РАНКОВА ЗУСТРІЧ "Я – людина."

Тема. Я – людина.

Мета: учити учнів розуміти і поважати закони, норми і правила, що панують у суспільстві, бути законослухняним громадянином; конкретизувати поняття ввічливості, показати необхідність виконання правил поведінки; налагоджувати стосунки з дорослими й однолітками; розвивати пізнавальний інтерес; прищеплювати бажання жити в культурному суспільстві, середовищі; виховувати загальнолюдські цінності.

 

1.                  Привітання.

 Добрий ранок, друзі !

Добрий ранок, гості !

Добрий ранок, класе !

Добрий ранок, осінь !

Добрий ранок, земле, ти моя єдина !

Добрий ранок, рідна наша Україна !

 

Добрий ранок,  Петрику ! Добрий ранок,  Наталочко !

(Діти по колу вітаються один з одним, дивлячись  у вічі і посміхаючись)

 

2.                  Робота з календарем.

 

 

Вчитель.

- Діти, пригадайте сьогоднішню дату.

- Яке це число?

- Скільки днів залишилося до кінця місяця?

- Яке число буде через 25 днів?                                                                                                   - Збільшіть його у 1000 разів.                                                                                                       - Зменшіть у 5 раз.                                                                                                                -  Яка  сьогодні погода на планеті Земля, на материку Євразія , в Україні, в зоні мішаних лісів, на Рівненщині, в мальовничому селі Озеро?

 

ІІІ. Спілкуємося  граючись

(вправи, завдання)

Вчитель.

- У кожного з вас є аркуш паперу. Складіть його навпіл, потім - ще раз. Відірвіть правий верхній кінець. І ще раз. Тепер порівняйте з аркушем товариша. Які вони? Щойно ми переконалися, що всі люди різні. Ти – не такий, як усі. Ти – особливий, бо кожен із нас унікальний, неповторний.

 

Бо ти на землі – людина.

І хочеш того чи ні -

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні

 

Гра. «Я»

Я, Віка –ввічлива; Даша – добра…

(перша літера - позитивна риса поведінки чи характеру)

 

І\/. Авторське  крісло.

 

                                       ОБРАЗЛИВЕ   СЛОВО

  Одного разу Син розсердився і згарячу сказав Матері образливе, грубе слово. Заплакала мати. Схаменувся Син, жаль стало йому матері.

 Ночей не спить – мучить його совість: адже він образив Матір.

  Йшли роки. Син-школяр став дорослою людиною. Настав час їхати йому в далекий край. Поклонився Син матері низько до землі й говорить:

• Простіть мене, Мамо, за образливе слово.

- Прощаю, - сказала мати й зітхнула.

-Забудьте, Мамо, що я сказав вам образливе слово.

Задумалась Мати, геть посмутніла. На її очах з’явились сльози. Каже вона синові:

- Хочу забути, Сину, а не можу. Рана від колючки загоїться й сліду не залишиться. А рана від слова заживає, проте слід глибокий зостається.

                           

                                               ДО БАТЬКА ПО РОЗУМ

    Колись старих людей, які вже нічого робить не могли, спускали на лубках у провалля: щоб дарма хліба не їли. А один чоловік дуже любив свого бать­ка і, не виконавши жорстокого закону, заховав його і годував таємно. Через деякий час трапився недорід: нічим людям сіяти. Старий побачив, що син чогось журиться, розпитав про все і порадив зняти снопи зі стріхи, ще раз обмолотити і засіяти. Так син і вчинив. Зійшов у нього хліб най­краще, і найбільша нива була засія­на. Усі люди допитуються, як до та­кого додумався. Він спочатку мовчав, а тоді розповів, що батько так навчив. З того часу люди перестали старих на лубках вивозити, а шанували до са­мої смерті, бо вони... Які?

                                                                                                                Г. Бондаренко

\/.  Навчаємося граючись.

 

Гра “ Дуель”

( міркування над повчальними історіями)

(Діти  один  одному  задають питання )

 

Гра “Коло бажань”

( Учні  дарують листочки один одному, говорячи кому і за що )

 

Гра “Кошик для сміття”

Учні   розповідають про  свої недоліки в поведінці, у характері та викидають у «Кошик для сміття»

 

Вчитель

   У житті є багато різних ситуацій, в яких опиняється та чи інша людина. Тому слід бути розсудливим, розумним, не квапитись із рішенням і висновками. Не знаю, чи були всі щирими, відвертими, чи дізналися для  себе щось корисне? Та хочу, щоб  ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви повинні знати свої права та обов’язки і бути Людиною

 

 

 Пісня       “Наш дивний світ”