СЦЕНАРІЙ до ДНЯ ВЧИТЕЛЯ

Ведуча. “Доброго ранку, Україно!” Нагадуємо тим, хто щойно прокинувся, що сьогодні наше шановне вчительство святкує своє професійне свято. Ще В.Шек-спір сказав: “Життя – театр, і всі ми в нім актори”. Можемо сьогодні додати: найбільш це помітно у школі. Тут часто розігруються і трагедії, і комедії, і дра-ми, тут присутні і гротеск, і фарс, і пародія, і пантоміма, і лірика, і мелодрама. Саме тому наш сьогоднішній телевізійний ранок ми розпочинаємо дещо нетра-диційно – із зустрічі з відомим режисером Погорілого театру Пилипом Непий-горілком.

Пане Пилипе! Недавно ви здійснили постановку відомого твору Івана Не-чуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. У пресі з’явилося багато відгуків, але дум-ки критиків розділилися. Що ви можете сказати з цього приводу?

Режисер. Як кажуть, краще один раз побачити, ніж десять разів почути. Тому пропоную спочатку переглянути уривок з цієї вистави.

На сцені Карпо і Лаврін з лопатами

Лаврін: Карпе, а чи ти знаєш, що сьогодні День учителя?

Карпо: Ет, не нагадуй мені про школу – добре, що вона вже за нами.

Л. Ну невже тобі не хочеться згадати наших вчителів?

К. І навіщо їх згадувати – ще присняться!

Л. А пам’ятаєш, яка у нас була мовничка? Як Івана Франка напам’ять читала?

К. Ага, а потім задавала вчити напам’ять по три вірші на один урок! А розкажеш – “Без інтонації, не артистично – не можу поставити високої оцінки”.

Л. А зарубіжка? Я до сьогодні пам‘ятаю, як вона переказувала “Червоне і чорне” – дівчата плакали.

К. Так, і мені було не до сміху, коли вона сказала: “Не прочитаєш усіх томів “Війни і миру” – доведеться подумати, бути чи не бути тобі в десятому класі”.

Л. А німкеня? Як зайде до класу, як скаже: “Гутен таг!” – аж серце радіє!

К. А потім викличе до дошки – і нема чого радіти – всі артиклі з голови повискакували!

Л. А англійчанка? “Сит даун! Ху іс дюти тудей?”

К. Ага, з англійських фраз мені найбільше запам’яталася фраза: “Гов аут! І без батька на уроці не показуйся”!

Л. А пам’ятаєш нашу математичку? “Квадрат різниці дорівнює...”

К. Пам’ятаю, що у неї неможливо було списати, і я за контрольні постійно отримував одиниці.

Л. А фізичка? Як вона доводила формули і ні разу не заглянула у конспект!

К. А коли я на лабораторній замкнув електричне коло так, що півсела надовго залишилося без світла, вона довго доводила нашому татові, що мені не місце в школі!

Л. А якими цікавими були уроки географії! Де ми тільки не побували в уявних подорожах!

К. А коли я схотів відбути не уявну подорож, а справжню, то мене зняли з поїзда і припровадили до села у супроводі міліції.

Л.  А пам’ятаєш історичку? Як вона сипала датами, іменами і ніколи не поми-лялася!

К. І мені тато всипав, коли я на історії сказав, що не брав Бастилії і не знаю, де вона знаходиться.

Л. А вчителька біології?  РНК, ДНК, велике і мале коло кровообігу...

К. До сьогодні пам’ятаю, як бігала моя кров у певному делікатному місці після того, як я запропонував провести практичну роботу з теми: “Статевий акт”, і ботанічка викликала до школи нашого батька.

Виходить Кайдаш

Кайдаш: Та що це ви тут балачки розвели замість того, щоб дорогу розкопува-ти? Ще один “Мерседес” на цьому горбі зламається, то нам усім буде непере-ливки! Ану, до роботи!

Кайдашиха: Хлопці! Старий! Обідати! (хлопці кидають лопати і виходять, Кайдаш спльовує і теж виходить).

Ведуча. На мою думку, дуже артистично. І актуально. Тема школи сьогодні хвилює всіх – від бабусь на лавочках до батьків випускників. А вам вдалося по-новаторськи підійти до цієї теми.

Режисер. Так, цю ж тему я інтерпретую ще в одній постановці – про бабу Па-раску і бабу Палажку, до речі, того ж Івана Нечуя-Левицького. Пропоную переглянути запис прем’єри цієї вистави, яка пройшла в інтерактивному ключі в одній із ... шкіл.

Баба Параска. А чи не бачили ви тут баби Палажки? Дав же мені Господь су-сідку — нічого казать! Та що й говорить? Хіба ж ви її не знаєте? Чи є ж така — не то що на селі, але й в цілому світі? Боже мій! Так уже її обминаю, обходжу десятою вулицею; отже ж зачепить! Якби я під землею лежала, вона б мене, ка-посна, і там знайшла б. А я, собі на лихо, вдалась добра. І, Господи! я б її довіку не зачепила, якби вона мене не зачіпала. А оце, чули, наче з глузду з’їхала – по-далась на зовнішнє незалежне оцінювання. І що ви думаєте? Допустили. І зда-вала! Та поки ще там результати в інтернеті будуть, а я приловчилася і добула її чернетку – ото вам зараз прочитаю, що вона на тому незалежному оцінюванні понаписувала... (читає)

Твір баби Палажки (на основі цитат із творів одинадцятикласників)

Довженко описує свою прабабу, яка на нього кричить за те, що він їсть зірвану на городі моркву, прадіда і тата. Шевченко йшов у майбутнє, озира-ючись на свою спадщину. Шевченко все своє життя провів у тюрмах через гли-бокий патріотизм, пам’ятав Богдана Хмельницького та інших повстанських дія-чів. Не потрібно спішити вперед, зламавши голову. В майбутньому наша дер-жава не буде виходити за рамки дозволеного. Ми є будівельниками свого май-бутнього. Технічний прогрес в Україні простягається вперед. Україна майбут-ніх студентів забезпечує розумом. Ми мусимо йти в ногу з часом, але щоб цю ногу не зламати, суспільство має більшу увагу приділяти минулому. У нашій країні ще є залишки комунізму. Наша країна розвивається в усіх промислово-стях. Слід черпати з історії речі і використовувати їх для себе. Ми не зможемо кивнути оком, як опинимося в минулому, а попереду нас буде виховуватися нове покоління у нових технологіях.

Баба Палажка (виходить з великим кошиком, накритим рушником). А ти вже тут, Парасю!

Баба Параска (міняючи голос на солодкий) Тут, Палазю!

Баба Палажка. Розважаєш учителів своїми побрехеньками?

Баба.Параска Та ні, що ти! Ми тут говорили про плюси та мінуси зовнішнього незалежного оцінювання. А ти, мабуть, з ринку йдеш?

Баба Палажка Ні, з універсаму.

Баба Параска А в кошику, мабуть, гуска?

Баба Палажка Ні, речі, без яких не може обійтися жоден учитель.

Баба Параска Ну то виймай, будемо роздавати – адже тут одні вчителі.

Баба Палажка Е ні! Щоб здобути те, що в мене в кошику, треба трішки попрацювати!

Баба Параска Схаменися, у них свято! А своїх чотири уроки вони вже відпрацювали!

Баба Палажка  Народна приказка говорить: “Хочеш мати – мусиш працювати”. Якщо хтось хоче дістати щось “на шару” – мусить прикласти до цього певні зусилля.

Баба Параска Які ще зусилля у свято?

Баба Палажка Розумові. Навіть з місця вставати не доведеться. Хіба що руку підняти, щоб я бачила, хто буде говорити.

Баба Параска Говорити? А ми що, на засіданні Верховної Ради?

Баба Палажка Та ні. Ми на святі. Я загадуватиму загадки, а ти слідкуй, хто підніме руку. Якщо відповідь правильна – вручиш приз. Згодна?

Баба Параска Звичайно!

Загадки

1. При яких обставинах хитромудрий стає клаповухим? (Коли у транспорті не візьме квитка)

2. Якою рукою краще мішати чай? (Краще ложечкою)

3. Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (Повітря)

4. Вранці на сажень, опівдні на п’ядень, а ввечері через усе поле. (Тінь)

5. Що росте догори коренем? (Бурулька)

6. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Вулик)

7. У воді росте, кохається, кинь у воду – злякається. (Сіль)

8. Не горить, а гасити доводиться. (Вапно)

9. Само голе, а сорочка за пазухою. (Свічка)

10. Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи)

11. Що в хаті зимою замерзає, а надворі ні? (Вікно)

12. Сидить Пахом на коні верхом, книги читає, а грамоти не знає. (Окуляри)

13. Як ішла в ліс, то дивилася додому, а як йшла з лісу, дивилася в ліс. (Сокира на плечі)

14. Згорнеш – клинець, розгорнеш – млинець. (Парасоля)

15. Що на мості з хвостом, а без хвоста під мостом? (Бики)

15 загадок – 10 призів  (вручаючи приз, баба Параска відповідно його коментує)

1. пачка крейди (необхідна річ для кожного вчителя, її завжди бракує)
2. мокрі хустинки (згодяться для витирання рук від крейди)
3. щоденник класного керівника (для нотаток про добрі і не дуже справи)
4. вітаміни (учителеві ду-у-у-уже потрібні)
5. коректор (а мо´, доведеться виправити оцінку)
6. записник (скільки того всього треба пам´ятати вчителеві)
7. файли (для звітів, довідок, планів, конспектів)
8. набір ручок (цього добра ніколи не буває забагато)
9. пачка чаю (щоб промочити горло на перерві)
10. плитка шоколаду (для поповнення запасів енергії)

Ведуча. Ви один з небагатьох режисерів, які сміливо використовують у своїй творчості інноваційні методи, навіть ставлячи класику. Які ваші плани на майбутнє?

Режисер. Вже ведеться робота над постановкою п’єси Івана Котляревського “Наталка Полтавка”. Уривок з цього твору можу вам запропонувати.

Ведуча. Будь ласка.

З одного боку сцени заходить Возний, з другого – Виборний.

Виборний. Доброго здоров’я, пане Возний! Чим ви такі стурбовані?

Возний. Та от розмовляв щойно з Наталкою, вчителькою української мови.

Виборний. І ця розмова вас так схвилювала?

Возний (вбік). Признаюсь йому в моєй любві к Наталці. Послухай, пане вибор-ний! Нігде — теє-то як його — правди дівати, я люблю Наталку всею душею, всею мислію і всім серцем моїм, не могу без неї жити, так її об­раз — теє-то як його — за мною і слідить. Як ти думаєш? Як совітуєш в таковом моєм припадці?

Виборний. А що тут довго думати? Старостів поси­лати за рушниками, та й кінець.

Возний. Та я б хоч і зараз! Та вона кирпу гне! Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад буря­ків — теє-то як його — так де! Ні приступу!

Виборний. Що ж вона говорить, чим одговорюється і що каже?

Возний. Она ізлагаєть нерезоннії — теє-то як його — причини; она приводить в довод знакомство вола з волом, коня з конем; і рішительний приговор учинила — що я їй, а она мні не рівня — теє-то як його.

Виборний. А ви ж їй що?

Возний. Я їй пояснил, что любов все равняєть.

Виборний. А вона ж вам що?

Возний. Что мені б спочатку не завадило свідоцтво про закінчення середньої школи отримати, а вже потім до неї свататись.

Виборний. А ви ж їй що?              

Возний. Що мені добре і з моїми вісьма класами.

Виборний. А вона ж вам що?

Возний. Що для неї 8 класів замало.

Виборний. А ви ж їй що?

Возний. Що я і без освіти розумний.

Виборний. А вона ж вам що?

Возний. Що я не володію нормами української мови.

Виборний. А ви ж їй що?

Возний. Що зате володію “Мерседесом”, дачею на Канарах і маю рахунок у Швейцарському банку.

Виборний. А вона ж вам що?

Возний. Що в житті основне не матерія, а дух.

Виборний. А ви ж їй що?

Возний. Що дух у кишеню не покладеш і на тарілці не піднесеш.

Виборний. А вона ж вам що?

Возний. Чи я читав Котляревського.

Виборний. А ви ж їй що?

Возний. Що Котляревський мені без надобності.

Виборний. А вона ж вам що?

Возний. Щоб я прочитав ще й “Хазяїна” Карпенка-Карого.

Виборний. А ви ж їй що?

Возний. Що, що! От іду у вечірню школу записуватися...

Реклама

Учениця у строгому костюмі з окулярами на носі виходить з порохотягом. Чистить підлогу.

Текст. Цей потужний порохотяг можна використати не лише для прибирання класу чи миття дошки за відсутністю у класі чергових, але і для витягання з-під парт,  спідниць, з рукавів шпаргалок під час контрольної чи притягання злісних прогульників до школи.

Проходить учень з титром  “Трилер “День учителя-мовника (матемарика)”

Стіл, кілька стопок зошитів. За столом сидить вчителька, схиливши голову на зошити. Дзвенить будильник. Вчителька, не підводячи голови, вимикає його, ще деякий час дрімає, потім зривається, включає електрочайник, похапцем складає зошити в торбину, фарбує вії, готує і п’є каву і одночасно говорить кудись поза себе:

- Андрію, каша в холодильнику, розігрій собі і дітям. Олю, Назарку, вставайте, запізнитеся до школи! Андрію, дай їм гроші на сніданок. Назарку, по дорозі додому купи хліба і сметани. Я побігла.

Титр “Перший урок”

- Діти, сьогодні в нас групова робота. І група читає матеріал на с.16-17, ІІ – на с.18-19, ІІІ – на с. 20-21. потім одна одній розповідає, що прочитали. (Сідає і перевіряє зошити).

Титр “Другий урок”

- Пишемо контрольну роботу. Листочки я вам вже роздала, прошу зосередитися і постаратися написати якнайкраще.

Дивиться в зал, далі – перевіряє зошити, час від часу роблячи зауваження “Сховай книжку”, “Не списуй у сусіда – у нього інший варіант”, “Не ховайся під партою – я все одно все бачу”.

Титр “Вікно”

Сидить за столом, гризе сухарі, перевіряє зошити. Заходить учениця з табличкою “Директор”:

- О, як добре, що я вас побачила. У середу в нас педрада, прошу підготувати виступ на 10 хвилин, через тиждень – семінар заучів, ви даєте відкритий урок, і, до речі, чому ваш Петренко досі не підстрижений? Підстрижіть негайно. А Заозерній обріжте нігті і перефарбуйте її у природний колір, з Підстригайла зніміть ланцюги, а з Потопайла – кульчики. І взагалі, приведіть свій клас в порядок! (Поки директор говорить, учителька все записує у блокнот стоячи, коли директор виходить, зітхає і витирає піт з чола, витягає мобільний телефон:

- Олю, ти вже вдома? Розігрій собі борщу, він у холодильнику, котлети у синій мисці. Але не забудь потім газ вимкнути... І уроки зроби. Питали тебе в школі? Ну і що? Добре, потім поговоримо...

Заходить учениця з табличкою “Заступник директора”:

- Чому ви досі не здали звіту?

- Я здала ще вчора.

- Та ні, ви здали звіт про кількість у вашому класі сірооких, зеленооких і каро-оких, а ще треба здати про кількість тих, що вищі 1,65 і нижчі 1,80, а також кир-патих, клаповухих. Тих, що пишуть правою, і тих, що пишуть лівою рукою, а крім того, прошу роздати учням квитки в театр (учителька все записує у блокнот)

Титри “Після уроків”, “Продукти”, “Побутова хімія”, “Ринок”, “Секонд хенд”, “Знову вдома”.

 Заходить з сумками, викладає капусту, моркву, картоплю, зошити. Одягає фартух, нарізає капусту, чистить моркву, все кидає у кастрюлю, ставить на вогонь, їсть щось на ходу, перевіряє зошити, говорить:

- Назарку, ти хліб купив? А сметану? Уроки зробив? Фізику? Фізику тато по-може тобі зробити, як прийде. Поки що можеш іти гуляти. Оля де? У сусідки? Уроки зробила? Добре. Андрію, це ти? Суп на столі, котлети в холодильнику, розігрій собі і дітям. Перевір, як Оля зробила уроки. Назаркові фізику поясни... І клади їх спати. (Засинає над зошитами)

Титри “Кінець”, “Реклама”.

За столом – тато і син. На столі – булочки і сир “Хохланд”. Їдять.

Син: Тату, а в нашій шкільній їдальні також будуть такі смачні булочки з таким смачним сиром?

Батько: Ні, сину, це фантастика!

Дівчина у короткій спідничці і фартушку:  “Сир “Хохланд”! Смакуйте вдома, бо у школі не дадуть!

Титр “Концерт на замовлення”

Ведуча. Шановні телеглядачі! Як завжди о тій порі, розпочинаємо концерт на замовлення. Перший лист надійшов із (подається назва навчального закладу) Учні, батьки та педколектив просять привітати з професійним святом адміні-страцію цього навчального закладу на чолі із ... З роси вам і з води, шановні педагоги! Для вас співає ...

Ведучий: У наступному листі читаємо щирі слова побажань для педагогів початкової школи. Учні 1-4 класів, а також їхні батьки зичать добрим класним мамам здоров’я, радості, натхнення до праці і дарують пісню у виконанні ...

Ведуча: Учителів гуманітарних предметів щиро здоровлять автори наступного листа. До  побажань творчих успіхів, достатку, добробуту та злагоди у сім'ї долучають пісню, яку виконає ...

Ведучий: Наступний лист сповнений найщирішими вітаннями для педагогів кафедри іноземних мов. Для вас лунає пісня у виконанні ...

Ведуча: До вчителів точних наук линуть щирі вітання з наступного листа. Терпіння, наснаги, добра і тепла бажають педагогам автори і просять передати пісню у виконанні ...

Ведучий: У наступному листі теплі слова привітань для вчителів природничого циклу. Для них співає ...

Ведуча: До нас надійшов ще один лист. У ньому теж побажання для педагогів (назва закладу). Учні та батьки вітають учителів музики та співу, образотвор-чого мистецтва, християнської етики, фізичної культури, трудового навчання, ДПЮ, медико-санітарної підготовки і посилають у дарунок танець ...

Титр “Прогноз погоди для вчителів”

У 2018-2019 навчальному році очікується перемінна погода, коли сонячні дні чергуватимуться із дощовими. А ті переходитимуть у грозові, штормові, а деко-ли навіть в ураганні.

Кінець серпня позначиться задушливою атмосферою нарад, засідань та пед-рад, яка розрядиться градом вказівок, рекомендацій, положень та настанов.

1 вересня очікується сонячна погода, що позначиться піднесеним настроєм, морем квітів, стосами цукерок і дзеленчанням першого дзвоника, який, втім, не віщуватиме нічого доброго. Вже 2 вересня циклон з кабінету директора принесе зміну погоди. Над вчителями нависнуть важкі паперові хмари різноманітних документів, які необхідно заповнити “на вчора”. Хмари звітів, довідок, планів висітимуть над педколективом приблизно два тижні, після чого почнуть посту-пово розсіюватися. До 3 жовтня зовсім розпогодиться, а 3 жовтня погода при-несе вчителям багато несподіванок: від зливи квітів до легкого бризу байдику-вання (за них уроки вестимуть учні). У цей день бажано розслабитися і подума-ти, що не таку вже й погану професію ви собі обрали. Далі погода буде стабіль-ною, хоча час від часу гімназію лихоманитиме під дією високого атмосферного тиску різних виробничих несподіванок.

Погідні дні очікуються з 24 жовтня, але щодня з 10 до 13 атмосферні опади у вигляді семінарів, педчитань та нарад примушуватимуть учителів перебувати у стінах гімназії.

Серйозні катаклізми почнуться у другій половині грудня. Лавини контроль-них, зрізів, звітів, протоколів та інших не менш важливих документів накриють педколектив на добрих два тижні. Далі наступить певне затишшя, яке час від часу перериватиметься новорічними тостами, різдвяними колядками, Маланчи-ними жартами. На цьому я прощаюсь з вами. До зустрічі у ІІ семестрі!

Титр “Реклама”

Виходить дівчина у фартушку, несе дві каструлі, вкладені одна в одну, на дні другої, меншої, намальовані чорним фломастером “дірочки”.

Каструлі для найекономнішої господині два в одному: у першу закидаємо продукти для супу, у другу – почищену картоплю, заливаємо водою, варимо до готовності, меншу витягаємо – і маємо готові дві страви – перше і друге. Друга каструля може служити і для проціджування макаронів, а також учнівських творів, у яких багато води, а мало думок.

Титр "На добраніч, учителі!"

Дід Панас. Вітаю вас, мої любі діти, чи то пак, учителі. Відкладіть убік зошити, конспекти, плани та інші важливі справи, без яких наша школа не існувала б, і подивіться вечірню казочку.

      Ген-ген за молочними ріками та ще далі від медових берегів була собі одна країна, де жили ципелі. Займалися вони тим, що навчали молоде покоління усіляким премудростям. І треба сказати, що жилося їм не дуже солодко. Пере-вантажені програми, нестача підручників, некеровані учні - це лише деякі з їх-ніх проблем. Але з тими проблемами ципелі сяко-тако давали собі раду. Гірше було з зарплатою. Вона вперто не хотіла зростати. А якщо й зростала - іноді - то не настільки, наскільки зростали ціни.

      У тій же країні жили й тетутати. Займалися вони майже тим самим, що й ципелі: мали справу з людьми і паперами, сиділи за столами, складали плани, виступи і говорили, гово­рили, говорили. І часто сварилися, а іноді навіть били-ся (чого ніколи не дозволяли собі ципе­лі). Але зарплати чомусь у них були у де-сять, а то й більше разів більші. Ця різниця була така відчутна, що одного разу найголовніший тетутат оголосив, що невдовзі зарплати значно зростуть, і ципе-лі житимуть майже як тетутати.

      І справді - звідки не візьмись з'явилися у бюджеті гроші, і ципелям підняли зарплату, та так, що вони не тільки могли купити собі "Версекеси", але і побу-дувати вілли за містом і щороку їздити у навколосвітні подорожі. Отак щасливо закінчилася наша казочка. А тепер можете повернутися до своїх зошитів, планів та конспектів. І хай вам здається, що все це сталося з вами. На добраніч! А щоб вам краще спалося, чи то пак, працювалося, гурт “Свої люди” (у гурті – діти та онуки вчителів) заспівають вам пісеньку.

Сплять і чоловік, і діти тихим сном.

Вчителька сидить схилившись над столом,

Вона спати не лягає, зошити перевіряє...

Зошити гортай – не дрімай.

Сплять і зошити, й конспекти на столі,

Вчителька обід готує для сім´ї.

Вона спати не лягає – вдень зварити не встигає...

Моркву нарізай – не куняй.

Спить зоря, заснув і місяць за вікном.

Вчителька схилилась знову над столом.

Вона спати не лягає, бо сценарій ще складає...

Сторінки гортай – не дрімай.

Сонце сходить, вже світає за вікном,

Вчителька книжки складає за столом.

Вона спати не лягає – школа вже її чекає...

Зошити складай, поспішай.

Ми сьогодні всіх вітаєм вчителів

І бажаємо солодких, мирних снів.

Хай завжди вам добре спиться, і дирекція не сниться.

Зошит відкладіть – спати йдіть.

Хай вам сняться Крим, Карпати і Кавказ;

Що зросла у вас зарплата в десять раз;

Парк, театр і галерея, відпочинок із сім´єю...

Ну, хіба не рай? Баю, бай.

На сцену виходять одинадцятикласники, п 'ятикласники і першокласники.

1.Вклоніться люди, вчителю своєму,

Володареві слова і пера.

Крізь біль і радість, роздуми і втому

Любов його безсмертна пролягла.

2.Без вас, наші любі вчителі,

Нам, мабуть, нічого б не вдалося.

Ми б не росли, були б весь час малі,

Як та трава низенька при землі,

Без доброго стебла і без колосся.

3. Учителю мій, наставнику добрий,

Прийми наш сердечний уклін до землі.

За труд твій великий, за ночі безсонні,

За любляче серце спасибі тобі!

4. Осіннє небо, вмите журавлями,

Осіннє свято - тихе і святе.

Учителько! Ви - світлий образ мами,

Дитячих доль відлуння золоте.

Маля 1. Вчителька - це класна фея:

          Вміє нас причарувать,

          Ми ж умієм разом з нею

          Всі задачки розв'язать!

Маля 2. Наша вчителька - професор:

Сонце виростить з зерна,

Зробить з пугала принцесу!

Маля 3. А із мухи що?

Маля 4. Слона!

Маля 1. На уроці тихо завжди -

Дружно дума дітвора.

Маля 2. Хто нам достеменно скаже,

Скільки буде 2+2?

Маля 3. В чому вічності проблема?

Маля 4. Що це - флейта чи кларнет?

Всі разом. Вчителька - це вічна тема

Серед мудрості тенет!

Учень 1. Ми щиро вітаємо всіх вас із святом!

Учениця 1. Бажаємо щастя, усмішок багато!

Учень 2. Учнів вдячних, батьків обачних!

Учениця 2. Чистих ранків, сонячних світанків!

Учень 3. Променів сонця у кожне віконце!

Учениця 3. Ніжної ласки, душевної казки!

Учень 4. Грошей без ліку, довгого віку!

Учениця 4. Бувайте веселі, бувайте здорові!

Учень 1. В багатій оселі, взаємній любові!

Всі разом. Купайтеся в усмішках, жартах, цілунках

І щедрої долі дзвінких подарунках!

Із репертуару гурту “Свої люди”

Сумувати нам не гоже й нудьгувати не з руки:

Ми радієм, хто як може: наші мами – вчительки!

Вчителем не просто стати – це робота не для всіх:

Треба все на світі знати і терпіння мати міх.

Мама цілий день працює, і вночі вона не спить:

Коли всі лягають спати – над конспектами сидить.

В мами вихідних немає, бо які там вихідні:

Зошити перевіряє, щось там пише день при дні.

То їй плани треба здати, то йде завуч на урок,

А варити й прибирати мусим з татом ми удвох.

Ні неділі, ні суботи – така доля наших мам.

Все робота і робота – ми ж із татом – другий план.

Та сьогодні в мами свято, тож бажаю їй добра,

Щоб про себе більше дбала, щоб щасливою була,

Щоб сміялась, щоб раділа, щоб минало її зло,

Щоб і в школі, і удома мамі затишно було.

***

1. Сьогодні в школі так святково, такі красиві вчителі!

До них – вітальне наше слово й найкращі квіти на землі!

2.  Найперше маму я вітаю, а з нею – педагогів всіх.

Хай щастя вас не оминає, гостює хай у домі сміх.

3. Нехай і плани, і конспекти відійдуть десь на задній план,

Хай безконечна ця робота в дітей не забирає мам.

4. Я сьогодні звертаюсь із сцени цієї

До всіх вчителів і до мами своєї.

Усіх вас вітаю, а маму найперше,

Не було б тут мами, мені було б легше,

А може, і важче... Не знаю, не знаю...

Із Днем педагога всіх щиро вітаю.

5. Моїй мамі не треба ходити на збори,

Бо кожен поскаржитись може щодня,

Що зошит забув, на урок запізнився,

Не так відповів – гірка доля моя.

Та все ж я горджуся, що з мамою разом

Ми ходим до школи, все інше – дарма,

Бо кращої мами, і кращої школи

У цілому світі, повірте, нема.

6. Мама – вчителька у мене, це біда і не біда:

Мама завжди у конспектах, але завжди молода.

Мама спить по три години і ранесенько встає,

І для рідної дитини в неї час не завжди є.

7. Мама завжди на роботі – і в школі, і вдома –

Хай завжди стає їй сили, хай не хилить втома.

Хай їй радісно живеться і спокійно спиться,

А зарплата у цім році подесятериться.

8. Бажаємо всім і здоров´я, і сили,

Щоб до вас з перевірками менше ходили,

Щоб завжди ви мали час для відпочинку,

Щоб мали за що ви купляти на ринку,

9. Щоби Міністерство всіх вас розуміло

Й полегшити працю усім вам хотіло.

Щоб учні усіх вас поважали й любили,

Щоб міцно в польоті тримали вас крила.

                        Слова Угрин Т.І.