорноморський та три національних парки – Азово-Сиваський, Олешківські піски та Джарилгач.

 Ми з вами живемо у Нижньосірогозькому районі.

Район розташований на перехресті шляхів, які прокладали різні кочові племена. Нині про це свідчать скіфські кургани Огуз, Малий Огуз і Діїв, які становлять велику історичну цінність. У них було знайдено велику кількість золотих прикрас тонкої ювелірної роботи, виставлених у багатьох музеях світу.

У пізніші часи тут сходилися козацькі і чумацькі шляхи. Саме це зумовило виникнення багатьох нинішніх населених пунктів. У нинішні часи все це оберігається, використовується для відродження історичної пам'яті.

 

            Села, як і люди, мають свої біографії. І у кожного вона неповторна. Тільки у селі людина може так тісно спілкуватися з природою, розуміти її душею і серцем, милуватися неповторною красою. Наше село Сірогози є для вас маленькою Батьківщиною. В кожного є своя хата, стежина від якої скоро поведе вас у далекий пізнавальний світ.

            Учень:

1953 рік -  рік заснування селища Сірогози!

    Отже, цього року ми відсвяткували велике свято -  65 років заснування нашого селища!

Учень: Край наш Сірогозький, рідна сторона,

             Краю барвінковий, батьківська земля.

    Тут я народився, тут я виростаю,

             І землі на світі кращої не знаю.

 

                Вчитель Наше селище невеличке, але для багатьох воно -  справжня маленька Батьківщина.

 Люди - справжня окраса нашого маленького села. Ми бачимо їх щодня, вони живуть поруч.

 Наші мешканці  -  скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праця і їх життя –  це  джерело людської мудрості і самовідданості.

 

                Учениця. Ще в 50-ті роки нашого села не було на карті району, а навкруги були одні степи.

  У зв’язку з підготовкою будівництва Каховської ГЕС, у 1951 році і розпочато  будівництво   залізниці від станції Федорівка до станції Каховка та  будівництво вокзалу  «Сірогози».

 

Учень: Протяжно сурмлять паровози,

               За обрій побігли стовпи…

      Тепер тут вокзал «Сірогози»!

               Раніше дрімали степи.

 

Учень: Будівництво залізниці сприяло і появі Сірогозького елеватора та комбіната  хлібопродуктів. Будівництво Сірогозького елеватора розпочалося у 1952 році і  було завершено у 1957.

 

Вчитель: Одну із вулиць нашого села названо на честь цього підприємства.

Яку назву має ця вулиця? (Елеваторна)

Хто із вас живе на цій вулиці?

 

 Учениця.  Пісенний мій краю, любов моя вічна.

            Тут пам'ять козацька і слава батьків,

 так хочеться довше дивитися в вікна,

 вдивлятися в очі своїх  земляків.

 

Учитель: Жодне селище не може існувати без школи.  В1989 році здійснилась мрія багатьох дітей, батьків, вчителів, мешканців селища –   відкрилась школа в новому двоповерховому сучасному приміщенні. Це наша рідна школа.                                      

     Учні школи постійно займають призові місця в олімпіадах, різноманітних конкурсах та спортивних змаганнях районного та обласного рівнів.

В школі працює творчий, відданий своїй справі колектив вчителів який вміло очолює  талановитий керівник - Сахно Лариса Іванівна.

 

Учень: Село моє із кетягом калини

             І на узбіччі хата дорога,

             Для нас усіх отут коріння батьківщини

             І хліб святий і пісня чарівна.

 

 

  Учениця: Може десь земля є краща й вища,

         Й небо десь є золоте,

Найдорожча та, де вишня

        Вишня- мамина цвіте.

 

Учитель: Рідне село! Воно справді зігріває душу кожного із нас.    Це тепло проникає глибоко до серця.  І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного села, до отчого дому, до своєї родини.

Родина, родина - від батька до сина

Від матері – доні добро передай.

Родина, родина - це рідне село і вкраїна
        Це – щастя людського буття!

  Кожна сім’я -  це неповторна квітка загального букету, ім’я якому «наші Сірогози».

 

Учениця: Земля дарує людям сили,

лікує від нещасть і бід,

живуть в Сірогозах старожили

на радість всім, на сотні літ.

 

Учитель: Кожне село завжди пишається своїми старожилами.

 А вдвічі приємніше і радісніше, коли це люди не тільки своїм поважним віком, а й своїм трудом, мудрістю, багаточисельними досягненнями  заслуговують повагу своїх односельців.

 

 

Учениця: Село моє, мій дивосвіт –

колисочка подій,

Лишило ти глибокий слід

у пам’яті моїй.

 

Учень: Все найдорожче зберегло,

що діялось-булось –

Моє найглибше джерело –

село, моє село.

 

 Вчитель: Зараз мені хочеться, щоб усі замислилися над тим, для чого ми живемо у цьому світі. Вважаю, що погодитесь зі мною, коли скажу, що наше призначення на землі – робити добро один одному, любити ближнього, рідний край, де народилися, свою Вітчизну.

 

Учень.   Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре –

То мій, святий, чудовий край.

 

Учень.  Де житом ниви зеленіють,

Де пісня жалібно луна,

Де хати в вишеньках біліють-

То мила, рідна сторона.

 

Учитель:

Ось така вона - Херсонщина - рідна, неповторна, найкраща у світі. Тут найвище небо - небаченої блакиті, тут найяскравіше сонце, яке пестить своїми промінчиками, тут солоний вітер мандрів манить у дорогу, тут вулиці й люди - найгостинніші у світі. Любімо свою батьківщину, цінуймо її і, неодмінно, у подумках повертаймося до неї, неньки-Херсонщини!

                        Дорогі діти! Шануйте свій народ, його мову, землю свою, рідний край, бо ми частинка всього цього рідного і близького.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

Херсон – мій рідний дім. 1 клас: Навчальний посібник для годин спілкування / Н.Ю. Астапова. І.А. Прохоренкова, В.Є. Ткаченко. – Херсон: Наддніпряночка, 2009. – 44 с.

Херсон – мій рідний дім. 2 клас: Навчальний посібник для годин спілкування / Барнаш О.В. (керівник) – Херсон: Наддніпряночка, 2010. – 48 с.