ВАРВАРИНІ ВЕЧОРНИЦІ
Добрий вечір, шановна родино! Щиро вітаємо вас із вечорницями! Пора вечорниць- довгі осінні та зимові вечори, коли молодь збиралась у чиїйсь хатині, кожен за якимсь рукоділлям. Дівчата вишивали, пряли, хлопці майстрували предмети домашнього вжитку. Щоб робота йшла веселіше, на вечорницях співали, танцювали, жартували.віддаючи шану минулому, беручи все найкраще у сьогодення,на наших вечорнийях ми відроджуємо найцінніше, що є в нашого народу: його пісню, мову, історію. Завітаймо до однієї з українських хат, де на нас чекає гарна господиня.
Ви заходьте в нашу хату
превелику, пребагату.
Від зірниці до зірниці
хай лунають вечорниці.
А на наших вечорницях
хто сумний — розвеселиться!
Співи, танці, небилиці
гарні будуть вечорниці!
(вихід дівчаток з вузликами для вишивання)
Ой , дівчата, чуєте? Дзвони у церкві дзвонять!
Сьогодні ж свято Варвари.
нині я встала дуже рано, бо кажуть: хто заспить на Варвари, той цілий рік буде сонним.
А мені зранку бабуся іній на деревах показувала іраділа, що наступного року вродять і яблука, і груші , і вишні — є така прикмета.
Я чула, яка погода на Варвари , така й на Різдво.
Дівчатка, а я ось зібралась до своєї тітки Варвари, яка дуже гарно вишиває. Ходімо зі мною!
Ходімо!
Добрий вечір, господине,
славна молодице
чули , що у цій хатині
будуть вечорниці?!
І вам добрий вечір, добрі дівчата.
Вітаємо вас зі святом!
Рада і я вас привітати! Проходьте, будь ласка.
Ой , як гарно у вашій хаті, як у віночку!
Дякую, мої любі. А чи знаєте ви щось про святу Варвару?
Ні, розкажіть.
Кажуть у народі, що свята Варвара золотими нитками ризи вишивала Ісусові і інших навчила. Саме так зародилося вишивання. На свята і в неділю працювати не прийнято, але у пам”ять про умілу рукодільницю Варвару в її свято можна шити й вишивати.
То ви так гарно вишиваєте бо в цей день народилися?
Ще бабуся мене змалку вчила вишивати, щоб рушники були веселі в хаті.
Оце б нам так навчитися!
А ви часу не гайте : беріть та вишивайте, мені допомагайте. Ось вам нитки, ось рушники. Чого іще не додала? Відгадайте загадку:” Усіх обшиває, сама одягу не має”.(голка). Правильно , ось вам і голки. Не лінуйтесь дівчата вишивати — буде чим гостей пошанувати.
Ниточка до ниточки — вийде гарна квіточка, а ниточка, як і квіточка, оберігає від чогось лихого. Вишивайте і промовляйте: кладу ниточку на щастя, на долю , на здоров”я, щоб зростала я здоровою та сильною, розумною та гарною
Тітко Варваро, у вас так багато рушників, і всі різні.
Для різних випадків та для різних людей здавна вишивали різні рушники. На рушниках для дівчаток вишивали квіточки; ромашки й незабудки, цвіт вишні та яблуні. Дівчатка, щоб бути гарними, зранку вмивалися росою і витиралися такими заквітчаними рушниками, які називалися росяничками.
А для хлопців спеціальні рушники були?
Звісно, їх називали грайликами й оздоблювали квітами чорнобривців, аьи хлопчики не забували рідну матір та батьківський дім. А ще є рушники родинні - на них вишиті мальви і троянди, маки і чорнобривці. А ось такий рушник- утирач пропонували подорожнім та гостям.
Тепер ми все про рушники знаємо!
Молодці! Ну що, продовжимо працювати?
Пісня в праці помагає
пісня в горі звеселяє,
пісня радість нам приносить,
наше серце пісні просить.
Ой, дівчатка, шию і згадую свою бабусю, яка розповідала, що червоний колір- то любов, радість, а чорний — наша матінка-земля, журба за рідними дітьми, які залишають батьківську домівку.
Вишивала мати рушничок
для своїх маленьких діточок,
щоб щасливими вони зростали,
рідну хату, щоб не забували.
Ой, щось нитка закрутилась. Мабуть, хлопчики десь тут крутяться.
( заходять хлопчики.)
Добрий вечір вашій хаті
уклін господині
чи веселі вечорниці
в нашій Україні?
Добрий вечір!
Ми до хати в гості йдемо
і гостинці вам несемо
щоб достаток у вас був
і щоб Бог вас не забув.
Тітко Варваро, ось вам хліб і сіль
щоб добро пливло до вас у дім.
Ми принесли мішечок вівса,
щоб родина була здорова уся.
А ось - бурячок,
щоб любили ви діточок.
Нате вам гарбуза,
щоб не хворіла ваша коза.
Дарую вам мед ось цей,
щоб завжди щиро приймали гостей.
Заходьте, хлопці, зачекались ми з дівчатами вас. Щиро дякую вам за ваші подарунки й побажання.
Хлопчики. Чим займаєтесь?
Дів. Рушники вишиваємо.
хл. Ану покажіть!
Варвара. Ось дивіться. А ще в мене є чарівна золота голочка і зараз я нею вишиваю рушничок для кожної пари.
Біда мені , біда мені
з тими парубками
та ще курці по коліна
ходить за дівками.
Хл. А чия то дівчинонька,
у червоній хустці
витріщила оченята,
як жаба в капусті.
Д. Ой, що то за парубок
він ся парубочить
одна штанка вкорочена
друга ся волочить.
Х. Ой багата дівчинонька
багата, багата.
В неї очі , як цибулі,
язик, як лопата.
Д. Моя мама жартувала
та й мені казала
жартуй, доню, не бороню,
аби розум мала.
Х. А я теє дівча люблю,
що біле, як гуся
воно з мене пожартує,
а я посміюся.
Д. А ви чули? От так диво- дивина
виріс ріг у кабана,
льоха вбралася у пір”я
пси порили все подвір”я.
Х. Я ви чули? А собака в курнику
заспівав ку-ку-рі-ку,
лізуть горобці під квочку,
щоб сховатись в холодочку.
Д. А ягнята, як коти
геть обсіли всі плоти,
віл на яворі пасеться,
кіт у кошику несеться.
Х. А індики на воді
плавають, як лебеді.
А тепер скажіть мені --
де тут правда,а де ні?
Х. Так співали-жартували, так говорили-балакали, що аж у животі бурчить.
Пісня” Наші хлопці вареників хочуть”
Вар. Дівчатка, а ви знаєте, що в це свято треба ліпити вареники з маком?
Д. То може наліпимо?
А пирхуни будуть?
А що це таке?
Це такі вареники з боршном замість начинки. Розкусиш,а борошно з нього висипається — пирхає. Кому такий дістанеться, того пирхуном дражнять.
Вар. І пирхунів наліпимо. Давайте вже ліпити вареники.
Вед. Ну щож , хлопчики, перевіримо ,чи ви такіж спритні та моторні, як дівчата.
Зараз наші парубочки наматають клубочки.
Погляньте, дівчата, як наш Гриць працює.
Пісня: “ Грицю, Грицю до роботи”
Вед. У народі кажуть: “ Хто сам малюнок долі вибирає, той пустоцвіту у житті не знає”
Діти. Якби я вміла вмшивать--
розшилаб “Дерево життя”,
щоби батькам подарувать, якби я вміла вишивать.
Якби я вміла малювать--
намалювала б ніжні квіти,
щоб їх усім подарувать,
якби я вміла малювать.
Вед. А зараз цікаву легенду про рушник розкаже нам мама
“ Пісня про рушник” ( виконують всі присутні в залі)
Діти: Дивлюся мовчки на рушник,
що мати вишивала.
І чую: гуси зняли крик,
зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли, запахла рута- м”ята.
Десь тихо бджоли загули, всміхнулась люба мати .
І біль із серця раптом зник,
так тепло-тепло стало.
Цілую мовчки той рушник,
що мати вишивала.
Розвісила бабуся рушники,
хоч каже дахто: “Вже виходять з моди”,
та чую я , як б”ється із віків
минуле мого рідного народу.
В гарячих візерунках пломенить
пролита кров за правду і за волю,
і кожна нитка райдужно горить--
казує про України долю.
Розвісила бабуся рушники,
запахли в хаті трави, сонце , квіти,
і почали поля, ліси, струмки--
та вся земля зі мною говорити.
Вишивала я рушник
власними руками.
Гаптувала залюбки
всіма кольорами.
Мов жива на полотні
калинова гілка,
під мережкою, внизу,
книжка і сопілка.
Доладу все довела,
хоч іще маленька,-
і оздобила, як слід,
я портрет Шевченка.
На моєму рушникові
голівки соняшникові
золотіють. На здоров”я.
Із ткання на білій нитці,
жаром жевріють суниці,
півні піють...
я вмивався із відерця,
рушничком своїм утерся.
Маму півні будять зрання,
тож недаром вишивання їм вдається
Полотно в руках у мами
із полями і гаями аж сміється.
В мене голочка слухняна
день у день працює зрана,
щоб квітки на рукаві
зацвіли немов живі.
Вміє голка вишивати ,
вміє голка керувати,
підрубити фартушок,
помережить рушничок.
Хвалить мама , хвалить тато:
Ой, розумні рученята!--
Я сміюся:--Це не я,
це все голочка моя.
Черевички тупотять, хочуть танцювати! Затанцюймо!
Український танок
Вед. Ось так весело й корисно проводили час наші предки. Сподіваємося, що нікого в цьому залі не залишили байдужими добрі українські традиції.
Ми гуляли, веселились,
усім весело було
вечорниці завершились
і, здається, все пройшло.
Ні, не все так просто проходить
в серці струночка бринить.
Про дитячі вечорниці
в серці спомин буде жить.
Дякуємо господині за теплу хату,
молодим нашим дівчаткам за цей стіл багатий.
Пісня:
Дякую вам, шановні гості, що завітали до нас на вечорниці.
А я була рада пригощати вас, чим хата багата.
І ваша хай хата буде багата
і хлібом, і сіллю, й великим добром.
І піснею, і злагодою, і сімейним теплом.
І ще вам бажаєм, щоб ви не старіли,
щоб серцем й душею були молоді,
до рідного краю любов”ю горіли
і користь приносили рідній землі.
Пісня: “ Мамина сорочка”
(
Дівчатка пригощають усіх варениками) Їжте , рідні, пригощайтесь, до нас в гості повертайтесь.
Новий рік Вірші про НОВИЙ РІК!
Місяць грудень. Місяць грудень! Місяць січень на порозі ,
стукотить у шибку хтось
Вже горять ялинки всюди.
Метушня в останній день-- то на дворі на морозі
це ж до мене свято йде! У кожусі Дід Мороз!
Відчиняю двері. Прошу!
Рік старий прощай навік!
По білесенькій порші
вже новий крокує рік.
Спускалися легесенько саночки з гори.
Спинилися тихесенько в нашому дворі.
Подорожніх, ще й непростих вітер обійма.
Завітала до нас гостя снігова зима.
А із нею рік новенький з торбою утіх:
дай вам Боже щасливенько привітати всіх.
Новий рік іде землею. З Новим роком! З Новим роком!
В чистім полі без доріг, хай на крилах лине час,
світять зорі понад нею. Хай же буде з кожним роком
Розсіває срібний сніг. Більше радості у вас!
Новорічне славне свято
знов прийшло до вас. Малята.
Гарно так ялинка сяє Рік минулий швидко втік
з Новим роком вас вітає! На порзі -Новий рік.
Сподівань і мрій багато.
В садочку нині свято всі готуються до свята.
буде музика і сміх, Новий рік іде горами
радо будемо вітати учервоних чобітках.
з Новим роком вас усіх! Сяють ясними вогнями
скрізь ялинки по хатах.
У просторий світлий зал
всіх ялинка кличе. З новим роком всіх вітаєм:
Зустрічає нас усіх і дорослих і малят!
свято новорічне. Щастя, радощів багато
і найкращих в світі свят!
До кожного це свято приходить раз на рік.
Гостей збере багато, як добрий чарівник.
Ялинку прикрашає мороз на Новий рік,
дарунки всім вручає казковий мандрівник.
Новорічна ніч казкова
на дива багата,
і дорослі і малеча--
всі чекають свята.