сценарій "Свято останнього дзвінка"

Свято останнього дзвінка

 

Лунають фанфари.

Вед.1.         Увага! Увага! Увага!

В цей весняний, незвичайний день

Всім жителям країни Знань

Ми щирих надсилаємо вітань.

Вед.2.     Тож свято яскраве починається,

І так радо нам сонечко посміхається,

Хмаринки у небі пливуть.

Квіти чудові цвітуть.

Школа наша - життя дивограй.

Разом. Дзвоника останнього свято стрічай!

(Художній номер)

Вед.1.         Доброго сонячно-весняного дня всім присутнім на нашому святі.

                    Ось і настав цей радісно - тривожний день, день підведення

                     підсумків і планування майбутнього.

Вед.2.     Сьогодні святкують всі: первачки, які успішно опанували свою першу книгу- Буквар, випускники початкової школи, які не менш успішно склали перший дорослий іспит- державну підсумкову атестацію. Та найбільш хвилюючим є це свято для наших дорогих випускників.

Вед.1.         Увага, школо! Мить ця особлива!

 «Останній дзвоник»- дійсно свято з свят!

 Хвилюються випускники щасливі,

 Бо зараз починають свій парад.

Вед.2.     Яка хвилина! Зупинися, час!

               Йде дев’ятий, найголовніший клас!

Вед.1.      Увага! Свято Останнього Дзвоника оголошується відкритим!

                                   (Звучить Гімн України).

Вед.2.     Все починають в школі

заливисті дзвінки

В далекий шлях відчалюють вже парти.

Попереду крутіші будуть старти.

І посерйозніш будуть, все ж таки.

Вед.1.      Диктовки, задачі,

Тріумфи і невдачі,

Параграфи, контрольні

І давнії віки,

То десь Дніпро загубиться,

З реакцієй хтось мучиться....

Все починають в школі

заливисті дзвінки.

Вед.2.     Все починають в школі

заливисті дзвінки.

Дорогу до зірок і тайни океану.

Все буде це пізніше або рано

Усе попереду в нас друзі, а поки...

Вед.1.      Аноди, катоди

Хмельницького походи,

Пустелі і гори,

Ліс, ріки і піски

Хтось приклад забуває,

Хтось правило вивчає

Все в школі починають

заливисті дзвінки.

Вед.2.        Як мить, минув цей рік навчання.

 Були і успіхи, були й розчарування.

 Завершились великі перегони.

 Підводить підсумки директор школи.

Вед.1. Запрошуємо до слова директора

 (Виступ директора школи)

(Художній номер)

 

Вед.2.      Дорогі випускники!

Згадайте радощі й невдачі,

Диктанти і розв’язані задачі.

То ж пам’ятайте рідний дім, теплом багатий,

Який зумів усім багато дати.

Вед.1.   То ж хай пам’ятна стрічка випускника, яку вам вручить директор школи, буде символом пам’яті про школу! 

(Художній номер)

Вед.2.        Сьогодні, дорогі випускники, можливо, як ніколи, ви відчуєте, що школа — це ваш рідний дім. І сьогодні вона в сяйві квітів ніби притихла, щоб попрощатися з вами, випустити вас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям. Пригадайте свої шкільні роки: сходинка за сходинкою, від першокласника до випускника.

Вед.1.   Дорогі випускники! А зараз прийміть вітання від наших найменших

              друзів-першокласників.

 

Ми сьогодні одяглися

Дуже урочисто:

Хочем з святом привітати

Старших школярів.

Продзвенить для них востаннє

Цей веселий дзвоник.

І тому вони такі

Важні всі персони.

Як ми заздримо вам всім:

Ви такі великі!

Навіть вчитель за чуби

Вже не зможе смикать.

А дівчата!

Що за стан!

Топ-моделі просто!

От і нам би дорости

До такого зросту.

А у хлопців - строгий вид!

Українці нові!

І коли вже станем ми

Теж такі здорові?

Ви чимало довгих літ

Різного учились.

Стільки знаєте всього!

Нам таке й не снилось.

Добре вам, вже йдете ви,

Не страшні вам "двійки".

В нас не раз ще заболять

Біднії голівки.

А як вивчимо усе

І багато взнаєм,

Зуби мудрості у нас

Враз повиростають.

Отоді-то станем ми

Гарні і великі,

І тоді позаздрять нам

Всі маленькі діти.

(Художній номер)

Вед.2.  Найбільш урочистий і радісний день сьогодні не тільки для випускників, а й для їхніх батьків. Адже це вони пройшли з ними крок в крок 15 років життя. Це до них прихиляють голови в хвилини відчаю і невдач, їх чекає щастя бути  присутніми при всіх  успіхах своїх дітей. Кожному з вас вони подарували найцінніше – життя.

Вед.1.    Сьогодні ми запалимо вогонь материнської і батьківської свічки. Зараз ви приймете її і передасте по черзі один одному. Хай її  полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Вам жити, любити, дарувати любов і тепло іншим.

 (Виступи батьків).

Вед.2      Важко сказати, у кого сьогодні більше свято — в учнів чи у вчителів. Що важче — навчатися чи навчити? Мабуть, і те, й інше потребує немалих душевних сил і прагнення до знань. Але професія вчителя потребує ще одного виняткового вміння — відчути кожного учня. Кожен учитель дорогий випускникам по-своєму, але, мабуть, ріднішої за першу вчительку немає.

Вед.1.        Шановна Любов Миколаївна

                   Наче мама була ти малим.

                   І любов твоя щира, гаряча

                   Зігрівала серця їм усім.

Вед.2.         Пам ’ятають і зараз крізь роки

                   Перші труднощі, гарний наш клас

                   І веселі, цікаві уроки…

                   Як же швидко пролинув той час.

Виступ першої вчительки

ВИПУСКНИК.  Ну як?

ПЕРШОКЛАСНИК.      Та як тобі сказати?

                                          Вже по волі став звикати.

                                          Директор суворий і строгий,

                                          Похмурий і неговіркий

                                          А, фізик, кажуть телепат!

                                          Бо звідкіля він знає,

                                          Що у кишені в мене склад?

                                             (вивертає кишені..)

ВИПУСКНИК.       Він бризкалки збирає.

ПЕРШОКЛАСНИК         А справді в нього зошит є,

                                            Що ніби «чорний» зветься.

ВИПУСКНИК.       Є, друже. Бачу місце в нім

                                Для тебе теж знайдеться.

ПЕРШОКЛАСНИК. А уроки? Де їх вчать?

                                    Із групою чи вдома?

ВИПУСКНИК.       Та на перервах, між дзвінками -

                                 Усім ця річ відома.

ПЕРШОКЛАСНИК.      Одна учителька у нас.

                                         Чому ж у вас багато?

ВИПУСКНИК.        Усі вважають: старший клас

                                  Простіше научати.

ПЕРШОКЛАСНИК. А як у тебе фізкультура?

ВИПУСКНИК. У мене й так міцна фігура?

ПЕРШОКЛАСНИК.     То візьміть мене до вас,

                                        Хочу я у вищий клас!

ВИПУСКНИК.      Ой, друже, поспішаєш ти,

                                Хоч трохи треба підрости

                                Друзі, це, звичайно, жарти…

                                Жаль, що йде життя поволі.

                                 За науку вдячні ми

                                 Вчителям і рідній школі.

ПЕРШОКЛАСНИК.       Естафету ми приймаємо

                                          Все найкраще в вас беремо:

                                          В школі вас не підведемо.

 

Вед.1.         В мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають "майстер".

Вед.2.        У спорті того, хто готує команду – тренер.

Вед.1.         На підприємстві його ім’я – начальник

Вед.2.        В дитячому садочку – няня.

Вед.1.         А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом,

                  психотерапевтом, Бойовим командиром.

Вед.2.  Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про тих, хто за всі роки навчання

            був ближче до  вас всіх.

Вед.1.   Це – ваш класний керівник Задирака Віктор Михайлович. Кожному з вас

              він віддав часточку свого серця, своєї душі.

Вед.2. Запрошуємо Вас до слова, шановний ………………...

                  (Виступ кл. керівника, вручають квіти)

Діалог між п’ятикласниками на святі останнього дзвоника

Хлопчик:          От везе випускникам.

Добре, що й казати!

Вже не будуть за спиною портфелі носити,

Щовечора три години уроки учити,

Не примусить їх ніхто писать реферати,

Безтурботно будуть жити, до обіду спати.

Ну, а в нас, що за життя - справжнісінькі муки,

Стер я зуби вже давно об граніт науки.

Дівчина:            В них роботи після школи - непочатий край,

Тож своє дитинство, друже, ти не підганяй.

Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,

Хлопцям оженитись.

І про дім, і про зарплату треба ще подбати,

Як народиться дитинка - ночами не спати.

Потім виросте дитинка, будуть батько й мати

Думу думати - де грошей на інститут взяти?

Хлопчик:           Ти мене так не лякай!

Це ж складні завдання!

Краще буду вже ходити в школу на навчання!

Дівчинка:

Бажаєм вам в життя іти сміливо,

Бажаєм щастя кожному знайти!

Хай здійсниться, що кожному хотелось.

В дорогу, старший друг. Щасливої путі!

Хлопчик:    Всіх дев ятикласників вітаємо

З останнім дзвоником шкільним

Щастя всім бажаємо,

Веселим, гарним, молодим.

(Художній номер)

Вед.1.  То ж дай вам, Боже, світлий шлях широкий,

Випускнику 2012 року,

Хай кожен своє щастя знайде сам,

А зараз надається слово вам!

 

Життя наче потяг. Зупинка під назвою «Школа».

А далі чекає на нас невідомий маршрут.

Прощання щемке. І розчулені очі довкола…

Ми підемо далі, а ви залишаєтесь тут.

І тихий перон забуде про галас дитячий.

Шляхи, як стрічки, що сплелися в дівочій косі.

Нам простір відкриють… а серце сміється і плаче,

Бо частку його ми з собою візьмемо усі.

До побачення, школо!

 Вже час вирушати в дорогу.

 Десь моя непроторенна стежка

 загубилась в житах,

 Десь чекає кохання,

 десь чекає тривога —

 Все то моє, мій ніким

 не торований шлях.

Нам усім по 17, усі ми крилаті,

 Усі галасливі, усі завзяті,

 А світ, мов казка, що летить удаль

 Вона скінчилась… І усім нам жаль.

Прощавай, шкільна скрипуча парта.

 Шкодувати пізно, та не варто,

 Бо у серці тисячі бажань.

 Тож пробачте сьогодні за все:

 Жарти, витівки наші невдалі,

 Нас життя вже на крилах несе

 В невідомі незвідані далі.

Болючим видається час прощання —

 Ми опинилися в розлуки на краю…

 Нам зустрічати всім нові світання,

 Та школу не забудемо свою.

Бо в школі ми зробили перші кроки

 В країну Знань і перші відкриття.

 У пам ’яті залишаться уроки,

 З якими ми підемо в майбуття.

І цей останній дзвоник будемо пам ’ятати

 Та мудрість вчительську й тепло долонь,

 Бо тільки вчитель може віддавати

 Любов свою і серденька вогонь.

 Вклоняємось низенько до землі

 Усім батькам, які прийшли до нас на свято.

 Прийміть уклін, шановні, дорогі

 І найдорожчі в світі — мама й тато.

Ще крок… І веснам вручать атестати,

 І перед нами ляже сто доріг…

 Та з них завжди ми будемо вертати

 Нам дорогий усім шкільний поріг.

Найкращі квіти, що на цій землі,

 Любов, повагу і серця гарячі

 Прийміть від нас, шановні вчителі,

 Ми летимо. Бажайте нам удачі.

(Усі учні дарують квіти вчителям. Лунає музика).

Вед.2.   У велике життя вирушаєте,

 Зараз ми засмутились до сліз.

 Рідна школа всіх вас проводжає

 І рядки ювілейних беріз.

Вед.1.  Вам не сісти вже більше за парту,

 Ви не прийдете разом в свій клас,

 Не дивитись на дошку і карту,

 Не співатиме дзвоник для вас.

Вед.2. Дзвінок сьогодні незвичайний, бо разом із ним пролунають кольорові голосочки

Вед.1.  Жовтим кольором – кольором сонця, світла і тепла. Хай життя ваше буде світле, повне хліба, багатства і достатку

Вед.2. Червоним кольором – кольором любові і кохання. Хай по ваших життєвих шляхах поруч йде тільки любов.

Вед.1.  Зеленим кольором – кольором життя, оновлення. Залишайтеся завжди молодими, повними сил, прагнень до кращого.

Вед.2. Блакитним кольором – кольором мрії і надії. Саме з мрією люди досягають найбільше вершин.

Вед.1.  Мрійте, кохайте, прагніть до кращого і все у вас буде добре.

Вед.2. Право дати останній дзвінок надається випускнику школи ______________________ та учениці 1 класу ____________________.

Вед.1.  Шановні батьки випускників! Просимо Вас підійти до своїх уже дорослих дітей.

Вед.2. В ізьміть їх, як колись,  у дитинстві, за руку, пригадайте, як ви тоді мріяли про майбутнє. Сьогодні ви заведете своїх дітей на останній шкільний урок.

(Виступ випускниці)

Проведи мене, мамо, будь ласка,

Проведи до воріт.

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені, рідна, услід.

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди.

Проведи мене, мамо, між люди,

В білий світ проведи.

Рідна мамо, подай мені руку

І у клас ти мене заведи.

Попрощаємось разом з дитинством

Й попрямуєм в дорослі світи.

(Випускники, тримаючи за руки своїх батьків, виходять із зали)