Сценарій "Свято української народної пісні"

Про матеріал

Мета. Ознайомлювати дітей з жанром «українська народна пісня»; формувати вокально-хорові навики; розвивати музичний слух, образне сприйняття музики; виховувати любов до української народної пісні, патріотичні почуття.

Перегляд файлу

Свято української народної пісні

Ведуча. Могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша культура збагачується за рахунок родинної історичної спадщини – української пісні. Пісня є наш духовний скарб, який єднає нас, стирає кордони, розповідає світові про велич нашого співучого народу. Мовою пісні гортаємо сторінки історії.

Заспівай родино,

Щоб усе збулося!

Щоб у нашій хаті

Лиш добро велося!

Ведуча. Для вас звучить гостинна українська народна пісня.

Зеленеє жито зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом – 2 рази

Зеленеє жито зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі – 2 рази

Зеленеє жито зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито, ще й овес,

Тут зібрався рід наш увесь – 2 рази /Додаток 1/

Ведуча. Обіцянки, обіцянки. Що ж тут такого – пообіцяла і…

забула, підманула, підвела.

Ти казала в понедiлок - пiдем разом по барвiнок.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

Я казала у вiвторок - поцiлую разiв сорок.

Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.

Я ж тебе пiдманула, я ж тебе пiдвела.

Я ж тебе, молодого, з ума розуму звела.

Ти казала у середу - пiдем разом по череду.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

Я казала у четвер - пiдем разом на концерт.

Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела.

Ти казала у п'ятницю - пiдем разом по пшеницю.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

Я казала у суботу - пiдем разом на роботу.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Я ж тебе пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж його, молодого, з ума розуму звела.

Ти казала у недiлю - пiдем разом на весiлля.

Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.

Ти ж мене пiдманула, ти ж мене пiдвела.

Ти ж мене, молодого, з ума розуму звела. /Додаток 2/

Ведуча. Серед поля, край села

Калинонька зацвіла

Ніби дівчина в віночку

У вишиваній сорочці

Русу косу заплела.

При долинi кущ калини нахилився до води.

Ти скажи, скажи, калино, як попала ти сюди.

Якось ранньою весною козак бравий прискакав.

Милувався довго мною, а тодi з собою взяв.

Вiн хотiв мене калину посадить в своїм саду.

Не довiз i в полi кинув - думав, що я пропаду.

Я за землю ухопилась, стала на ноги свої.

I навіки поселилась де вода i солов’ї.

I навіки поселилась де вода i солов’ї. /Додаток 3/

Ведуча. В усі часи, в усіх народах вічно живе залицяння, про яке йдеться у веселій пісні.

Ой на горі два дубки, – 2 рази

Ой на горі два дубки, два дубки

Схилилися до купки.

Вітер дуба хитає, - 2 рази

Вітер дуба хитає, хитає,

Козак дівку питає.

Ой, дівчино, чия ти? – 2 рази

Ой, дівчино, чия ти, чия ти,

Чи вийдеш ти гуляти?

Не питайся чия я, - 2 рази

Не питайся чия я, чия я,

Вийдеш ти,то вийду я.

А я в батька один син, - 2 рази

А я в батька один син, один син,

Погуляю хоч би з ким.

А я донька мамчина, - 2 рази

А я донька мамчина, мамчина,

Цілуватись навчена.

Ой на горі два дубки, - 2 рази

Ой на горі два дубки, два дубки

Стоять яко голубки. /Додаток 4/

Ведуча. А чи знаєте ви, любі гості, як називаються ліричні пісні, які виконують матері над колискою дитини? До вашої уваги колискова у виконанні майбутніх матусь.

Котику сіренький, котику біленький,

Котку волохатий, не ходи по хаті.

Не ходи по хаті, не буди дитяти,

Дитя буде спати – котик воркотати.

Ану, коте, котино, засни, мала дитино,

А ти, коте, не гуди! Спить дитина – не буди!

Ану, люлі – люлі, налетіли гулі.

Налетіли гулі та й сіли на люлі.

Ой на кота – воркота,

На дитину – дрімота. /Додаток 5/

Ведуча. Життя – нелегке, кохання – непередбачуване, от, наприклад, як у цієї парочки.

Ой під вишнею, під черешнею

Стояв старий з молодою,

як із ягідкою – 2 рази

І просилася, і молилася:

"Пусти мене, старий діду,

На вулицю погулять! – 2 рази

Ой і сам не піду, і тебе не пущу,

Бо ти мене, старенького,

та й покинеш на біду – 2 рази

Куплю тобі хатку, іще сіножатку,

І ставок, і млинок,

і вишневенький садок! – 2 рази

Ой, не хочу хатки, ані сіножатки,

Ні ставка, ні млинка,

ні вишневого садка! – 2 рази

Ой, ти, старий дідуган,

ізогнувся, як дуга,

А я, молоденька,

гуляти раденька! – 2 рази /Додаток 6/

Ведуча. Таких чоловіків, як наш наступний герой, у світі багато. Переконайтеся самі, послухавши жартівливу пісню.

Грицю, Грицю, до роботи!

В Гриця порвані чоботи...

Грицю, Грицю, до телят!

В Гриця ніженьки болять...

Грицю, Грицю, молотити!

Гриць нездужає робити...

Грицю, Грицю, врубай дров!

Кахи-кахи! Нездоров...

Грицю, Грицю, роби хліб!

Кахи-кахи! Щось охрип...

Грицю, Грицю, до Марусі!

"Зараз, зараз уберуся!"

Грицю, Грицю, хоч жениться?

"Не можу одговориться!"

Грицю, Грицю, кого взяти?

"Краще Галі не зіскати!

Галю, серденько моє,

Чи підеш ти за мене?"

"Стидкий, бридкий, не люблю

І за тебе не піду!" /Додаток 7/

Ведуча. Ох і Гриць! Ох і штучка!

Ведуча. Українські жінки завжди славилися своїми кулінарними здібностями. А чоловіки так люблять поласувати українськими стравами, особливо вареничками.

Ой, мій милий вареничків хоче,

Ой, мій милий вареничків хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й дров же нема, милий мій, миленький,

Та й дров же немає, голуб мій сизенький!

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай,у-ха-ха, моя чорнобривая!

Та й сили ж нема, милий мій, миленький,

Та й сили ж немає, голуб мій миленький!

Помирай, милая, помирай, милая,

Помирай, у-ха-ха, моя чорнобривая!

А з ким будеш доживати, милий мій, миленький?

Так з ким будеш доживати, голуб мій сизенький?

Із кумой, милая, із кумой, милая,

Із кумой, у-ха-ха, моя чорнобривая!

Так підем же додому, милий мій, миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький!

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, у-ха-ха, моя чорнобривая! /Додаток 8/

Ведуча. Не хотілося милій варити вареники, але все ж таки приготувала, та ще й яких смачних. Скуштуйте і переконайтесь самі. /Додаток 9/

Ведуча. На цій смачній нотці дозвольте завершити наше свято і побажати вам родинного щастя, козацького здоров’я й мирного неба.

Висновок

Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких — пісня. Сучасні українці не втратили любові до народної пісні, вона живе в кожному домі.

В українських сім’ях люблять і поважають народну пісню. Їх чули змалку від бабусі, мами. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радіснішим і красивим. Наша пісня буде жити вічно.

Тарас Шевченко пророчо сказав про це так:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава України!