Сценарій вечора пам'яті В.Чорновола „Пам'ятаємо, любимо, шануємо...”

Сценарій вечора пам’яті В.М.Чорновола:

„Пам’ятаємо, любимо, шануємо...”

Підготувала

педагог-організатор Рожнятівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Рибчак Лєна Михайлівна

Лунає пісня гурту „Мандри” «Не спи моя рідна земля»

 приспів від 0.49 – 1.23

Є люди, як зорі. Вони згасають, а світло, яке вони дали, ще довго мандрує всесвітами наших  душ, нагадуючи кожному, хто ми, що ми, чому ми, куди ми… Таким був на небосхилі української історії В’ячеслав Чорновіл.

Цьогоріч 24 грудня вся патріотично налаштована українська громада відзначає 80 річницю від дня народження журналіста, політика-опозиціонера, полум’яного патріота В’ячеслава   Максимовича Чорновола.

Він жив усупереч багатьом істинам і таки став пророком у своїй Вітчизні.

Він перший піднявся. Він перший промовив.
І перший поклявся за рідную мову,
За рідну Вітчизну, за тризуб і прапор
Він перший почав «Ще не вмерла…» співати.

Cьогодні ми стоїмо перед В’ячеславом Чорноволом, якому посмертно присвоєно звання Героя України. Стоїмо як перед пророком нації, лицарем свободи, якого «не любили за любов до України». Тож віддаймо глибоку шану цій  великій Людині, запалімо свічку пам’яті і вшануймо його хвилиною мовчання.

(Запалюють свічку і стають біля портрета)

Погортаймо сторінки тернистого, але славного життя В.Чорновола.

(Перегляд відеоролику «Обличчя історії»)

Минатимуть десятиліття…

… Замітатиме білим грудневим снігом сіру буденність… Замерзатимуть від колючого холоду оселі й зневірені душі, а в теплих кабінетах зігріті «славою» постаті намагатимуться здобути для себе щедрий кусень владного пирога… Україна впевнено крокуватиме третім тисячоліттям, залишаючи позаду спалені долі своїх синів, пророків і мучеників….

Боротьба за Україну триває!… Ту, яку так любив В’ячеслав Чорновіл

(Відеоролик «Прийняття Незалежності» ----------до 5.27)

Дай,  Боже, усім нам так палко любити Україну і вірити в її майбутнє понад усе сьогодні – маючи, щоб не довелося гірко любити втративши. Настав час великого вибору: або єдність і перемога та шлях до світла, або поразка, ганьба і знову довга дорога до волі» - такий заповіт для нащадків залишив В’ячеслав Чорновіл

І це були не єдині слова В’ячеслава Чорновола, що й сьогодні видаються нам пророчими.

Учні по черзі виходять на сцену, цитуючи напам’ять думки В. Чорновола

Дівчина №1: „Немає страшнішої кари за муки нечистого сумління, бо немає вищого судді за правду...”

Хлопець №2:  „ На першому плані повинна бути ідея. Лідери повинні бути ідейними. А якщо вони пішли на лобіювання якихось інтересів, хай йдуть собі у бізнес. Їм нічого робити в керівництві політичних партій. Оце моє переконання „

Дівчина №3 : „Чи можуть злодії бути патріотами?  Ніколи не повірю і в те, що нечисті на руку люди можуть бути справжніми патріотами-державниками. Вони патріоти доти, доки їм це вигідно. У них батьківщина там, де їм добре й безпечно, вони зверхньо ставляться до всіляких там національних ідей та державних святощів...”

Хлопець № 4 : „Для мене і для нас усіх націоналіст – це патріот своєї Батьківщини. Це людина, яка понад усе любить свою Батьківщину, нашу Україну, яка понад усе хоче добра для неї.

Дівчина № 5: „Я вірю в силу духу українського народу, який у критичний момент зуміє зібратися з силами і подолати важку кризу, який не дозволить знову надіти ярмо неволі! Тільки така віра в невмирущість народного духу дає мені підставу з надією дивитися в майбутнє...”

Дівчина № 6: „Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з тебе...”

    Він не став Президентом України. Але став її національним Героєм – посмертно. Його вбили в русі – у дорозі, по шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоров»ям і життям.

 На Чорновола полювали все життя. Затуляли рота, виривали з рук перо, арештовували, морили голодом, паплюжили плітками, погрожували...

 Він ще замолоду поставив собі за мету – українська самостійна держава. І крок за кроком, тюрма за тюрмою, стаття за статтею, книга за книгою – йшов до цієї мети.

Вірш

ПАМ'ЯТІ В'ЧЕСЛАВА ЧОРНОВОЛА

Ніколи він не бив себе у груди,
"Я - патріот!" - на весь світ не кричав.
Усе життя присвячував лиш людям,
Хоч завжди це не кожен помічав.

Ішов і не звертав із пів-дороги,
І була перед ним одна мета -
Вкрвїна рідна із єдиним Богом,
Мов батько й мати навікИ - свята !

Ніяк не міг змиритись із свавіллям,
Права людини завжди захищав.
Не будував до піднебесся вілли,
Не раз харчів ГУЛАГських скуштував.

За правду йшов, за правду і загинув,
Не побоявсь систем і перешкод.
Він був і є Вкраїни вірним сином,
Не все сказав про нього ще народ.

А смерть прийшла підступно і невчасно,
У тихий вечір, в розквіті весни.
Зоря його і по житті не згасне,
У русі був й лишився назавжди!

Відео (останнє інтерв’ю від 24.48 )