Сценарый виховної справи з хімії
«Хімічна мозаїка»
Мета: показати різноманітність хімічних речовин, їх широке застосування у господарській діяльності людини, у побуті; у ігровій формі вивчити формули речовин; познайомити учнів із шкідливим впливом деяких речовин як на здоров'я людини, так і на довкілля; виховувати патріотизм, почуття любові та гордості за свою країну, бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Ведучий :
На кухні в нас в кожній родині
Відомі змалку речовини:
Це сода й оцет, сіль й вода.
Їх забери – і вже біда!
Вони з дитинства нам знайомі.
Та до кінця все ж не відомі.
Про них дізнаємось багато,
Щоб добре їх нам, друже, знати.
Ведуча:
Вогонь у темряву ночей
Приніс на землю Прометей.
На себе не надівши плаття,
Наш пращур вже розпалює багаття.
(Лунає пісня Б.Моісеєва «Дай мне огня». Вибігає «вогонь» та танцює.)
Вогонь:
По сцені бігати вже годі.
Про мене кажуть так в народі:
*Вогонь – добрий слуга, але поганий хазяїн.
*Гаси вогонь, доки не розгорівся.
*Вогонь – цар, а вода – цариця.
*Вогонь – біда, і вода – біда, а без вогню і без води ще більша біда.
Ведучий :
Вогонь потрібний людству, дійсно.
Все сполучається із киснем.
Ведуча ( доторкаючись до «вогню») :
Я стверджую категорично:
Реакція екзотермічна!!( дує на палець).
(Вогонь забігає за лаштунки. Виходить кухар.)
Кухар :
А щоб підняти в духовці тісто,
Нам допоможе сода, звісно.
Та не одна, а в парі з оцтом.
Реакція йде дуже просто,
І виділяється якраз
Потрібний вуглекислий газ!
Білий дистильований оцет є продуктом бродіння кислоти у алкогольних рідинах. Оцтова кислота розповсюджена в рослинах як у вільному стані , так і у вигляді солей та складних естерів. При приготуванні овочевих салатів рекомендується оцет додавати безпосередньо перед їжею, тому що кисле середовище значно знижує вміст каротину. А сода – це загальна назва натрієвих солей карбонатної кислоти.
Кальцинована сода – безводний карбонат натрію Na2CO3, а харчова або питна сода має формулу NaHCO3. Природна сода зустрічається в озерах, у вигляді твердих відкладень. Ця речовина – один з основних продуктів хімічної промисловості. Вона використовується під час виробництва скла, мила, целюлозно – паперовою, текстильною, нафтовою та іншими галузями промисловості. (уходить)
Ведуча (звертається до ведучого):
За сіль ви не забули, друже?
Її відсутність не байдужа.
Ведучий:
Без неї не обходиться застілля.
Про сіль послухайте прислів`я:
*Без солі й без хліба погана бесіда.
*Ліпше недосолити, ніж пересолити.
*Недосіл на столі, пересіл на спині.
*Несолоно їсти, що з немилим цілуватись.
*Де багато невісток, там борщ солоний.
*Чоловік без друга, що їжа без солі.
Ведуча :
Її величність NaCl у природі більш відома під назвою галіт (кам`яна сіль). Вона забезпечує постійний осмотичний тиск крові, створює умови для існування червоних кров`яних тілець( еритроцитів), зберігає здатність м`язів скорочуватись, а в шлунку утворює хлоридну кислоту, необхідну для перетравлення та засвоєння їжі.
Ведучий :
За рік людина споживає 3-5 кг кухонної солі.
Ведуча :
А ось історична довідка.
*В Київській Русі князі платили своїм дружинникам та лісорубам сіллю.
*Від давньогерманського слова «галь» (сіль) виникли назви міста Галле, дрібної монети галер та Галичини.
*У Ефіопії вже на початку ХІХ ст. на соляні гроші – стандартні бруски солі розміром 65 на 5 см – можна було купити будь – який товар.
Лікар :
Ви, напевно, знаєте, що концентрація NaCl у воді Мертвого моря та солотвинських озер така висока, що у ній можна лежати на поверхні води. Така вода лікує нервові розлади, запалення суглобів, слонову хворобу. Вона гоїть гнійні рани. Глибоко під землею у соляних шахтах обладнані палати для хворих на астму. Стіни, підлога, стеля - усе це з NaCl.
А ще ін`єкції цієї речовини необхідні при холері.
Ведуча :
Багато ми про сіль дізнались.
Ще борошно, мабуть, зосталось?
Ведучий :
Його забути не годиться!
Дарує борошно пшениця.
Поживні речовини вуглеводи
Нам додадуть і міцності, і вроди.
Виходить лікар.
Лікар : Вуглеводи – це численна, широко розповсюджена група органічних сполук, що складає незамінний фактор харчування. Основний вуглевод у харчуванні людини – це крохмаль ( хімічна формула (С6Н10О5)n, що складає 80% усіх споживаних вуглеводів. У різних продуктах, що є його постачальниками в харчуванні людини, міститься неоднакова кількість крохмалю. Головні постачальники крохмалю: борошно пшеничне і житнє – 60-68%; крупа манна – 68-73%; крупа гречана, перлова, пшоно – 65%; горох, квасоля – 43-47%; макаронні вироби – 68%; хліб пшеничний – 47-53%; хліб житній – 45-50%. А ось картопля, яку вважають основним крохмалистим продуктом, містить тільки 18% крохмалю, зелений горошок – 7%. У найбільш розповсюджених овочах – капусті білокачанній, моркві, помідорах – тільки 0,2-0,5% крохмалю. ( заходить)
Виходить жнець із снопом спілої пшениці.(Лунає пісня «Ой, на горі та й женці жнуть»).
Жнець :
Для трударя немає кращої палітри,
Ніж ці фосфати та селітри.
Вони врожаєм щедрим відродяться.
І золотом лани заколосяться!
А щоб нітратів не наїстись за столом,
Ти хімію вивчай, майбутній агроном!
Азотні мінеральні добрива називають селітрами.
Це KNO3 , NaNO3 , NH4NO3 , Ca(NO3) 2,
а також добривами є
солі амонію ( NH4)2SO4 ;
рідкий амоніак NH 3;
Важливими фосфатними добривами є:
подвійний суперфосфат Ca(H2PO4)2
простий суперфосфат Ca(H2PO4)2 + CaSO4
фосфоритне борошно Ca3(PO4) 2
Ось на екрані ви бачите приклади мінеральних добрив, які широко застосовуються у сільському господарстві. А ось надлишок добрив у грунті може зашкодити нашому організму. Особливо це стосується нітратних добрив.
Нітрати (як важкі метали, радіонукліди) завжди містяться в грунті та воді. Будь-які рослини постійно витягають із грунту нітрати та перетворюють їх на органічні азотовмісні сполуки ( амінокислоти, білки). Власне кажучи, за рахунок цього рослини і живуть. Тому в них завжди є нітрати, але важливо – у яких кількостях. Самі по собі ці сполуки для організму людини нешкідливі. Але частина їх перетворюється на нітрити ( солі азотистої кислоти), що блокують дихання клітин і призводять до зв'язування гемоглобіну , зростання вмісту холестерину та молочної кислоти.
Як же відрізнити без спеціальних приладів овочі з великою кількістю нітратів? Бажано не купувати надто дрібні й надто великі овочі, а також капусту з яскраво-зеленим листям. Дотримуючись цього правила, можна істотно знизити ризик потрапляння нітратів в організм. Крім того, овочі з великим вмістом нітратів, як правило, мають неприродний присмак.
Ведуча :
Прослухали багато інформації.
Для організму це шкідливі комбінації!
Ведучий :
В нас речовин уже чимало.
Не вистачає тільки…сала!
А сало ніжно зваблює тільцем,
І хліб наставив загорілу спину…
Якщо ти млієш, слухаючи це,
Ти не любить не можеш Україну!
Ведуча :
А сало якраз й придумали українці, але справжньою батьківщиною сала правильніше вважати Італію. Саме там, у місті Колоната, три тисячі років тому з`явилося лярдо – найперше сало. Причому ідея створити кулінарний шедевр із свиного жиру належала рабовласникам, які шукали рецепт дешевої та калорійної їжі для рабів. Нагадаємо, що сало з точки зору хіміка – це насичені жири.
Ведуча :
Як борщ й вареники зварити?
Що треба взяти, любі діти?(питає зал)
Ведучий :
Так, без води нема життя!
Це знає і мале дитя.
Виходить «Вода» і каже:
Відкриваєш в кухні кран,
Н 2О тече нам там.
А, як відомо, без води
І ні туди, і ні сюди.
І подивись: з хмар у вікно
Стукоче знову Н 2О.
А нам без неї, без води,
І ні туди, і ні сюди!
Ведучий :
В народі кажуть:
*Нема голоду, коли п`ється вода.
*Літа пливуть як вода.
*Від вогню, води і злої жінки – боже борони!
Вода :
А ось подивіться, наскільки я розповсюджена та всім потрібна.
(демонструє таблицю «Вода»
Таблиця «Вода»
Ведуча : Український народ має багато пісень про воду. Ну, наприклад
Хлюпоче хвиля через край.
Тут нас чарує водограй. (лунає пісня «Водограй» у виконанні С.Ротару).
У спеку дасть тобі напиться
У полі милая криниця. (пісня «Ой, у полі криниченька»)
А в нас тече дуже давно
Старий та сивий наш Дніпро. (пісня «Тече вода» С.Ротару)
Виходить еколог.
Еколог:(читає вірша О.Підсухи)
Дніпра нема, а є болотні твані
Та й ще нестерпний сморід навкруги.
Твої, Тарасе, правнуки погані
Спаскудили дніпровські береги.
А все робилось ніби для добра,
А вийшло – ні добра, ані окраси.
Нема, писав ти, другого Дніпра,
Нема уже і першого, Тарасе!
Еколог:
Людина засмічує планету пестицидами, мінеральними добривами, радіоактивними речовинами, сполуками важких металів, шлаками, промисловими відходами та просто побутовим сміттям.
\к/ф про сміття1\
Ми вирішили з'ясувати,
Чи є сміття у себе біля хати.
Важливо,щоби всюди було чисто.
Досліджуємо ми і наше рідне місто. \к/ф про сміття( репортаж)\
Ведучий:
Міста забруднені такі…
Поради ваші нам які?
Еколог:
Прості поради, не важкі:
Не засмічуй навколишнє середовище!
Якщо треба розкласти багаття – розкладай його за правилами. Бережи ліс від пожежі!
Не ламай дерева і кущі, не рви траву.
Не лякай і не вбивай тварин, навіть якщо вони тобі не до вподоби.
Бережіть воду – джерело життя на Землі.
А ось поради у масштабах країни. \к\ф про переробку сміття\
Давайте ж берегти блакитну цю оселю!
Інакше всі опинимось в пустелі.
Мети ми повинні
Разом досягти.
Здорова планета –
Здоровий і ти!
Ведуча (виходить в українському вбранні):
Нехай же вічно нам усім
Земля дарує хліб та сіль!
(лунає пісня «Земле моя» у виконанні С.Ротару, під музику іде слайд – шоу краєвидів України).
Всі учасники виходять на сцену.
Список використаної літератури:
Вчитель хімії КЗ КОР «КОЛІФКС» Скоропадська С.О.