Сценарій виховної години " Суд над Байдужістю"

Доброго дня, діти, колеги та шановні гості.

 Сьогодні ми зібралися у цій залі не просто так. Протягом цілого місяця учні  старших класів запустили соціальний проект: «   Місце Байдужості у нашому житті». А зараз  запрошуємо переглянути ролик

                                                                           Перегляд ролика

1. Не бійся ворогів - у гіршому випадку вони можуть вбити.
2.  Не бійся друзів - у гіршому випадку вони можуть зрадити.
3.  Бійся байдужих - вони і не вб'ють, і не зрадять, але тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрада і вбивство."
4. Адже лише байдужі люди, котрі завжди залишаються осторонь подій, що трапляються, дозволяють існувати негативу.

Шановна  Світанкова родино, підвівши підсумки, ми з учнями  вирішили провести судове засідання і назвали його

    « Суд над байдужістю».

Суд проводить колегія  присяжних, члени якої відбиралися з різних прошарків суспільства. До складу колегії входять дев'ять чоловік. Це - Селя­нин, Робітник, Учений, Лікар, Учитель, Військовий, Бізнесмен, Актор, Урядовець. Позивач- громадянин  Вільного Міста.

Головуючий суддя: Громадяни вільного  краю, до судової колегії  присяжних звертається гро­мадянка Вільного Міста. Вона  звинувачує Байдужість у жорстоких злочинах проти людства.

 Високоповажні присяжні, вам зараз належить визначити, чи гідна ця справа розгляду в суді.

 -  А ти, громадянко, чи знаєш закони нашого краю?

Позивачка : Я свідома  того, що роблю, високоповажний суддя!.

Головуючий: Отже, тобі відомо, що неправдивий позов до суду позбавить тебе шукати захисту і справедливості у колегії присяжних ?

позивачка : Так, мені це відомо. І повір мені, я легко наберу в колегії необхідну  частину голосів, щоб дати справі хід,

бо провина Байдужості очевидна!

Головуючий: Гаразд. Тоді почнемо.

Головуючий:  Шановна Байдужість Проти тебе висунула  звинувачення громадянка  Вільного Міста. Ти будеш захищати себе сама чи скористаєшся послугами  адвокатів?

Байдужість: Високоповажний суддя,  я  не вважаю себе винною!

Головуючий: Ти чула, шановна, слова Байдужості? Вона впевнена у своїй невинності. То, може, ти скасуєш позов?

позивач: Ні. Я вирішила .

Головуючий: Сказано. Ми слухаємо тебе, громадянко.

Позивачка : Високоповажні присяжні. Дивлячись на наше  жит­тя, сучасна людина не помічає або не хоче помічати  навіть того, що діється перед власними очима…і все через байдужість. Але на жаль мало де можна почути про байдужість, як про проблему сучасності. Тим часом,  вона все більше втирається в наше життя і  «живе» поруч з кожним з нас.

І я це доведу.  Згадаймо Майдан 14 року  ( ВІДЕО)

                                                         Розгін Євромайдану

Байдужість: до позивача  От бачите, ви ж не звинувачуєте  саме  мене!

 Позивачка:  я хочу сказати. Що це була Байдужість Влади  до проблем свого народу.

Головуючий до присяжних:  Ви побачили і почули все. Я прошу поважних присяжних визначити, чи справді обвинувачення настільки вагоме, щоб могло бути розглянутим на колегії.

                     Що ска­же поважний селянин?

 Селянин: я за те, щоб розгля­нути справу в суді.

Головуючий: Що скаже нам поважний робітник?

 Робітник: Я за суд

Головуючий: Яка твоя думка, поважний учений?

Учений: Сучасна наука поки що не знає причин, щоб судити байдужість

Головуючий: Що скажеш ти, високоповажний лікарю?

Лікар: Лікар не може бути байдужим, тому я судитиму Байдужість.

Головуючий: Хочемо почути твою думку, високоповажний  генерале.

 генерал: Я говоритиму коротко: мені байдужа безпека всіх інших на­родів, окрім мого. Я за суд

Головуючий: Слухаємо тебе, високоповажний учителю.

Учитель:   Ми  маємо боротися з байдужістю завжди і всюди. Я - за суд.

Головуючий: Що ти скажеш, високоповажний  акторе?

Актор: Я за суд

Головуючий: Високоповажний  бізнесмене, слухаємо тебе.

Бізнесмен: Громадянко вільного міста, вам не вистачає інших проблем? Займіться краще корисною справою. Я проти суду, бо він відбирає дорогоцінний час, а час - це гроші.

Головуючий: і нарешті ти, високоповажний  урядовцю, що скажеш нам?

Урядовець: Я дуже поважаю думки всіх,  я за суд.

Головуючий: Ти набрала  шановна, необхідну кількість голосів,щоб роз­почати суд. А зараз я хочу запитати у Байдужості, чи має вона що сказати суддям.

Байдужість: Високоповажні присяжні, ви чули, як позивач вибудовував своє обвинувачення проти мене, намагаючись навішати на мене всі мислимі і немис­лимі злочини Підлості, Підступності, Брехні та Малодушності?

Головуючий (до позивача): У тебе є інші свідки?

позивач: Так. У мене їх сотні тисяч. Але я знайшла  свідка, який упізнав  Байдужість під маскою турботливості.

   Вчений    : Невже таке можливе?!

 Головуючий    прошу закликати наступного свідка

Головуючий: Що ти скажеш нам про Байдужість, Мово?

Свідок Я Українська мова.

Українська мова:  Не говоріть: в нас мова солов’їна

                                  Для нації вона гарант на вічність

                                       Тому її так люто ворог б`є .

                                     Все заберуть, а залишилось слово.

Знов до життя повернемося ми .

 Лише тому, що не пропала мова,

Та й ми ще наче люди між людьми.

Без мови – не створити нам держави

Доріг тернистих - не перебрести                                        

 Ви тільки послухайте цю милозвучну дзвінку мову.

    У мене все           Відео пісня  Горової « Про мову»

Головуючий: Свідок, ви будете ще говорити

           Ні!  

Головуючий                 Тоді прошу свідка зайняти місце у залі

Головуючий:  до Байдужості Ти відповідатимеш? Звинувачення досить серйозне.

Байдужість: Звичайно ж, Мова дещо перебільшує, а мою роль у своєму житті просто неправильно оцінює і розуміє, що саме завдяки моїм старан­ням вона ще й досі жива. Я - Божа мітла, що відділяє зерно від полови!

Бізнесмен : Гарно сказано!

Головуючий:  Ви чули висловлювання і вам вирішувати долю відповідача. Але суд ще не закінчено. Хто говоритиме?

позивач: Ви знаєте, високоповажні присяжні, як проголосувати, бо пе­реконана , що вам не байдуже, якою мовою будете розмовляти наш народ .

Байдужість: Емоційні висловлювання позивача не повинні справляти на вас великого враження.  Пробачте, але мушу нагадати вам, що суд - це справедливість. А про яку справедливість можна говорити на цьому процесі, якщо позивач наводить лише непрямі докази?

 Головуючий: Зауваження слушне. Адже і перший, і другий свідок бачили Бай­дужість під масками Підлості, Віроломства чи Доброзичливості, а тому жоден суддя не візьметься стверджувати, напевне, що це була саме Байдужість, а не хтось інший.

позивач: І це ви називаєте справедливим судом? Яких ще доказів ви потребуєте?

Головуючий: Можливо, у тебе ще є свідки?

позивач: Я казала , у мене - тисячі свідків, але Байдужість так маскується, що жоден з них навряд чи впізнає її.

Свідок----вбігає…ти винна, ти винна  ось погляньте на екран

                                                                 Епізоди на екрані

                  « Нас не зламає холодна байдужість»

Головуючий                прошу свідка   зайняти місце в залі

Головуючий  :чи є ще у тебе свідки

Позивач Ні.

Тоді прошу помічників принести урну для голосування.

       (У залі суду з'являється Учень.)

Учень: Стривайте! Я хочу свідчити проти Байдужості!

Головуючий: Ти бачив Байдужість без маски?

Учень: Так, і легко можу її впізнати!

Головуючий:           Гаразд, тоді покажи її нам.

Учень: Ось вона! (Вказує на Байдужість. Присутні гомонять.)         Я бачив її у школі, на вулиці, в автобусі

                                            Епізоди на екрані

                         «   Добрі манери»

Байдужість: Це нахабна брехня! Я ніколи не зустрічалася з цим  хлопчиськом!

     Учень: Андріан  А мене  пам'ятаєш? …….

Байдужість:  На це  була поважна причина...

Учень: От ти і викрила себе. Гадаю, сумнівів у провині Байдужості перед людством вже не залишилося ні у кого?

А мене пам’ятаєш?

Людська байдужість — це найгірше в світі,
Як кожен в напрямку своєму вдаль пливе,
Як влада, що при доброму кориті,
Не хоче й знати, як народ її живе.
Як місця в транспорті ніхто не уступає,
Як милостиню вже ніхто не подає.
Як хтось упав, а хтось переступає,
І це, скажіть, сумління в нього є?

Байдужість - найбільше зло. І в суспільстві, і у школі її присутність неприпустима. Адже школа - це маленька модель держа­ви, а ми-її учні - громадяни цієї маленької країни. І від того, як побудуємо взаємо­стосунки з товаришами, як навчимося сумлінно і чесно виконувати свої обов'язки, залежатиме майбутнє нашої молодої країни. Зараз ми господарі у своєму домі - у цій школі - і побудували самоврядування на засадах Добра, Справедливості і Взаємоповаги. Тому Байдужості тут не місце.

Головуючий:   Я прошу присутніх тут присяжних проголосувати.

(Помічники носять по залі урни для голосування)

Головуючий: суд виніс таке рішення

1. Визнати Байдужість найтяжчим з людських пороків.
    2. Визнати її винною в підлості, убивствах, шахрайстві та інших злочинах.
     3. Засудити Байдужість до вічного вигнання та забуття.
всі разом :     вигнання,

Головуючий (до Байдужості): Ти чула все.

Іди геть з нашого міста.

 Головуючий  (До при­сутніх у залі ) А хто дасть притулок Байдужості у своєму домі, буде засуджений найви­щим судом - судом Совісті.

Аплодисменти  .Знайомство з артистами

 Діти          Ти добро лиш твори всюди,
Хай тепло тобі повнить груди.
    Ти посій і доглянь пшеницю,
    Ти вкопай і почисти криницю,

Волю дай, нагодуй пташину,
Народи і зрости дитину!
                  Бо людина в цьому світі
                Лиш добро повинна творити.

Учитель: 1.  Пам’ятайте, що байдужість — хвороба важко виліковна, але з нею потрібно боротися.

2.  Не проходьте повз життя!

3.  Радійте, мрійте, співчувайте, але не подавлюйте у собі ці почуття.

4.  Поверніться до оточуючих обличчям.

5. Лише той, кому не байдужі страждання оточуючих, має право називатися

 всі : Людиною

- Нехай ваші серця завжди будуть відкриті до людей.

  Всі       Робіть добро, і не будьте байдужими.

Пісня Н. Май « Даруй добро»

  Всі.  ІДЕМО РОБИТИ ДОБРО»  і кидаємо кульки