Сценарій виховного заходу на тему: Вишиванка на подіумі

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій виховного заходу

на тему:

Вишиванка на подіумі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА:    Вишиванка на подіумі

МЕТА:

• Поглибити знання школярів про творчість майстрів України у царині вишивки, її історію та культурне значення; сприяти творчій діяльності;
• розвивати дослідницькі та комунікативні навички;
• виховувати почуття гордості за рідний край, національну гідність, шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей

Обладнання:  презентація, мультимедійний супровід, інтер’єр святково прибраної української світлиці з сучасним імітованим подіумом.

Вид діяльності: пізнавальний.

Форма проведення: виховна бесіда з елементами гри.

Вік дітей – 10 – 12  років( 5 клас).

Тривалість проведення заходу: 45 хвилин.

Місце проведення: класна кімната.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливості підготовки:

• ретельно продумати всі аспекти та весь хід проведення виховного заходу;
• розробити сценарій;
• підібрати і опрацювати необхідну літературу;
• визначити склад і кількість учнів, які беруть участь у заході;
• написати конспект виховного заходу;
• підготувати класну кімнату;
• перевірка щодо наявності всього необхідного безпосередньо перед початком виховного заходу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий 1    

Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!

Доброго дня всім, хто в гості завітав!

Доброго дня, великій цій родині!

Шановні гості, ми вітаємо вас!

Ведучий 2     

Ми раді Вас вітати у нашій світлиці

І дарувати хліб із золота – пшениці,

Щоб хліб святий був завжди на столі,

Й щасливі були всі на українській цій землі.

Прийміть же хліб на мальовничім рушникові.

Віншуєм вас привітним гожим словом.

( Виходять дві дівчинки і кладуть хліб на вишитім рушникові на стіл)

Ведучий 1

  Сьогодні  у нас свято. Свято незвичайне. Це свято вишиванки. Щиро запрошуємо Вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися  більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.

 Ведучий 2   

   Народне прислів'я каже: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами - оберегами.

     Ведучий 1    

   Напевне, нема в Україні оселі, де б не було вишиваного рушника, чи серветки, чи сорочки. Ці дорогі серцю речі передаються дітям, онукам, правнукам із покоління в покоління і свято зберігаються.

Відео (історія вишивки)

Ведучий 2. Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем.

Ведучий 1. Вишивка — один із давніх і найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Археологи стверджують, що на теренах України вишивка існує ще з часів трипільської культури.

Ведучий 2. З часом на різних українських територіях вишивки зазнавали чималих змін у мотивах і барвах, однак при цьому не втратили оригінального власне українського стилю, тому їх не важко розпізнати серед вишивок інших народів – слов’янських і неслов’янських.

Ведучий 1. Вишивані рушники, сорочки, одіж, різноманітні речі як повсякденно вжитку, так і святкового, предмети релігійного культу, — майже всього торкнулися руки вишивальниці. У такий начебто нехитрий спосіб творилась краса і затишок в оселі: тіло оберігалось від "злого ока” вишивкою на вбранні, господарство було захищеним вишитими речами з орнаментами, насиченими глибоким символічним змістом.

Ведучий 2 Кожному регіону України притаманна своя вишивка, своя символіка, свої кольори.

  Пропонуємо вам відвідати виставку колекції вишиванок у музеї Олеся Гончара, де екскурсію нам проведе заступник директора  Юрій Мельничук. Більшості  цим роботам по півтори сотні років.

Ведучий 1 Особливого значення набуває техніка вишивки білого по білому. Вважають, що білий колір  має символічне значення і додає сили власнику сорочки.

Ведучий 2  До п’ятірки кольорів, яким зазвичай вишивали в Україні, належать  білий, червоний,  чорний,  синій і жовтий. Деякі нитки фарбували корою дуба.   Червоний колір для ниток добували з жучка кошеніль. За кольором нитки можна визначити і регіон, де вишивали.

Відео-розповідь про символічність кольорів у вишиванках 

Ведучий 1 Скажiть, де ви придбали таку чудову вишиванку?

Ведучий 2 Це бабусина пам’ять, я її бережу як родинну святiсть.

Ведучий 1 Наші пращури вважали, що сорочка має чарівну силу, захищає від ворогів, тобто сорочка була оберегом. А тому з нею пов’язані повір’я,  про неї народ складав приповідки. Які саме, ми зараз послухаємо.

Учень1  У народі існувало таке повір’я, що починати шити сорочку можна лише у чоловічий день, краще у четвер, бо, як почнеш у середу, вона негарна буде. Не можна вузол на вишиванці лишати, тоді сорочка довго носитиметься.

Учень 2.

А ще у народі кажуть:

– У наших хазяйок та по сто сорочок, а у мене одна та й та біла щодня.

– Рукава як писанка, а личко як маків цвіт.

– До Великодня сорочка хоч лихенька, аби біленька.

– Як неділя, то й сорочка біла.

Учень 3.

– Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

– Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку.

– Немає нічого милішого від сорочки, у якій мати народила.

– Сорочка на тіло, а лінь – у двері.

– Щоб бути на виду чистому, повернись на захід сонця й утрись спиною сорочки.

Ведучий 1 Готуючись заміж, кожна дівчина  повинна була вишити нареченому  сорочку.

Ведучий 2 Скільки пісень переспівалось за роботою, скільки дум передумалось за ті вечори, скільки разів мріяли про того, хто носитиме ту сорочку.

Ведучий  1 Послухайте пісню «Мамина сорочка» у виконанні Наталії Май ( інші дівчата  імітують  процес вишивання, демонструють  червоні і чорні нитки,  як у пісні,  і в кінці пісні показують вишиту чоловічу сорочку).

Ведучий 2 Магічним знаком-оберегом є на Україні  вишитий рушник. Він супроводжує  українців протягом усього життя.

  Раніше в кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками, тобто готувався посаг. Зазвичай  сусідам неодмінно показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні.

 

Ведучий  1 "Дати рушники — традиційно означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля”. Рушники подавали і брали, коли йшли свататися, пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушники ставали молоді.

Ведучий 2. А зараз у виконанні наших учнів ми побачимо фрагмент  сватання.

Інсценізація сватання

Мати [побачивши сватів, каже дочці]. Дочко, вже старости прийшли. Вийди з хати.
[Входять старости — 2 чоловіки з паличками в руках, знімають шапки, низько кланяються і кажуть:]

Свати. А  пустіть, будьте ласкаві, в хату, кланяємось вам, свате, хлібом-сіллю.

[Дають хліб].

Батько й мати. Спасибі за хліб, за сіль. Сідайте.

Свати. Ми прийшли до вас шукати куниці, що ховається під солом’яні копиці.

[Входить дівчина і, наче засоромившись, стає коло печі й колупає її].

Батько. Бачите, ловці-молодці, що ви наробили: мене з жінкою засмутили, дочку пристидили, що скоро піч зовсім повалить. Так ось що ми зробимо: доброго слова не цураємось, а щоб ви нас не порочили за те, що ми передержуєм куницю — красную дівицю, то ми вас перев’яжемо  і тоді все добре вам скажемо. Дочко! Прийшла черга і нам до прикладу казати, годі піч колупати, а чи нема чим цих ловців-молодців пов’язати?

[Дочка мовчить, колупає піч].

Мати. Чи чуєш, що батько каже? Іди, та давай чим людей перев’язати! А може. нічого не придбала, та з сорому піч колупаєш? Не вміла матери слухати, не вчилася прясти, не зробила рушників?

[Дівчина йде в кімнату і виносить звідти на тарілці два вишитих, хрест на хрест покладених, рушників, кладе їх на хлібові, вклоняється й цілує руку в батька та в неньки, потім оперізує рушниками сватів. Свати вклоняються і кажуть:]

Свати. Спасибі батькові й матері, що свою доню рано будили і доброму ділу вчили. Спасибі й дівочці, що рано вставала, тонко пряла і гарні рушники придбала.

[Входить молодий. Дівчина виносить червону хустку].

Батько. Цьому, дочко, сама чіпляй, за пояс хустку затикай, та до себе притягай, та слухай його, та шануй.

[Дівчина дарує хустку.].

Батько і мати  А тепер можна і почастувати дорогих гостей.

(виходять)

Ведучий 1 Символіці вишитого рушника, його значенню в житті людини присвячено чимало творів в українській літературі. Пригадаймо пісню на слова Андрія Малишка "Рідна мати моя”, яка стала улюбленою в народі, Дмитра Павличка «Два кольори».

Ведучий 2

Рушник – це дому давній оберіг,

Він вишитий усякими нитками.

Споконвіків родину він беріг,

Бо вишитий матусеньки руками.

 

Ведучий 1:

Рушник несли, як народився син чи доня,

У візерунках і у квітах запашних,

Щоби завжди щаслива була доля

Й усе найкраще було лиш для них.

 

Ведучий 2 У чарiвну силу рушника вiрили як у доброго чудодiя, що оберiгає вiд усякого лиха. А щоб ця сила була, потрібно вишивати з добрими, чистими і радісними думками.

Ведучий 2 А зараз ми пограємо у гру „Марафон ерудитів”.

За кожну правильну відповідь буде нагорода.

Запитання

1.Як називають кольорові нитки для вишивання? (Заполоч)

2 З яких рослин  давнину виготовляли полотно?(коноплі, льон)

3 Як колись добували червону нитку для вшивання? (Використовували жучка каше міль)

4 Що символізував білий колір вишивки на білому полотні  сорочки? ( сил того, хто буде носити цю сорочку)

5 Які ще кольори, крім білого, притаманні українській вишивці найчастіше (чорний, червоний, синій, жовтий).

6 Як називалися предмети в скрині нареченої? (посаг)

7.Як називають ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих з тканин ниток? (Мережка)

Ведучий 1  Про вишиванку  можна говорити багато. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишивану сорочку, і не лише на свято. І це не мода, адже мода змінюється. А вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з вас, адже в ній – тепло рук рідної вам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають вас, в ній – сила, тепло, життя.

 ( Учні у вишиванках виходять на імітований сучасний подіум, демонструючи красу і неповторність української вишивки під музичний супровід.)

Ведучий 2 Ми могли б ще дуже багато і довго розповідати про цей прекрасний вид мистецтва, але наше свято наближається до завершення.

Ведучий 1Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.
Ведучий 2

Мереживом виткане наше життя,
Душею свій час відчуваєш.
І буде настільки цікавим буття,
Які в нього нитки вплітаєш.
 

Ведучий 1: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

 

Ведучий 2                      

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

   

Ведучий 1

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

 На  вишиванках осявають путь.