Сценарій " В пам*яті нашій назавжди"

Про матеріал
Завдяки використанню цього сценарію свята ,ми вчимо учнів вшановувати пам’ять загиблих захисників України, прищеплювати любов до Батьківщини, виховати патріотичну свідомість, розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Перегляд файлу

І ведучий

Тобі, найкращая перлино

Моїх розбуджених надій,

Тобі, що звешся Україна,

І в цей життєвий буревій

 

ІІ ведучий

Тобі, що постаті козачі

Для нас змальовуєш щодня,

Я шлю привіт й бажаю вдачі

У сяйві радісного дня.

 

 

IIІ Ведучий : Дорогі друзі, шановні наші гості. Ми раді вітати вас у цьому залі!  Щастя Вам і здоров’я! Добра і миру!

ІV Ведучий: Нехай цей пам’ятний день доторкнеться до ваших сердець, а почуте ввіллється у ваші душі!

І Ведучий: Доля України не проста. Поки що скалічена, вичерпана - мов зруйнована хата після війни. Без дверей. Кожен може увійти. Забрати, що хоче. І хто ж захистить її душу, її майбутнє?... Боляче? Боляче. Боляче за нашу прекрасну Україну, цей розкішний вінок з рути і барвінку, країну смутку і краси. За її мужній народ, що віками боровся за своє щастя.

ІI Ведучий: Україна може вижити і повинна вижити і, насамперед, завдяки її Героям.

ІII Ведучий: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

(музичний фон «Честь та кров»)

ІV Ведучий :

 Моя хата не скраю

Тому і вмираю  я за Україну,

ЇЇ честь та славу.

Пробач мені, мамо, що тебе покидаю,

Бо мушу йти на війну

Проти осатанілої зграї.

 

 

 

І Ведучий :

 Хто зна, чи вдасться мені тебе ще побачить

Та я сподіваюсь,

Що одного ранку прокинешся

Та й мене пробачиш.

ІV Ведучий :

Пробачиш та й заплачеш,

Сліз не жаліючи, обмиєш ти ними усю Україну,

Україну нову, сильну,

В якій брат за брата

Йшов під кулі навпростець,

Не боячись ката.

Ти подивишся навколо-

Все не так, як було.

Хоч мене й немає поруч

Знай, що я, сумую…

І Ведучий :

Мамо, я живий, лиш закриті очі....

І серце не б`ється, не вирує кров...

Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі

Я буду поруч - в грудях, де живе любов!

 

Пісня (а капела)  «Летіла зозуля»

 

 

 

 

 

Фон

ІV Ведучий :

Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

І Ведучий: Та ми усі від Бога люди.

Живем надіючись, не боючись.

Чи ми запам’ятаєм, чи забудем,

Як наш народ топтали, сміючись?

 

(Учень читає вірш)

Мені не сумно, не тримаю я образу.

Так, розумію, що я знов солдат.

Можливо, снайпер вб”є мене одразу,

а чи накриє в чистім полі “Град”…

Чи я прийду, чи принесуть додому,

Чи я побачу рідний степ і край…

Я не бажав би це почути вже нікому:

“Будь ласка, тату, тільки не вмирай!”

Бо є найбільший біль в моєму світі

У тім, що цвіт злітає й в очі б’є…

Хотів би вишиванку я одіти

І хай вона на мені вже гниє…

Щоб ворогам її не віддавати

І навіть другу, хоч його колись так звав.

Я б не хотів, щоб він на моїм святі

Зі мною “Ще не вмерла…” заспівав.

Бо це для мене зовсім неважливо:

Як я прийду і що я скажу вам.

Я лиш хотів, щоб були всі, за кого

Можливо я життя своє віддам.

Щоб ви не були патріоти поодинці

І щоб ви були в купі, як одне.

І не встидались, що ви українці,

І не чекали, що біда мине.

Щоб ви, нарешті,знову об’єднались,

І були сильні, наче моноліт.

І щоби більше вже ніколи не згинались

Під москаля по триста довгих літ!

 

ІІ Ведучий: І якщо у ваших душах є хоч краплина віри, щедрості й милосердя, утримайте й примножте їх, згляньтесь над собою і кожним, віддайте більше, ніж берете, пожалійте; перш ніж відвернутися. Нехай у нашій великій оселі збудеться воля творящого, світиться ім’я і пам’ять живущого, повернеться слава переможця, кріпиться сила і воля недужого.

ІІI Ведучий: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

ІI Ведучий: Їх пам’ять житиме в наших серцях. І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди бережіть серця свої, щоб не стали каменем. Розбудімо в душах Божий Храм, щоб не повторити великий гріх!»

ІІI Ведучий: Помолімося за всіх Героїв, помолімося за нашу Україну!

 

(Звучить Гімн України)

 

docx
Додано
26 листопада 2021
Переглядів
629
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку