У НАШІМ СЕРЦІ - УКРАЇНА БРЕЙН-РИНГ. 3-Й КЛАС

Лариса МИРОНЕНКО, учителька початкових класів Козелецької гімназії № 1, Чернігівська обл.             

                                                      ХІД ЗАХОДУ

1-й ведучий. Добрий день вам, люди добрі,

Щиро просим до господи!

Раді вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати!

Учитель. Любі діти, шановні гості, ми раді зустрічі з вами на святі «У нашім серці — Україна».

Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдо­рожче серцю кожної людини — Батьківщину. Її геро­їчне минуле і сьогодення, солов’їну мову та чарівну природу, народні звичаї й традиції.

2-й ведучий. Сьогодні свої знання про рідний край нам продемонструють учні 3—4-х класів, ко­манди «Вербиченька» і «Калинонька». А оцінювати гру буде журі.

Учитель представляє членів журі.

1-й ведучий. Завдання будуть оцінюватись за три­бальною системою. Учасники ж будуть отримувати квіти, які відповідатимуть кількості балів. Із цих кві­тів вони складатимуть барвистий український віночок. Команда, в якої віночок вийде багатшим, яскравішим, вважатиметься переможницею. Бажаємо всім успіхів!

2-й ведучий. Є багато країн на землі,

В них — озера, річки і долини...

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди — Батьківщина.

1-й ведучий. Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди поміж них Ті, що квітнуть у рідному краї.

2-й ведучий. Є багато пташок голосних,

Любі й милі нам співи пташині,

Та завжди наймилішими з них Будуть ті, що у рідній країні.

1-й ведучий. І тому найдорожчою нам Є і буде у кожну хвилину Серед інших країн лиш одна — Дорога нам усім Україна.

І ТУР

«Рідну землю, де живем, Україною зовем»

Виразно прочитати вірші про Україну.

Україна

Я — дитина українська,

Вкраїнського роду,

Українці — то є назва

 Славного народу.

Україна — то край славний,

Аж по Чорне море.

Україна — то лан пишний,

І степи, і гори.

І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по-вкраїнськи

 Вчила розмовляти.

І як мені України

Щиро не любити?

Мене вчили по-вкраїнськи

Господа молити.

За свій рідний край і народ

 Я господа молю:

Зішли, Боже, Україні

І щастя, і долю!

(Ю. Шкрумеляк)

Мій рідний край

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль веде дорога в світ.

І найдорожча рідна мова —

Джерельцем радісно дзвенить,

І мила пісня колискова,

Чумацький шлях кудись зорить.

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі й жалі...

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі!

(Н.Красоткіна)

Вікторина «Дайте правильну відповідь».

За одну хвилину треба дати якнайбільше відпові­дей на поставлені запитання.

Запитання для команди «Вербиченька».

1. Назва держави, в якій ми живемо. (Україна.)

2. Основний закон України. (Конституція.)

3. Якого кольору державний прапор України? (Жовто-блакитний.)

4. Урочиста пісня, що є символом держави. (Гімн.)

5. Закінчить прислів’я: «Людина без Вітчизни — як... (соловей без пісні)».

6. Як звали батька Т.Шевченка? (Григорій.)

7. Чим прикрашали в давнину свої помешкання українці? (Рушниками.)

8. Як називали довгий козацький чуб? (Оселедець.)

9. Назва улюбленої козацької страви. (Куліш.)

10. Відгадайте загадку:

Заблукала в верболозі,

Дні і ночі ронить сльози.

(Плакуча верба.)

11. 3 якою державою Україна межує на сході? (З Ро­сією.)

12. Яка головна річка України? (Дніпро.)

13. Як, згідно з народними віруваннями, називаєть­ся маленька бридка бабця, що робить капості? (Кікімора.)

14. Коли святкується День незалежності України? (24 серпня.)

15. Як називається місце поселення козаків? (Січ.)

16. Музичний інструмент, на честь якого Т.Шевченко назвав свою збірку віршів. (Кобза.)

17. До якої української казки підходить прислів’я:

 «Уміла варити, та не вміла подавати»? («Лисиця та Журавель».)

Запитання для команди «Калинонька».

1. Яка мова в Україні є державною? (Українська.)
2. Який закон захищає права українських дітей? (Де­кларація прав дитини.)
3. Який вигляд має герб України? (Тризуб.)
4. Столиця нашої держави? (Київ.)
5. Як називають людину, яка любить свою батьків­щину? (Патріот.)
6. Закінчить прислів’я: «Нема кореня рослини, а... (людей без Батьківщини).
7. Як звали матір Лесі Українки? (Олена Пчілка.)
8. Яке призначення має рушник під назвою «бож­ник»? (Для покривання ікон.)
9. Відгадайте загадку:

 Ніхто її не лякає, а вона вся тремтить. (Осика.)

10. Як, згідно з народними віруваннями, називаєть­ся злий нічний дух, дідок, який     буцімто збирає неслухняних діточок у великий мішок? (Бабай.)

11.  Назвіть держави-сусіди України на заході. (Руму­нія, Польща, Білорусь, Литва.)

12 .Кого вважають засновниками Києва? (Братів Кия, Хорива, Щека і сестру їхню Либідь.)

13. Які моря є в Україні? (Чорне, Азовське.)

14. Як називався козацький керівник? (Отаман.)

15. По що їздили чумаки? (По сіль.)

16. До якої української казки підходить прислів’я: «Робота спільна як пісня вільна»? («Ріпка».)

17. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, виряджаючи у далеку дорогу. (Рушник.)

Вікторина «Міста України».

Команди по черзі називають міста України. Виграє та, яка назве місто останньою.

Звучить пісня «Червона рута» (сл. і муз. В.Івасюка).

                                                       ІІ ТУР

«Національні символи України»

Учитель. Скажеш одне тільки слово — Україна, — і в уяві обов’язково постають тополі в полі, хрущі над вишнями, калина в лузі й верба над річкою.

«Без верби і калини нема України», — говорить прислів’я. Так, ці рослини є символами України. Недарма ж діти прикрасили груди емблемами із зо­браженнями цих рослин. Уявімо на хвилинку, що всі присутні в залі приїхали до вас із різних куточ­ків земної кулі й нічогісінько не чули ні про вербу, ні про калину. Ваше завдання — розповісти про ці рослини.

Завдання.

• Розповісти легенду або прочитати невеличку' до­повідь про вербу чи калину.

Верба

Найпоширенішим елементом українського пейзажу є верба. Це дерево, що росте навіть із встромленого в землю свіжозрубаного кілка. Здавна відоме як не­вибагливе й швидкоростуче.

Верба добре переносить вологу, тому за розташу­ванням вербових дерев селяни визначали підземні джерела і місця, де вода знаходиться ближче до по­верхні, тобто ті, де доцільніше копати криницю.

«Де срібліє вербиця, там здорова водиця», — го­ворить народне прислів’я.

Деревина верби використовувалась у будівництві, для виготовлення музичних інструментів, ложок, чов­нів та інших побутових речей. У народі здавна вико­ристовували лікувальні, зокрема протизастудні, якості вербової кори.

Отож, недарма це дерево оспіване у народних піс­нях, віршах різних поетів.

Калина

Колись давним-давно в одному селі жшіа привітна й ласкава дівчинка. Звали її Калинкою.

Якось навесні Калинка пішла до лісу. Нелегко було їй туди дістатися. Довгий шлях був від села до лісу. Обабіч ні деревця, ні кущика.

«Ану ж, — думає Калинка, — посаджу тут щось, нехай росте». Так і зробила. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебельце й посадила край шляху. А щоб прийнялося воно, Калинка щоразу аж від своєї хати з криниці воду носила та поливала.

Звеселилося стебельце. Швидко розрослося у ве­ликий пишний кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився, піт утирає. Бачить рясний кущ. Підійшов ближче, усміхнувся, сів перепочити.

Спасибі тим роботящим рукам, які цей кущ по­садили, і тому доброму серцю, що його викохало! — сказав подорожній.

Тут увесь кущ мов од сну стрепенувся. Гілочки на­пружилися, листячко поширшало, і весь він ураз укрив­ся білим цвітом. Обсипався цвіт, а замість нього ягоди червоні, як намистинки, виблискують, а в кожній на­мистинці заховане зернятко, схоже на маленьке серце.

Прийшла Калинка до свого кущика. І не впізнала його. Здивувалася, звідки в нього ці ягідки та зернятка.

А кущ нахилився до неї, шепоче:

Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім’я, Калинко.

От від того часу й називають той кущ калиною.

(Г.Демченко)

Виконується український народний танець.

ІІІ  ТУР

«Та земля мила, де мати народила»

Учитель. Любов до Батьківщини починається з любові до малої батьківщини — пам’яті про рідний поріг, стежки дитинства, з поваги до мудрості народ­ної, з тієї землі, де ми народилися, виросли. Отож, у наступному турі ми перевіримо, чи добре наші діти знають свій рідний край.

Завдання.

Розповісти про один із куточків рідного краю.

Скласти назви районних центрів Чернігівської області зі складів. (Ніжин, Ріпки, Прилуки, Носівка, Бобровиця, Козелець.)

Гра «Назви сіл Козелецького району» (напередодні діти вивчають карту Козелецького району).

Звучить пісня «Я іду стежиною».

ІVТУР

«Наша мова солов’їна»

Учитель. Українська мова — одна з найдавніших і найрозвинутіших мов світу, надзвичайно багата, спі­вуча, мелодійна. Любов до рідного краю починається з любові до рідної мови.

Завдання.

Продовжити прислів’я.

Хліб-сіль їж, а... (правду ріж).

Слово не горобець,... (вилетить — не спіймаєш)

Праця годує, а... (лінь марнує).

Хочеш їсти калачі — ... (не сиди на пені).

Конкурс гуморесок

Що виніс учень

Вчитель учням викладав Свій урок цікаво.

Про музей розповідав І музейну справу.

Щоб урок цей закріпить І уяву мати,

Треба у музей сходить,

Вивчить експонати.

Вчитель потім запитав,

Чи в музей ходили Та знання чи добре там Учні закріпили?

Ну, ось ти, скажи, Тадей,

Ти в навчанні виріс?

Якщо вже ходив в музей,

Що ти звідти виніс?

М’явся той, немов маля,

Відповів не зразу:

Та я виніс звідтіля Лиш маленьку вазу.

(А.Антоненко)

Петрусеві ласощі

Петруся Грицько питає:

Звідки грошики береш?

Чіпси денно уплітаєш,

Всякі ласощі жуєш...

Склавши плеєр портативний,

Жуйку виплюнув Петрусь:

За дванадцять балів гривню

Видає щодня татусь!

Де ж тих балів настарався?

Гриць від подиву закляк. —

Ти ж ніколи не навчався,

Задніх пас. Це знає всяк...

І Петрусь відкрився Грицю:

Щирість, друже, знай мою:

Комерційну таємницю

Лиш по дружбі видаю.

Взяв я вчительку до спілки!

З ділових, сучасних дам.

Ставим липові оцінки —

Гроші ділим пополам!

Що ж бо вчительська зарплата?

Кіт наплакав у бюджет.

Ось удвох і доїм тата.

Тільки тс-с! Бо це — секрет!

( В.Дідківський)

Підбиття підсумків конкурсу.