Сценарій "Тополя. Катерина. Відьма. Історія написання"

Радивилівський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

Розробила, підготувала

та провела викладач

укр.. мови та літератури

вищої категорії

Борисевич І.П.

 

 

 

 

• 2016 -

Тема: Тополя. Катерина. Відьма. Історія написання.

Мета: ознайомити учнів з історією написання таких визначних творів Тараса Шевченка як «Тополя, «Катерина», «Відьма», продемонструвати учням становище жінки в часи кріпаччини, панщини; красу і чарівність Шевченкового слова; виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.

 

Оформлення: святково прибраний зал, портрет Тараса Шевченка, рушники, серветки.

 

Хід заходу

 

Фільм «Обличчя української історії. Тарас Шевченко»

 

Голос за сценою   І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

 

Ведучий (викладач): Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою тваринної похоті поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним.

 

Ведучий (учень): Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток.

Тема знеславленої паном селянської дівчини розроблялася багатьма письменниками.

 

Ведучий (викладач): Для Шевченка щаслива доля жінки-кріпачки була не тільки суспільним, але й особистим, глибоко інтимним горем. Його рідну матір «ще молодую у могилу нужда та праця положила». Подруга його юнацьких літ, Оксана Коваленко, стала жертвою кріпосницького ладу. Рідні сестри поета поневірялись на панщині. Про них завжди турбувався поет, допомагав їм чим міг. Добре знав він, що нелегко живеться братам, але сестрам — ще гірше.

 

Ведучий (учень): І тут на захист потоптаних жіночих прав встав гнівний Шевченко. Він зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок всіх епох і голосно розказав про них цілому світові. Його жіночі образи — це насамперед невигойна, найболючіша рана кріпацтва.

Згадаймо назви його творів про жінок: "Наймичка", "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця". Ці назви не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві.

 

 Тополя

Ведучий (викладач). Твір «Тополя» Т. Шевченко написав на основі народної пісні «Мала мати сина, восени женила», у якій розповідається, як зла свекруха прокльонами перетворила молоду невістку в гнучке й високе дерево. Цю пісню дуже любила й часто співала старша сестра Т. Шевченка Катерина.

Пісня («Мала мати сина, восени женила»)

Ведучий (викладач). Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і перетворення дівчини на тополю, і народні ворожіння. Змальовуючи в баладі перетворення дівчини на тополю, Шевченко підкреслює нерозривний зв'язок людини з природою.

 

Сценка

 

Катерина

Ведучий (викладач). Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає «Катерина» Т. Шевченка, присвячена В. А. Жуковському, в пам’ять про 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва. Твір швидко набув популярності, помандрувавши з панських віталень у передпокої та на села.

 

Ведучий (учень). Проблема жінки-матері, жінки-покритки хвилювала поета з самого початку, бо у світоглядній концепції Т. Шевченка саме з жінкою пов’язується світле майбутнє України («І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі»), а не з чоловіками, які скомпрометували себе, перетворившись на «землячків», «забудьків», «братопродавців».

Відомий французький критик Е. Дюран поему «Катерина» назвав «геніальним надбанням загальнолюдської культури». 

 

Ведучий (викладач). Поему «Катерина» Т. Шевченко написав у двадцятичотирьохрічному віці, отже, життєвий досвід поета був не такий і великий, проте у тво­рі відчувається рука вже досвідченого майстра й людини. Образ жінки-кріпачки поетові був близький своїм трагізмом: багатостраждальною була доля його матері, яку «у могилу нужда та праця положила», і рід­них сестер, у яких «у наймах коси побіліли».

 

Сценка.

Відьма

 

Ведучий (учень). Прочитаємо одну лише поему "Відьма" і переконаємось, що в кожному рядку звучить звинувачувальний акт тодішньому гнобительському ладові.

 

Ведучий (викладач). Доля зведених панами дівчат – то була така звичайна річ за кріпацтва, що ніхто й не дивувався! Ця поема – картина кріпацького горя та панської сваволі.

Поема «Відьма» наголошує, що гнобительський лад часто доводив жінку-матір до божевільного, несамовитого стану.

 

Ведучий (учень). Десятки «благородних» поетів того часу вважали б неестетичним такий образ у своїй творчості, відвернулися б, побачивши таку жінку в житті. Шевченко не тільки не відвернувся і не тільки увів її у високий храм поезії, він назвав її своєю, рідною.