Урочисте дійство - Вокзал країни Дитинства

Про матеріал

Розробка стане в нагоді класним керівникам випускних класів та педагогам-організаторам для створення атмосфери свята для одинадцятикласників та гостей свята.

Перегляд файлу

Випускний вечір

"Вокзал країни Дитинства"

 

Дійові особи:

  • Ведуча 
  • Ведуча 
  • Сценарист
  • Режисер
  • Художник
  • Помічник режисера
  • Нафаня
  • Прикордонник
  • Усі випускники

 

Шкільний майданчик прикрашений дитячими іграшками, кульками, квітами. По краю  — символічні вагони, на передньому плані — кордон із прикордонними знаками: «Країна Дитинства» і «Країна Юності».

 

Звучить мелодія. На фоні мелодії звучать слова:

 

Ведуча:    

Білокрилими птахами пролітають роки,
За світанками нові стають небокраї,
Відлітають у вирій малі дітлахи,
Вільним птахом у небо високе злітають.
Чи високо злетять? Тільки час їм суддя.
На світанку чекають їх нові дороги.
Зустрічай, Україно, нових громадян
їм іти у життя на твої перелоги!

 

Марш Слов’янки

 

Класний керівник:

  • Життя — вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють. І сьогодні ми з вами — на вокзалі прощання: з дитинством, шкільними роками. Час іде. Потяг стоїть біля перону. А пасажири щось запізнюються...

 

Ведуча:    

Без батьків чого ви в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківської строгості і жарту,
Без вашого родинного житла.
Вони ж вас, як пташок, в гнізді зростили,
Давали дітям раду, як могли,
І в ваших душах сонце засвітили,
І крила для польоту вам дали.

 

Класний керівник:

  • Як колись, одинадцять років тому, ви привели першачків, просимо батьків в останнє завести на шкільний двір своїх подорослішавших малюків.

 

Під музику на майдан входять випускники із батьками (представлення випускників – психологічна характеристика імені)

 

 

Класний керівник:

  • Вітаємо вас на нашому вокзалі прощання. Та не поспішайте сідати у вагони — у вас іще є час до світанку…

 

Директор школи:

  • Свято вручення атестатів про середню освіту випускникам ___ року оголошується відкритим.

 

Гімн України (прапор стоїть на майданчику)

 

Ведуча:    

Минуле завжди поряд

Його дзвони в кожній миті буття           

І свято Перемоги цьому свідок

Це свято зі слізьми на очах  

Ведуча:    

Десь сплять навічно  воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини,

Їм не судилось весни зустрічати,

Тих, що стрічаєм ми після війни

Ведуча:    

Там сплять ваші ровесники-орлята,

Тепер уже були б із них орли,

Схилимось над могилами солдатів

Що у боях за всіх нас полягли.

Ведуча:    

Вони за щастя наше й мир стояли

У бій ішли за волю без вагання.

Найкращі квіти ми їм подаруєм,

Вшануємо хвилиною мовчання.

 

Класний керівник:

  • Вшануємо хвилиною мовчання пам’ять тих, хто звеличив землю, тих, хто спить вічним сном, чиї імена викарбовані на обелісках і пам’ятниках.

Директор школи:

  • Право покласти квіти до пам’ятника загиблим надається _______________________________

 

Ведуча:    

Ні, нема щасливіших на світі,

Ніж оті, кому 17 літ

І слова, любов'ю обігріті,

Вам директор промовляє вслід.

 

Класний керівник:

  • Слово для привітання надається директору школи

 

Привітання директора школи
 

Класний керівник:

  • Яке ж свято без гостей? Разом з нами привітати випускників сьогодні прийшли почесні гості школи.

 

Представлення гостей

 

 

 

Ведуча:    

Стоять гурточком гості урочисті,

Про ваші долі, певно гомонять

І мабуть, у хвилину цю врочисту

Слова напуття хочуть нам сказати.

 

Привітання від почесних гостей
 

Ведуча:

  • Невже це дійсно сталося? Скільки ж нашим випускникам мріялося про цей вечір, про завтрашню свободу...

Ведуча:

  • І так, чомусь, сумно... і тривожно. Як складеться їхнє життя далі?

Ведуча:

  • В школі все простіше — уроки, екзамени і заповітна мрія атестат.

Ведуча:

  • До речі: атестат їм ще і не вручили, так що заповітна мрія ще не здійснилася.

Ведуча:

  • Почекай! У нас іще є час, та й не можна цим красеням та красуням нашої школи просто так зникнути і все.

Ведуча:

  • Чому?

Ведуча:

  • Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути газ, погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять.

Ведуча:

  • Легко сказати. А що ж вони можуть залишити? Квіти?

Ведуча:

  • Красиво, але цього замало, вони зів'януть.

Ведуча:

  • Хороші слова подяки?

Ведуча:

  • Вже краще, але вони забудуться.

Ведуча:

  • Фотографії!

Ведуча:

  • Але ж вони мовчать!

Ведуча:

  • Придумала! Тоді ми можемо спробувати зняти фільм про них, їхні шкільні роки, а в ньому...

Ведуча:

  • А в ньому будуть і квіти..

Ведуча:

  • і найтепліші слова..

Ведуча:

  • І такі відомі обличчя…

Ведуча:

  • І пісні...

Ведуча:

  • Прекрасно! А назвемо ми його: «Ніч на вокзалі прощання».

Ведуча:

  • Ні, нічого не вийде!

Ведуча:

  • Чому? Давай спробуємо!

Ведуча:

  • А сценарій? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде!

Ведуча:

  • Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років у школі?

 

Підходять учні

 

Сценарист (з довгою шпаргалкою):

  • Мене, як і випускників, твори писати вчили. А шпаргалки я вже й сам по аналогії навчився! Отже, я сценарій беру на себе: все занотую, діалоги роздам, сценки пропишу…

Режисер (з рупором):

  • А я до кожного шкільного свята готувався, всіх організовував… Одним словом – керував! Чим я не режисер?!

Художник (з великим олівцем):

  • Сім років по годині малювання на тиждень. А ще стільки ж років по п’ять перерв на день на всіх вільних стінах школи відточував майстерність… Так що малювати навчився! От і декорації намалюю.

Ведуча:

  • А спонсори? Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом!

Ведучий:

  • А актори?

Всі:

  • Всі ми!

Ведуча:

  • Всі ви! Адже, ви — від'їжджаючі з вокзалу прощання?!

Ведучий:

  • Тому нам вони усміхаються, обіцяють повернутися, дзвонити, писати …

Ведуча:

  • І неодмінно сумувати за нами!

 

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Режисер:

  • Добре! Досить балачок! Час не стоїть! Приготувались! Пішли титри!

 

Пісня «Первый погожий сентябрьский денек»

 

Режисер:

  • Знято! А що далі?

Сценарист:

  • Пригадаємо, з чого все починалось?

Помішниця режисера:

  • Дубль 1, серія 1: «Всіх найважчий перший клас».

 

БЛОК 1 – Привітання першому вчителю

 

Ведуча:

  • Що відрізняє першокласника від усіх школярів?

 

Сценарист підходить до випускників та пропонує відповісти

  • Як и обіцяв: ось виші репліки, якщо своїх слів бракує…

 

Випускники зачитують запропоновані фрази:

  • Маленький зріст і великий портфель.
  • Один учень і родичів куча.
  • Радісна посмішка і беззубий рот.
  • Зуби сиплються дощем,
    Значить, в школу ми ідем!
  • (остання репліка) Він свято вірить своїй другій мамі

 

Привітання першому вчителю

 

Ведуча:

  • Пам’ятаєте, як все розпочиналося? Одного вересневого ранку ви, дехто з радістю та завзяттям, дехто з острахом та сльозами на очах, прийшли до школи. І вас зустріла ваша перша вчителька.

 

Слова випускників:

Було це неначе вчора
Прийшли ми у перший клас
І Вас вітали хором
Любити вчились Вас

Було нам всього по 6 років
І звали нас всі "малюки"
Робили ми перші кроки
Навчаючись залюбки.

До успіхів було далеко
Нам заважали балачки
І виявилось — ой нелегко
Писати палички й гачки!

Та віру в усіх Ви вселяли
І заспокоювали мам
Було — і нас розвеселяли
І витирали слізки нам.

І поступово ми звикали
Тримати ручки й олівці
Вже нас контрольні не лякали
Від Вас ми чули "молодці".

Було нам цікаво писати й читати
Розвязувать вправи було до душі
Раділи Ви, матуся й тато,
Коли ми виразно читали вірші.

Ви до нашого рідного слова
Прищепили повагу й любов
Ви навчили нас рідної мови
Щира дяка Вам знову й знов.
 

Пісня «Першому вчителю» (на мелодію пісні «Черное-белое» із фільму «Большая перемена»)

Перший наш вчитель – перша розрада.

Ваша підтримка, ваша порада

Нас зігріває і зігрівала,

Перший учитель про кожного знала (2 рази)

 Що ж прощавайте, дякуєм дуже,

 Що ви тримали клас наш у дружбі,

 Ви нас навчали швидко читати,

Множить, ділити і додавати (2 рази)

 

Ведуча:

  • Слово для привітання першачків _____ року надається першому вчителю – ____________

 

Виступ першого вчителя

 

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Режисер:

  • Вітаю з початком: перша серія знята! А що далі?

Сценарист:

  • А далі, як у всіх: це тільки перше вересня свято… А потім різнобарвні шкільні будні!

Режисер:

  • Хвилиночку! Знімаємо наступний дубль!

Помічниця режисера:

  • Дубль 2, серія 2: «Різнокольорові дні».

 

БЛОК 2 – Вітання від молодших школярів

 

Музична заставка «Чему учат в школе»

 

Ведуча:

  • У цій школі ви провчилися 11 років. А це 132 місяці, 3960 днів, 23760 годин.

Ведуча:

  • Зараз ми дізнаємося, як добре ви знаєте свою школу.

 

Запитання (записані на пелюстках квітки)

  • В якому році відкрилася наша школа?
  • У яку сторону відчиняються двері у кабінет директора?
  • Чий портрет висить над дошкою у кабінеті української  мови?
  • Скільки вікон у шкільній їдальні?
  • Скільки комп’ютерів у кабінеті інформатики?
  • Скільки букв у прізвищі вашого класного керівника?
  • Скільки столів в учительській?

 

Ведуча:

  • Дуже сумно, що так швидко плине час. Ніби лише вчора вони були у першому класі, а сьогодні прощаються з тим, що стало таким дорогим і близьким за роки навчання у школі.

Ведуча:

  • Теплим спогадом залишається ця затишна будівля, гамірливий клас. Не для них пролунає дзвінок на урок, не вони ганятимуть м’яча на шкільному подвір’ї. І їхніх прізвищ більше не буде в шкільних рейтингах…

Ведуча:

  • А я знаю щасливців-випускників, чиє прізвище не зникнуть з класних журналів. Воно продовжуватиме лунати в школі.

Ведуча:

  • Я здогадалась! Це ти говориш про тих випускників, чиї менші братики і сестрички навчаються у нашій школі. Але ж їм просто необхідно зробити настанови і передати естафету.

Ведуча:

  • Ще зовсім нещодавно наші випускники були дітьми, а сьогодні їм на зміну підростають їх братики й сестрички. Отож їм слово.

 

Музичне вітання від молодших школярів, які є братами або сестрами випуксників

 

1 дитина

Сюди прийшла я, друзі, зовсім не дарма.

Одна їдка проблема мій мозок обійма.

Моя сестричка нині школу закінчила,

І всі фінанси в свої руки захопила

Модняча сукня, туфлі, зачіска хіпова,

П’янкі парфуми і каблучка нова

Плакали наші гроші, які зібрали

Навіть мені нічого вже не перепало

2 дитина

Не лише сестрички можуть бути гарні

Й зайві клопоти тут, друзі, марні.

Бо в мене брат, як Клод Ван Дам.

І знецінити його нікому я не дам!

3 дитина

Сьогодні в моїх мами й тата

Хвилююча й прекрасна дата

Мій брат йде в широкий

Світ дорослого життя

Хвилююсь нині дуже з ними й я

Отож прийшли його ми проводжати

Шкільна родина, я і мама з татом.

 

Музичне вітання – танок

 

4 дитина

Подивлюсь на брата і тепер –

Буду й я галантний кавалер,

Приклад з тебе, брате, буду брати,

Щоб ще більше вміти й ще більше знати.

5 дитина

З нагоди свята хочу привітати,

Бо знаю що мені ти завжди рад,

Здоров’я й щастя побажати,

Бо Ти для мене не тільки брат,

Все розумієш Ти з пів-слова,

Порадник добрий у житті,

Тож хай задумані бажання

Завжди збуваються тобі.

6 дитина

От везе моєму брату!

Він сьогодні – випускник!

Вже не буде за спиною він портфеліки носить,

І щовечора уроки аж по три години вчить,

Не примусять його ніхто писать реферати,

Безтурботно буде жити, до обіду спати.

7 дитина

В мене братик - просто класс

Закінчив 11 клас

Піде далі він навчатись,

Буду дуже я старатись

І на нього так рівнятись.

Брати і сестри випускників разом

Щасливої вам дороги

 


Начинаем петь частушки,
Просим не смеяться.
Тут народу очень много,
Можем постесняться.

 

Вот получишь аттестат, -
Тут как тут военкомат;
В институт иди учиться, -
Коль не хочется в наряд!

 

Вы уходите вы из школы,
Поступайте в институт!
Изучайте все законы,
Специалистов нынче ждут!

 

Постарайтесь, чтобы школа
Понапрасну не прошла,
И дальнейшая учеба
Нигде с рельсов не сошла!

 

Если станешь бизнесменом,
Свою школу не забудь:
Когда деньги заведутся -
Нам спонсируй что-нибудь!

 

Неподкупным, сильным, смелым
От души желаем стать;
Мы тогда тебе доверим
Нашу школу охранять!

 

Выпускник уходит в мир,
Крылья уж готовы.
Что ждет птицу впереди,
Мы узнаем вскоре.

 

Все частушки перепели,
Думаем, что хороши,
Так похлопайте дружнее,
Мы старались от души.


 

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Ведуча:

  • Щось серіал наш виходить дитячим…

Ведуча:

  • Все правильно: адже все починається з дитинства. Зараз про все сценариста розпитаємо

Сценарист:

  • Скільки хороших вчителів поруч із нами! І кожному хочеться сказати «Спасибі» окремо!

Режисер:

  • А це вже третя серія. Приготувались! Почали!

Помічниця режисера:

  • Дубль 3, серія 3: «Нема альтернативи для добра».

 

БЛОК 3 – Привітання вчителям

 

Музична заставка «Учитель в нашем серце остается навсегда»

 

Вітання вчителям початкових класів:

  • Всіх першокласників стрічає учитель початкових класів! Тому для них перші рядки нашого вітання.

Спасибі вам, що із маляток ви учнів ростите у школі

Ви перші вчительки, і діти не забувають вас ніколи.

Бажаєм вам, щоб дітвора щороку в школу прибувала,

Щоб із дитячого садка таблицю множення вже знала.

Завжди щоб гладко, без проблем, ішов процес педагогічний,

Щоб не жаліли ви за тим, що в вас турбот багато вічно.

 

Учителям української мови:

Шановні вчителі української мови та літератури

Ви відкривали нам ворота золоті,

Де кожне слово – чарівна перлина

Без мови не співатимем пісні,

Без вас не називатимемсь людина

 

Взяв би я бандуру та й на ній заграв

Що знав про ту мову, як її вивчав.

Твори всі Шевченка дуже добре вчив,

Леся Українка сниться уночі.

І за ту науку дуже вдячні вам,

Щирим українцям – нашим вчителям

Учителям  математики:

Математика – складна наука,

Хтось із учнів її любить, а для інших вона – мука.

Та в житті як не крутися, а без неї нам не обійтися.

Математику вчимо ми всі вдома,

Теорема Піфагора всім знайома

 

(мелодія «Вместе весело шагать»)

На урок прийшли – ураз усе забулося,

В голові у нас усе перевернулося.

Біля дошки стоїмо, а серце труситься ,

сподіваємось, що все у нас получиться

 

Учителю географи и (на мотив песни «Маленькая страна»):

Есть за горами, за лесами таинственный кабинет, 
Там среди карт и минералов мы провели шесть лет,
Там чудо-фея всё колдует, глобус свой крутя, 
Вас очарует и заставит всё выучить шутя.

Припев:
Ах, география, ах, география!
Всё нам расскажет, всё покажет милая фея.
Ах, география, ах, география!
Мы так учились, так стремились
Порадовать тебя.
 

Вчителям фізики:

Про уроки фізики теж ми пам’ятаємо -

Коло електричне кожен день складаємо.

Особливо пам’ятаємо про закони Ома,

Як не вивчимо нічого – то сидимо вдома.

Фізика — наука в світі необхідна,
У житті людському дуже всім потрібна.
Без знання законів в космос не злетіти,
Через річку бистру міст не спорудити.
Не було б будинків, літаків у небі,
Кораблів у морі — це ж усім нам треба.
Тому цю науку в школі ми вивчали,
Хоч за неї мали й не найкращі бали,
Але ж в основному знаємо багато
Й техніку найкращу несемо у хату.
Дякуємо щиро за шкільні уроки,
Хоч чимало з нами мали ви мороки,
Та прийміть подяку і вітання чемні,
За уроки в школі і слова натхненні.

 

Хімія та біологія

Ось хімії величні далі –

одна з основ, одна з вершин.

Тут таємничий світ молекул,

Взаємодія речовин.

Хімія – наука віку,

Пам’ятаєм кожну мить.

Так вже травлять чоловіка,

Що не знаєш, що й робить.

Екологію спасати вже сьогодні треба вкрай,

Тож треба біологію вивчати, щоб рятувати рідний край.

А ще вчителька нас вчила, як виробляти можна каучук і мило,

І хоч урок завжди нове несе – перерва нам миліша над усе.

 

(мелодія «Сиреневый туман»)

Такий їдкий туман над класом пропливає,

А я стою й ніяк не можу зрозуміть:

Що зроблено не так, чого не вистачає,

А може зайве щось, бо школа вже димить

 

Учителям русского языка и мировой литературы

(мелодія «Понимаешь» Корни и Фабрика)

- Понимаешь, начинается урок.
- Представляешь, ты приставка - я предлог.
- Соображаешь, русский, словно солнца луч,
Он велик, и он могуч!
Понимаешь?
- Понимаю, чай не лаптем щи хлебал.
- Представляю, очень круто я попал
- Соображаю, когда «жи-ши», «ча-ща» писать

- И «спасибо» я за то решил сказать

 

Вчителям історії  (мелодія «Улыбка»)

Ви учіть історію на «5»,

Бо вона не раз в житті іще згодиться,

А якщо не будеш її знать,

Тоді людям в очі соромно дивиться.

І тоді все пам’ятай, про урок не раз згадай.

Ми ж історію самі іще напишем.

Та батьків не забувай, це ж історія – ти знай,

Вчителів теж без уваги не залишим

 

Вчителю іноземної мови

Ми іноземну мову теж вивчали,
Щоб в розмаїтті світу не пропали.
Бо ж іноземну мову треба знати,
Щоб добре слово другові сказати,
Який живе за сотні довгих миль,
І мова в нього інша, інший стиль…
Життя складне і нас колись зведе,
Від цього ти не дінешся ніде.
То ж так важливо знати різні мови,
Тоді життя приємне і чудове,
Бо розумієш все і вмієш сам сказати,
Слова не треба в словниках шукати.
Учителям ми вдячні безконечно,
Прийміть подяку і любов сердечну.

 

Учителям физкультуры (на мотив песни «Шаланды, полные кефали»):

Метать и прыгать заставляют, 
И отжиматься в сотый раз. 
На стометровке всех загнали, 
Нам не подняться даже в класс. 
Ах, дорогие педагоги, 
Уж сколько лет всё просим вас. 
У нас болят так сильно ноги, 
Ну, пожалейте бедных нас!

Припев:
Мы так нежно любим физкультуру, 
Хоть она для нас и тяжела. 
И она исправит нам фигуру, 
Если не сваляем дурака.

 

Вчителям трудового навчання

Кажуть, школа споконвік, то є - храм науки.

Та до чого всі знання, як не вміють руки

Щоб зростали не ледачі учні, а старанні

Є хороший їм урок - трудове навчання.

Тож вітаєм вчителів, що не тільки знають,

А й уміють все робить і других навчають.

 

Вчителю малювання

На уроках малювання

Ми любили малювати.

І у витворах мистецтва

Щиру дійсність помічати.

Світ чудовий кольоровий

На папері зображаєм

І малюнками своїми

Геть усіх навкруг вражаєм.

За те, що нас учили малювати,

Любити працю, добре слово розуміти,

Сьогодні вам «спасибі» кажуть діти.

 

  • Сьогодні  в  мить  розставання  зі  школою,  ми хочемо  сказати  теплі слова  подяки  всім  працівникам  школи.

 

За  те,  що  в  коридорах  чисто,

      На  клумбах  квіти  променисті,

      Немає  пилу  й  павуків

      Спасибі, техпрацівники.

За  меблі  ремонтовані  й  одвірки,

За  вставлені  замки  й  заліплені  усі  дірки.

За  те,  що  ви  плафони  нам  чіпляли

І  школі  розвалитись  не  давали.

Спасибі шкільним  робітникам 

здоров’я зичимо ми Вам.

Спасибі  нашому  куховару 

     За  те,  що  смачно  готували страви:

Вареники  і  омлети,

     Пиріжки,  млинці,  котлети.

     І  борщі  смачні,  і  каші

Їдять  вдосталь  діти  наші.

 

  • На згадку про наш клас прийміть подарунок від нас (подарунок школі)

 

Ми попросили у весни для вас тихих світанків.

Ви шукайте й творіть в рідних стінах шкільних

Хай же вас окриля наша пісня прощальна

І подяки слова, бо не можна без них.

Знов зозуля кує у гаю тополинім,

Нову пісню снує вздовж  співучих дібров.

Не спішіть у літа, будьте все молодими,

Хай здоров ‘я міцне вам прибавиться знов.

Туман яром спливе, промайнуть швидко роки.

Нові учні прийдуть — хай же шана буде.

Збережіть назавжди свої мрії високі,

Хай за труд нагорода вас у школі знайде.

 

Песня «Мы желаем счастья вам, учителя!»

на мелодию песни «Мы желаем счастья  вам!» (музыка С. Намина, слова И. Шаферана).

В школе, где бежит шальной народ,
В голове кружится хоровод,
И учитель в класс войдет,
Чтоб начать урок.
Дети слушаются вас порой,
Но домой бегут они гурьбой,
Потому что пробил час,
Кончился урок.

Припев: Мы желаем счастья вам,

Счастья в этом мире большом!
Как солнце по утрам,
Пусть оно заходит в дом.
Мы желаем счастья вам,
И оно должно быть таким:
Когда ты счастлив сам,
Счастьем поделись с другим!

 

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Ведуча:

  • Ось стоять наші випускники, посміхаються. А в голові думки рояться: як воно там, за шкільним подвір’ям? Як воно – бути дорослим?...

Ведуча:

  • Треба їм допомогти: хай поспілкуються із тими, хто вже спробував самостійного позашкільного життя

Сценарист:

  • Так – от тільки ні яких повчань! Буде працювати за інноваційними методиками – виконаємо вправу «Рівний – рівному». Ось – у мене все прописано.

Режисер:

  • Приготувались! Пішла масовка! Веселіше, адже ви теж не останні люди в житті наших випускників – ви разом з ними були в початковій школі, складали іспити в 9 класі. Так що – вам і відкрити завісу дорослого студентського життя.

 

Помічниця режисера:

  • Дубль 4, серія 4: «Друзів колишніх не буває».

 

 

БЛОК 4 – Вітання від колишніх однокласників

 

Музична заставка  «Вечер  школьных  друзей»

 

Школу оценишь только тогда,

Когда промелькнут, как мгновенья, года.

Часто ночами она сниться будет.

Школьные годы никто не забудет!

Вот и снова все пришли мы в школу,

Здесь опять мы с вами собрались.

В этот майский и веселый вечер

Мы с друзьями встретиться пришли.

Сколько было в школе разных приключений,

Сколько в школе довелось нам пережить…

Это помнят все без исключений,

Разве можно все это позабыть.

 

  • Вы только готовитесь к студенческой жизни, а мы уже знаем некоторые ее секреты, которыми готовы с вами поделиться:

 

  • Ухаживайте за братьями меньшими – преподавателями, а так же за братьями старшими – деканом и ректором
  • Живите в мире и согласии с профессорско-преподавательским составом, а то хуже будет
  • Отвечая на паре, не делайте умное лицо, а то преподаватель обидится
  • Овладейте навыком скоростного списывания, бесшумного подсказывания, точного попадания шпаргалкой нуждающемуся, а так же подавлением голоса совести, если такая имеется
  • Пребывая в святых стенах учебного заведения, ведите себя достойно и культурно, а именно:
    • не плюйте на пол, для этого существует потолок
    • нецензурную лексику используйте только в переводе на иностранный язык
    • не пишите на партах «Вася – дурак», это и так всем известно

 

  • За те два года, что мы сами испробовали взрослую жизнь, мы поняли главное правило:

Як свято дитинства, кінчається казка,
Як стрічка кіно, обриваються сни,
І, не сподіваючись вже на підказку,
Проблеми вирішувать сам мусиш ти.

 

Песня «Одноклассники»

Мы такие разные, у всех свои печали и праздники
Но у нас пожизненно на всех печать она - Одноклассники...
По земле растеряны, девчонки поменяют фамилии
Героини школьной, но никем не забытой идиллии...

Припев: Спустя какое-то количество лет

Мы ищем, только не находим ответ
Ну что за сила такая держит и не отпускает
Последний школьный рассвет

А подумать, сколько раз проверены на практике знания...
Жизнь даёт уроки, но ни слова о домашнем задании.
В школе было просто, только главное, чего не вернуть никак...
Первое признание в любви, пусть не умелое, но в стихах!

Припев: Спустя какое-то количество лет

Мы ищем, только не находим ответ
Ну что за сила такая держит и не отпускает
Последний школьный рассвет

Скоро позабуду теоремы, аксиомы и правила
Словно ниоткуда, просто буду знать и всё - так правильно!
Нас немного меньше, чем на фото, мы похожи и разные
Видимся всё реже мы, но всё же это мы – Одноклассники

Припев: Спустя какое-то количество лет

Мы ищем, только не находим ответ
Ну что за сила такая держит и не отпускает
Последний школьный рассвет

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Ведуча:

Вже час? О, ні! Скажіть, щоб почекали,
Це ж ваш останній вечір школярів!
Ви ще не всі пісні нам проспівали!
В нас навіть страх не до кінця згорів!

Ведуча:

Ну от і все. І ще два-три акорди,
І — прощавай, республіко «Дитинство»!
Ви — на кордоні! Радісні і горді!
І перед вами — шлях і небо чисте!

 

Крик:

  • Почекайте! А я?!

 

На майдан забігає з валізою домовий — лохматий, конопатий, бородатий

 

Режисер:

  • А це що за поява?

Сценарист:

  • Такого у сценарії не передбачено!

Нафаня:

  • Ніяка не поява! Я — Нафаня! Ваш шкільний домовий. Ледве встиг. Як же це ви так? Про всіх згадали — а я? Хіба я не допомагав вам учитися у школі? Мені пощастило, коли будинки на Раді ділили — мені ваша школа дісталася. Спочатку я засмутився, ледве топитись не пішов: біготня, малишня, пакості всякі дитячі, безладдя. А вчителів як боявся — жуть! А потім звик, освоївся. Перше-ліпше, навчився дружить, потім читать, потім уже і всякі фізики-хімії засвоїв. Та ось, у травні на уроці хлопці димову шашку зривали. Так і я там трошки почаклував! А то б у них нічого не вийшло! От!

Ведуча:

  • А ми і не знали! Не бачили!

Нафаня: (Спогад)

  • Та ви мені всі як родичі: скільки я ваших огризків з-за батарей витяг, скільки дзвінків вислухав, скільки разів на контрольних хвилювався, і журнал від класної ховав, світло раніше строку виключав. Все разом з вами спробував: і на мопеді катався, і курити починав, і кинув — правда! Чесне Нафанінське! І говорити по-вашому можу, і танцювати. А от тепер ви вже виросли. Радієте! Ви що ж думаєте — виросли і все? А я, а ваші дитячі іграшки! Ми ж усі живі! Ми так вас любимо! А ви?.. Ех! (Схлипує).
  • От така історія. Ви виростаєте, ідете далі. А ми — залишаємося.

Ведуча:

  • Нафаня! А ти поїдь з ними!

Ведуча:

  • Ти ж учився разом з ними! Поїхали! І не треба буде розлучатись!

Нафаня:

  • Ні! Не можу!
  • (Показує на присутніх) Як же вони в школі без мене? Пропадуть! Я — залишаюсь.

Нафаня іде в зал

Ведучи:

  • От і Нафаня пішов з вашого життя.

 

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Режисер:

  • Друзі, ми ж зовсім забули про наш фільм!

Сценарист:

  • Дійсно, забули!

Ведуча:

  • А що там далі у сценарії?

Сценарист:

  • А далі серія — батькам присвячена.

Режисер:

  • Приготувались? Камера! Світло! Поїхали!

Помічниця режисера:

  • Дубль 4, серія 4: «Завжди з нами тато й мама».

 

БЛОК 5 – Сторінка батьків

 

В житті ще буде іспитів багато —
Ми їх складемо, буде все гаразд!
Чого ж ви зажурились, мамо й тату?
Це ж наша зрілість вже прийшла до нас!

Це ми сьогодні розправляєм крила,
Щоб полетіти у майбутній день.
Ми стрінем там «червонії вітрила»
І заспіваєм ще своїх пісень.

І ти за нас, татусю, не журися,
На славу й честь благослови синів.
Будь певний, батьку, весело всміхнися,
Ми ще повернем славу козаків.

Можна у світі чимало зробити,
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі...
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами —
«В світі усе починається з мами!»

 

Песня «Мама, стена каменная» (дівчата)

 

Ведуча:

 Рідна матусю! В далеку дорогу
Діти твої вирушають сьогодні.
Дай нам на щастя свою настанову,
Усмішки сяйво і теплі долоні!

 

Ведуча: Слово для привітання надається мамі...

 

Ведуча:

Добре, в кого тато є,
Дужий, працьовитий:
І поради він дає,
Як то в світі жити,
І за руку проведе
Там, де слизько йдеться:
З ним дитина не впаде
І не спотикнеться.

 

Ведуча: Слово для привітання надається татові...

 

Песня «Родителям» (хлопці)

 

Випускники (по рядочку)

Мамо і тато, мої Ви рідненькі,
Я дуже люблю Вас, мої Ви миленькі,
Ви сонце і небо, і зорі для нас,
І ми пам'ятатимем завжди про Вас.
І хай Ваші усмішки сяють завжди,
І будете в щасті удвох назавжди,
Хай сяють щастям Ваші очі
І світлом будуть серед ночі.
І будьте Ви разом, наші миленькі,
З нами живіть у щасті рідненькі,
І те, що в житті Ви зробили для нас
Ми в тисячі раз повернем для Вас.

 

Ведуча:

  • За мудре виховання дітей подяки батькам вручає директор школи.

 

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Ведуча:

  • Пам'ятаєте, у дитячому мультфільмі мамонтенятко шукало маму? І не могло знайти. А Вам так пощастило в житті! У Вас в школі були класні мама і тато!

Ведуча:

У хвилини радості й дитячої печалі
Учитель був ваш вірний помічник,
Його ви руку дружно відчували,
Він поруч був - ваш класний керівник.

Сценарист:

  • Пропоную занотувати до тлумачного словника: словосполучення класний керівник утворилось від вияву найвищої якості — клас! І означає найвищий ступінь вчительської душевності і майстерності.

Режисер:

  • Це ж геніально! Наступну серію так і назвемо: «Класний керівник від слова клас!»

Помічниця режисера:

  • Дубль 5, серія 5: Класний керівник від слова «клас»

 

БЛОК 6 – Класний керівник від слова «клас»

 

Ведуча:

  • З п’ятого по десятий клас оберігала вас від прикрощів шкільного життя _______________. Запрошуємо її до слова.

 

Ведуча:

  • Шість років по тому він як і ви стояв на цьому шкільному майданчику. І тоді його називали «випускник». А сьогодні – класний керівник! До слова запрошується ___________________.

 

Виступ класних керівників 11 класу

 

Привітання класним керівникам від випускників

 

Хороших слів сказали ви немало.
Ще більше добрих справ зробили ви,
Ви нам свою любов подарували,
Ми стали вам мов рідними дітьми.

А ми... Ми вам нелегко діставались,
Тікали із уроків, пустували,
Тож сили, що потратили на нас,
Дозвольте зараз вам компенсувать.

 

Виходять 2 учні з горщиками каші

Щоб себе ви з кожним днем
Почували краще,
В подарунок вам даєм
У горщиках кашу.

З нами вам було не мед, —
Хто з дітей не ледар?
Тож до каші додаєм
Цілу ложку меду.

А щоб ви усе ж за нами
Сумували трохи,
То в кашу ми поклали
Ще й півложки дьогтю.

Щирим серцем в знак любові
Ще додати мушу:
Оці пряники медові
Засолодять душу.

Вручають горщики з пряниками та квіти

 

Пісня для класних керівників

Щиру пісню для Вас написав весь наш клас,
За ті довгі роки, що навчали Ви нас.
Поряд з нами були, від біди берегли,
Не забудемо Вас, випускний весь наш клас.

Приспів: Спасибі Вам наш керівник,

Що вогник ніжності не зник
У Ваших лагідних очах за довгий час.
За світлу правду і добро,
За Вашу мудрість і тепло,
За те, що щиро Ви усіх любили нас.

Щиру пісню для Вас написав весь наш клас,
За ті довгі роки, що навчали Ви нас.
За турботу й тепло, за любов і добро,
Що для кожного з нас в Вашім серці було.

Приспів: Спасибі Вам наш керівник,

Що вогник ніжності не зник
У Ваших лагідних очах за довгий час.
За світлу правду і добро,
За Вашу мудрість і тепло,
За те, що щиро Ви усіх любили нас.

 

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Режисер:

  • Все! Знято останню серію фільму! Кошти вичерпані! І час теж.

Ведуча:

  • Як останню?!?!

Ведуча:

  • А від'їзд випускників?

Ведуча:

  • А їхній перехід через кордон в країну «Дорослості»?

Сценарист:

  • Доведеться знімати ще одну серійку.

Режисер:

  • Ой, не витримають батьківські кишені такої перевитрати коштів. А скільки ще попереду!

Ведуча:

  • А ми компенсуємо ці витрати нашою любов'ю, турботою і нашими успіхами в житті.

Сценарист:

  • Тоді — приготуватись усім до посадки у вагони.

 

Входить прикордонник

 

Прикордонник:

  • Почекайте! Ваша дорога лежить через кордон між країнами Дитинства і Дорослості. При переїзді кордону — приготуйте ваші документи.
     

БЛОК 7 – Вручення атестатів

 

Ведуча:

А час летить від вечора до рання —
В минуле вже немає вороття.
Ваш поїзд мчить з республіки «Навчання»
В республіку «Дорослого життя».

Ведуча:

А щоб вам на шляху не червоніти,
І мати для проїзду документ,
Ми просимо всім атестат вручити —
Найголовніший проїзний білет!

Класний керівник:

  • 11 років продовжувався нелегкий шлях випускників до сьогоднішньої події. І ось ми можемо сказати – здійснилося! Непроста праця в складній, але чудовій шкільній країні Знань завершена! Саме підтвердженням цього і будуть атестати зрілості, відзнаки за відмінне навчання.

Ведуча:

Директор у школі  -  особа центральна.

            Кумир усіх учнів, гроза розбишак.

            І нині настала та мить визначальна,

            Директора просимо слово сказать.

Ведуча:

Ви з ними добре подружили,

Хоч може Вас частенько злили,

Як не хотіли чергувати,

Чи м’яч не вміли подавати.

Чи пропустили десь урок там,

Чи креслили кривенько вам.

Ведуча:

А Ви до них були терплячі,

Терпіли виходки дитячі.

Але, по правді, сили вже нема чекати

Вас  просимо вручить всім атестати.

Ведуча:

Завуч і директор,

Як дві хрещені мами,

В школі коханій моїй.

Знаємо всі ми

Важко нести їм

Влади тягар на собі.

Ведуча:

Настає врочиста мить!
Має бути тихо, як ніколи.
Щоб атестати вам вручить,
На допомогу запрошується заступник директора школи.

 

Вручення атестатів

 

Ведуча:

  • Ну от, атестати ми отримали, здається, можна вирушати в дорогу. Та й поїзд чекає.
     

Музична заставка «Фільм, фільм, фільм…»

 

Ведуча:

Ви перейшли кордон
З дитинства в світ новий.
Чекаєм пошту, телефон,
І зустрічей, листів.

Ведуча:

Ви ще згадаєте не раз
І радості й печалі…
А нині — всім у добрий час —
Прощання на вокзалі!

 

Режисер:

  • Знімаємо в прямому ефірі!

Дівчинка:

  • Дубль 7, серія 7: «Запам’ятайте нас такими»

 

БЛОК 7 – Заключний виступ випускників

 

Пісня випускниць

 

Прощай, дитинства золота країно!
Прощай, красива лялько — назавжди!

Прощай, старенька легкова машино,
І тракторці, і міні-поїзди.

Прощай, м'який медведику вухатий,
Прощай, малий собачка волохатий,

Прощай, прекрасний світ казкових див,
Прощай, солодкий сон дитячих днів.

Прощай, чарівний океан уроків,
Дзвінків, контрольних і шкільних порогів,

Прекрасний, неповторний, світлий рай,
Ми від'їжджаєм.
Юність, зустрічай!

 

Чуються звуки вальсу

Ведуча:

Вальсу музика ллється чудова,
І наповнився щастям зал —
Перший раз, як Наташа Ростова,
Ви сьогодні прийшли на бал.

Ведуча:

Хай спаковані вже чемодани,
Хай вчувається поїзда стук:
Лунає вальс на вокзалі прощання —
Вальс надії і вальс розлук.

 

Випускники танцюють вальс
 

Шкільне дитинство дзвоником злетіло,

Доросле починається життя.

Нам щойно атестати всім вручили,

Путівку в невідоме майбуття.

Хто я? Сьогодні випускник!

А завтра? Завтра невідомо.

Відкрив я двері в незнайоме -

До цього почуття я ще не звик.

Як два крила, що летимо в майбутнє,

Назустріч всім вітрам, лише вперед.

Нас всіх чекає радість незабутня.

Ми віримо: щасливим буде злет!

 

Пісня

 

О мрії наші, зіткані з проміння

Вчительської любові і батьківського тепла,

Здійснитися ви маєте неодмінно,

Бо школа нам багато знань дала!

Ще мить – і назавжди залишимо школу,

Підемо всі у самостійне те життя,

Та рідний поріг не забудем ніколи,

До нього серця наші знов прилетять!

Ну а сьогодні скажемо: «Прощай»

Своєму вчителю, школі, парті…

Життя доросле! Ти нас зустрічай!

Ми доведем, чого ми в світі варті!

 

Фінальна пісня

 

Ведуча:

Хай завжди буде літо і прощання,

Легенький смуток і веселий сміх!

Найкращі хай здійсняться побажання!

Вітаєм, друзі, з святом Вас усіх!

Ведуча:

Дорослими вже стали наші діти,

Сьогодні їх тріумфу час настав!

Нехай лунають оплески бурхливі!

Бажаємо Вам славних, добрих справ!

 

Директор школи:

  • Свято вручення атестатів про середню освіту випускникам 2012 року оголошується закритим.

 

Гімн України

 

 

 

Ведуча:

Доле! Де ти? Відгукнися!

Нашим випускникам посміхнися.

Дай вдачу доброї людини,

Дай їм щастя, вірне, лебедине.

Ведуча:

Жива традиція народу України

Зерном пшеничним у дорогу проводжать

І рушником, що вишитий червоним,

Дорогу у майбутнє вистелять.

Ведуча:

Ідіть же в світ по рушниках розшитих,

Нехай дорога вам квітками розквіта.

Червоний колір хай життя лише дарує

На щастя, на любов, на долю, на літа.

Ведуча:

Хай щедрою для вас земля вкраїнська буде,

Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть.

На радість і на труд батьки благословляють:

По правді, так, як слід, на цій землі живіть.

 

Пісня – «А я бажаю вам…»

 

Батьки роблять арку з рушників, випускники проходять під нею, роблячи коло пошани.

 

Святковий салют

Завантаження...
doc
Додано
12 січня 2019
Переглядів
1341
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку