Сценарій святкового ранку, присвячений дню СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Сценарій святкового ранку, присвячений дню СВЯТОГО МИКОЛАЯ

 

 

Учень: Ми вже з вами звикли зустрічати Новий рік з Дідом Морозом та Снігуркою і вважаємо, що так і завжди було. Тим часом не так давно в Україні Новий рік зустрічали із Святим Миколаєм, більше знаним в народі , як Микола-чудотворець. В зимові ночі, з 18 на 19 грудня, Святий Миколай спускався на срібній вервечці з неба. Сивобородий, у довгій, золотистій накидці, він заходив до кожної хати, розкладав подарунки: чи то під подушечку, чи у черевичок. Не обминав він жодної дитини.

Учень: З нагоди великого свята вітаємо Вас у нашій залі. Дорога родино, сьогодні ми зібралися, щоб відзначити Свято Миколая, Миколи-угодника-чудотворця, яке ми відзначаємо двічі на рік – 19 грудня та 22 травня.

 Микола – це  другий після Бога заступник, покровитель хліборобів і скотарів, господар всієї води, заступник від горя і біди. Його шанують і в східних, і в західних країнах. Слава про нього, як про народного заступника, рятівника в біді і горі, облетіла весь світ.

Учень: Після смерті батьків Миколай отримав велике багатство і став роздавати найбіднішим. Ввечері одягнувши чорний плащ, він тихенько підкидав біднякам гроші, золото. Його допомога завжди супроводжувалася молитвами до Бога про спасіння і помилування бідних, а його зцілення хворих та немічних, пов”язані з чудесами.

 Святий Миколай народився в Середній Азії. Ідучи за вченням Христа повністю віддався йому. Під впливом дядька стає священником, згодом відправляється в Палестину, щоб поклонитися святим місцям і закінчити життя самотньо в пустелі, поодаль від людей. Але Бог відправляє його знову на Батьківщину.

Учень: Святий Миколай, живучи бідно, кожен день разом із сходом сонця творив молитву Богові. За знаменням Божим його обирають єпископом і він продовжує творити свої добрі діяння.

 В нас сьогодні гарне свято,

 Його знають всі малята.

 Подаруночків їм досить

 Миколай Святий приносить.

 Іде Святий Миколай.

 В небі метушня і рух,

 Янголята працю мають

 І несуть йому кожух.

 Інші лагодять санки,

 Навантажують дарунки.

 Святять край шляху зірки,

 Шлють на землю поцілунки.

Учень: Пара коників летить,

 Креше іскри підківками.

 Сяє, сріблом мерегтить.

 Шлях засяяний зірками.

 Дітвора ж гудить як рій,

Жде на гостя нетерпляче:

Хто був чемний, той радій,

Хто ж нечемний був – хай плаче.

 

Учень: Кожна пташка, хоч маленька,

Що лугом літає,

Рано, ввечері веселиться,

Миколаю пісень співає.

І ми, діти – любі квіти,

Тішимося, співаймо.

Миколая-Чудотворця щиро велечаємо.

Діти встають, співають пісню “Ой хто, хто Миколая любить” (українська народна пісня)

Учень: Забілів снігами гай-

  Їде Святий Миколай!

  Коло нього на крилятах

  Синьоокі янголята.

  Хоч на дворі зимний час,

  Не забув Святий про нас,

  В кожнім мешканці дитинці

  Гарні має він гостинці

  Просим ми Тебе, Владико!

  Втіху нам зроби велику,

  Радість нам найбільшу дай:

  Звесели наш Рідний Край.

 Учень:             СВЯТИЙ НЕВТОМНИК МИКОЛАЙ І КАСІЯН

                              Легенда                                      Записана О.Воропаєм

 

Святий Миколай – Чудотворець на небі не сидить, а тут, на Землі людям помагає. Не те, що Касіян – за панича вбрався і до Бога пішов скаржитися на людей: “Вони, - каже, - Миколу шанують, почитають, на його ім”я церкви будують, а мене й не згадують!”.

Бог вислухав Касіяна та й каже до янголів: “Покличе мені Святого Миколу. Скажіть, щоб нараз прийшов!”.

• Нема його на небі! – кажуть янголи.
• А де ж він?
• Пішов на Чорне море людей рятувати!
• Почекай,-каже Бог до Касіяна. - Микола прийде, тоді поговоримо!

За  якийсь час Бог знов посилає янголів по Святого Миколу.

• Нема його, - кажуть янголи, - на Землі людей від пожежі рятує!

Втретє посилає Бог янголів по Святого Миколу.

- Нема його, - кажуть янголи, - він кайдани розбиває, козаків турецької неволі визволяє!

Аж за четвертим разом з”явився Святий Миколай перед Богом; в старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи і руки в болоті.

- Де ти був? – спитав  Бог. А Святий Миколай йому відповідає:

- Помагав мужикові воза з багна витягнути!

•                   - Ось бач, - каже Бог до Касіяна, - за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на Землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут на небі кутки обтираєш. Іди геть від мене! Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати.

 

Учень: Боже, Отче, глянь на діти,

  На прекрасні твої квіти.

  Дай нам сили і охоти

  До науки і роботи,

  Щоб росли ми здоровенькі

  На потіху отця й неньки.

  Добрий отче, Миколаю,

  Ось про що тебе благаю:

  Щоб була здорова мати,

  І не хворів ніколи тато.

 

Учень: Все він знає, все уміє,

  Тільки хтось про щось помріє-

  Мрію здійснить в цюю ніч,

  Бо Святий він – в тому річ.

  Наставляє Миколай:

  Злом себе не покарай!

  Чесним будь та справедливим,

  І працюй, не будь лінивим.

  Другом вірним завжди будь.

  Свого роду не забудь.

  Не зрічись своєї мови,

  Ні за якої умови.

  Будь людиною завжди

  І добра від долі жди.

 

                             Пісня “ Свято Святого Миколая”

 

Учень: Я хочу розповісти Вам, шановні гості, легенду про Святого Миколая – опікуна дітей.

 

               ОПІКУН ДІТЕЙ

 Минули роки. Миколай став священиком, опісля й єпископом у Мирах. Усі шанували його за доброту, ласкавість і мудрість.

 А про діток він ніколи не забував, Тільки – но дізнався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою і дарунками. А коли помер, душа його постала перед Господнім престолом. І запитав Господь

-Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за праведне своє життя на Землі?

-Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, зійти час –до-часу з неба на землю та відвідувати діток.

Усміхнувся лагідно Господь і мовив:

-Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день твоїх іменин зможеш сходити на Землю.

Від того часу, кожного року в день своїх іменин 19- го грудня сходить на Землю Святий Миколай і розносить свої дарунки дітям.

Та тільки ж не сила Святцеві відвідати за одну ніч усіх дітей, бо тільки один Бог може бути всюди нараз присутній, Отож, добрі люди, що люблять діток і Святого Миколая часто допомагають Йому в доброму ділі. І зовсім не гнівається Святий Угодник, але радіє, коли хтось навіть і збереться так, як Він, і замість Нього прийде до дітей з дарунками, добрим словом та наукою.

Радіє Він, коли таких Його ЗАСТУПНИКІВ є якнайбільше між людьми, коли якнайбільше діток втішається дарунками в день Його іменин.                                                                               

Учень: В ніч на свято Миколая

  Дітвора уся чекає

  Подарунків і чудес.

  Із-за хмар, з самих небес.

  Він несе дарунки добрі.

  У своїй торбі.

  У віконця заглядає.

  І про тебе все він знає.

  Як ти вчишся, де ти ходиш,

  Як себе з людьми поводиш.

  Чи лягаєш вчасно спати,

  Чи порядок робиш в хаті.

Учень: Якщо чемний, то тоді

  Подарує він тобі:

  Може коника прудкого,

  Може котика м’якого.

  Літачок чи книжку,

  Чи медведя й мишку.

  Може лижи й ковзани,

  А в додаток до зими –

  Пряників, цукерок чималу торбину,

  Щоб почастувати ними всю родину.

Учень: Миколай тихцем зайде.

  Твоє ліжечко знайде.

  Подарунки покладе,

  І з кімнати геть піде.

  Та коли ти неслухняний,

  Робиш прикрощі для мами,

  Миколай тобі несе

  Добру різку – і ... Усе!

Учень: Від усякої напасті спасе нас Миколай, лишень не забудь помолитися до нього.

 Святий Миколаю!

 На колінця я молюся,

 Всі гріхи мені прости,

 Від лихого захисти,

 Просвіти наше серденько,

 Щоби вчились ми гарненько,  

 Щоб у школі, і удома

 Не робили зла ніколи,

 Щоб тамтусі помагали.

 Щоб були ми всі здорові,

 Завжди в мирі і любові.

Пісня “Святий Миколай” М.Підгірянки.

Учень: І по смерті вершилися чародійні Миколаєві діла.

 А тому на свято Миколая старалися не пишнотами відзначити цей день, а добрими справами. Бідним заготовляли дрова, сиротам спромагалися на життя, стареньким білили хату.

 З Миколаєм будьте багаті! – здоровив сусід сусіда і ставив на лаву гостинці. Це – щоб Святий Миколай завжди був між нами, розвагу, мудрість давав.

 Святий Миколай

 В кожну хату завітає,

 Де послушні діти.

Дар святий їм залишає

Як їм не радіти?

І я рада за дарунок

Від Отця Святого,

Від Миколи-Чудотворця,

Хранителя мого.

Святий Миколаю!

Ми сьогодні

Вдячність хочемо зложити,

Щоб не були ми голодні

І могли спокійно вчитись,

Щиро каяття приносим,

Все прости нам, добрий Боже.

Зішли, Миколаю, ласки

На дітей маленьких,

Щоб ми виростали

На потіху неньки.

Май, Святий, в опіці всю нашу родину,

Глянь ласкавим оком ще й на Україну.

 

Учень: А я чув від своєї бабусі, що у кожної дитини, (мабуть у дорослих теж) на одному плечі сидить янгол – охоронець, а на іншому – бісеня.

І тими дорогами, якими мандрує Святий Миколай і творить добрі свої діла дуже полюбляє вештатись нечиста сила. Чому так буває?

 

Учень: А я знаю чому! Нечиста сила веде з Богом постійну боротьбу за людські душі. Сидячи на лівому плечі, бісеня весь час спокушає:

• не слухай  батьків і вчителів!
• не вчи уроки!
• не поважай старших!
• не  допомагай нікому!
• ображай своїх друзів і сварися з ними!

А янгол – охоронець, з правого плеча, шепоче все навпаки! Тому, що Бог і всі його помічники хочуть врятувати наші душі від пекла.

Звучить музика (на вибір муз.керувника), з”являється Чортик.

Чортик (співає).

Чортик:   Я чортенятко-чортеня.
Усі чорти — моя рідня.
Я в чорнім царстві проживав
І там завжди бешкетував.
У пеклі жарко всім було
Й повсюди — чвари, крик та зло!
А я там жив, скакав, співав,
Усе я бив, трощив, ламав.
Мені там весело було,
Пекельне вогнище пекло.
Я з пекла виліз погуляти,
І зверху побешкетувати.
Погане щось зробити хочеться,
Аж голова моя морочиться...
Ну, що таке гидке зробити,
Щоб посміятись, порадіти?
Я здогадався, що зроблю,
Ялинку зараз підпалю!

 Виник я із пекла,

 З різками гнучкими,

 Мушу чемним цих діток

 Поробити злими.

(Чортик звертається до дітей).

 Моє чортяче шануваннячко, любі чортята і чортики.

 Гайда зі мною до пекла.

Діти.  Нікуди ми з тобою не підемо!

Чортик (до дівчат).  А ви підете?

Дівчатка.   Ні, не підемо.

Дитина.  Іди, собі, маро, до своїх, а ми тебе не знали і знати не хочемо.

Чортик   Не біда, ми познайомимось.

                               Розкажу вам по порядку –

                               Я маленьке дияволятко

                               І диявол в мене татко,

                               Мати – дияволиха,

                               Наробити можем лиха.

Діти.   Ми не хочемо до пекла!

Чортик.  Там знаєте, як добре, ні вчитися, ні вуха мити не треба. Ви любите мити вуха?

Діти.   Ні!

Чортик.  От і добре (вдоволено потирає руки, чаклує). А тепер попробуйте заспівати.

                           Діти встають, співають:

Дівчатка.   Ой то хлопці пустуни,

  Цілий рік збиткують,

  А під свято Миколая

  Трішечки працюють.

Хлопчики. А дівчатка небожата,

  Люблять лиш хвалитись,

  Одна одну обмовляють,

  Бо не вміють битись.

Дівчатка Наші хлопці ледацюги,

  Не вміють робити.

  Тільки хочуть біля печі

  Свої боки гріти.

Хлопчики А дівчата цілий рік

  Мелють язиками,

  А щоб мамі помагати

  В них часу не стане.

Чортик (радісно).

  Посварив, посварив.

  Кулі вже літають,

  І дарунки у дітей

  Всі попропадають.

(Стрибає, задоволено потираючи руки).

 

Чортик Я знаю! Ви не любите робити уроки! Пішли зі мною!

Діти.  Ні, не підемо.

Чортик. Що? Ви любите вчити правила з української мови?

Діти.  Так.

Чортик. Ви любите розв”язувати приклади і задачі?

Діти.  Так.

Чортик. Що? Ви полюбляєте читати?

Діти.  Так.

Чортик. Ага! Скажіть мені ще, що ви жити не можете без усного

  рахунку, без коротких записів задачі, без отих тематичних  атестацій!  Гайда зі мною до пекла. Там у нас просто рай: Зранку вас ніхто не буде будити, не буде наказувати роби це... це...це, а це (саме цікаве)...робити не можна.     Там у нас так добре! Дозволяється всім бажаючим:

• стрибати через вогнище,
• верещати щосили – навіть серед ночі,
• навіть лизати сковорідку гарячу (хто ж вам тут таке дозволить?)

Ну дуже вас прошу.... пішли зі мною .!

Обіцяю вам! Ми туди, у пекло, не пустимо ні ваших батьків, ні вашу вчительку Ніну Олександрівну. Знаю, знаю, як вона любить вам голови забивати різними правилами та табличкою множенням.

Діти.   Цур тебе! Ні куди ми з тобою не підемо!

Чортик  Ой і влетить мені від головного чорта! Знову до пекла прийду без жодної дитячої душі!

Ой, холодна тут зима,

В пеклі холоду нема.

Одягнувся, ніби літом.

В пеклі жар,- зима на світі.

А без шапки та кожуха

Відмерзають мої вуха.

 

Стрибає то на лівій, то на правій нозі, гріється, тре вуха. Раптом почув, що рипить сніг, прислухається.

      Чую, чую, сніг рипить,

      Хтось надходить, ... на хвилинку

      Заховаюсь за ялинку

  Ховається за маленькі ялинки, які стоять перед зали.

Звучить музика (на вибір муз. керівника). Заходить Ангел (дитина у відповідному костюмі)

Учень: (до Янгола).

       Святий Янголе, хоронителю мій,

       Завжди при мені ти.

       І вдень, і вночі,

       Будь мені до помочі.

Янгол ходить навколо ялинок, де заховався Чортик зі словами.

 

Янгол:

                 Геть, пекельна сило темна,

        Іщезай, де тьма підземна.

        Хай засяє світ ясний,

        Миколай іде Святий.

Учень: (запалює свічку біля ікони Святого Миколая).

         В руці свічечка горить,

        Шлях Святому осяває,

        Він до нас скоріш спішить,

        Наш він клас не минає.

 Дзвонять дзвони. Заходить Святий Миколай.

Святий Миколай: 

 Я прибув до вас сьогодні

          З сонячного раю,

          З неба вам привіт приношу

          І благословляю.

          Всі моліться щиро Богу,

        І батьків шануйте,

        Всі старанно ви учіться,

        Й надто не пустуйте.

        Всіх дітей, що добрі, щирі,

        З празником вітаю.

        І для кожної дитини

        Я дарунки маю.

Янгол:

Чудотворце ясний, повідай усім

  Про подарунки, які ти приніс у цей дім,

  Ми до радості цих чарівних діточок

  Допоможем принести чудовий мішок.

Миколай. 

  Я дарунки свої просто так не даю.

  За хорошої справи я торбину свою

  Розв’яжу для дітей, що достойні награди,

  Котрі мають повагу до буднів і свят,

  Котрі бога шанують в юнім серці своїм,

  Він спасе від невдач, відверне від біди,

  Хай розкажуть про справи, що творили за рік,

  За добро, не за зло їм  вручу медяник.

Миколай.

  Чи дружно ви живете у класі?

  Чи піклуєтесь про своїх рідних і близьких?

  Чи не ображаєте дівчаток?

  Чи не літає в класі зграя поганих слів?

  (Іде імпровізована розмова Миколая з дітьми. Якщо хлопчик чи дівчинка гарно вчиться, слухає батьків, не ображає менших, чемний із старшими, то Миколай дарує йому найкращі подарунки. Коли ж дитина не слухняна, розбишакувата, тому він дарує різку,- “Щоб знав, як поводити-ся!”. При цьому Чортик намагається переконати дідуся і присутніх, що всі діти неслухняні. Янгол переконує старшого у протилежному. Миколай все-таки вибачає провини. Він дає змогу дітям виправитися, навчає, як це зробити).

Учень: Мамі я допомагала,

   Рано- вранці прокидалась.

   Одягалась, узувалась,

I y школу поспішала

А із  школи повернуся

Знов допомагать беруся

Мамі пісню заспіваю,

І в кімнаті прибираю,

Бо важка в мами робота,

   Вихідний лише в суботу.

Миколай.  Молодець, треба мамі помагати

     Прибирати, мити, прати...

     Кожен день за роком рік,

     Заслужила медяник.

 Миколай дає дівчинці печиво, цукерки.

Учень:   А я не раз, на рибалку

Ходив улітку чаcтo з татком.

Сиділи з татом ми обоє

Коло річки над водою.

А я для більшоro улову ,

для татка на усе roтовий:

    З відра, що тато наловив,

Я рибу всю у став впустив,

I рибі добре, що на волі,

I татку , бо клює доволі.

 Миколай. Достойний ти медяника,

За те, що піднялась рука

На добре діло, на рятунок.

 Ти заслужив ось цей дарунок.

 Миколай дає хлопчикові печиво, цукерки. 

Миколай. Спасибі вам, діти, за те що ви мене добре  зустрічали, за те, що цікаве свято показали, зате, що шануєте свою рідну мову, українські звичаї, народні пісні...

Я схвильований до краю,

Що дітей хороших маю,

В Україні хай засвітить  зірка

Щастя і привіту.

Давайте всі разом звернемося з молитвою до Бога.

Учень: Боже на небі, линуть до Тебе

   Наші простенькі дитячі слова:

   Ми Твої діти, ми Твої квіти,

   Ми України надія одна.

Дай нам сміливість для думки і чину,

    Вірність народу без міри й межі.

   Боже, для нас бережи Україну!

Боже, для неї Ти нас бережи!

Боже Великий, Єдиний!

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

   Ти її осіни.

   Світлом науки і знання

Нас усіх просвіти.

В чистій любові до краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни.

Всі свої ласки –щедроти

Ти нa люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа.

Щастя дай , Боже, народу.

Всі:             На многії літа!

Миколай.   Будьтe добрі, мудpi, щирі,

  Живіть в радості і мирі.

Хай добро вас не минає,

Сонце щастям хай засяє.

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим дітям,

Багато добрих щасливих літ.

 Діти співають пісню «Святкова».

Миколай з Янголом та Чортиком роздають подарунки, прощаються та виходить.

Учень: Настав час і нам прощаться,

   А ви один за одноro подбайте,

   Добро і ласку іншим дайте,

   I вам сторицею воздасться.

   Творіть для інших тільки щастя,

Щоб і в наступний мирний рік,

Вам був приємний ме-дя-ник.