Сценарій виховного заходу "Козак Мамай-духовний символ України"

   Сценарій виховного заходу

Козак Мамай- духовний символ України

 

Ведучий  1                      
До нас у дні осінніх  трав
Козак з легенди завітав.                
     Настроїв кобзу голосну 
     І знов торкнув дзвінку струну.
     А  к і н ь  стояв біля вікна
     І слухав як бринить струна.

Ведучий  2
 
Козак-кобзар нам бив чолом,
А кінь – копитом під вікном.
     Козак-кобзар на кобзі грав,
     А кінь іржав і гарцював.

 Ведучий 1

– Хто ж цей козак? – А пригадай…

Ведучий 2
Звичайно, це козак  М а м а й ,
     Якого куля не бере,
     А як заграє – серце мре…

Ведучий 1

  Козак Мамай вже більше як п’ять століть залишається одним із головних етносимволів української культури і улюбленим образом українців на теренах усієї козаччини і не тільки. У фольклорі жодного слов’янського народу ви не знайдете цього персонажа, як і не знайдете картин з подібним нашому “мамайським” сюжетом».

 Ведучий 2   Цей образ є унікальним символом, запозиченим з буденного українського життя, він творився у тривалій боротьбі українців за свою волю і гідність . Жодному іншому творові давнього українського народного малярства не судилося прожити таке довге життя в стількох варіантах, повтореннях і копіях.

Ведучий 1  До козака Мамая українці зверталися з молитвами, з проханням захистити свій край від ворожих набігів. Подумки зверталися до нього і воїни-козаки, вирушаючи в військові походи. Він завжди вважався захисником від завойовників, його образ в народі наділяли надприродними здібностями, подібними до тих, які приписувалися козакам-характерникам.

 Численні варіанти «мамаїв» малювали до початку ХХ століття. А коли прийшла комуністична влада, зарахувала картини з козаком Мамаєм до «буржуазно-націоналістичної» культури і заборонила їх продукувати та навіть знищувала.

Ведучий 2   Чому саме козак стає одним з духовних символів України? Відповідь проста --  козацтво століттями захищало нашу землю від різних загарбників -половців, татар, турків, поляків і москалів, боронило православну віру, захищало українську культуру. Історію України без українського козацтва не напишеш.

 

Ведучий 1    Козак був символом національної честі і гідності, сміливості і відваги. Це був соціальна верства, яка стала символом духовної сили народу, його незламності в боротьбі з ворогами та загарбниками, що весь час намагалися поставити народ на коліна. Життя в постійній небезпеці на перехресті двох цивілізацій східної і західної породило унікальне українське козацтво, яке  в бою було неперевершеними воїнами.

 

Відео 1     Запорозький марш

https://www.youtube.com/watch?v=EIXctSrNxWA

Ведучий 2   Хто ж такий Мамай? Є кілька версій значення і походження цього слова. Ім’я козака нічим не схоже на традиційні чоловічі імена того часу, воно зовсім неслов’янське і ніколи не використовувалося як чоловіче ім’я.

 Дослідники сходяться на тому, що слово «мамай» має східне походження (як і слово «козак»).

 

 Ведучий 1  Так, образ на картині міг взяти походження від буддійських ікон, побачених у кибитках монголо-татар, або в побуті калмиків, що теж сповідували  буддизм,  і були союзниками козаків у 1639-1642 рр. Пізніше ці образи трансформувались в такий уже звичний і сталий образ «Козака-Мамая».

 

Ведучий 2  Татари називали «мамаєм» чудовисько, яким лякали дітей, іноді уособлюючи його образ з кам’яними ідолами на степових курганах. Тому ці  кам’яні баби, що знаходились на курганах, також називались «мамаями».

 До того ж, наприклад, українська мова має вислів «піти на мамая», тобто «відправитись на удачу». В цьому можна побачити певний зв’язок образа козака-мамая з гайдамацькою справою.

 

Ведучий 1  На думку  дослідників, слово «мамай» вживалося як синонім до слів «козак», «запорожець», «розбишака», «волоцюга», «відчайдуха» й означало не ім’я козака, а радше вказувало на його заняття.

 

Ведучий 2   Татарське слово «мамай» означає «ніхто», що дуже схоже на тексти до картин: ніколи не вгадаєш, звідки і хто зображений, і як звуть його, і тільки той, хто бував в степах, може здогадатись про прізвище його.

 Ще є  версія, що так називали себе  козаки-характерники, які були наче зачаровані від кулі та меча .

 

 Ведучий 2  Пісня Козак Мамай.  

https://www.youtube.com/watch?v=S1fWZVH1FoA

 

Ведучий 1 Композиційна схема  картини доволі стала, і в своєму формуванні відобразила етнокультурні зв’язки та взаємодію традицій давніх культур.  Поза козака, звична для мешканця степів, була стандартна і типова, саме тому така вічна. Образ став своєрідною формулою мистецтва, вжився в образотворчий фольклор України. Композиція була настільки гарна і проста, настільки подобалась усім, що надовго заспокоїла потребу в якихось інших малюнках з козацького життя.

 

Відео  Козак Мамай (6хв)

https://www.youtube.com/watch?v=wBvkG2puP7E

 

Ведучий 2   Зупинимося детальніше на елементах картини і їхньому значенні.

У центрі картини козак, що сидить по-східному схрестивши ноги. Мамай ошатний – гарно і зі смаком одягнений .Він традиційно зображений із виголеним на голові оселедцем. Ми бачимо його  не в характерній сутичці з ворогом, а на відпочинку. Він виглядає спокійним, розслабленим та трохи мрійливим.

 

Ведучий 1 Про його ліричну мистецьку  натуру говорить кобза або бандура. Вона розкриває  його душевні рухи, думки та стомлену тугу. У часи козацького лицарства вона була найбільш поширеним музичним інструментом. Козаки не полишали її ні в дорозі, ні в бою, маючи її за «дружину вірную».Козаки часто співали в походах .Козацька тематика і сьогодні близька кожному українцю. Послухаймо сучасних виконавців.

Пісня  Нумо козаки.

https://www.youtube.com/watch?v=5CvzbWXn7_U

 

Ведучий 2 Майже на всіх відомих картинах «Козак Мамай» є зображення дерева, здебільшого дуба. Під його розлогим гіллям козак відпочивав. У цьому випадку, як і у фольклорі, дуб символізує стійкість, міцність (українці кажуть: «міцний, як дуб»). Він також постає уособленням богатирської сили, міцного здоров’я («здоровий, як дуб»). У народних піснях  це дерево символізує невмирущість народу, його безсмертність.

 

Ведучий 1  Зображення коня є майже на всіх картинах, без нього неможливо уявити козака ні у воєнний, ні навіть у мирний, час. У народних піснях та  картинах кінь постає вірним товаришем і побратимом козака. Він  виступає оберегом свого господаря від сил зла. 

 

Ведучий 2   Обов’язковим елементом військового спорядження козака на картинах є зброя, яка вживалась не лише для боротьби та самоохорони, але і як ознака шляхетності та багатства.

    Козак особливо полюбляв шаблю, що стала символом сили, військової доблесті, перемоги. Своє  бойове мистецтво козаки називали гопаком, жартуючи , що  не б’ються , а лишень танцюють.

 

Відео 3  Пісня “Гопак-характерник “

https://www.youtube.com/watch?v=0uaF1zYwnvI

 

 Ведучий 1 На картинах малярі зображають біля козака рушницю; де є рушниця, як правило, не буває пістоля і навпаки. Важливим компонентом військового спорядження козака були порохівниці.

Лук символізує божественну силу, напругу між життєвими та духовними силами, а стріла уособлює світло верховної сили, сонячний промінь. У такому контексті лук і стріла можуть поставати своєрідним засобом зв’язку між небом і землею, світом живих і мертвих.

 

Ведучий 2  Як неможливо уявити справжнього козаки без шаблі та рушниці в бою, так само – без люльки під час перепочинку. Була вона неодмінним козацьким атрибутом, символом чоловічої гідності. Паління хоча й вважалося в народі справою гріховною, проте козак не міг розлучитися зі своєю єдиною розвагою у степовій самотності.

 

 

Ведучий 1    Серед особистих речей козака часто трапляється сумка. В описах картин різними дослідниками вона ще називається: лядунка, саква, мішечок, кошель, торбинка. Сумки могли використовуватися для зберігання огнива, ріжка з тютюном, куль.

 

Ведучий 2 На задньому плані деяких картин малярі розміщують зображення кургану, який у народі називали «козацькою могилою», адже над похованнями козаків робили насипи. Це своєрідний пам’ятник козацькій звитязі. Водночас могила – це і символ єдності поколінь козацького роду.

 

Вірш У степу …..

У степу, ніби вічність розлого широкім, 
На схилі крутому багряного дня 
Закинувши лихо у трави високі 
Козак грає думу на гриві коня. 

Козак грає думу на березі ночі 
І тирса як хвилі під вітром шумить 
А смерть зазирає в козацькії очі 
Завжди несподівано вічна як мить. 

 

Ніхто і ніколи її не зупинить 
На ріднім порозі вона здоганя. 
Закинувши кобзу-подругу за спину 
Козак грає думу на гриві коня. 

Козак грає думу і смертю об землю
Звичайний козак вироста в Мамая
Того, що крізь ночі осліплено темні
Як образ несла Україна моя.

 

Даремно вдивляючись в обрії білі
Його виглядає з походу рідня
Він став Мамаєм і на смерті могилі
Козак грає думу на гриві коня.

 

Ведучий 1 Образ Мамая має два плани. З одного боку, це прототип козаків, доволі конкретизований, тих воїнів, що несли важкий хрест боротьби та горде служіння ідеї народу. Однак не стільки важливий сам козак, скільки те  значення, якого набуває його образ – в культурно-історичному плані.

 

 Ведучий 2   З другого боку, в більш широкому розумінні, Мамай є феноменом, цілим явищем, в якому земне щільно переплетене з небесним. Так образ стає сакральною таємницею, основною загадкою якого є недоназваність, недовимовленість, щось скрите від щоденного життя.

 

  Ведучий 1 Адже предки схилялись до думки, що повністю назване - проявляється, матеріалізується, діє. А недомовлене – то є засіб збереження суті, знання, самої істини.  Так образ Мамая постає перед нами в новому, філософському розумінні, не просто як людина чи козак, а як закодований світогляд нації.

Ведучий 2,  Мамай подібний до всесвіту – самодостатній, гармонійний, досконалий, втілює в собі жіноче (душа-пісня, земля-мати) та чоловіче (святий-батько, козак-лицар). Він пов'язує два рівні буття,  є кодом етнічного образу-ідеалу.

 

Ведучий 1   Картина написана  наче самими думками народу, а зображення, що стали символами, та знаки-реалії складають цілий комплекс моральних та етичних норм нашого народу, його світогляду, думок про місце людини у всесвіті, про її значення. Образ козака на картині є уособленням того, що українська нація життєздатна і високодуховна.

 Ведучий 2   Ця картина – це велична, викристалізована віками дума народу про свою глибину і сокровенну сутність. Зазнавши багато горя і лиха, народ прагнув миру та вільної праці. Власне миролюбний характер українців і персоніфікує образ козака-бандуриста.

 

Ведучий 1  Картина «Козак-Мамай» - це  великий скарб поколінь, що прийшли після козаків і є їх продовженням.  Це оберіг оселі та родини, що переходить із рук в руки, із свідомості в свідомість. Образ козака став символом безсмертя українського духу.

 

 

 

Ведучий 2 Історія нашої боротьби на незалежність  триває.

На сторожі української державності  стоїть сучасний «Козак Мамай» в образі українського військового. Багато таких бойових Мамаїв-характерників із сучасних плакатів і картин свідчать про стійкість українського народу, силу народного духу,  незламність волі в боротьбі з російськими окупантами, непохитну віру в перемогу.

 

 Ведучий 1 . На всіх картинах без винятку козак Мамай випромінює абсолютний спокій, а фон за ним часто «прикрашений» вже неживими ворогами України, палаючою ворожою технікою, переможною новітньою зброєю під синьо-жовтим прапором.  Військові обирають собі позивні «Мамай».

  Історія боротьби Добра зі Злом триває – вічна, як сам козак Мамай зі старовинних картин, бо козацькому роду нема переводу.

 

 

Пісня “Козацькому роду нема переводу”

 https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=RdGRgfDOuVY