Дана тема буде цікавою для учнів молодших класів, оскільки вони матимуть змогу поринути у чарівний світ квіток, а разом із тим зрозуміють, що право на щастя та неповторність - основа свідомого і мудрого громадянина України.
ТЕМА «Право бути щасливим і неповторним»
Мета : Формувати у дітей знання про те, що кожна дитина має право на життя та ім’я.Сприяти формуванню у підростаючого покоління поваги та гідності до прав та обов’язків дитини, норм та правил співжиття людей у суспільстві, відповідальності за свої вчинки, усвідомлення нерозривного зв’язку прав людини і збереження миру. Актуалізувати важливість громадянської освіти.
Розвивати почуття індивідуальності, власної значущості, самоповаги.
Продовжувати розвивати уяву, увагу, креативне мислення.
Виховувати почуття любові, шанобливе ціннісне ставлення до себе, до свого імені.
Обладнання та дидактичний матеріал:
Пелюстки для моделювання квітки, картина з зображенням родини, лялька-художник, квіти-наголовники для дітей, заготовки смайликів обличчя з настроєм, Декларація, Конституція.
Попередня робота:
Вивчення прислів’їв, віршів.
Хід свята
Вчитель.
Я всміхаюсь сонечку! - Здрастуй золоте! - Я всміхаюсь квіточці! - Хай вона росте! - Я всміхаюсь дощику! - Лийся мов з відра! - Друзям усміхаюся! - Зичу їм добра! Отож поверніться один до одного подаруйте усмішку і побажайте хорошого настрою товаришу.
Вчитель
Кожен день, збираючись вранці до школи, ви у дзеркалі бачите себе, Людину, - найцінніший скарб. Кожен із вас – неповторна особистість. Кожен із вас – Людина, яка живе сьогодні, і саме такої дівчинки чи хлопчика більше на цій землі немає і не буде. Відомий поет України В.Симоненко, який прожив життя – спалах ( 28 років), написав про неповторність кожної людини, якій батьки подарували життя
Учень.
« Ти знаєш, що ти людина» Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя - єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої одні…
Слово вчителя.
Кожна людина є єдиною і унікальною. Ви говорите по-різному, по-різному думаєте і висловлюєтеся, мирно живете, іноді сперечаєтеся, але завжди повинні пам*ятати, що всі люди на землі мають однакові права. Це визначені правила поведінки, які встановлюються або дозволяються державою. Яка це радість- жити! Творити чудеса! Сміятись і радіти, як вранішня роса! Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, поки людство нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину – найбільше наше багатство.
Отже, наш виховний захід присвячений правам дитини.
1 учень.
У стародавній Спарті слабких, кволих дітей кидали зі скелі в прірву, вважаючи, що з них не виростуть сильні і здорові воїни.
2 учень.
У часи кріпацтва дітей насильно відбирали в матері і продавали, наче річ.
3 учень.
У середньовічній Німеччині слово дитина було синонімом слова – дурень. Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які б оберігали їхнє життя.
Вчитель.
У різні епохи неоднаково дивились на виховання і догляд за дітьми. Аж у XVІІ - XVІІІ ст. на дітей починають звертати увагу – шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, дитячі пісні та музику. А хіба діти раніше не мали іграшок, запитаєте ви? Так, не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала – одяг, як у дорослих. У 1924 році в м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини. А в 1959 році розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини. Декларація - це документ, у якому вкладено важливі правила, обов’язки для всіх людей..
Декларація .
Я оголошення всіх прав .Є права в дітей звичайно ,треба, щоб усяк їх знав. Знайте, що усі ви рівні. Від народження в вправах, І людина – змалку вільна, наче в небі синій птах. Знайте ж, змалечку всіх діток, треба вчить, оберігать, і ніхто в усьому світі їх не сміє ображать. Треба дітям всього світу не сваритись, а дружить. І по правилах хороших, по закону треба жить.
Конституція.
Я конституція , закон про устрій, про будову держави. Про головні права та обов’язки громадян. В нас людина кожна знає Чим займатись вона має. Гарантую вам це право - я Основний закон держави. Я даю дорослим й дітям вільно і щасливо жити. Всі мене повинні знати, і вивчати, й шанувати.
Учень.
Конституція – дала ти право дідусеві, таткові й мені, щоб жили, і щоб учились, щоб відпочивали і трудились.
Учень
Конституціє ! З тобою ми йдемо в нове життя. Будь великим Правом і Законом, щоб примножувать щасливе майбуття.
Права дитини згідно з Конвенцією
Учень 1.
Я маю право на життя. ( слайд напис)
Не меркнуть зорі, Йдуть у небуття, Бо мають право вік світити. Я ж маю право на життя, Я гідно мушу жити.
Учень2: Я маю право жити на землі.
Творити, дихати, учитись.
Примножувать багатсва всі її.
І Україною гордитись.
Я маю право Україну восхвалять.
Боротися за неї і за честь стоять.
Безкрайнії її поля любити.
І щовесни журавликів зустріти.
Учень 3: Я маю право на веселку і весну.
На щедру осінь і на тепле літо.
На зиму, так безмежно чарівну.
І на лани із стиглим житом.
На золотаве сонце в небесах,
Що щедро Україну зігріває.
На соловейка спів в гаях.
І на любов батьків, безмежну і безкраю.
Учень 4.
Право на ім’я ст.7 (Слайд)
Як маленьке немовля, у світ двері відчиня, то дарують йому слово, слово це його ім’я. Підростає немовлятко – чи дівчатко, чи хлоп’ятко, Разом з ним іде це слово, слово – це його ім’я. Кожен дружить із цим словом, протягом всього життя .Здогадались, що за слово? Слово – це його … (Ім’я)
Вчитель.
Діти, сьогодні я запрошую вас помандрувати в чудову, незвичайну і загадкову країну імен.
А поїдемо ми в країну імен поїздом з іменем. Зараз кожен з вас буде перетворюватися у вагончик з іменем ( кожен називає ім’я та прізвище і стає вагончиком потягу).
- Ось ми і приїхали в Країну імен. (Діти сідають на стільчики).
( За ширмою з’являється лялька-художник.)
Художник.
- Добрий день, малята. Ви в Країні імен, а я – художник, і зі мною як завжди мій чарівний пензлик і олівець. А це –палітра.
Я дуже люблю малювати. Хотів подарувати вам квітку, але не знаю, які фарби мені взяти. Підкажіть, яка найкраща?
1 учень. Синьої фарби візьміть трошки.
Нею так гарно квітнуть волошки.
2 учень. Найкращий колір у мене
Надворі стало все зелене-зелене.
3 учень. Найкращий колір білий
Це білі лебедині крила.
І лілея і ромашка
Молочко і молочна кашка.
4 учень. Гарні червоні ягідки в калини
І намисто у шипшини.
5 учень. Жовті кульбабки цвітуть на галявах
Сонечко ясне сміється з гори.
6 учень. Візьмемо братика жовто-оранжевий
Колір апельсина.
(Діти з пелюсток викладають квітку на дошці).
Учитель:
-Діти, ми з вами склали гарну «сімейну квітку». Ця квітка на неї дуже схожа. Кожна пелюстка ніби хлопчик чи дівчинка.
Художник:
-Малята, а як би ви хотіли її назвати? (Квітка-веселка, квітка дружби, сімейна.)
- Так, мені сподобались всі ці назви, а найбільше – квітка дружби.
Пелюстки в неї різні, як і ми з вами. Але всі ми – це одна сім’я, одна родина.
Учитель:
- Діти, а що таке сім’я? ( відповіді дітей)
- Кожен з вас має право жити зі своїми близькими. Перша сім’я для вас та, з ким ви живете. Ви ходили в дитячий садок – і там ваші друзі, вихователі – це ваша сім’я. А прийшли до школи у вас дуже велика сім’я, шкільна сім’я. І найбільша наша сім’я – це наша рідна Україна, де ми з вами живемо.
- Діти, давайте пригадаємо прислів’я про родину, сім’ю і розкажемо художнику.
Учні.
- Сім’я – ключ до щастя.
- З родини йде життя людини.
- Без сім’ї немає щастя на землі.
- Шануй батька, неньку – буде тобі скрізь гладенько.
- Діти, а в Країні імен є куточок Квітляндія, де багато квітів. У кожної квітки є своє ім’я. Ось вони. Давайте з ними познайомимось і подивимось, як вони дружать між собою (діти в наголовниках).
Ромашка: Я гарненька і тендітна
Личенько біленьке маю
Найулюбленіша квітка
І про це тут кожен знає.
Троянда: Ні, найкраща квітка –я
Значна вродонька моя
Ніжні пахощі мої
Любі та привітні всім.
Нарцис: Я найкращий від усіх
Недаремно звуть нарцис.
В мене ніжки і жупан
Із квітів я справжній пан.
(Хлопчик плаче у куточку)
Учитель: Хто там плаче у куточку
У рожевенькій сорочці?
Будяк: Та це я, доленька моя гірка
Вас он люблять, доглядають
А мене лиш обминають.
Тюльпан: Не гаразд чинити так
Ну то що , що ти будяк.
З нами ти завжди привітний
І в природі теж помітний.
Учитель: І дорослий, і дитина, і пташина, і тварина,
І метелик, і жучок, і маленький будячок.
Всі, хто є на білім світі мають право бути, жити!
Кожна рослина, кожна тварина і дитина має право на життя, яке б воно не було, на своє ім’я, щоб до неї ставилися як до рівної з усіма.
А зараз всі станемо і перетворимося на квіточки.
Наші гарні квіточки
Розпустили пелюсточки.
Вітерець ледь-ледь літає
Пелюсточки гойдає.
Наші гарні квіточки
Закривають пелюсточки
Тихо засипають
Голівкою хитають.
Художник:
У кожній родині є гарне свято - це народження діток, продовження роду. Саме це свято я постараюсь зобразити. Всі члени родини задумались. А от про що вони задумались, ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.
Всі хочуть, як народиться дитина
Щоб Я було красиве і дзвінке
Бо носить все життя мене людина. (ім’я)
Так діти- це - ім’я. На землі сталося диво - народилася дитина. Якою вона буде ще невідомо, але одне вже можна сказати - ця дитина носитиме те ім’я, яке їй дадуть батьки. Кожне ім’я - це любов і надія, які вкладають у нього батьки і воно залишається на все життя.
- Малята, а хто вам дав ім’я?
Учитель:
- Так, вас назвали батьки, а чи ви знаєте, що означає ваше ім’я?
( відповіді дітей)
Учитель:
- Дітей маленьких називають лагідно, пестливо, в цьому люди передають свою любов до дитини. І ми з вами пограємо в гру «Назви лагідно ім’я».
А мене ви назвали по імені та по батькові, тому що я не маленька, а доросла. А коли ви станете дорослими, як вас будуть називати? ( продовження гри в колі).
- Молодці, всі знають своє ім’я та по батькові .
- А зараз давайте придумаємо імена нашим лялькам-гостям (учитель пропонує дати таке ім’я, якого немає у дітей нашого класу).
- Які гарні ви придумали імена. Діти, колись давно-давно люди не знали так багато імен і вони своїх дітей називали такими іменами, як Лев, Вовк, Веселка. Іноді за місцем, де народились називали Ліс, Берег, Ніч, День, Зима, Весна…
Художник:
- Ви дуже багато розказували про імена, і я хочу пограти з вами в цікаву гру «Імена», де перевірю, які ви уважні і як добре ви вмієте слухати. Коли я буду називати жіноче ім’я, ви плескаєте в долоні, коли чоловіче ім’я - ви тупаєте ніжками, а коли слово буде не ім’ям – ви сидіть тихенько.
Художник:
- Діти, у вас всіх гарні імена, але ж пам’ятайте, що найкраще ім’я можна забруднити поганими вчинками і навпаки, звичайне ім’я можна зробити дорогим, незабутнім для людей. Бережіть чистоту свого імені, прославляйте його хорошими ділами та вчинками і ніколи не забувайте народну мудрість « Не ім’я прикрашає людину, а людина прикрашає ім’я».
- Діти, ви так дружно грали, гарно поводилися в країні імен, ви веселі і розумні діти. Вам сподобалось у Країні імен? Який у вас настрій: веселий чи сумний?
Учитель
- А зараз викладіть обличчя зі своїм настроєм, а художник подивиться, чи всі ви задоволені (діти викладають смайлики з настроєм).
Художник:
Я впевнений, що вам усім сподобалось в Країні імен і настрій у вас веселий і гарний.
Учитель:
- От і закінчується наша подорож у Країну імен. Про що ви тут дізналися? Так, ви дізналися, що означають ваші імена, які дали вам батьки, ви всі маєте право жити, право носити і пишатися своїм ім’ям, бо воно найкраще, неповторне.