Сценарій виховного заходу "Меч Арея в твоїх руках!" до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні

Вербівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Балаклійської районної ради

Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

«МЕЧ АРЕЯ В ТВОЇХ РУКАХ!»

(Сценарій виховного заходу)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захід підготували:

Клочан Н.М., заступник директора з НВР

Стьопіна Н.І., вчитель української мови та літератури

 

 

«МЕЧ АРЕЯ В ТВОЇХ РУКАХ!»

(Сценарій виховного заходу)

 

Мета. Увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданос ті, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв, які віддали своє життя під час Революції Гідності та АТО на сході України

 

Місце проведення – актова зала школи

 

Обладнання: мультимедійна презентація «Меч Арея в твоїх руках!»

 

Зучить пісня-кліп «Меч Арея» (21с.)

 

На сцену виходять хлопці в українських костюмах

 

Звучить бандура (фон)

 

1. Про суть і містичне призначення священного меча Арея для України оповідає стародавня козацька легенда.

 

2. Арей (Арес) — бог війни і заразом бог миру,  найхоробріший і найжорстокіший до ворогів світла і добра. Навчив людей виготовляти зброю та володіти нею, боронити землю предків від нахідців і зайд.

 

3. Після перемоги світла над тьмою зійшов бог Арей з неба на землю і приніс внукам Дажбожим свій меч. Узяв від бога в свої натруджені мозолясті руки орій—хлібороб меч Арея і возніс у віки хвалу та славу великого Роду.

 

4. З тих доісторичних часів меч Арея став символом безсмертя орійця, що передається у спадок від героя до героя уже не одну тисячу літ.

 

1. Своїм прабатьком Арея вважають усі відважні витязі—герої. Однак не лють, не жорстокість бога війни, а Любов до рідного краю, до сонця—неба, квітне кров’ю в мужніх серцях орійців. Любов до Вітчизни завжди свята.

 

2. З крові залюблених у Вітчизну, як із іскри, загоряється відчуття бути справжніми синами Вітчизни, любити волю і ненавидіти ворогів Вітчизни.

 

3. Бог Арей з початку світу народжений бути немилосердним до злого мороку і тьми. Там, де немає світла, меч Арея сонцем пронизує хмари.

 

4. Вічне світло життя — то безсмертний відблиск волі на залізнім двосічнім мечі Арея.

 

Зучить продовження  пісні-кліпу «Меч Арея» ( з 21с.)

 

І Ведуча. Вслухаємось у гомін сивої давнини: звідти крізь віки долинає тупіт розвихрених коней, брязкіт шабель із козацького шаленого герцю, гучна яса стрілецької слави.

 

ІІ Ведуча. Як же довго наш народ ішов до незалежності! Ішов через утиски, в’язниці й Сибіри упродовж усієї історії від часів Київської Русі до наших днів. На цьому шляху загинула незліченна кількість кращих синів і дочок України, які відстоювали її незалежність.

 

І Ведуча. Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже, хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

 

ІІ Ведуча. Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

 

І Ведуча. Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

На фоні пісні «Пливе кача»

ІІ Ведуча. Лютий 2014 року закарбувався в історичній пам’яті нашого народу назавжди. Вся Україна і весь світ стали свідками холодної жорстокості катів і щирого, чистого, світлого, відчайдушного пориву повстанців. Людей з дерев’яними щитами, які гинули від снайперських куль професійних вбивць. Такою є ціна нашої свободи. Кривава жертва мирних людей, принесена на жертовник заради майбутніх поколінь. Небесна сотня – це найсвятіший образ новітньої України.

 

І Ведуча. Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

 

ІІ Ведуча. Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

 

І Ведуча. Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.

 

 ІІ Ведуча. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

 

І Ведуча.

Що робиться з тобою, чому ти плачеш, Україно?

«Небесна Сотня»…Юнаки,батьки

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

 За долю мого рідного народу.

 Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу.

 

Звучить пісня «Стріляй» («Океан Ельзи») у виконанні Іваніцької Євгенії

(дівчина у військовій формі)

 

ІІ Ведуча. Відоме латинське  прислів’я «Хочеш миру — готуйся до війни»  знаходимо мало не в усіх народів, і не лише Європи. І це при тому, що протягом усього часу було укладено понад вісім тисяч мирних договорів, деякі з яких супроводжувались урочистими присягами у присутності найвищих релігійних і світських достойників

 

І Ведуча.  Уже не одне століття політики намагаються переконати громадян своїх країн у тому, що будь-яка війна виникає через трагічні непорозуміння.

 

ІІ Ведуча.  Здавалося,  в наш час повернутися до страхів війни можна було тільки у фільмах та книгах. Але війна увірвалася в наше життя безжальним буревієм, захоплюючи за собою все нові і нові життя.

 

І Ведуча.  Вона не десь там.. , а зовсім поряд… Незалежно від нас почалась. А протистоять цій неоголошеній війні, наші українські воїни – наші  хоробрі серця.

 

ІІ Ведуча Думки про події на Сході зараз у серці кожного українця  запеклися рубцем , кровоточать та не дають спокійно жити, мислити, дихати…Це біда усієї країни і бути осторонь не може жодна людина..

 

І Ведуча.  За  цілісність держави боряться  і жителі нашого рідного села Вербівка.

Поклик душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами. Це  – мобілізовані на час особливого періоду, учасники бойових дій:

• Бугайов Сергій Володимирович, 1976 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Гуйський Іван Зіновійович, 1983 року народження
• Риндя Віталій Олександрович, 1976 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Серко Сергій Леонідович, 1985 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Щелупанов Олександр Анатолійович, 1981 року народження
• Яворський Іван Іванович, 1976 року народження
• Харлац Олександр Йосипович, 1969 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи, має відзнаку «За оборону Маріуполя», 2016 рік

 

ІІ Ведуча. Несуть службу за контрактом, перебуваючи на службі у Збройних Силах України,

• Синельник Дмитро Миколайович, 1983 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи, учасник бойових дій
• Нечитайло Олег миколайович, 1978 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Бовдуй Сергій Миколайович, 1993 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Нечитайло Євген В’ячеславович, 1986 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Шаповал Іван Михайлович, 1984 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Адан Максим Мохмуд, 1984 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи, учасник бойових дій
• Падерін Олег Ігорович, 1984 року народження, учасник бойових дій
• Ясиновий Роман Дмитрович, 1979 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Салтовський Денис Олександрович, 1995 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи, учасник бойових дій
• Бугайов Андрій Сергійович, 1993 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи, учасник бойових дій, має нагрудний знак «За військову доблесть», 2017 рік
• Гнот Анатолій Іванович, 1996 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Наретя Віталій Сергійович, 1991 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Мамай Олександр Олександрович, 1993 року народження
• Гритчин Віталій Володимирович, 1993 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи
• Овчаренко Євген Олександрович, 1992 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи

 

І Ведуча. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні. І тому мені б хотілося надати слово нашому гостю -  Харлацу Олександру Йосиповичу, випускнику нашої школи, учаснику антитерористичної операції, учаснику бойових дій, який має відзнаку «За оборону Маріуполя», 2016 рік

 

ІІ Ведуча. Тож надаємо вам слово, шановний Олександре Йосиповичу

 

(Виступ)

 

І Ведуча. Дозвольте мені від імені всіх присутніх подякувати нашому гостю за те, що він знайшов час відвідати наш заклад, за те, що він, як і тисячі воїнів робить все , щоб у наших домівках був мир. Земний вам уклін!

 

 (Діти дарують квіти)

 

Звучить пісня «Мальви» у виконанні Бобрик Анастасії

 

ІІ Ведуча. Неоголошена війна. Це не тільки бойова операція для учасників АТО, це страшні будні для мільйонів українських сімей, які залишилися без господарів, без чоловіків, без батьків, без синів. Вони пішли боронити нашу незалежність, а вдома день і ніч мами молять Бога, щоб їхні діти залишилися живими. Але  не всі повернуться додому

 

 ІІ Ведуча. Гірка біда прийшла і в наше село. За  волю України, за честь і достоїнство свого народу загинув Баламут Роман Володимирович, 1983 року народження, випускник Вербівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів, учасник бойових дій.

 

І Ведуча.

З 2000 по 2004 рік Роман Володимирович навчався в Харківському танковому інституті. Після закінчення якого  служив у м.Яворів Львівської області на посаді заступника командира гаубічної самохідноартилерійської батареї

 

ІІ Ведуча.

Далі - Командир  гірсько-піхотного взводу 36-ої окремої бригади берегової оборони півострова Крим, селище Перевальне. З  березня 2014 року військова частина була заблокована. В Україну, до Миколаєва, з 2000 чоловік особового складу бригади вийшло лише 250 чоловік, в тому числі і Роман Володимирович із сім єю.

Після чого перебуває на службі ремонтно-відновлюваного батальйону 36-ої окремої бригади морської піхоти м.Миколаїв на посаді командира ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки.

 

І Ведуча.

 З травня по вересень 2014 року перебуває на  службі в Придністров’ї.

З грудня 2014 року по березень 2015 року - в зоні АТО на сході країни. Перебував на території Донецької області ( селища Широкіно, Водяне, Дебальцеве, захищав Донецький аеропорт). Нагороджений нагрудним знаком.

Після служби в зоні АТО переправляв військову техніку в сектори М та Д.

 

ІІ Ведуча. Захищати рідну землю - святий обов’язок чоловіків. Хоч як боліло мамине серце, а мусила вона в усі часи проводжати синів. Благословляла в похід, благала Бога, щоб сини повернулися. Проклинала війни…

 

І Ведуча. А сини часто не поверталися з походів, гинули, захищаючи рідний край. Господи, та це ж протиприродно: колисала, любила, навчала, ростила - а війна забрала… Самотня мати до кінця своїх днів чекає своїх синів.

 

ІІ Ведуча.

І сьогодні, на  нашому заході присутня мама Романа Володимировича – Баламут Тетяна Миколаївна. Тож запрошуємо вас до слова.

(Виступ мами, діти дарують квіти)

 

ІІ Ведуча.  Сьогодні на наш захід завітали друзі Романа Володимировича, товариші по службі, тож дозвольте надати Вам слово.

 

(Виступ товаришів)

 

І Ведуча. До слова запрошується начальник відділу освіти Балаклійської районної державної адміністрації Швід Світлана Анатоліївна

(Виступ начальника відділу освіти)

 

ІІ Ведуча. Слово надається голові сільської ради Скринник Олені Олександрівні

(Виступ сільського голови)

 

ІІ Ведуча. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили, долюбили за них, пісень за них доспівали. Не плачте, мамо! Ваш син ще прийде до Вас. Він прийде, коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас…

( Виходять хлопці в українських костюмах з лампадками)

 

І Ведуча.  Душі героїв. Вони  очима-зорями  дивляться на  нас  із  небес, журавлями  пролітають  над  нами, сумно  курличучи  в  небесній далині. У  нашій  пам’яті вони  вічно  живі.

 

ІІ Ведуча. Тож  запалімо  свічки пам’яті  солдатам-визволителям, героям Небесної сотні, усім героям, які боролись та боряться за незалежність нашої України. Нехай  спокійно  і  тепло  буде  їхнім  душам від  цього  священного  світла та вшануємо їх хвилиною мовчання.

(хвилина мовчання. Метроном)

 

На сцену виходить дівчина в чорному вбранні з іконою в руках

Ангеліна:

  Горнусь до тебе, Україно.

  Як син до матері горнусь

  За тебе, рідна і єдина

  Щодня я Богові молюсь.

  Молюсь за тебе, Україно,

  І свої сили віддаю,

Щоб відродити із руїни

Наш дух і славу бойову.

 

Мати Божа, Царице Небесна, спаси і збережи Україну. Покрий Святим Твоїм омофором українських солдатів, волонтерів і всіх тих, хто захищає Вітчизну. Будь Заступницею і Захисницею для них кожну хвилину. Хай Твій Покров стане міцнишим за сталь і його не зможе пробити ні куля, ні осколок, ні жодна вража зброя. Зроби Захисників України невидимими і неуязвимими для ворога, для снайпера, для вражої техніки. Во ім"я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

 

І Ведуча. Нові часи, нові завдання, нові вимоги… Незалежність України дає можливість кожному з нас стати справжнім господарем своєї землі. Сьогодні ми є свідками великих перетворень - перетворень, що відбуваються в нашій країні. Ми – майбутнє України. То ж своїми знаннями, працею, здобутками піднесімо її культуру, своїми досягненнями славімо її. Будьмо гідними своїх предків, бережімо волю і незалежність України, поважаймо свій народ і його мелодійну мову. Шануймо себе і свою гідність, і шановані будемо іншими.

 

І Ведуча. До слова запрошується директорка Вербівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Нікуліна Алла Вікторівна

 

(Виступ директорки)

 

ІІ Ведуча.  На згадку про сьогоднішню зустріч прийміть від нас сувеніри, зроблені руками

наших учнів. Діти виготовили ляльку-мотанку - Берегиню роду.

 

І Ведуча.  Лялька-мотанка- це оберіг родини й роду, могутній магічний талісман, дух наших предків. Головне її призначення – берегти душу свого власника від усякого зла та нечистих помислів. Нехай цей оберіг дасть змогу кожній родині дочекатися додому своїх синів і дочок, батьків, матерів, сестер, братів, чоловіків, коханих. Хай Україна процвітає і, нарешті, мир і спокій запанує у нашому спільному домі, на нашій землі.

 

(Діти дарують подарунки)

 

На сцену виходять діти на танок

 

1. Ми пишаємось Україною!
    Чорнобривцями і калиною,
    І таночками, і співанками,
    І барвистими вишиванками.

2. І дібровами, і долинами,
    І озерами журавлиними,
    І родючими чорноземами,
    І садочками яблуневими.

 

3. В Україні ми виростаємо,
    Як ті квіточки розквітаємо,
    Із її джерел чисту воду п′єм,
    З золотих зернин коровай печем.

4. Назавжди ми всі з Україною,
    З її мовою солов′їною.
    Ми їй вірними завжди будемо,
    Бо як матінку її любимо.

 (танок 4-Б клас)

 

 

На сцену виходять хлопці в українських костюмах

(фон пісні «Меч Арея»)

 

1. Збереглася давня легенда ще козацьких часів: коли на країну нападали вороги зі сходу і заходу, півдня і півночі, коли в нерівних боях полягли кращі захисники народу, на велику раду зібралися старі вожді, наймудріші книжники, сліпі кобзарі.

 

2.  "Що чинити далі? – з болем і розпачем запитували вони.

 – Розбиті наші останні полки, захоплені ворогами останні фортеці…”

 

3. І тоді піднялися найдревніші із кобзарів:

- Неправда, - сказали вони, - останній полк ніколи не може бути розгромлений, остання фортеця ніколи не здається! Бо це те, що в душі кожного: наша дума, наша пісня, прадавні звичаї і традиції. Їх можна віддати лише добровільно – але ми не віддамо, бо ми народ одвічний, потужний і життєдайний.

 

4. Биті, знекровлені, палені й топтані, ми знову піднімемося з руїн, із попелу, і знову воскреснемо, розквітнемо, забуяємо!.. Адже Ареїв меч в наших руках!

 

Пісня «Меч Арея» звучить гучніше, на сцену виходять всі учасники заходу