Сценарій тематичного заходу " Мамина кав'ярня"

 

Сценарій до свята мами

«Мамина кав’ярня»

(Відкривається завіса. Сцена прикрашена у вигляді старої кав’ярні. Виходить дівчина в образі працівника кафе, прибирає столики , читаючи поезію.. На столах квіти і чашки з кавою. Звучить мелодія, ведуча за кулісами читає слова)

Ведуча:Стара, як світ кав'ярня. Ром у каві,
Стояли на столі весняні квіти
І руки в тебе теплі та ласкаві,
Такі одні на цілім білім світі.

Гірчила кава, кава на Вірменській,
Віола струни рвала у душі...
Життя у тебе, як Собор Вселенський,
У мене ж тільки квіти і вірші.

(Звучить мелодія, дівчина, розставляючи квіти, читає поезію)

Дівчина:Як затишно у маминій кав’ярні.

Як солодко вирує в ній життя.

Тепло розмов і аромати гарні

Милують серце і торкають почуття.

 

Ніде у світі не знайти ту атмосферу.

Ніщо, й ніколи не замінить рідних стін.

Лиш тут, на контурі пожовклого паперу

Слова найкращі писані усім.

 

І крізь обставини життя, крізь клопотання

Я знову тут, я знов сюди прийшла.

У місце затишку й тепла, де без зітхання

Лише у радості, лікується душа.

 

Змелю неспокій мов зернини чорні.

В розмові все на дно закину «темне».

Все розвариться  з мамою в розмові.

І  відпущу все мовчазне і потаємне.

 

За цим столом ковтки душі святої.

Усмішки й сльози, все принесу з собою.

І мов би чашку, солодкої й гіркої,

Разом із мамою, ми розіп’ємо долю.

 

Летіть до мам, в обіймів вись ласкаву.

Тут пригадаєш і пораду давню.

Заходьте ви до матерів на каву.

Ласкаво просимо у мамину кав’ярню.

 

(Мелодія звучить гучніше, заходять люди і сідають за столики.За одним столом сидять літня жінка (мама директора коледжу) ….За другим дві жінки (викладачі циклової комісії гуманітарних дисциплін)…. Третій столик вільний… Ще за одним сидить жінка в чорному вбранні….Виходить жінка(директор коледжу) з квітами в руках і читає поезію

 

 

Я для тебе завжди дитина,

Хоч давно вже така доросла,

Час біжить і летить невпинно,

Та в обійми до тебе хочу…

 

 

Пам’ятаєш, була маленька,

Перші кроки мої і слово,

Хоч капризна була і вперта

Ти завжди зігрівала любов’ю,

 

Ти навчила мене усьому,

Що сьогодні в житті я вмію,

Я так сильно на тебе схожа

І без слів, я усе розумію,

 

Я до тебе біжу з бідою,

Знаю, разом знайдемо вихід,

Ти за мене завжди горою

Ти по - справжньому в мене віриш,

 

А коли в мене щастя в серці,

Я на крилах лечу до тебе

Тільки ти щиро так радієш

І завжди скажеш все відверто.

 

А вночі тихо молиш Бога,

За щасливу для мене долю,

І щоб світла була дорога,

Щоб частіше всміхалась доня,

 

Не важливо в якому віці

Діти завжди для мами – діти

Розумію усе, обіймаю,

Я люблю тебе мам, ти це знаєш.

Учень: Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, сходить Сонце, розквітає квітка, як тихо світить вечорова зоря і гладить по голівці рідна рука. Мати – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є у нас найкращого, все від неї, від рідної неньки.

 

Учень:У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

  

 

Учень:Весна і мати. Що в них спільне є,

Що жінку ми порівнюєм з весною?

Бо кожна з них у світ — життя дає.

Весна — Землі, а мама — нам з тобою.

 

Весна приходить, будить все од сну,

Несе тепло, дає життя рослині.

А жінка-мати — зірочку ясну

З життям дарує крихітці дитині.

 

Весна і мати. Що в них рідне є,

Що так одвічно їх обох єднає?

Бо кожна з них тепло й любов дає,

Нічого узамін не вимагає.

 

Весна і мати! Радість йде від них.

Добро і щедрість, ласка наймиліша.

Пташиний спів, дітей веселий сміх

І ніжна пісня щира, наймиліша.

 

Весна і мати — вічне джерело

Усього сущого, що в світі процвітає.

Від них обох іде живе тепло.

І це весну і матінку єднає.

Ведучий 2:. Вам, найріднішим, найдорожчим, наймилішим, даруємо це свято – День Матері. Вітаємо з цим чудовим весняним днем. Прийміть найніжніші слова, найщиріші пісні, гарний настрій.

 

Пісня.

 

Учень:Коли буває важко на душі,

Промов, матусе, хоч півслова -

І згасне біль, розсіються дощі,

І сонце усміхнеться знову.

Кохана мамо, ти – найкращий друг,

Моя пораднице єдина.

Я мовчки притулюсь до твоїх ніжних рук -

В очах побачу небо синє…

 

Учень: Я знаю, що життя твоє важке -

Біда і жаль, туга і тривоги…

Але ніхто не любить так мене.

Як ти, дана мені від Бога.

Матуся приголубить в мить біди,

Розділить всі важкі дороги.

Спасибі, рідна, що ти у мене є.

 

Учень:Сон тихенький

 

Сон по хаті ходить тихо-тихо,

Носики кирпатенькі сопуть.

Десь далеко задрімало лихо.

Діти в снах тихесенько ростуть.

Чутко мати спить коло дитяти,

Із дитятком навіть уві сні.

Щоб біду і лихо не пускати,

Тільки сновидіннячка ясні

І пісні тужливі та веселі,

Найніжнішу ласку і слова.

Мир і щастя, щоб жили в оселі,

І любов та різні ще дива.

Тишу й сон охороняє мати,

Мир і спокій, гарне майбуття.

Щоб те лихо не зайшло до хати

Й до дитини не зайшло в життя.

 

Пісня "Колискова"

 

 

Учень: Якою б мовою не звучало слово мама, воно завжди буде зрозумілим для всіх. Бо в слові мама відчувається перш за все любов і затишок, опіка і підтримка.

 

Ведучий 1. Скільки гірких дум і хвилин переживають материнські серця, відчуваючи, що син або донька байдужі, безсердечні, що вони забули все добре, зроблене батьками.Три нещастя є в людини: смерть, старість і погані діти – говорить народна мудрість. Смерть – невблаганна, старість – невідворотна. Перед цими нещастями ніхто не зможе зачинити двері дому. А від поганих дітей дім можна вберегти, навчаючи їх робити добро, бути вдячними

 

 

Іван Мельник Гумореска "Зустрічали діти матір"

 

 

Пише листа до Одеси

 Своїм дітям мати:

 — Їду, дітки, до вас в місто

Віка доживати.

Я продала всю худобу,

Город і хатину,

Грошенята, як годиться,

Склала у торбину.

Як приїду — порадимось,

Як нам жити далі,

Отож, прошу, зустрічайте

Мене на вокзалі.

Одержавши таку звістку,

Дітки враз ожили

І раненько до вокзалу

Усі прикотили.

Старший син багато років

Прожива в Одесі,

Отож виїхав на зустріч

Він на «Мерседесі».

І молодший вже давненько

 В місті прописався —

«Жигулем» біля вокзалу

Теж припаркувався.

Ну і дочка з чоловіком

На зустріч подались

Й до вокзалу помаленьку

Трамваєм добрались.

 Стоять усі на пероні,

Потяга чекають,

А брати поміж собою

Жваво розмовляють.

— Мама буде жити в мене, —

Старший братик каже, —

В мене дім — кімнат аж вісім,

Де схоче — там ляже.

 — Ні, я маму, — каже менший, —

Заберу до себе,

В мене хата — два поверхи,

Ще краща, як в тебе.

Тільки дочка з чоловіком

 

Мовчки вдвох стояли,

Все на рейки дивилися —

Потяга чекали.

Ось і потяг підійшов,

Вийшла з нього мати,

Всі кинулись, як годиться,

Її зустрічати.

 Стали неньку обнімати,

 В щоки цілувати,

Та одразу помітили —

Чогось сумна мати.

 — Чому, мамо, засмучені? —

Почали питати. —

 Чи не раді, що вас діти

Вийшли зустрічати?

— Ой, діточки мої любі,

 Якби ж то ви знали!

У поїзді в мене гроші

Геть з торбою вкрали.

У синів (помітно зразу)

Обличчя скривились,

Туди-сюди на пероні

 Враз заметушились.

Старший каже:

— Вибачайте,

Я вас полишаю,

Бо сьогодні на роботу

Дуже поспішаю.

Син молодший теж крутнувся,

Пішов до машини,

— В мене, — каже, — побачення

Через півгодини.

— Ой, синочки дорогенькі, —

 Промовила мати, —

Куди ж мені тепер іти,

До чиєї хати?

Підійшов до неї зять,

 Взяв за руку маму:

— Доведеться вам, матусю,

Жити разом з нами.

В нас квартирка— дві кімнати,

Діток двійко маєм,

То вже якось вам куточок

В себе обладнаєм.

 — Бачу, синки, — мовить мати, —

Дітки ви «хороші»,

Та стрічали не мене ви,

А ті кляті гроші.

Вони в мене цілісінькі,

 Я їх приховала...

 Вибачайте, що неправди

Трохи вам сказала.

Хотіла я поміж вами

Гроші розділити,

Та віддам їх доньці з зятем,

Бо в них буду жити.

 

 

Пісня

 

Учень:Бережіть материнське серце,

Бо воно, як воскова свічка,

То на гноті малесеньке сонце

Ніжне й тепле, але не вічне.

Затуліть теє серце ніжне

Од вітрів забуття і тривоги

Каяття принесіть їй, хоч пізнє,

І утріть гіркі сльози знемоги.

Бережіть материнські серця!

 

Учень:Справді, скільки б років не було кожному із нас, а мама найдорожча і найрідніша людина. І її ми любимо найбільшою любов’ю. У це свято кожен ще і ще раз хоче сказати про маму найтепліші слова.

 

1. Мені пощастило народитися, тому що Бог подарував мені тебе. У моєму житті ти - добрий чарівник, який виконує бажання ще до того, як я встигну про них подумати. Ти читаєш думки, ти прощаєш все без слів, ти чекаєш в будь-який час доби, ти щиро радієш і ніколи не даєш впасти духом, якщо щось не виходить. Ти - супер мама, яких не буває! Я для себе вирішила, що в момент, коли у мене народяться діти, я буду тобою! Тому що твоя любов показала мені, що любити так щиро і ніжно можна тільки своїх дітей. Спасибі, що завжди поруч! Я тебе люблю!

2. Завдяки тобі, моя рідна матуся, я точно знаю, що людина, у якого є мама – щаслива  від народження. Тому що мама - вчитель життя, учитель прояви почуттів і емоцій. У мами найсмачніші пиріжки, у мами найсмачніший чай, у мами найтепліші обійми, в яких просто хочеться потонути, як в ковдрі, і ніколи з них не вибиратися. Спасибі тобі, мамо, за все, що ти зробила і продовжуєш робити .

 

3. Спасибі всім ангелам і небесним силам, які послали мене такій жінці, як моя мама. Мені здається, що тільки вона повинна виховувати взагалі всіх людей на планеті. Тільки тоді, напевно, не було б у світі зла і війни. За свою добру душу, чуйне серце, яке вміє любити і прощати, я вдячний тобі, мамо. Знаю, що не завжди дякую тобі.. Прости мене за це і знай, що завжди пам'ятаю про тебе! Я дуже люблю тебе і бажаю багато добра.

 

4. Якби я тільки міг висловити всі свої почуття словами, мені б напевно не вистачило всього життя, щоб сказати матусі, як я її люблю і як сильно вдячний за все, що у мене є. Я дуже радий, що Бог подарував мені людину, яка не просто виховує і вчить, а який робить це з любов'ю і мудрістю. Жодного дня в своєму житті, мама, я не пам'ятаю, щоб мені доводилося відчувати себе винуватим. Ти завжди так дохідливо і спокійно мені все пояснювала, що я ніколи не робив тих же помилок, що і раніше. Спасибі, мамо.

 

5. Дорога моя мама! Хочеться тобі сказати так багато доброго і ніжного! Ти собі навіть не можеш уявити, наскільки високо я ціную все те, що ти для мене робила і робиш у своєму житті. Спасибі, рідна за все! Дуже тебе люблю!

 

6. Всім, у кого є мама, пощастило в житті. Це нескінченний привід жити щасливо і радіти кожному прожитому дню. Сьогодні я хочу сказати своїй рідній неньці, що люблю її так, як нікого на світі не любив. Напевно, силу своїх почуттів до неї я можу порівняти тільки з тієї, яка у мене є до моїх дітей. Спасибі, рідна, за допомогу, за розуміння, за любов! Ти - найкраща жінка на планеті, яка гідна кращого! Люблю тебе!

 

7. Бути мамою складно, бути мамою, значить, жертвувати собою і любити просто так. Ми кожен день не замислюємося про це, і робимо тим самим велику помилку. Закликаю всіх дарувати своїм мамам квіти, дзвонити їм кожен день, писати повідомлення і посилати подарунки. Для мами звісточка від вас з банальним смайликом - це море щастя, в якому тоне її душа. Любіть тих, хто дійсно цього вартий!

 

 

 

Пісня

 

Ведуча:(за кулісами)На небі закружляли чорні хмари.

Рясним дощем на землю випали вони.

То плаче Мати -Україна за синами,

Що вже ніколи не повернуться з війни. .

 

Ведуча: Горить свіча, і тихо плаче мати,

 

(В діалог вступає жінка  в чорному вбранні, що сидить за столиком на сцені)

Мати(жінка в чорному вбранні):Куди поділося дитя?
Лягло воно лиш задрімати?
Та зупинилося життя…

 

(Голос сина за кулісами. Мати починає бігати по сцені і шукати його)

Син(за кулісами):«Пробач, матусю, що покинув,
Заставив плакати, прости.
Я йшов за вільну Україну!
Я лиш хотів допомогти.
 

Я знаю, тобі тяжко-важко
Й життя не буде вже тобі.
Я буду тут, з тобою, рідна,
У серці, ненько, назавжди.

 

(Мати сідає за стіл і плаче. Звучить голос за кулісами)
 

Ведуча:Відправилась душа на захід сонця,
Підняли ангели і понесли у Рай.
Він мав почесне право охоронця,
Він є герой, він полетів у даль…

 

 

Коли звучать слова ведучої виходять три студентки і підходять до столика, де сидить жінка в чорному вбранні)

 

Учень , Жінко,чого Ви плачете?
Ваш син-герой. Ви що - не бачите?

 

 (

 

Учень:Сьогодні ваше свято,

Ви дали йому суть,

 

Учень : ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ,

ВОНИ В СЕРЦЯХ ЖИВУТЬ!

Пісня

 

Ведуча 1:Сьогодні ми розповіли вам про наших мам і про те, що кожна в світі людина повинна з любов’ю і ніжністю ставитись до Матері. Бо з неї починається дорога у простір і час. І в сьогоднішнє чарівне свято ми звертаємось до Великої Матері Божої, яка народила світові Сина Божого. Це свята заступниця роду людського. Вона завжди приходить на допомогу у скрутний час всім тим, хто любить і поважає Матір.

 

Ведуча 2:То ж поможи нам, Матір Божа, Свята Мадонно, праведно прожити свій вік, наповнити свої серця добротою і великою любов’ю до всього сущого, що є на Землі.

 

Матір Божа, свята і єдина,

У тобі чистота і любов.

Народила ти світові сина,

Він же смерть наших душ поборов.

 

 Взяв гріхи й під жаркою зорею

Із хрестом на Голгофу поніс.

Смерть прийняв і воскрес над Землею,

Щоб душа наша линула ввись.

 

 І щоб радість безсмертя пізнала,

Ну, а люди по правді жили.

Щоб любов на Землі процвітала

І добро всі творити могли.

 

 Матір Божа, свята і єдина!

Ти заступниця людям усім.

Опускаюся я на коліна

Перед образом чистим твоїм.

 

Матір Божа, тож зглянься над нами,

Воскреси доброту у серцях,

Щоб на світі у кожної мами

Щастя й радість світились в очах.

 

 

 

Пісня про Україну.

 

Я маю ангела, який своїм крилом
Мене в житті постійно обіймає.
І якби мені тяжко не було,
Той ангел в мене смуток забирає.

Він цінності передає мені,
Навчив завжди Всевишньому молитись.
І в добрі, і в не дуже гарні дні,
Душею перед Господом коритись.

Я бачу ніжність в ангельських очах,
Той погляд завжди є переді мною.
Його молитва - завжди в небесах,
За мене просить, про щасливу долю.

Той ангел скромний. По душі тече
Любов його і усмішка ласкава,
Не раз схилялась на його плече,
І плакала. Раділа або спала…

Люблю його, він друг найкращий мій
І все, що маю в світі я сьогодні,
Натхнення, віру, висоту надій
Подарував мені ангел Господній.

Він доторкався шепотом душі,
Коли  малою я в колисці спала,
Тому й співаю я для вас пісні.
А хто цей Ангел? Це є моя МАМА

 

Ведуча 1. Проминуть роки. Мов лелеки у вирій, розлетимось ми з теплого маминого гнізда. Та щасливої погожої травневої днини  збере нас, мов чайка чаєнят,  матуся до рідної світлиці. І  защебече, заговорить, заплаче мамина пісня у наших серцях. Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею в полі, вишневим цвітом, солов’їною мовою, пахучістю трав. І де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства.

 

Учень:Ідіть і їдьте, поки є до кого,

І шліть листи з далекого путі.

Всі поклоніться, люди, перед Богом,

Що матір ви не скривдите в житті.

 

 

 

(Мелодія звучить гучніше…. На сцену виходять всі учасники і ті, що за кулісами, і ті, що на сцені, і працівники кафе, і ведуча)

 

Ведуча:Кавовий запах, мов туман ранковий,

Біжить з кав’ярні і кричить: – «Зайди!».

Він зачаровує, все кличе, кличе, кличе –

Сюди, сюди, скоріше іди сюди.

 

Тут затінок. Чистенький, гарний столик.

Серветка вишита і квіти на столі.

Йдемо в кав’ярню. У кав’ярню«Мами».

Бо тут найкраща кава на Землі.

 

(Звучить фінальна пісня Закривається завіса)