Сценарій "Свято Букваря"

              Свято Букваря

 

     Ясне сонечко проміння

     Посилає щедро в клас,

     Це воно, напевно, знає

      Що сьогодні свято в нас.

 

      В першім класі  - урочистий

«День прощання з Букварем»

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.

 

     Є святкових днів багато

     На  листках календаря.

     А між ними – й наше свято –

     Вшанування Букваря.

 

     День вітання і прощання

Свято перших букварів,

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

 

     Любі гості, мами й тата.

В нас Букварикове свято.

Ми всіх гостей вітаємо,

І дуже вам радіємо,

Бо ми всі букви знаємо,

Бо ми читати вміємо.

 

     Хай кожен гість перевіря,

Чи знають учні Букваря?

Чи можна нам, школярикам,

Прощатися з Буквариком?

 

     Ми букварика почали

Восени читати.

А тепер вже на відмінно

Вміємо читати.

 

А як важко було нам

Палички писати,

Ставити їх по порядку,

Мов солдатів на зарядку.

 

      Такі муки ми терпіли,

Як склад числа той вчили.

Зате тепер усі ми

Обчислюємо на високий рівень.

 

Ой, було мороки з нами

Вчительці багато,

Як слова ми за хвилину

Вчилися читати.

 

Згадайте люба вчителько,

Матусі,татусі,

Як «бекали» і «мекали»

Спочатку ми усі!

 

А нині, любо слухати,

Як добре ми читаємо.

Подякуєм , Букварику

І разом попрощаємось.

 

Букви старанно вивчили

Знаєм   їх  від А до Я

І сторіночку останню

Прочитали  з Букваря

 

                               Пісня «Цьом-цьом мама…»

 

Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго  забарився?

Може в лісі заблудився?

 

Чи ви чули  отаке:

Нині свято  Букваря,

А Букварика  нема!

Не прийшов до  діток вчасно,

Може трапилося  нещастя?

 

Шановне  товариство!

Про Букварикову  пригоду

Ми покажемо вам  казку.

То ж підтримайте  будь – ласка!

 

                        Сценка «Царство Букваря»

 

Ведуча: За морями, за горами, кажуть, є така земля

               Із усякими дивами. І це – Царство Букваря.

               А живуть там різні букви: і великі і малі,

               І друковані, і писанні – місце всім є в Букварі.

              А довкола нього  - слуги бережуть його заслуги.

              Знак Питання – всіх питає. Крапка – всім відповідає

              Знак Окличний – окликає. Кожен їх у царстві знає.

               Видав цар тоді наказ:

 

Цар: Розпущу по світу вас !

          Йдіть і розуму навчайтесь,

          Та скоріше повертайтесь!

 

Букви: Ми твої маленькі діти,

             Пам’ятаєм заповіти ,

             Лиш у дружбі наш секрет.

 

Цар: Нумо, букви, уперед!

 

Ведуча: А чи довго, а чи ні,

              Наступили дні сумні.

              Цар Буквар чомусь сумує,

              Дні у розпачі марнує..

 

Цар: Хоч сьогодні свято,  буду сумувати:

        Десь пішли далеко з хати всі мої малята.

        Буковки, верніться, де ви? Озовіться!

        Я за вами так скучаю!

        Швидше поверніться!

        Розпустив діток по світу, розуму навчатись.

 

Знак? : І чому це їх немає ?

              Час вже повертатись…

 

Цар:  На сторожі хто сьогодні?

 

Знак! :  Варту добру я несу!

 

Цар:  Чи ніхто не йде до царства?

 

Знак! :  Як побачу, то скажу!

              Букви треба нам знайти!

 

Знак? :  Хто зарадить цій біді?

              Нам потрібно школяра,

              Який букви добре знає,

              І в спорті всіх перемагає.

 

Знак! :  Він всі букви нам знайде

               І у царство приведе!

 

Цар: Знак Окличний, молодчина,

         Є у нас такий хлопчина.

         Хай з’явиться до нас

         Гарний учень  наш – Тарас!

(Цар тричі плескає в долоні)

 

        Пісня «Я уже школярик»(заходить і співає учень Тарас)

Тарас:  Що за диво? Де це я?

 

Цар:  Ти у Царстві Букваря.

 

Тарас: А, Букварику, Привіт!

             Ми знайомі з малих літ.

             Ти навчив мене читати,

             Букви у слова складати.

             Чом сумуєш? Розкажи!

 

Цар: Ой Тарасе, поможи!

          Нам потрібна допомога –

          Ось чому така тривога.

          Діток я своїх малих

          Розпустив по світу всіх!

 

Тарас: Не сумуй, я їх знайду й знов у царство приведу!

 

Слуги: Й ми прийдем на допомогу!

 

Тарас: Ну, гаразд, тоді в дорогу!

 

 (Всі разом вирушають в дорогу).

 

 

Ведуча: Бігли друзі і стежками,

               Йшли дрімучими лісами,

               І далеко вже від дому

               завітали   в Царство Гнома.

 

Гном: Відпочину поки я, ляжу тут, біля пенька.

 

Тарас: Гноме, брате, досить спати,

             Час гостей вже зустрічати!

 

Гном: Ой, біда, допоможіть, мою бороду звільніть!

            Ой, врятуйте від біди!

 

Знак? : Як потрапив ти сюди?

 

Гном: Ой, біда, біда, біда!

 

Знак? : Що, застрягла борода?

 

Тарас: Візьмем разом – 1, 2, 3 !

 

Гном: Ой, спасибі за труди!

             Треба й вам допомогти.

             Знаю я вашу біду і на поміч вам прийду.

             Я дорогу покажу, куди йти, вам розкажу.

             На право підете – іграшки знайдете,

             На ліво підете – солодощі знайдете,

             А прямо підете – друзів знайдете.

 

Тарас: Дякуємо, Гноме, ми вперед ідем!

             Букви, обіцяємо, швидко ми знайдем!

 

Гном: Хай щастить! Ідіть з добром!

            Не дарма я добрий Гном!

 

Ведуча: Йшли не день, не два, втомились,

               Думали, що заблудились.

               Раптом чують – якісь звуки.

  (Азбука співаючи падає і розсипає букви.)

 

        Пісня Азбуки « Аз –буки-буки-буки-буки»

 

 

Знак ? : Хто це, Хто це? Куди йдеш?

Знак ! : Не спіши! З нами поговори!

 

Азбука:   Я , Азбука – цариця!

                 Понад бистрими водами,

                 Над горами і долами

                 Букви для Букварика ,я, по світу назбирала!

 

                 Ой-ой-ой! Так у Царство Букваря поспішала,

                 Що посковзнулася і впала!..

                 Із рук випав мені кошик,

                 Вітер букви порозносив!.

                      Треба букви  позбирати,

                       І до ладу поскладати,

                       Щоб могли всі діти

                       Далі вчитися читати.

         Ой-ой-ой! Хто може знати,

         Як ці букви позбирати?!

 

Мишка: Шкряб, шкряб, крізь дірку бачу

                Хтось у класі гірко плаче.

                Та це ж Азбука – цариця,

                Що у неї клас мій вчиться.

                Чим тобі допомогти,

                Щоб не плакала тут ти?

 

Азбука: Я всі букви розгубила.

               Що робити, мишко сіра?

 

Мишка:Хочу тобі допомогти

              Щоб не плакала тут ти,

              Ша – шо – ши, ше – ші – шу,

                Букву «ША» візьми, прошу.

 

Котик: М’яв, я тут шукаю мишку,

              Та що бачу? Плаче книжка.

              Я – найкращий, найдобріший,

              Я є котик найгарніший.

              М’яв!  Великий розум маю.

              М’яв!  Усім допомагаю.

              Мудра Азбуко, скажи,

              Як тобі допомогти?

 

Азбука: Я всі букви розгубила,

               Допоможи, кицю мила.

 

 Котик: Букву «КА» тобі залишу

               Та ще  Півника покличу:

               Мій Півнику, мій братику!

               Сюди швидше біжи, Азбуці допоможи!

 

Півник: Несе мене Лиска за високії ліси,

                За синії гори, за бистрії ріки.

                Порятуй мене!

 

Лисичка: (Співає пісню лисички).

                  Я Лисичка, я сестричка,

                  Не сиджу без діла,

                  Півника спіймала,

                  Хитро обдурила.

                  А тепер же мені треба

                  Добре відпочити,

                  А ще треба на вечерю

                  Півника зварити.

                  Ой хто це?! Відпусти!

 

Котик: Ось, злодійко, ти й спіймалась.

              А чого ти так злякалась?

 

Лисичка: Прошу тебе, відпусти!

                  І що хочеш – попроси.

 

Котик: Ти і Півник, йдем у клас,

              Азбука чекає нас.

 

Лисичка: Я лисичка, я хитренька,

                  Букву «ЕЛ» віддам тихенько,

                  Хвостом пишним поведу,

                  Слід з дороги замету.

Півник:   А я Півник – молодець,

                 Червоний гребінець.

                  Гострі маю шпори,

                  В чоботях на підборах,

                  Яскраво-жовте пір’я

                  І гордо йду подвір’ям.

 

                 Всі кури вслід за мною

                 Великою юрбою,

                   Бо я їх командир,

                  Я- справжній богатир.

Аж на паркан злітаю

 Ку-ку-рі-ку нагадую,

Вранці котику співаю.

Азбуку дуже шаную.

Букву Пе їй подарую.

 

 Їжачок: Я-їжачок-хитрячок,

              Пошив собі піджачок.

              І тому у піджачку

              Я блукаю по ліску.

              Нанизую на голки

              Груші,яблука,грибки.

              Щоб до себе на обід

              Скликать весь їжачий рід.

           Ох, як страшно я втомився, поки сюди прикотився.

            Маю піджак з голочок, звуся просто – їжачок.

            Мудрі букви «Ї» і «ЖЕ» віддам,

            Пригодяться вони вам.

            А тепер же побіжу,

            Може, ще й грибок знайду.

 

  Боровик: Тільки дощик закінчився,

                   Із землі я появився.

                   Я – боровик,

                   Я – найсмачніший гриб на світі,

                   Я – білий,

                   Мене шукати слід уміло.

                   Коло пенька в траві високій

                   Знайти боровика морока.

                   Я ріс, дрімав біля пеньочка,

                   Накритий дубовим листочком.

                   Сьогодні на мою шапчину

                   Злетіла буква «БЕ» дитина.

                   Прошу, Азбуко, букву взяти

                   Боровика добром згадати.

 

 

 

 

Колобок: Я по засіку метений і на яйцях спечений,

                  Я від баби втік, я від діда втік.

                  А у клас прибіг, букву «О» приніс.

                  Чув, що цар Буквар сумує,

                  То я «О» йому дарую.

                  Я кругленький і смачненький,

                  Всім звіряткам потрібненький

                  Дітки всі про мене знають

                   І казочку пам’ятають.

Зайчик: Колобок, колобок, я тебе з’їм ! 

 

Колобок:  Не їж мене, Зайчику – побігайчику,

                  Краще поміркуй і свою букву подаруй.

 

Зайчик: Є у заячому світі така буква на приміті,

              З нею все на світі є, подарує букву «Є»

              Є у мене шубка сіра, яка взимку стає біла,

              Є зайчиха, є зайчата, є де в полі поганяти.

               Заєць життя зна своє, побіжу, бо діло є.

 

Ведмідь:  Колобок, колобок, я тебе з’їм !

 

Колобок: Не їж мене друже, тобі мене не спіймати.

                  Я побіг, а ти не йди, нам допоможи.

 

Ведмідь: Помагати всім готовий,

                 І тому прийшов до школи,

                 Приніс сюди букви «І» і «ВЕ»

                 Нехай Азбука живе,

                 А мені вже час у ліс.

                 Швидше б я в барліг заліз,

                 Цілу зиму буду спати,

                 Смачно лапу в сні смоктати.

                  І згадаю в своїх снах

                 Цю пригоду ще не раз.

 

Вовчик: Побіжу,побіжу,бо я вовк прудкий,

               Дожену,дожену,утікайте всі мерщій!

               Я  вовчик - братик,виручив Сірка з біди

               І до вас мерщій прибіг,

               Букву Азбуці приніс!

               Чув, що Азбука сумує – то я И їй подарую!

 

Білочка: Я є білочка руденька,

                 В мене шубка є пухкенька,

                 Гарні китички на вухах,

                 Щоб уважно в лісі слухать,

                 Щоб ніде не заблукати,

                 Щоб горішки назбирати.

 Не горішки я збирала,

  Букву Че кругом шукала,

  І прийшла скоріш сюди

  Азбуці допомогти.

 

Мурашка:   Дуже тружусь я завзято

                      І у будні і у свято,

                      Свій мурашник прибираю,

                      Будь-кому допомагаю.

                Нині сталася пригода,

                До роботи знов нагода.

                На мурашник подивилась-

                З неба літери звалились!

                Я дві букви- еН та еМ

                Принесла сюди  під дощем.

  Хочу я  допомогти,

  Щоб не плакала тут ти!

  Я таночок затанцюю

  І букви тобі подарую.( Танець Мурашки)

 

Пісня Бджілки

Бджілка: ЖЖ-у-жу-жу!Жу-жу-жу!

                  Я є бджілка- робітниця,

                  Зовсім я не танцівниця,

                  Зовсім я не бешкетувала,

                  А пилок з квіток збирала.

            Хоч хвалитися не гарно

            Та літала я не марно.

            По долині і по лузі

            Букви Дж знайшла я друзі!

            Жу-жу-жу! Жу-жу-жу!

 

Азбука: Дякую вам трудівниці,

               Буду пам’ятати,

               Що без ваших букв

               Не можна читати!

 Але хто це там іде?

             Заходить Весна. Пісня Весни

 

Знак? :     Хто ти дівчина красна?

 

 Весна :  З далекої дороги я сюди прийшла

               Я – Весна – цариця ясна,

               Ніжна, пишна і прекрасна,

               Ніби дівчина в вінку,

               Радість я й тепло несу.

               Все довкола оживає,

               Птах із вирію прилітає,

               Проминули уже дні і веселі, і сумні.

               Цілий рік учились діти,

               Як читати, як сидіти.

               Тож хотіла їх вітати,

                Добре слово їм сказати.

                Але бачу: лихо сталось –

                Букви десь порозлітались.

                В тебе серденько сумне . . .

 

Азбука:   Я всі букви розгубила…

                 Скільки літер вже знайшли,

                 Скільки букв вже принесли!

                  То мерщій ходімо,

                   Решту азбуки знайдемо!

 

Весна:     А тепер ідем зі мною,

                Помилуєшся красою,

                Найгарнішим місцем в світі,

                Його звуть Долина квітів.

 

Крапка :   Розкажіть свої пригоди.

 Знак ? :     Як попали ви сюди ?

                       Що це вітер наробив ?

                       Де він вас порозносив ?

 

Весна :     Коли вітер подував,

                  Розносив він їх по світу.

Л – як ластівка літала,

М – на маківку впала,

 

К – в коритце до качат,

Ж – до своїх жабенят,

 

Д  - на дереві повисло,

Р – рікою попливло,

 

Х – на хмарку собі сіло,

Ц – в цибулі лежало,

 

Б – в будинок попало,

В – на вишеньці гойдалось,

 

З – із зайцями каталось,

С – з гори скотилось,

 

Г – з гусями гелготіло,

Г – біля Ганнусі сіло,

 

Ш – в шпаринку закотилось,

Ч  - на чубок чаплі сіло,

 

Щ – зі дощиком стрибала,

Ф – фонтан переганяла,

Й – йо – йой, що тут відбувалось!

 

Тарас :     Вітер вже до цього звик,

                  Посміявся з вас і зник.

 

Весна :      Залетів в Долину квітів.

                   У світ краси полинемо і ми сьогодні.

                   Бо квіти - це наша природа!

                   Бо квіти – це душа нашого народу!

                   Бо квіти – це ми!

Пісня- танець « Квіточки сестрички»

 

Айстра: Опівночі айстра в саду розцвіла.

                Умилась росою, вінок одягла

                І стала рожевого ранку чекати,

                Бо дуже хотіла на свято попасти.

                Я від родичів і від себе

                Букву «А» принесла для тебе.

                Звеселю твоє серце піснями

                Порадію разом з вами.

 

 

Ромашка: Жовтіє сонце всередині,

                 Біленькі пелюстки голубить.

                 Ромашка на тонкій стеблинці

                 Скаже: любить чи не любить.

 Чуйне й добре серце маю,

Тож всім друзям скажу тепер,

Що про вашу тривогу знаю

І пропоную букву «ЕР».

 

Фіалка: Фіалка я маленька, я спокій, тишина,

                Завжди чудовий запах дарую вам сама.

                Я дуже непомітна, тендітна і мала,

                Але мій колір дітям всім дуже до лиця.

               Фіалка букву «ЕФ» дарує славну,

                Щоб колір фіолетовий розцвів.

 

Барвінок:Я хлопчина веселий, завзятий,

              Звуть мене Барвінок Хрещатий.

              Я символ віри у власні сили

               І на весіллі гість незрадливий.

              Листя моє коровай прикрашає,

              Бо воно дивовижну силу має.

              Ой ,та це ж мені вдалося

              Відшукати букву Ха.

 

Волошка:Там, де колоси налиті

      Розцвіли волошки в житі.

      На голівці у волошки

      Поселилось неба трошки.

            Я на полі проростаю,

           Небесним цвітом зацвітаю.

           Всі волошки у обнові,

           В них пелюстки волошкові,

            Букву Ша поміж квіток

           Дарує кожен пелюсток.

 

Жоржина

      Жоржини, жоржини рожеві й білі

     Червоні і жовті в саду розцвіли.

     Коли б не морозяні дні посивілі,

     Вони б і зимою нам радість несли.

     Жаром жевріють жоржини

     В садочку вздовж стежини.

 

Лілія:   У зеленому гайку, між травою, на горбку

            Там рясніють лілії,голівки у них білії!

            Кожна пелюстка красою зачаровує усіх чудовою!

    Я свою букву «еЛ» віддам

    Пригодиться вона вам!

 

      Орхідея:  Ой краса в оранжереї –

                  Там розквітли орхідеї.

                  Люблять їх дорослі й діти,

                  Це красиві, ніжні квіти.

                  Орхідеї безневинні

                 Звуться сльози зозулині.

 

Проліска: Як задзвенить весна здаля

                    І ледь прогріється земля,

                   Я відкриваю очі голубі

                    І посміхаюсь дивосвіт тобі!

 

                Усім,хто лиш мене попросить

                Я подарую букву І.
                Тільки не рвіть мене ,благаю!

                Я землю й цвіт цей звеселяю!

 

Калина:Калинонька – калина росте біля вікна.

              Калинонька – калина красуня чарівна

             Росою зачаровують червоні намистинки,

             Усіх людей запрошують у гості до калинки.

 

 Пісня танець « Ой підемо в садок на долину»

 

 Букви :   Сплетімо вінок український сьогодні.

                              Із маків, волошок, калини,

                             З барвінку, ромашки, із м’яти, нагідок,

                             Із мальви, чебрецю, та вербини.

                 Ми віночок цей надінем

                  На голівоньки русяві –

              Хай красується на славу!

 

       Цариця: Ось ми букви позбирали,

                    Що злий вітер порозносив,

                    Хай Тарас їх Буквареві

                    Для дітей всіх позаносить!

(Азбука дає кошик з буквами Тарасові)

Тарас:  Дякую тобі царице

              За той скарб наш найцінніший!

               Будем всі вже букви знати,

              І писати,і читати!

 

Ведуча :  Як зрадів тоді Букварик,

                  Був щасливий до нестями,

                  Коли наш Тарас – школярик

                  Повернувся з буковками.

(Тарас дає кошик з буквами Буквареві)

 

Цар:Букви-азбуку для нас

            Вивчити напам’ять час.

 

      Букви:  Нас 33,нас 33,

                       У нас міцна сімя

                           Складаємо слова нові

                             Від А до Я.

 

     Пісня «Абеткова пісенька» 

 

Ведуча :  Ми почули  алфавіт! 

                 Веселе місто алфавіт!

                 В нім кожне слово – цілий світ!

                 В нім кожна літера – жива,

                 Із них складаються слова.

 

                 Ви розпізнати їх зуміли?

                 Запам’ятали? Зрозуміли?

                 Бажаєм вам щасливих літ

                 Веселе місто Алфавіт!

 

Буквар : Мої дорогі маленькі друзі!

                 Я відчинив вам двері у казковий світ знань.

                 Я – літера перша і перше слово,

                 Із книжкою перша серйозна розмова.

                 Читати навчився 1 – А клас.

                 Настала пора залишити вас.

 

Всі разом: Обіцяємо не лінуватись,

                    На «відмінно» і «добре» навчатись!

 

  Пісня «Гей, ви, букви чітким кроком»

 

Діти: Ось і прочитана сторінка,

           Котра вінчає нашу книгу,

           В ній і зайчик, і ялинка,

           І перший пролісок з-під снігу.

 

       І вам, шановнії батьки,

           Спасибі хочемо сказати

           За ночі ті, що недоспали,

           Коли задачі ви рішали.

 

Матусю рідненька, найкраща, єдина,

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І сонце, і зорі, і даль журавлину

Твої діти дарують тобі.

 

Це перший крок,

   Попереду ще 11 років,

   Отож, навчайтесь, батьки,

   І кожен день робіть уроки !

 

Перший раз у перший клас!

Рік тому зустрів він нас.

Скоро підем в клас наступний,

Вітер хай нам дме попутний.

 

Один одного ми любим,

Станем всі за одного.

Вчитись в другім класі будем,

Всі ми хочемо цього.

 

Ну, а вчителька як буде?

Що, покине усіх нас?

Ні, вона разом із нами

Переходить в другий клас.

 

               Пісня «Ми першокласники!»

 

Ведуча: Свято закінчилося для всіх нас.

               Ми дуже раді зустрічі із вами.

               Якщо приємно ви провели час,

               Ми дякуємо, нам гарно було з вами.