Сценарій (Свято Міжнародного жіночого дня)

Презентація №1

Вступний вірш

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАГАЛЬНА

Танець дівчаток

 

Ведучі №1

Дорогі жінки, дівчата!

Наші рідні і красиві!

Кращого немає свята,

Аніж те, що прийшло нині!

Це для вас сніги розтали,

Це для вас прийшла весна.

Ви собою полонили

Наші душі і серця. 

Тож лишайтесь завжди милі,

Ніжні, щирі, чарівні,

І розумні, і вродливі,

І веселі, і прості!

ВЕДУЧА

Добрий день дорогі друзі, шановні жінки та дівчата! Зі святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності - 8 Березня! 

 

Презентація №2

ПІСНЯ «Пісня буде поміж нас»

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАГАЛЬНА

ВЕДУЧА

До вітального слова запрошується директор…

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ №3

ВЕДУЧІ №2

Я просто жінка. Просто жінка я.

П’ять букв у слові – ну куди простіше?

Я люба, я кохана, я твоя,

я та, яка на світі найрідніша.

Сумна і ніжна. Мовчазна і ні.

Я та, якій протягують долоні…

Я палена у відьомськім вогні

і писана у золотій іконі…

У муках я життя тобі даю,

і зуби зціплю – на війну пускаю.

Біля вікна задивлена стою.

Я просто жінка … і немає краю

такій ось простоті. З ребра чи ні,

я Єва, я спокусниця Адама.

Я та, якій присвячують пісні

і та, якій гукають просто «Мамо…»

Я просто жінка. Грішна і свята,

слабка і сильна, сіра і яскрава.

Я просто жінка, просто жінка. Та,

якій потрібне щастя, а не слава.

 

ВЕДУЧИЙ

Березень - це початок тепла, краси та кохання. І тому, не випадково, перше свято весни - День жінок. Все найпрекрасніше, що є у світі,  пов’язано з вами, жінки. Дорогі наші! Ви поєднали в собі все: і теплоту душі, і ніжність, і гармонію витонченості, жіночності. Чоловіки! Любити жінку потрібно ніжно, обережно, і ніколи, ні на хвилину не намагатися її змінити.

 

СЦЕНКА – ГУМОРЕСКА

«ЯК КУЗЬМУ ПРОВЧИЛА ЖІНКА….»

Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні,

Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані.

Лежить собі, проглядає що там в інтернеті.

А дружина варить, смажить, готує котлети.

Подає вечерю вчасно, Кузьмі догоджає,

Насипає, пригощає, бо цю справу знає.

Пообідав Кузьма смачно, запалив “Казбека”.

— Ну чого ти, — пита жінку, — така недалека?

Тільки в тебе й балачки про борщі й олію,

І ні слова про театри, про драматургію.

А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда.

Драматургів усіх знає аж до Евріпіда.

Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні,

Гайдн, Бах, Моцарт, Паганіні…

А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса.

Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса.

Давно тебе вже не бачив я у гарному платті.

Тиняєшся у тапочках, у цьому халаті.

Ти забула, що є в світі жіночі принади —

Перманенти, манікюри, парфуми, помади.

Я хотів би бути мужем культурної дами,

А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками,

Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви…

Я не можу, розумієш? Здають уже нерви.

Через добу повернувся наш Кузьма додому.

Зустрічає його жінка в вбранні голубому.

Очі чорним підведені, на столі коктейль.

Закрутили Кузьмі в носі парфуми “Шанель”.

Сукня модна, вузесенька, облягає форми,

Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми!

Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього.

Як французька кінозірка, виставила ноги.

У Кузьми від здивування потилиця змокла.

А дружина запитує: — Ти читав Софокла?

Може, тобі до вподоби п’єси Евріпіда? —

Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать.

Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п’єси?

— А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси,

Що немає шику-блиску, манери - негарні.

Я сьогодні простирчала півдня в перукарні.

Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову.

Запевняв, що дуже схожа я на Полякову.

Ой, не маю зовсім часу возитись з обідом,

Треба бігти. А ти, моє серденько, читай Евріпіда.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАГАЛЬНА

ВЕДУЧІ №3

Красива жінка...ніжна, чарівна...

Така омріяна, оспівана піснями.

Вона весела, сильна і слабка,

Свята...хоч інколи із грішними думками.

 

Комусь донька... Знайома...Чи сестра

Для когось подруга вона...або кохана..

Хтось їй шепоче лагідно - "Моя..."

А хтось так ніжно називає її МАМА...

 

Вона щаслива, радісна, сумна...

В її душі звучать то сміх...то сльози...

Така нестримна, вічна...і п'янка,

...а інколи й лютіша за морози...

 

Закохана, як ангел в небеса,

І Богом послана на землю, щоб любити...

В ній оберіг... В ній ласка і краса...

Її не кожен в силі зрозуміти...

 

Красива жінка...ніжна, чарівна...

Донька, знайома, подруга...і  мама

У ній сплелися різні імена...

Вона одна така...з ребра Адама...

 

Ведучий

8 Березня людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі. Мама... Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина. Мама – які надлюдські глибини скарбів містить вона в собі. А мамина колискова звучить найніжнішою музикою, навіть тоді, коли посрібляться її скроні. Не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ №4

ПІСНЯ «В саду осіннім»

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАГАЛЬНА

ВЕДУЧІ №4

Тобі одній, уявлена царівно,

Тобі одній дзвенять мої пісні;

Тобі одній в моєму храмі дивно

Пливуть молитви і горять огні.

 

Моє життя веде мене нерівно –

То на вершини, то в яри страшні, –

Та скрізь душа співає переливно

Про очі безтілесні і ясні.

 

У городі, де грають струни п’яні,

Де вічний шум, де вічна суєта,

Несу в душі слова твої незнані.

 

І серед поля, на яснім світанні,

Коли ще сном охоплені жита, –

Душа тебе, тебе одну віта.

 

Українська жінка в усі часи славилась своєю чарівною вродою, ніжністю, тендітністю. І всім нам так хочеться, щоб це помічали і цінували наші чоловіки. Також чоловікам варто пам’ятати, що жінкам дуже приємно, коли виконують їх маленькі, або трішки більші прохання і забаганки.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАГАЛЬНА

ВЕДУЧІ №5

Жінки щасливі і нещасні,

Жінки жагучі, як вогонь,

Святі, гріховні і прекрасні,

З пестливим доторком долонь,

Із відчайдушною жагою,

З глибоким світлом таїни,

З бажанням зранити й загоїти

І не позбутися вини,

Що все не так, не так, як хочеться.

Все менше лицарства й добра,

І серцю вільно не пророчиться,

Коли іде нечесна гра.

Жінки жасминні й полинові,

Розкішні, наче літній грім,

В сльозах, в стражданнях і в любові –

Що вас тримає в світі цім?

Жінки у парі і без пари,

Приручені і перелітні,

Оті, самотністю покарані,

Оті, що в дзеркалах розквітлі.

Стаєте хижі, мов орлиці,

Щоб зберегти від горя дім,

І прокидаєтесь, як сниться

Дитячий плач у світі цім.

 

Мати – корінь життя, та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя, затуляючи її тендітний вогник від подихів вітру, подиху зла. Хай же буде на Землі довіку прославлена Ваша материнська любов.

ТАНЕЦЬ № 2 (старша група)

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

ВЕДУЧІ №6

Я – жінка. Я – актриса ексцентрична,

вгадай, яку я граю нині роль.

Я – жінка.

Я – володарка велична,

мені вклонялись злидар і король.

Я – жінка. Я – рабиня безталанна,

що знала лиш солоний смак образ.

Я – жінка. Я – пустеля невблаганна,

що спалить всі гріхи твої за раз.

Я – жінка. Я слабка і я всесильна.

Моє життя – зі злом жорстокий бій.

Я – жінка. Ти поводься, любий, пильно,

а раптом, стріли послані тобі…

Я – жінка. Я – жага непереможна,

я мушу все стерпіти і знести.

Я – жінка. Я – те щастя найдорожче,

котре не зміг впустити в душу ти.

Я – жінка. І тому я небезпечна.

Вогонь і лід зійшлись в мені одній.

Я – жінка. Я прекрасна, безперечно,

і в юності, і в старості моїй.

Я – жінка. І у світі всі дороги

ведуть до мене втомлених прочан.

Я – жінка. І за це я вдячна Богу,

хоч Він мені гріхів не пробачав…

Щоб зрозуміти жінок, потрібно стати жінкою, а якщо нею стати неможливо, то залишається тільки прийняти жінок такими, якими вони є - повними загадок і милої чарівності у своїй індивідуальності.

 

ГУМОРИСТИЧНА СЦЕНКА «ВІТАННЯ КОЛЕГ З 8 БЕРЕЗНЯ»

ПРЕЗЕНТАЦІЯ «ВІТАННЯ КОЛЕГ - ГУМОРЕСКА»

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗАГАЛЬНА

ВЕДУЧІ №7

 

До вас посміхається ранок весняний

Даруючи чистих небес голубінь.

Ви завжди прекрасні, кохані, жадані,

Серця зігріває ваш погляд ясний.

Нехай вам завжди посміхається доля,

Хай шириться простір для сонячних мрій.

Хай низько вклоняються квіти довкола,

Бо ви у цей день – королеви весни.

Шановні, прекрасні жінки. Нехай весна живе у вашому серці щодня, за будь-якої погоди та при будь-якому настрої. А настрій - нехай Вам забезпечують ті, хто поряд, хто любить Вас і кого любите Ви. Хай множиться щастям ваше життя, кохайте і будьте коханими! Здоров’я Вам, родинного затишку, добробуту, гарного настрою на довгі літа!

 

ПІСНЯ

 

ВЕДУЧІ №8

Не любити тебе — не можна.

Володіти тобою — жаль.

І хвилина діяння кожна

Випромінює нам печаль.

Бути разом… в однім цілунку.

Злить уста і серця свої.

Тільки в хвилі нема порятунку…

Плачуть вночі лишень солов’ї…

Ти в хвилину чуттєвої бурі

Не віддайся мені, дивись,

Бачиш вечора крила похмурі?

То над нами вони зійшлись.

Хай нам кажуть: любити можна

Тільки раз. Того разу й жаль,

І щаслива хвилина кожна

Випромінює нам печаль.

Не ховайся в зволоженім зорі,

Бо розгойдані береги

Поглинаючих фантасмагорій

Будуть завжди нам дорогі.

Ні! Знайти і в чуттєвих бурях

Не перейдену нами грань,

Щоб не відати днів похмурих,

Щоб не знати про гнів прощань.

Не любити тебе — не можна,

та й любитись з тобою — жаль,

бо хвилина кохання кожна

випромінює нам печаль.

Шановні наші мами, бабусі, вчителі наше свято наближається до кінця. Дозвольте ще раз привітати вас із святом весни, жінки, матері. Бажаємо вам здоров’я, щастя, достатку, сонячної долі. Хай ваші діти і внуки завжди приносять вам тільки радість!

 

ПІСНЯ «Весна»