Сценарій виховного заходу на тему: Вишиванка на подіумі

Про матеріал

ТЕМА: Вишиванка на подіумі

МЕТА:

Поглибити знання школярів про творчість майстрів України у царині вишивки, її історію та культурне значення; сприяти творчій діяльності;

розвивати дослідницькі та комунікативні навички;

виховувати почуття гордості за рідний край, національну гідність, шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей

Обладнання: презентація, мультимедійний супровід, інтер'єр святково прибраної української світлиці з сучасним імітованим подіумом.

Вид діяльності: пізнавальний.

Форма проведення: виховна бесіда з елементами гри.

Вік дітей – 10 – 12 років( 5 клас).

Тривалість проведення заходу: 45 хвилин.

Місце проведення: класна кімната.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій виховного заходу

на тему:

Вишиванка на подіумі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА:    Вишиванка на подіумі

МЕТА:

  • Поглибити знання школярів про творчість майстрів України у царині вишивки, її історію та культурне значення; сприяти творчій діяльності;
  • розвивати дослідницькі та комунікативні навички;
  • виховувати почуття гордості за рідний край, національну гідність, шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей

Обладнання:  презентація, мультимедійний супровід, інтер’єр святково прибраної української світлиці з сучасним імітованим подіумом.

Вид діяльності: пізнавальний.

Форма проведення: виховна бесіда з елементами гри.

Вік дітей – 10 – 12  років( 5 клас).

Тривалість проведення заходу: 45 хвилин.

Місце проведення: класна кімната.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості підготовки:

  • ретельно продумати всі аспекти та весь хід проведення виховного заходу;
  • розробити сценарій;
  • підібрати і опрацювати необхідну літературу;
  • визначити склад і кількість учнів, які беруть участь у заході;
  • написати конспект виховного заходу;
  • підготувати класну кімнату;
  • перевірка щодо наявності всього необхідного безпосередньо перед початком виховного заходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий 1    

Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!

Доброго дня всім, хто в гості завітав!

Доброго дня, великій цій родині!

Шановні гості, ми вітаємо вас!

Ведучий 2     

Ми раді Вас вітати у нашій світлиці

І дарувати хліб із золота – пшениці,

Щоб хліб святий був завжди на столі,

Й щасливі були всі на українській цій землі.

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.

Віншуєм вас привітним гожим словом.

( Виходять дві дівчинки і кладуть хліб на вишитім рушникові на стіл)

Ведучий 1

  Сьогодні  у нас свято. Свято незвичайне. Це свято вишиванки. Щиро запрошуємо Вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися  більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.

 Ведучий 2   

   Народне прислів'я каже: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами - оберегами.

     Ведучий 1    

   Напевне, нема в Україні оселі, де б не було вишиваного рушника, чи серветки, чи сорочки. Ці дорогі серцю речі передаються дітям, онукам, правнукам із покоління в покоління і свято зберігаються.

Відео (історія вишивки)

Ведучий 2. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем.

Ведучий 1. Вишивка — один із давніх і найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Археологи стверджують, що на теренах України вишивка існує ще з часів трипільської культури.

Ведучий 2. З часом на різних українських територіях вишивки зазнавали чималих змін у мотивах і барвах, однак при цьому не втратили оригінального власне українського стилю, тому їх не важко розпізнати серед вишивок інших народів – слов’янських і неслов’янських.

Ведучий 1. Вишивані рушники, сорочки, одіж, різноманітні речі як повсякденно вжитку, так і святкового, предмети релігійного культу, — майже всього торкнулися руки вишивальниці. У такий начебто нехитрий спосіб творилась краса і затишок в оселі: тіло оберігалось від "злого ока” вишивкою на вбранні, господарство було захищеним вишитими речами з орнаментами, насиченими глибоким символічним змістом.

Ведучий 2 Кожному регіону України притаманна своя вишивка, своя символіка, свої кольори.

  Пропонуємо вам відвідати виставку колекції вишиванок у музеї Олеся Гончара, де екскурсію нам проведе заступник директора  Юрій Мельничук. Більшості  цим роботам по півтори сотні років.

Ведучий 1 Особливого значення набуває техніка вишивки білого по білому. Вважають, що білий колір  має символічне значення і додає сили власнику сорочки.

Ведучий 2  До п’ятірки кольорів, яким зазвичай вишивали в Україні, належать  білий, червоний,  чорний,  синій і жовтий. Деякі нитки фарбували корою дуба.   Червоний колір для ниток добували з жучка кошеніль. За кольором нитки можна визначити і регіон, де вишивали.

Відео-розповідь про символічність кольорів у вишиванках 

Ведучий 1 Скажiть, де ви придбали таку чудову вишиванку?

Ведучий 2 Це бабусина пам’ять, я її бережу як родинну святiсть.

Ведучий 1 Наші пращури вважали, що сорочка має чарівну силу, захищає від ворогів, тобто сорочка була оберегом. А тому з нею пов’язані повір’я,  про неї народ складав приповідки. Які саме, ми зараз послухаємо.

Учень1  У народі існувало таке повір’я, що починати шити сорочку можна лише у чоловічий день, краще у четвер, бо, як почнеш у середу, вона негарна буде. Не можна вузол на вишиванці лишати, тоді сорочка довго носитиметься.

Учень 2.

А ще у народі кажуть:

– У наших хазяйок та по сто сорочок, а у мене одна та й та біла щодня.

– Рукава як писанка, а личко як маків цвіт.

– До Великодня сорочка хоч лихенька, аби біленька.

– Як неділя, то й сорочка біла.

Учень 3.

– Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

– Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку.

– Немає нічого милішого від сорочки, у якій мати народила.

– Сорочка на тіло, а лінь – у двері.

– Щоб бути на виду чистому, повернись на захід сонця й утрись спиною сорочки.

Ведучий 1 Готуючись заміж, кожна дівчина  повинна була вишити нареченому  сорочку.

Ведучий 2 Скільки пісень переспівалось за роботою, скільки дум передумалось за ті вечори, скільки разів мріяли про того, хто носитиме ту сорочку.

Ведучий  1 Послухайте пісню «Мамина сорочка» у виконанні Наталії Май ( інші дівчата  імітують  процес вишивання, демонструють  червоні і чорні нитки,  як у пісні,  і в кінці пісні показують вишиту чоловічу сорочку).

Ведучий 2 Магічним знаком-оберегом є на Україні  вишитий рушник. Він супроводжує  українців протягом усього життя.

  Раніше в кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками, тобто готувався посаг. Зазвичай  сусідам неодмінно показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні.

 

Ведучий  1 "Дати рушники — традиційно означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля”. Рушники подавали і брали, коли йшли свататися, пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушники ставали молоді.

Ведучий 2. А зараз у виконанні наших учнів ми побачимо фрагмент  сватання.

Інсценізація сватання

Мати [побачивши сватів, каже дочці]. Дочко, вже старости прийшли. Вийди з хати.
[Входять старости — 2 чоловіки з паличками в руках, знімають шапки, низько кланяються і кажуть:]


Свати. А  пустіть, будьте ласкаві, в хату, кланяємось вам, свате, хлібом-сіллю.


[Дають хліб].


Батько й мати. Спасибі за хліб, за сіль. Сідайте.


Свати. Ми прийшли до вас шукати куниці, що ховається під солом’яні копиці.


[Входить дівчина і, наче засоромившись, стає коло печі й колупає її].


Батько. Бачите, ловці-молодці, що ви наробили: мене з жінкою засмутили, дочку пристидили, що скоро піч зовсім повалить. Так ось що ми зробимо: доброго слова не цураємось, а щоб ви нас не порочили за те, що ми передержуєм куницю — красную дівицю, то ми вас перев’яжемо  і тоді все добре вам скажемо. Дочко! Прийшла черга і нам до прикладу казати, годі піч колупати, а чи нема чим цих ловців-молодців пов’язати?


[Дочка мовчить, колупає піч].


Мати. Чи чуєш, що батько каже? Іди, та давай чим людей перев’язати! А може. нічого не придбала, та з сорому піч колупаєш? Не вміла матери слухати, не вчилася прясти, не зробила рушників?


[Дівчина йде в кімнату і виносить звідти на тарілці два вишитих, хрест на хрест покладених, рушників, кладе їх на хлібові, вклоняється й цілує руку в батька та в неньки, потім оперізує рушниками сватів. Свати вклоняються і кажуть:]


Свати. Спасибі батькові й матері, що свою доню рано будили і доброму ділу вчили. Спасибі й дівочці, що рано вставала, тонко пряла і гарні рушники придбала.

[Входить молодий. Дівчина виносить червону хустку].

Батько. Цьому, дочко, сама чіпляй, за пояс хустку затикай, та до себе притягай, та слухай його, та шануй.

[Дівчина дарує хустку.].

Батько і мати  А тепер можна і почастувати дорогих гостей.

(виходять)

Ведучий 1 Символіці вишитого рушника, його значенню в житті людини присвячено чимало творів в українській літературі. Пригадаймо пісню на слова Андрія Малишка "Рідна мати моя”, яка стала улюбленою в народі, Дмитра Павличка «Два кольори».

Ведучий 2

Рушник – це дому давній оберіг,

Він вишитий усякими нитками.

Споконвіків родину він беріг,

Бо вишитий матусеньки руками.

 

Ведучий 1:

Рушник несли, як народився син чи доня,

У візерунках і у квітах запашних,

Щоби завжди щаслива була доля

Й усе найкраще було лиш для них.

 

Ведучий 2 У чарiвну силу рушника вiрили як у доброго чудодiя, що оберiгає вiд усякого лиха. А щоб ця сила була, потрібно вишивати з добрими, чистими і радісними думками.

Ведучий 2 А зараз ми пограємо у гру „Марафон ерудитів”.

За кожну правильну відповідь буде нагорода.

Запитання

1.Як називають кольорові нитки для вишивання? (Заполоч)

2 З яких рослин  давнину виготовляли полотно?(коноплі, льон)

3 Як колись добували червону нитку для вшивання? (Використовували жучка каше міль)

4 Що символізував білий колір вишивки на білому полотні  сорочки? ( сил того, хто буде носити цю сорочку)

5 Які ще кольори, крім білого, притаманні українській вишивці найчастіше (чорний, червоний, синій, жовтий).

6 Як називалися предмети в скрині нареченої? (посаг)

7.Як називають ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих з тканин ниток? (Мережка)

Ведучий 1  Про вишиванку  можна говорити багато. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишивану сорочку, і не лише на свято. І це не мода, адже мода змінюється. А вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з вас, адже в ній – тепло рук рідної вам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають вас, в ній – сила, тепло, життя.

 ( Учні у вишиванках виходять на імітований сучасний подіум, демонструючи красу і неповторність української вишивки під музичний супровід.)

Ведучий 2 Ми могли б ще дуже багато і довго розповідати про цей прекрасний вид мистецтва, але наше свято наближається до завершення.

Ведучий 1Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.
Ведучий 2

Мереживом виткане наше життя,
Душею свій час відчуваєш.
І буде настільки цікавим буття,
Які в нього нитки вплітаєш.
 

Ведучий 1: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

 

Ведучий 2                      

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

   

Ведучий 1

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

 На  вишиванках осявають путь.

 

 

 

 

docx
Додано
15 вересня 2018
Переглядів
1056
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку