Сценарій урочистої лінійки до 207-ї річниці від дня народження Т.Г. Шевченка

Сценарій урочистої лінійки до 207-ї річницї від дня народження Т.Г. Шевченка

підготувала вчитель української мови

та літератури Поліщук Тетяна Анатоліївна

 

Сценарій

Ведучий 1 Шевченко прожив коротке і вкрай важке життя. Із своїх 47-и років він 24 роки був кріпаком, 17 років – невольником у засланнях, під наглядом жандармів і тільки 10 років – вільною людиною.

 

Ведучий 2 У цих несприятливих умовах Тарас створив свій безсмертний “Кобзар”, написав декілька томів прозових і драматичних творів, став Академіком Академії мистецтв. З його мистецької спадщини збереглося 835 творів живопису і графіки. Є дані про 270 втрачених і досі не знайдених мистецьких творів.

 

Ведучий 1 Тарас уже в ранньому дитинстві зіткнувся з тяжкою нуждою. Коли йому було всього 9 років - 20 серпня 1823 року померла мама, а через півтори року 23 березня 1825 року помер тато. А сирітська доля завжди є вкрай гіркою.

 

Вірш “Не називаю її раєм” розкаже ___________________________________

 

Не називаю її раєм,

Тії хатиночки у гаї

Над чистим ставом край села.

Мене там мати повила

І, повиваючи, співала,

Свою нудьгу переливала

В свою дитину... В тім гаю,

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою

Ще молодую — у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!..

 

Ведучий 4 Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика Енгельгарда і він поїхав з України. З осені 1828 року до початку 1831 року Тарас перебував зі своїм паном у Вільні, де відвідував лекції малювання у професора університету Рустемаса. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.

 

Ведучий 2 Щоб мати дворового маляра, Енгельгардт у Петербурзі віддав його на 4 роки в науку до живописця Ширяєва. Там Тарас уперше почав писати вірші. Влітку 1836 він познайомився зі своїми земляками — художником Сошенком, поетом Євгеном Гребінкою, письменником Григоровичем і художником Венеціановим. 25 квітня 1838 зусиллями друзів, з доброї волі знаменитого художника Брюлова та та поета Жуковського молодого поета викупили з кріпацтва.

 

Про цю визначну подію нам розкаже ___________________________________

 

Пан Енгельгардт запросив за свого кріпака величезну суму грошей: 2500 руб. сріблом. Для викупу Тараса з кріпацької неволі було вирішено намалювати картину і розіграти її в лотерею. Вирішили, що Брюлов для цього намалює портрет поета Жуковського. Далеко не всім відомо, що лотерея розігрувалась у царській родині. Найбільш активну роль у цьому зіграла 19-літня дочка імператора Миколи І – Велика княжна Марія Романова.

За рік до цього влітку 1837 року вона здійснила велику поїздку Україною. На Миколаївщині у Вознесенську були армійські вчення і маневри, де був присутній імператор Микола І, імператриця, цесаревич Олександр (майбутній імператор Олександр ІІ), та багато генералів. Україна вразила молоду княжну. Можливо, тому, вона із співчуттям віднеслась до долі молодого талановитого українця. 22 квітня 1838 року княжна Марія внесла 300 рублів за лотерею, на портрет Жуковського, що був намальований Карлом Брюловим. Інші білети лотереї купляли також члени імператорської родини, в тому числі і майбутній імператор Олександр та імператриця Марія Федорівна. Було зібрано 2500 рублів і за ці кошти Шевченка було викуплено. Пізніше,коли Велика княжна Марія стала президентом Імператорської Академії мистецтв, вона ще раз допомогла Шевченкові визволитись із заслання у 1857 році.

 

Ведучий 4 Почалось недовге вільне життя поета. Він навчається в Академії мистецтв, стає улюбленим учнем Карла Брюлова, пише свої перші вірші, які через три роки увійшли до його першої поетичної збірки.

До збірки ввійшло 8 творів молодого поета. Свою першу книгу Т. Шевченко назвав “Кобзар”, який видав поміщик Петро Іванович Мартос у 1840 р. До нього входило вісім творів: “Думимої…”,“Перебендя”,“Катерина”, Тополя”, “Думка”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”. Тираж першого видання складав 1000 примірників.

 

Ведучий 1 За наступними виданнями поетичних творів Т. Шевченка також закріпилася назва “Кобзар”.     На час видання другої книжки у 1844 році Т.Шевченко був уже досить популярний поет. В це видання увійшло ще

декілька поезій: „Гайдамаки”, „Причинна”, Слепая”, „Тризна”, „Микита Гайдай” та „Назар Стодоля”. Це видання мало назву „Чигиринський Кобзар”.

 

Вірш  “Минають дні ,минають ночі” ___________________________________

 

Ведучий 2 За час навчання в Академії Тараса тричі нагороджують срібною, а потім золотою медалями за малюнки з натури та живописні твори.

Ось як описували сучасники зовнішність 29-літнього Шевченка: молодий,здоровий, середнього зросту, широкоплечий, міцно збудований. Його кругле виголене обличчя було прикрашене бакенбардами, волосся вистрижене по-козацькому , але зачесане назад. Він був темний блондин, з його лиця пробивалася відвага, в темно-сірих невеликих очах світилися розум та енергія. Голос у нього був м’який, в ході й рухах – зосередження. При першій зустрічі з ним у ньому не примічалося нічого привабливого, навпаки, він здавався холоднуватий, сухий, хоч і простий, приступний.

До людей ставився спершу недовірливо і перед першим-ліпшим не відкривав своєї душі. Зате, коли пізнавав чоловіка і відкривав у нім бодай одну гарну рисочку, прив’язувався до нього, а як знаходив у тій людині взаємність, віддавався йому цілим серцем.

Помітними рисами характеру була доброта, м’якість, навіть делікатність, що суперечило його суворій масці, незвичайна простота, природність, безкористливість, навіть саможертовність. На кривду і несправедливість його серце запалювалося гнівом і вибухало, немов вулкан – тоді він міг бути і несамовиий. З бідними ділився останнім.

 

Ведучий 2  Особливої гостроти набуває проблема мови. У одному з листів від 15 грудня 1839 року до брата Микити пише: ”Будь ласкав, напиши до мене так, як я до тебе пишу не по московському, а по нашому”. Аргументуючи своє прохання писати до нього тільки українською, Шевченко наводить куплет з поезії “Думка”:

 

Бо москалі чужі люде,

Тяжко з ними жити,

Немає з ким поплакати,

Ні поговорити.

 

Тарас Шевченко любив і знав історію рідного краю. Багато своїх віршів поет присвятив різним історичим подіям: козацькій добі, Гайдамаччині, Коліївщині.

Послухаємо один з них.

 

Вірш Тараса Шевченка “Розрита могила” читає ____________________________

 

Світе тихий, краю милий,

Моя Україно!

За що тебе сплюндровано,

За що, мамо, гинеш?

Чи ти рано до схід сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

«Молилася, турбувалась,

День і ніч не спала,

Малих діток доглядала,

Звичаю навчала.

Виростали мої квіти,

Мої добрі діти,

Панувала і я колись

На широкім світі,—

Панувала... Ой Богдане!'

Нерозумний сину!

ІІодивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку!........

Ведучий 2  В останні роки Шевченко написав значно менше, ніж в період «Трьох літ» чи в Орській фортеці на Кос-Аралі — давалися взнаки вимуше­не семирічне мовчання, кволе здоров'я, поліційний нагляд, особисті негаразди... У 1857 р. було написано лише дві поеми — «Неофіти» і «Юродивий» (остання залишилася незакінченою); у 1858 — п'ять невеликих віршів: «Доля», «Муза», «Слава», «Сон» («На панщині пше­ницю жала»), «Я не нездужаю, нівроку»; у 1859 — одинадцять віршів і одну поему; у 1860 — тридцять п'ять поезій; у 1861 — одну.

Але це був урочий час його генія.

 

Ведучий 1 Він не тільки геніальний поет, а й талановитий художник. Здібності до малювання виявилися в нього ще з дитинства. У спогадах родини Шевченка є немало свідчень про те, що настінне народне малювання, вишивки будили в нього пристрасть до створення власних

малюнків.

 

Ведучий 1  Ці роботи були виконані Шевченком ще до навчання в Академії мистецтв. Їх відмічали члени Товариства заохочення художників. Класи цього товариства Тарас почав відвідувати після зустрічі з Сошенком. Відомо, що Шевченка було викуплено з кріпацтва за гроші, виручені від продажу портрета Жуковського роботи Карла Брюллова. Ось він, цей портрет.

 

Ведучий 3   Шевченко робить ілюстрації до своїх власних творів. Він не міг не написати портрет улюбленої героїні Катерини.

 

Уривок з поеми «Катерина» читає …

 

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі - чужі люди,

Роблять лихо з вами.

 

Ведучий 2  Шевченко сумує за рідним краєм. Він мріє відвідати Україну.

 

Ведучий 3  У 1843 році поет подорожує Україною, відвідує місця, дорогі його серцю, робить замальовки. Україна постала перед поетом з усіма злиднями та гнітом, під тягарем яких стогнало закріпачене селянство, брати, родичі Шевченка, увесь його народ. Скрізь бачив Тарас Григорович, як знущаються з кріпаків лукашевичі, трепови, тарновські та інші поміщики-кріпосники.

 

Ведучий 4   За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві Шевченко був заарештований.

 

Вірш «Мені однаково..» читає  ___________________________________

 

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині -

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими,

І, не оплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру,

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні                          

На нашій - не своїй землі.

І не пом'яне батько з сином,

Не скаже синові: "Молись,

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись".

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та не однаково мені,

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Однаковісінько мені.

 

Ведучий 1 В останні роки заслання Шевченко створив значну кількість сепій. Вони присвячені міфологічним, історичним, літературним темам, які змістом та ідейною спрямованістю були співзвучні настроям Шевченка. Вони свідчать про великі художні досягнення майстра, його блискучу техніку, широкий творчий діапазон.

 

Ведучий 2 "Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій" – таку високу оцінку творчості Шевченка дав у своїй «Присвяті» Іван Якович  Франко.

 

Ведучий 4  "І по десятилітнім засланні Шевченко вернувся нарешті до Петербурга, зламаний тілом, але не духом... Навіть в тих страшних роках його муза не затихала..." – так писав Іван Франко у статті "Тарас Шевченко".) До останніх хвилин свого життя Тарас Григорович Шевченко працював у своїй майстерні при Академії мистецтв.  Буквально в ній він і помер.

 

На фоні мелодії "Заповіту" читається уривок.

 

Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нікчемні віршувать,

Та й заходиться риштувать

Вози в далекую дорогу,

На той світ, друже мій...

 

Ведучий 1  Про Тараса знає вся Україна, що він був її батьком, заступником, голосом, виразником її інтересів. І сьогодні лине над Україною його пісня.