Фон 1
(Лірична мелодія)
Перша вчителька (): (Виходить на сцену) Доброго вечора, шановні колеги, дорогі батьки та гості нашого свята! Ви чуєте? Вечір розпочинається з цієї хвилюючої тиші... Знаєте, точно такою ж вона була і 9 років тому, коли я вперше зустріла цих дітей. Тоді вони були маленькими першокласниками з великими портфелями й очима, повними очікування.
Сьогодні все інакше. Вони дорослі, сміливі та готові до свого першого великого кроку у доросле життя. Але де ж ви? Ваше майбутнє вже зачекалося! Я запрошую на цю сцену ту, чиє ім'я в школі знає кожен, наша лідерка — Дар’я Калашник. Дашо, розпочинай нашу зустріч!»
Фон 2
(Драйвова мелодія)
(Вчителька залишається на сцені, зустрічаючи кожного учня. Випускники по черзі представляють один одного.)
Уч 1: (Енергійно піднімається на сцену, бере мікрофон) «Вітаю всіх! Нарешті цей момент настав! Ми чекали його дев’ять років, і сьогодні ми всі тут. Наша зустріч на перехресті мрій починається прямо зараз. Кличте хлопця (ів), який (і) точно знає (ють), як збудувати майбутнє власними руками — _________________________»
Уч 2: «Будуємо далі! Зустрічайте дівчину, чия привітність зігріває, а щира посмішка — найкраще вітання. _____________»
Уч 3: «Привіт усім! Запрошую хлопця, на якого можна покластися в будь-якій ситуації. Надійний і відповідальний — ______________»
Уч 4: «Завжди готовий! Естафету приймає творча душа нашого класу, чиї малюнки оживляють навіть сірі будні. _____________»
Уч 5: «Малюємо мрії! Запрошую на сцену хлопця, який впевнено тримає свій фронт у мобільних баталіях і знає всі ігрові новинки. _____________»
Уч 6: «Приймаю естафету! Зустрічайте дівчину, яка завжди поруч у найважливіші моменти нашого шкільного життя. ___________»
Уч 7: «Дякую! Запрошую хлопця, який є втіленням серйозності та глибоких історичних знань. Наш історик — _____________»
Уч 8: «Історія твориться зараз! Зустрічайте дівчину, чия ніжність розквітає в музиці, а талант полонить серця. Наша флейтистка — ____________»
Уч 9: «Музика всюди! Зустрічайте дівчину, чия витонченість та стиль гідні обкладинок журналів. Наша перлина — ____________»
Уч 10: «Дякую! Запрошую справжнього краша нашого класу, майстра волейбольних подач та головного атлета — _____________»
Уч 11: «У грі! Передаю слово дівчині, чия щирість та відповідальність — це фундамент нашого класу. ____________»
Уч 12: «Дякую! Зустрічайте людину, яка поєднує талант музиканта та неймовірний голос. _____________»
Уч 13: «Дякую за ритм! Кличу дівчину, чия доброта не має меж, особливо коли мова йде про наших чотирилапих друзів. __________»
Уч 14: «Привіт! Передаю естафету тій, чий спокій додає нашому класу особливого шарму. Маргарита Пономаренко!»
Уч 15: «Дякую! Кличте ту, чия енергія — це справжній вогонь, що підкорює вершини. Діана Надточій!»
Уч 16: (Виходить під драйвову музику, впевнено бере мікрофон) «Усім привіт! Ну що, дев’ятий, ви бачите, яка ми сила? Але наше сузір’я не було б повним без хлопця, чиє серце належить швидкості та мріям про власний байк. Зустрічайте — ____________»
(Давид Папенгейм мовчки та впевнено виходить на сцену, робить фірмовий помах рукою залу і стає в загальний ряд)
Уч 17: «Ось тепер ми в повному складі! Ми — ті, хто пройшов цей шлях разом. І сьогодні ми нарешті стоїмо на тому самому перехресті, з якого починається наша дорога у доросле життя!»
Уч 16: (Крок вперед, звертаючись до вчительки та зали) «Тетяно Миколаївно, подивіться на нас — ми всі на місці! Кожен готовий до свого першого самостійного кроку. І це означає лише одне...»
Разом (увесь клас): Ми починаємо!
Перша вчителька: Нехай щастить!
Разом (увесь клас): Дякуємо!
Фон 3
(Спокійна мелодія — віолончель або піаніно)
Учні (1 – 6) підходять до мікрофонів
Уч 1: Ти рахував, скільки ми вчилися в цій школі?
Уч 2: Дев’ять років. Ніби ціле життя.
Уч 3: Але чотири з них... майже половина нашого шляху... пройшли під звуки сирен.
Уч 4: Ми навчилися розрізняти калібри швидше, ніж типи складнопідрядних речень.
Уч 5: Ми знімали контент в укриттях, бо життя не можна було поставити на паузу.
Уч 6: Війна зробила нас дорослими за одну ніч. Але ми стоїмо тут, на цій сцені, бо нас тримають вони.
Уч 1: Ті, хто пішов у вогонь, щоб ми сьогодні могли тримати в руках свої атестати.
Уч 2: Ми стоїмо під синьо-жовтим прапором — вільні, незламні та вдячні.
Уч 3: «До виконання Державного Гімну України — струнко!»
Фон 4
(Державний Гімн України)
Уч 4: «Ми стоїмо тут сьогодні завдяки тим, хто тримає для нас небо. Прошу вшанувати хвилиною мовчання пам’ять усіх захисників України та мирних громадян, чиї життя забрала війна».
Фон 5
(Метроном)
Фон 6
(Життєрадісна мелодія)
Уч 5: Ми пам’ятаємо ціну кожного нашого ранку. І саме тому ми не маємо права зупинятися.
Уч 6: Наше майбутнє — це наша вдячність. Життя триває, і сьогодні ми пишемо його нову сторінку.
Всі підходять до мікрофонів
Уч 7: Ви все правильно сказали. Ми пам'ятаємо. Але час показати, з чим ми йдемо в це майбутнє!
Уч 8: Точно! Дев’ять років боротьби за знання — і де наші докази? Де ті самі «перепустки» у дорослий світ?
Уч 9: Хлопці, дівчата, допоможіть! Хто там бачив наші атестати?
Уч 10: Не гарячкуйте! Я бачила, як їх заносили. Маленькі, пластикові, але важать більше за всі підручники!
Уч 11: Настав момент, на який ми чекали 3240 днів. Ми готові!
Уч 12: Для найурочистішої миті цього вечора ми просимо піднятися на сцену тих, хто вчив нас перемагати обставини та йти до мети.
Уч 13: Запрошуємо директора Будищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів — _________________________!
Уч 14: Та заступника директора з навчально-виховної роботи ______________________!
Усі учні спускаються до залу, а один з випускників зустрічає і проводить до мікрофонів
Директор: вітальне слово.
Заступник: вітальне слово.
Фон 8
(Вручення свідоцтв)
Фон 9
«Батьківська пісня»
Пара учнів та пара батьків (батько і мати) виходять на сцену
Уч 15: «Вчителі дали нам крила, але саме ви, батьки, навчили нас літати й берегли своєю молитвою в найхолодніші часи».
Уч 16: «Ви пройшли з нами кожен метр цієї дев’ятирічної дистанції, і сьогодні ми чекаємо вашого слова та благословення!»
Мати: «Дорогі наші діти! Нехай цей коровай спечений із зерна рідної землі буде символом вашої єдності та достатку».
Батько: «Ми благословляємо вас у доросле життя, будьте гідними людьми і пам’ятайте – ми завжди поруч»
(Діти приймають благословіння та коровай та разом із батьками полишають сцену)
Учні (11 – 16) підходять до мікрофонів
Уч 11: Ось вони — наші атестати. Тепер вони в наших руках. Але ми знаємо: у кожній цій картці — не просто оцінки.
Уч 12: У них — ваші безсонні ночі над нашими зошитами, ваше терпіння, коли ми вдесяте не розуміли тему, і ваша незламна віра в нас.
Уч 13: Дорогі наші вчителі! Ви навчили нас не лише формулам. Ви навчили нас бути людьми, мати власну думку і стояти за своє навіть у найтемніші часи.
Уч 14: Ми знаємо, як вам було непросто вести уроки під звуки тривог і тримати освітній стрій.
Уч 15: Ви — наші герої.
Уч 16: І сьогодні ми кажемо вам найщиріше «Дякуємо!».
Разом: Дякуємо, вчителі!
Діти,які дякували вчителям, полишають сцену
Учні (4 – 10) підходять до мікрофонів
Уч 4: Кажуть, що школа — це другий дім. А в кожного дому є своя душа і свої обереги. Нам пощастило вдвічі, бо на нашому шкільному шляху нас вели за руку дві людини, які щиро в нас вірили.
Уч 5: Ми хочемо подякувати ___________________________. Ви творили історію нашого класу із перших днів, вчили нас бути однією сім’єю і завжди знали, що ми зможемо все. Ваше тепло і ваші поради — це та частина нашої історії, яку ми дбайливо бережемо в серці.
Уч 6: Сьогодні ми передаємо вам свою вдячність і хочемо, щоб ви відчули: ми пам'ятаємо кожну вашу усмішку. Наші серця сьогодні — разом із вами!
(Аплодисменти).
Уч 7: Життя — це шлях, і ми щасливі, що цей шлях ми продовжили разом із людиною, яка стала для нас не просто вчителем, а справжнім другом і мудрим порадником.
Уч 8: Людина, яка прийняла наш клас у непрості часи, яка разом із нами переживала кожну тривогу і кожну перемогу. Яка тримала нас у разом та раділа нашим успіхам більше за нас самих.
Уч 9: Ми запрошуємо на сцену нашого класного керівника — ________________________!
Фон 11
(Учень подає руку вчительці,класний керівник підіймається на сцену.)
Класний керівник: Ми разом долали сходинки шкільного життя. Сьогодні ви стоїте на останній із них. Попереду у вас — тисячі нових доріг. Я знаю, що цей момент має настати, але кожен ваш крок від мене... це не просто рух вперед. Подивіться, як це непросто — відпускати вас.
Уч 16: Ми йдемо... Але ми ніколи не заберемо ваше серце із собою.
Уч 12: Воно залишається тут, у цій школі, щоб зігрівати тих, хто прийде після нас. А частинка вашого серця... вона назавжди залишиться в кожному з нас.
Уч 1: (повертаючись до залу, голос стає впевненішим): Дев'ятий клас! Нумо, на сцену! Нам ще є що сказати цьому світу!
Фон 12
Фінальна пісня
По завершенню пісні усі випускники кажуть фінальну фразу…
Разом: ДЯКУЄМО ШКОЛО!!!