Сценарій "Тепло долонь і серця-захисникам України"

                      Сценарій  концертної  програми,

      присвяченої до   Дня    Збройних    сил    України

  «Тепло долонь і серця – захисникам України!»

 

               (1 номер х/с)

1-й  ведучий:

Тобі, найкращая перлино

Моїх розбуджених надій,

Тобі, що звешся - Україна

І в цей життєвий буревій!

 

2- ведучий:

Тобі, що постаті козачі

Для нас змальовуєш щодня,

Я шлю привіт й бажаю вдачі

У сяйві радісного дня!

 

1-й  ведучий:

Добрий  день  шановні   вчителі,учні,  та  гості  нашого    сьогодняшнього  свята!  6   грудня   вся  наша  країна  відзначатиме  День  Зборойних  сил  України. І  сьогодні   наш  захід присвячено  воїнам,  які  захищають незалежність  нашої  держави.  На  нашому  святі  присутні  гості-військовослужбовці___________________________________________________

 

2-й ведучий: До  слова  запрошується  ___________________________________

____________________________________________________________________

                               

               (2 номер х/с)

1-й ведучий: Все починається з малого… З маленького, але такого важливого – з любові. Любові до матері, малої батьківщини, традицій, історії  своєї країни.

2-й ведучий: Ми – українці! І ми цим пишаємось. У нас духовно багата держава. Ми співучі, щедрі, розумні, віддані, рішучі…

 

1-й ведучий: Будь-яка країна розсиплеться на попіл, якщо її громадян не об’єднує прихильність до землі, на якій вони живуть.

 

2-й ведучий: Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може.

Тому це святий обов’язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами .

                 (3 номер х/с)         

1-й ведучий: Виконуючи цей почесний обов’язок, ідуть юнаки служити в армію, щоб берегти мир і спокій своєї Батьківщини, стояти на сторожі її інтересів.

 2-й ведучий: Дорогі друзі, шановні наші гості. Ми раді вітати вас у нашому залі, на нашому заході, присвяченому воїнам, які виборюють волю та незалежність нашої держави на сході України, захищаючи нашу землю від вторгнення агресора. Щастя Вам і здоров’я! Добра і миру!

                                     

 1-й ведучий: Ми проводимо наш захід з метою підтримати армію, учасників ООС  і всіх воїнів незалежної України. Нехай    вірші та  пісні, які лунатимуть у цьому залі, обеззброять ворогів і подарують вам, наші шановні глядачі натхнення. Нехай ця пам’ятна зустріч торкнеться ваших сердець, а почуте ввіллється у ваші душі!

                  (4  номер  х/с, 8 клас)

2-й ведучий: З березня 2014 року наша країна знаходиться в стані неоголошеної війни. Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух. Сьогодні  в  нас, на Сході України, продовжуються військові дії,  вирішується доля і майбутнє України.  На полі битви – захисники,справжні  воїни.

 

1-й ведучий: Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які, як і  в мирний час , повертають поранених в ООС з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

                    (5номер  х/с ,5 кл)

2-й ведучий: Пам’ять! Гірка пам’ять війни! Вона ніколи не згасає. Вона ятрить мозок, збуджує уяву.

Пам’ять! Що ти залишила? Сльози матерів? Наречених, що не долюбили своїх хлопців? Поминальний дзвін та тепло свічки?

1-й ведучий: Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали журавлями…

           (6 номер  х/с , 11 кл.вихід  юнаків 11 кл. зі свічками пам’яті)

                        

                                  ( «Плакала  калина»)

2-й ведучий: Поки що скалічена, вичерпана Україна – мов зруйнована хата після війни. Без дверей. Кожен може увійти. Забрати, що хоче. І хто ж захистить її душу, її майбутнє? Боляче?  Боляче! Боляче за нашу прекрасну Україну, цей розкішний вінок з рути і барвінку, країну смутку і краси. За її мужній народ, що віками боровся за своє щастя.

1-й ведучий: Україна може вижити і повинна вижити і, насамперед, завдяки її культурі. Бо це – єдиний посланець душі України, її людська і творча суть. Час минає, а все, що талановито закарбовано у слові, залишається з нами і залишиться після нас.

                    

             ( 7 номер  х/с)

2-й ведучий:

Вітер війни по душах мете,

Пил від гармат на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде…

Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.

 

1-й ведучий: 

Хвилина мовчання – затихли всі кроки,

Скорботи хвилина, громада мовчить.

Ніколи нехай не вертаються роки,

Димом не вкривається неба блакить.

Вшануймо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

                       (Хвилина мовчання, «Пливе кача»)

                       (Звучить  пісня  «Я  тебе ненавиджу  війна»)

2-й ведучий: Я-українка! Ми-українці! І якщо  ми   ніби за цеглинкою цеглинку, будуватимемо наш храм людської душі, не будемо байдужими та черствими, будемо патріотами своєї Батьківщини то будемо гідними називатися українцями! 

                        (Номер  х/с «Я-  українка…Я - українець»)

 

1-й ведучий:  

Яке майбутнє чекає нашу країну? Кожний по - різному бачить це майбутнє.

 

2-й ведучий:   

Для одних – це Європейська країна з європейським рівнем життя, для інших просто щаслива країна з щасливими людьми, але обов’язково мирна…

                        

              (8 номер х/с ) 

                       

1-й  ведучий:  Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

 

2-й  ведучий: Мільйони людей вірять, що небо нашої України - неньки буде мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир!

 

                 (9 номер х/с. Виступ  1  класу  та  старшокласників)

 

1-й ведучий: Щиро зичимо  всім присутнім доброго здоров’я, щастя, родинного затишку, миру, злагоди, натхнення і високих звершень на благо розквіту Великої Української Держави.

 

2- ведучий:

Моя Україно, народ мій коханий,

Брати-українці, мої земляки!

Здоров’я і щастя вам, рідні краяни,

Добробуту, миру на довгі роки!

 

 1-й ведучий. 

 Єднаймося, браття! Хай чиста іскрина

Запалить любов’ю гарячі серця,

Й піснями наповниться вся Україна

Від щастя, якому не буде кінця!

                

            (10  номер   х/с )   

2-й ведучий: Наша   зустріч  добігає  кінця.    Щиро зичимо м присутнім доброго здоров’я, щастя, родинного затишку, миру, злагоди, натхнення і високих звершень на благо розквіту Великої Української Держави!

 

1-й  ведучий:

Тобі,Україно, мій  мужній  народе,

Співали  ми  пісні святої  свободи.

Усі  наші сили  і  душу  широку

Й життя   відда  до останнього  кроку,

Аби  ти  щаслива  була,Україно,

Моя  Батьківщино!

 

                 (номер  х/с ?)

 

2-й ведучий:   На  цьому  наше  свято  завершено.  Дякуємо за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендовані  вірші до заходу:

 

1.Я  хочу  сказати  простими  словами,

Про те, що турбує мене вечорами,

Про те , як в думках я малюю картину,

Якою я бачу свою Україну!

 

2.В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

Своє і чуже життя кожен цінує!

 

3.В моєї країни чудові сусіди,

Запрошують в гості і я до них їду.

Сусіди й  самі у нас часто бувають.

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

 

4.В моїй Україні є чесная влада,

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитись у очі.

 

5.В моїй Україні не плюють на підлогу,

Отримують і надають допомогу,

І молодь моя не п'є і не курить,

Займається спортом, співати так любить!

 

6.В моїй Україні чемні дівчата!

А хлопці вміють їх щиро кохати!

Навчаються жити, читають книжки,

І горді від того наші батьки!

 

7. В моїй Україні немає кордонів!

І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках,-

Моя Україна! Люблю її! Крапка!

 

 

 

 

 

 

  1.Я хочу, щоб ми з горем не стрічались

     Раділи квітам, зелені, весні. 

 

 2.Щоб сонце нам привітно усміхалось:

    Матусі, татку, друзям і мені!

 

 3.Я хочу, щоб ніколи не лякала

    Смертельним громом землю цю війна.

 

4.Щоб Україна в квітах потопала,

    Сльозиночка не впала ні одна,

 

 5.І посмішка в матусі не згасала

    Щоб мир у злагоді навіки нас єднав.

 

Дорогі наші хлопці-орлята,

Ми слідкуєм за вами щодня,

Молим Бога, щоб вас не здолали,

Щоб скоріше скінчилась війна.

 На екрані ми бачим щорання,

Як ви билися мужньо вночі,

Радості мало, хіба що страждання,

Але раді, що ви всі живі.

То ж вертайтеся, рідні, живими,

Щоб усмішка була на лиці,

Вас чекають кохані і мами,

Та ще в декого діти малі.

 Ми бажаєм Вам щастя й здоров’я,

перемоги в безглуздій війні.

Хай збуваються мріъ й бажання,

Хай завжди буде мир на Землі!…

Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце – щире чи терпляче.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

 Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони – солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

 І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пісня   «Сонячне  коло»

Рідна земля, жовті поля

Небо блакитне і чисте.

Мріє про це кожне маля

І на весь світ промовля:

 Приспів.

Хай завжди буде сонце!

Хай завжди буде небо!

Хай завжди буде мама!

Хай завжди буду я!

 В танці кружля мати-земля,

Водять зірки хороводи.

Спільна земна  мрія одна

Всіх нас у коло єдна.

Приспів.

 

Тихо, солдат, чуєш, солдат,

 Вибухів люди бояться!

Кожен свій зір в небо зверта,

Твердять уперто вуста.

Приспів.

 Проти біди, проти війни

Встанем за хлопчиків наших.

Сонце-завжди, щастя-завжди

Будуть  у  нас  навіки!

 

 1.Я хочу сказати простими словами,

Про те, що турбує мене вечорами,

Про те , як в думках я малюю картину,

Якою я бачу свою Україну!

2.В моїй Україні ніхто не стріляє,

Ніхто не калічить, ніхто не вбиває!

В моїй Україні ніхто не воює!

Своє і чуже життя кожен цінує!

3.В моєї країни чудові сусіди,

Запрошують в гості і я до них їду.

Сусіди і самі в нас часто бувають.

Не брешуть, не крадуть, ніде не блукають!

5.В моїй Україні є чесная влада,

Про неї в народі складають балади.

Працює й працює, з ранку до ночі,

Щоб людям відкрито дивитись у очі.

6.В моїй Україні не плюють на підлогу,

Отримують і надають допомогу,

І молодь моя не п'є і не курить,

Займається спортом, співати так любить!

7.В моїй Україні чемні дівчата!

А хлопці вміють їх щиро кохати!

Навчаються жити, читають книжки,

І горді від того наші батьки!

8.В моїй Україні немає кордонів!

І море, і сонце, Дніпро, терикони,

Карпати зимою в засніжених шапках,-

Моя Україна! Люблю її! Крапка!

 

1. Краю ти мій тополиний! Краю золотого поля і блакитного неба! Скільки ти звідав за суворі віки?! Топтали тебе копитами ворожі орди чужинців, плюндрували ясну красу, підкоряли тебе огнем і мечем. І тоді твої білі хати і зелені тополі палали, ніби свічі, під похмурим, свинцевим небом…

2. Краю ти мій билинний, свободолюбний! На твоїх просторах, на берегах тихих річок не раз вирішувалася доля нашої вітчизни, і про це свідчать сиві могили, і закам’янілі пам’ятники, і древні дуби-дідугани, які таке бачили за віки.

1. Краю мій вільний, нескорений, оспіваний у мужніх думах кобзарів і задумливих піснях ліриків, і в материнських ласкавих піснях… Ти і сам – мов пісня, як світла дума народу.

2. Краю вільний хліборобський, краю золотих пшениць, зелених баштанів, вітряків, краю степових криниць, калинових гаїв і замріяних верб обіч курних степових доріг… Як ти змінився навіть за моє коротке життя!

1. Я твоя від паростка зерна твого і до тугого колоса. І все, що в моєму серці, я віддаю тобі, дорогий мій краю, бо ми твоя основа, твоя надія …

 

1-й  ведучий:  Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від нас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

 

2-й  ведучий: Мільйони людей вірять, що небо нашої України - неньки буде мирним, адже його оберігають славні воїни, їм довіряють найдорожче, найсвітліше – оберігати мир!

 

 

 

 Щиро зичимо усім присутнім доброго здоров’я, щастя, родинного затишку, миру, злагоди, натхнення і високих звершень на благо розквіту Великої Української Держави!

 

Ми не забудем! Чуєш? Не забудем!

Ти завжди Друже будеш серед нас!

Ми  завжди  пам’ятати  тебе  будем,

І подвиг твій   згадаємо  не раз!

Твій дух назавжди залишився несконненним

І хоч душа твоя на небесах

Для нас усіх ти ще живий й такий же усміхнений

Назавжди лишешся у кожного в серцях.

А зараз друже, спочивай

І нехай янголи десь там, твій сон оберігають.

Ти знай, для нас усіх- ти наш Герой.

І пам’ятай: ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1солдат: Цієї ночі мені наснилась батьківська хата. Пізно ввечері я бачу журавлиний ключ, який, здавалось, завис у зоряному небі саме над нашою хатою. Я махаю рукою до них, розумію, що не бачать мене, але мені здалось, що і вони мені у відповідь змахнули крильми.

І я прокинувся. Що б це могло означати?

 

2 солдат: У сни не вірив ніколи. Але слухаю тебе і стає зрозумілим одне: скоро будем вдома. Все, мабуть, будемо скоро вдома. Так хочеться, щоб по швидше все скінчилось.

 

3 солдат: Вірте, друзі, скінчиться. Може і повинно все скінчиться. Знаєте, коли мене викликали до військкомату і мама знала, що поїду на східну Україну, я здивувався, що був спокійним. Про страх і не думав. Напевне, цей спокій передався і мамі, бо вона мені сказала: Синку! Все буде добре! Головне – бережи себе!

 

 4 солдат:А моя матуся мені наділа ладанку – оберіг і тихо промовила: «Ти завжди був моєю опорою. Я пишаюсь тобою. Хай береже тебе Бог!

 

5 солдат: Перед тим, як іти сюди, на фронт, я пообіцяв дружині, що захищатиму її і наших синочків – близнюків. Інакше не може бути. І повернусь живим, бо треба добудувати дім, дітей на ноги поставити!

Тож давайте вірити, що настане скоро мир і спокій. І пам’ять журавлина над мирною нашою землею. Будемо жити! Буде мир!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
 

Я - українець!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки.
 

Я-українка!

Для  мене  важливі

Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.

І  жити  не  зможу

Я  без  України.

 

Я –українець!

І  я  цим  пишаюсь!

Злагоди  й миру

Країні  бажаю!
В душі у нас  солодко
Грає сопілка,
Бо ми -з України,
Бо ми - українці!

Начало формыКонец формы