Батько - Тарасевич Андрій
Мати - Ірина Михайлівна
1 дочка - Кузнєцова Жанна
2 дочка – Куль Єлизавета
Дочка Олеся – Громова Сніжана
Наречений – Щур Роман
Тітка Мокрина – Тетяна Миколаївна
Дядько Тарас – Віталій
Зеленодольський професійний ліцей
Інсценівка
«Українська родина»
Інсценівка « Українська родина »
Батько - Тарасевич Андрій
Мати - Ірина Михайлівна
1 дочка - Кузнєцова Жанна
2 дочка – Куль Єлизавета
Дочка Олеся – Громова Сніжана
Наречений – Щур Роман
Тітка Мокрина – Тетяна Миколаївна
Дядько Тарас – Віталій
Хлопці і дівчата
Павелик Дмитро
Ільїна Тетяна
Соколова Тетяна
Фартушна Валерія
Хоменко Вікторія
Прохватило Лідія
За столом сидять: батько – лагодить колесо, дві дочки – вишивають. Мати подає їжу
Вірш «Садок вишневий коло хати» - Кузнєцова Жанна
Уже настав вечері час
Вони не скривдять, пожаліють
Заходять у хату
Та до нас на вечерю його запросила
Щоб були ви в ній багаті
Гостям завжди раді
Сметанка, оладі
Бо все прохолоне
В вашому домі
Стукають у вікно:
Знов гості до нас
У вечірній цей час?
Хто іде
Що в балці живе
Дядько Тарас
На хуторі пас?
І хлопців багато
І всі прямують
До нашої хати
Ой, Боже, рятуйте!
Вечерю готуйте!
Заходять гості:
Бувайте здорові і щасливі в ньому
до вас ми прийшли
от і хрещеника
тут ми знайшли
Як у лузі трава
Нема в мене тата,
Матусі нема
Оце і вся моя сім᾽я –
Хрещена матінка моя,
Та дядько, що мене хрестив,
Й в своєму домі приютив
Шановні, сідайте,
Та за вечерею
Розповідайте
До нашої хати?
Хочем прохати
Він сирота, і боїться сказати,
Якби б то живі були
Батько і мати
Щоб дітей оженити,
От ми і прийшли
За Іванка просити
Що ж робити?
Та Олесю люблю
З дитинства я мріяв
Мати сім᾽ю
Таку, як у вас –
Щоб і батько, і мати,
Я був би щасливий
Вам помагати
Іванка до хати
Хай буде мені
Він названим братом.
Він чуйний, старанний,
Хороша людина
Хай буде і в нього
Добра родина
Тут іде чоловіча розмова
Мрія єдина –
Я хочу, щоб в мене
Була родина
Брати щоб, і сестри,
Батько і мати
В усьому їм буду допомагати
Але ж не беруть до родини
Хай стане для нього сім᾽єю вона
А як стане ще й братом –
Гуртом вам будем
Допомагати
Кращої долі –
Щоб злиднів не знала,
Землі щоб доволі
Була б в нього хата,
У хаті щоб все,
І худоби багато
Худоби нема
Спливає життя
Весняною водою
Він прагне родини,
Кохання, тепла
Та доля обходить
Його стороною
І я помічником надійним
буду,
Візьмемось всі разом до праці – й я
Зміцніє й заможною стане сім᾽я
Маленька хата,
Сім᾽я і так в нас не багата
Он стріха тече,
І нема, кому крить –
Дівчата малі
А в батька спина болить
Не треба тужити
Полагодим кухню –
І буде, де жити
Мати родину
Ніколи не скривджу
Вашу дитину
І найрідніші
Немає у світі
Людини добрішої
Не дать і не взять,
Знає, чим батька
Старого пройнять
Чи згодні за сина
Узяти Іванка
У вашу родину?
Багато рідні,
Я всіх їх люблю
Всі до серця мені
Годі гомоніти
Будуть говорити
То і нам хай буде за сина
Як без неї буде сім᾽я?
А тобі – якби з двору дитину
Подумай про власну родину
Хай поженяться та й живуть
Родині!
Оця залатана хустина
Її храню під серцем я
Тепер ви – матінко моя
тебе, сину
я збережу оцю хустину
і буде вам вона свічею
як серце матінки твоєї
Тепер ти нам рідна дитина
Зберемо врожай,
І полагодим хату,
І можна спочити
Зробим стріху нову
Свадьбу на Покрову
Вітаю вас, свате
Чого ж не згуляти?
у кожній родині
Діток глядіти
Родиною дружньою
Будемо жити
пахати, полоти
важкої роботи
Та полагоджу збрую,
Худобу попораю
Баню збудую
не знаю що робити
Просто далі жити
Та пару качечок справненьких
Хай молодята вправно хазяйнують
Є все, що треба вам і дитині
Ось – сорочечка нова
Для хлопчика малого
І хустинка м’якенька
Для дівчинки маленької
Ковдра, одіяло
Матуся назбирала
Рушників багато
Вас у нашій хаті
Та горя не знайте
Батьків поважайте
Хай їх буде багато
Маму і тата
Родиться дитина
Буде родина
На радість родині
Міцній Україні!
Є у дуба,
Його не вирвуть бурі,
Вітри злі
Запам’ятай моя дитино люба,
Що ти стоїш на батьківській землі!
Любіть Україну (Сосюра)
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну.
Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі...
Як та купина, що горить —— не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових.
Любіть у коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею...
Всім серцем любіть Україну свою —-
і вічні ми будемо з нею!