Вчитель української мови та літератури, класний керівник  

Одеської загальноосвітньої школи № 71       

І-ІІІ ступенів

Одеської міської ради Одеської області

Науменко Світлана Анатоліївна 

 

 

 

 

 

 

ВІДКРИТА  ВИХОВНА ГОДИНА

 

 

 

 

Андріївські  вечорниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета. Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Залучати учнів до пошукової, науково-дослідницької, краєзнавчої роботи. Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації. Вдосконалювати мовну культуру учнів. Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.

Обладнання: українська піч, посуд, рушники, національні костюми калита, палиця зі стрічкою на кінці для прив’язування калити, писак, горщик із сажею (можна розтовкти активоване вугілля), на столі горщики та банячки із макетами вареників (можна зробити із білих серветок),  тоненькі лозини (для ворожіння дівчат), горщик із водою, батьки заздалегідь готують вареники, пироги та млинці для пригощання всіх гостей в залі).

 

Хід заходу Ведучий: 

З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.

Ведучий: 

Узимку, коли завершувалися роботи частішали дівочі та парубочі гуляння та вечорниці.

Ведучий: 

Це було й 13 грудня, що вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозданного.

Ведучий: 

Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія  Ведучий: 

Отож, перенесімося з вами в минуле і уявімо   українське тихе село. Вечоріє. Аж раптом зимове повітря пронизує дівочий сміх, чути жарти, пісні. То хлопці й дівчата збираються на вечорниці.

 

Пісня  «Добрий вечір, дівчино куди йдеш?»

Заходять діти в національних костюмах 

(Хлопці з одного боку, дівчата з іншого, підходять до сцени) 

 

Дівчина.

 Ото взяли та й сказали.

Куди ми помандрували.

Нині всі дівки гадають, Хлопці ж їм всі заважають. 

Дівчина.

Тож ходім,  дівчатонька, Та до тітки в хатоньку. Будемо гадати, долю закликати. (Дівчата забігають до світлиці  (на сцену)).

 Дівчина.

Добрий вечір, тіточко, Наша люба квіточко.

 Господиня

Добрий вечір, дівоньки,  ясні мої зіроньки!

 Дівчина.

Ти за нами сумувала?

 Дівчаточок виглядала?

 Господиня:

Звісно , любі, я чекала, Вам вечерю готувала: І варенички й узвар, І чарівних трав узвар.

 Поспішайте , дівчатонька,

Все приготувати, Бо пора вже вечорниці Всім нам починати.

 Зваримо вареничків

Біленьких, смачненьких,

Та й запросим  до нас в гості,

Хлопчиків гарненьких,

 Щоб вони разом із нами

Гарно погуляли,

Андріївські вечорниці Піснею стрічали.

 

Дівчата підходять до столу. 

Ліплять вареники та співають пісню «Два дубки»

 

Господиня: 

Вмощуйтесь зручніше. Будьте як вдома. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Погляньте як колись дівчата ворожили, щоб дізнатись про свою долю, і хто їм у цьому допомагав. 

 

Відео про ворожіння з допомогою пса і півня. 

 

Господиня: 

А ви хочете знати свою долю, дівчата? 

Дівчата: 

Хочемо! 

Господиня: 

Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. 

Господиня:

 Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане та і заміж швидше вийде. Ану , дівчата,спробуйте і перевірте. 

Дівчата ворожать за допомогою чобітків «Хто перший до порога дійде» Господиня:

 Чи сподобалось вам дівчата свою долю питати? 

Дівчинка . 

А чи знаєте пісню про чобітки? 

 

Пісня «Чобітки». 

 

Господиня.

 Гілки з вишні ми  поставим І на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки - Заміж вийде чиясь дочка, Якщо пустить пагінець – Через рік йде під вінець. A зів’яне – то погано… Але в нас все буде гарно. Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

 Усі разом

 Ух-ух-ух!!! Втікай з хати злий дух! (з рази) Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

Ух-ух! Ух-ух!

Хай тут буде добрий дух!

Злий дух уступися!

Святий Андрію, заступися!

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати. (Махають гілочками навколо себе) Господиня.

В воду гілочки мочайте,

До Різдва тепер чекайте.

(Дівчата ставлять гілки у посудину з водою).

Дівчина.

Ой, а я у черевичках сьогодні на святі .

І я знаю що і з ними можна погадати.

Чобіточку, мій новенький,

Теплий, теплий і гарненький Вкажи халявкою дорогу, Хто посланий мені від Бога.  Дівчина.

Лети. Впади та не розбийся, Із вулицями розберися.

Й минувши вуличку Івана Вкажи на вулицю Степана.

 Дівчинка.

А я свій кину aж під  хмару,

Хай розшукає мою пару.

 Дівчинка.

І торік я чобіток кидала Та щастя свого не впіймала. То ж хай тепер оцінять люди, А може й доля не забуде?

 Дівчина.

Нема чобіт, то  що робити?

У мене валянки підшиті Кину просто навмання, Нехай долю доганя.  О добре чую,  гарно впав Аби в снігу не пропав. А тепер ходімо, подивимось, куди наші халявки показують та нас поведуть.

 

 Співають пісню: Од Києва до Лубен насіяла конопель.

 

Господиня.

Стало в хаті холодати.

По дрівця  б когось послати.

 Дівчина.

Я піду, давайте, тітко,

Наберу дровець верітку.

 

(Дівчина виходить з хати)  Дівчина.

Ой. Я знаю, як гадати!

Треба дрова рахувати.

Парна кількість – буде в парі. А як ні хай зачекає.

 

(Повертається дівчина з дровами)

 

Дівчина.

Де так довго ти блукала?

Що, коноплі засівала?

Давай дрова порахуєм!

Бути тобі в парі чи ні? (Рахують)  Дівчина.

Бути тобі в парі, чуєш!!!

 Господиня.

Час нам калиту випікати.

Замісимо тісто швиденько, Випікайте калиту вправ ненько.

Обтикайте її калиною, медом змастіть.

Щоб калита смачною була, Щоб вона сяяла на столі Весь вечір. Як символ свята.

Ти, __________. Тісто міси.

 Ти, ____________, колосочками, зубчиками   промінчиками калиту прикрашай.

-А ти , Наталочко, в печі дрова розкладай навхрест  бо навкісний хрест у народу нашого є символом сонця і вогню.

 

Дівчина.(розкладаючи вогонь) Гори, вогонь, ясно,

Спечи нам калиту красно!

Щоб ми її кусали і горя не знали.

Господиня. Калиту бере та підносить до печі.

 Дівчина.

 Бере горнятко і окроплює господині дорогу. Водице – студенице,  окропи калиті дорогу. Від печі до порогу,

А від порогу до стелі, Щоб ми були гарні та веселі!

 Дівчина:

А ось кашник із кашею, А до нього маку для смаку! Дрібно та багато,

Щоб хлопці ту кашу їли, На нашу вулицю гулять ходили.

 Господиня.

Поки калита печеться, ви б, дівчата,  заспівали чи затанцювали! Дівчата танцюють.

 

Господиня.

(Заглядає в піч)

- Ой. і калита вже спеклася. (Витягує калиту)

Прикрашайте, дівчата калиту,

Прикрашайте! Побажання промовляйте.

У небо наша калита, у небо, А ти, сонечко, підіймись Та на нас подивись:

Ми калиту чіпляємо,

На місяць поглядаємо,

Свою долю-радість закликаємо.

(Чіпляють калиту до сволока на стрічку.) Дівчата. Ой, хлопці ідуть.

Чути сміх, галас… За кулісами хлопці співають :

 «Ти ж мене підманула,

Хлопець: Добрий вечір вашій хаті, Уклін господині.

Ну й  веселі вечорниці в нашій Україні.

 Хлопець.

Добрий вечір, господине, славна молодице.

Чули ми, що у цій хаті будуть вечорниці.

 Всі хлопці.

Сонце заходить, а калита сходить!

 Дівчина.

Що ж заходьте любі хлопці, Просим до світлиці. Може з вами веселіші будуть вечорниці.

 Хлопці. Авжеж, будуть веселіші, Бо ми на язик гостріші! А ви. Мов ті миші, Сидите у тиші.

 ТАНОК

 Хлопець.

Розкажу я гумореску. Буду  жартувати. Всіх дівчаток і гостей буду розважати.

Гумореска.

ПЕРЕМОЖЕЦЬ

Стадіон. Неділя. Спека.

На доріжці - бігуни. Незабаром вже примчаться Всі до фінішу вони.

На трибуні каже жінка:

-   Мчать, як вітер, хлопці ці. Мабуть, виграє змагання Той, що хустка на лиці. Чоловік знизав плечима І за руку жінку - смик:

-   Люба, ти не розібрала.

То не хустка - то язик. 

Хлопець.

Що ж, пожартували й досить.

Мій живіт вже їсти просить.

 Дівчина.  Милі гості, просим сісти, Вареники будем їсти.

Вареники непогані.

Вареники у сметані.

 Дівчина.

Вас чекають у макітрі.

Вареники дуже ситні.

Білобокі, круглолиці.

З української пшениці.

 Дівчина.

 Їжте, їжте, просим щиро. Вареники наші з сиром.

 

Діти співають пісню «А мій милий вареників хоче», а по залу дівчата роздають  вареники, пироги та млинці.  

 

Господиня.

Ну й розвеселили ви мене.

 Ми ж про калиту забули.

(Виносить калиту)

Рум’яна та ясна,

На весь світ прекрасна! (Промовляє до гостей у залі) Добрий вечір! З калитою Будьте здорові!

З калитою золотою,

З пресвітлим святом Андрія!

 

Хлопець.

І нарешті, калита, Наче сонце, золота.

Хто вкусить калити хоч раз,

Той буде першим серед нас. Нумо хлопці і дівчата, Хто з нас буде починати?

Хлопець.

Ой громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути.

 

(Сідає на рогача)

 

Їду. Їду я до річки,

Ой дайте вкусити калити хоч трішки.

(Спроба невдала. Чухає потилицю. Писар маже його сажею) Хлопець.

Калито, смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи. Як тебе дістати?

Як таємницю розгадати?

(Підстрибує. Кусає, Всі регочуть)

-     смачна калита, вкусив. Аж душа засіяла!!!

Дівчина.

Ще ні разу не стрибала, Калити не куштувала.

(Підстрибує. Але не вдало ,писар маже її сажею) Хлопець.

-     діду, діду, калиту кусати їду! - Звідки ти?      

-     З калитви.

-     Чого хочеш?

-     Калити!

-     А не боїшся чорноти?

-     Ні!!!

-     Тоді присядь.

(Хлопець присідає, писар маже його сажею).

Дівчина.

-Діду, діду, калиту кусати їду!

-     Звідки ти?

-     З калитви.

-     Чого хочеш?

-     Калити!

-     А не боїшся чорноти?

-     Ні!!!  Не боюся.

(Дівчина підстрибує, кусає калиту)

Намагаються доїхати до калити і вкусити всі бажаючі.

 

Стук у двері 

Господиня (здивовано). І хто там ще в такий час? Ідемо, подивимося.

Відчинивши двері, злякано тікає. Застрибує Чорт.

 Чорт.

 Всі святкуєте?     Всі гуляєте?  Мене, красеня-Андрія,  Навіть не згадаєте.

   Я — чорт Андрій,                    -

 Андрій був батько,  Андрон був дід,  Андрій був дядько.

 Династія вся загранична  І бездоганно блискавична. 

Ану, в цю ж мить стіл накривайте

І калитою пригощайте! Звертається до господині  Бо як не станеш пригощати,  Рознесу всю твою хату.

 Всю челядь позабираю, 

В чортенят понаряджаю.  Ну то як? Готово? Ні? 

 

 

Господиня.

 Чорте, Чорте! Постривай,  Ти мене не підганяй.  Є для тебе калита,  Із мукички вилита!  Треба ще її дістать,

 Гарно вгору пострибать.  Як дістанеш її там,  То з'їси її всю сам!

У цей час діти замінюють калиту на іншу, зроблену з  пап 'є-маше. Чорт стрибає, вдає, ніби ламає зуб.

 Чорт. 

Ой-ой-ой! Ви мене обдурили,  Мої зуби обломили. Плаче.

Господиня. 

Ну, годі тобі, Чорте, плакать. Ось завдання тобі від дітей, відгадай. Загадки.

Хлопчик.

На дворі горою, а в хаті водою.

(Сніг)

Хлопчик.

Восени не в’яне, а взимку не вмирає. (Ялинка) Хлопчик.

Біла скатертина всю землю вкрила.

(Сніг) Хлопчик.

Біла морква зимою росте. (Буруля)

Хлопчик.

Що то за гість, що тепло їсть?

(Мороз)

Хлопчик.

Плету хлівець на четверо овець, А на п’яту окремо. (Рукавичка)

Хлопчик.

Влітку відпочивають, Взимку дітей катають. (Санчата) Господиня:

Молодець Чорт, всі загадки відгадав, навіть глядачі тобі допомагали! Заслужив  з нами скуштувати калиту.

Чорт. 

От дякую, що і мене пригостили. 

 

Дівчина бере зі столу  в руки свічку і читає молитву до святого Андрія.

Світло в залі темніє.

Молитва

Ісусе любий, Ісусе милий, Вже ангели в небі зірку засвітили,

Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні До Тебе підносим маленькі долоні. І молимось щиро за маму, за тата, За діда, бабусю, сестричку і брата.

За всіх, кого любим,

За всіх, хто нас любить,

Що нам помагають і ніжно голублять. Дозволь нам щасливо цю ніч переспати, Набратися сили, здоровими стати.

Господиня.

Ой, дітоньки,мої любенькі,

Скоро, скоро день біленький.

Вас давно батьки чекають.

Спокійного сну не мають.

Хлопець.

Вже б годилося йти спати,

Бо на Свято Андрія

Треба всім до церкви зраненька встати

У Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті.

Щоб у всіх збулась надія й заповітніша мрія.

А для того має бути  у кожного сильна віра. Всі встають.

 

Хлопець.

Ми гуляли. Веселились,

Усім весело було, Вечорниці за вершились, І здається все пройшло.

 Хлопець.

Ні. Так просто не проходить. - В серці струночка бринить. Про Андрія вечір – спогад В нашім серці буде жить.

 Хлопець.

Дякуємо господині за теплую  хату,  молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий.

Господиня.

Нехай гостей на всі свята І в вашому домі так буде багато.

Виконується пісня.  «І в вас і в нас все буде гаразд Щоб ви і ми щасливі були».

 

 Всі кланяються.