Сценарій виховного заходу «Обряди косовиці та жнив»

Сценарій виховного заходу

«Обряди косовиці та жнив»

Мета: ознайомлення учнів  з обрядовою культурою жнив  українського народі.

Обладнання: декорації для вистави (сіно, господарський реманент)

 

Фрагмент «Косовиця»

Пісня «Вийшли в поле косарі»

Господар.   Дай, Боже здоров’я вам. (інші відповідають). Ой, файні мої ґазди, ви знаєте, я вже старий, не годен перед вести, то може ми у косовиці виберемо якогось  молодого.

Косар разом. Та можна, можна…

Господар. А кого би ви казали?

Косар 1.  Дмитро, Дмитро може.

Косар 2.  Та най Дмитро буде.

Дмитро. Дякую, вам  ґазди, що вибрали мене першим укіс зробити, цю травичку благословити і першим росою вмитися. (вмивається росою).

Благослови, Боже, цю травичку зелененьку на сінце молоденьке. Щоб дощі його не мочили. Щоб громадільники не втомилися. Щоб пісня лилася. Щоб косовиця перед вела. Бо травичка в полі настоялася, буйного вітру начувалася, від ясного сонечка нагрілася, дрібненького дощику напилася.

(звуки клепання коси, косять)

 

Косар 2. Най бог помагає.

(косять)

Косар 3. Ооо, жінки й дівчата йдуть  громадити і перевертати, і складати у копиці сіно.

Ой косив я траву, траву, а далі отаву,

Ой любив я дівчиноньку гарненьку біляву.

Ой, косили косарики, ой косили куці,

Тільки того сіна було на сідало гусці.

Ой косили ціле літо, аж коса бриніла,

 А навесні  коза здохла, бо не стало сіна.

(жінки працюють)

Дівчина 1. Дякувати Богу впорались.

Дівчина 2. А от  і музики йдуть. (грають коломийки)

Ой музико, музиченько, як ти файно граєш,

Пальці би ти покривило, як мене минаєш..

Ця музика файно грає, весело сі дивити,

Йому їсти не давали, він сі не противи.

(танцюють хустинки)

Маю хустку вишивану на всі штири кінці

Кого люблю поцілую, стану на колінця

Дмитро. А тепер пора косовицю готувати

Господиня. Та косовиця косовицев, а я стебло знайшла. Ану хлопці..(чия рука остання, цілує всіх дівчат)

Косар 3. Ооо, Дмитро хитрий.  

Косар 2.  Ото Дмитро.. Досить, що накосився, то ще й націлувався.

Цілював-їс, обиймав-їс кілько си хотіло,

Тепер не меш цілювати, бо не твоє діло

Cтілько с мене націлював, вж ми було гидко

Тепер того цілювання ні чути, ні видно.

(виносять косовицю) 

Дмитро. Ось цю косовицю громадільники зібрали,

 Ось цей вінок сплели файні дівчата.

І несуть туда, де файная хата.

 

Ой на нашій косовиці біленька сорочка,

Ой та наша косовиці до всего охоча

Ой на нашій косовиці зелена спідниці,

А на голові у неї червона косиці

 

Дівчина 1. Ґаздо і Ґаздине, двері відчиняй, пахуче сіно до стодоли приймай.

 Дівчина 2.  Ми скосили, посушили, копиці склали, щоб корови багато молока давали.

Дівчина 3. А найкращу косовицю в дар принесли, щоб густа була травиця, щоб достаток цілий рік.

Разом. На многая літ.

 

Ой, то наша косовиці файно сі убрала,

Та й до нашого, та й ґазди гречно приманджала.

Прийми мене господарю до себе в стодолу,

То дам я тобі молока повненьку корову ..

 

Господар.   Яка файна косовиця. Дай, Боже здоров’я вам

Господиня. А  тепер ґазди і ґаздині, косарі і громадільники пора обідати. Та й музики тоже.

Ой, косити , громадити, я сисе не вмію,

 Цілювати, обнімати я се розумію.

Ой, косили косарики, ой косили кусті,

Тільки того сіна було на сідало гусці.

Ой косили ціле літо, аж коса бриніла,

 А навесні  коза здохла, бо не стало сіна.

А то ґазди нас просили, Аби ми прибули,

Тепер вони Бога просі, Аби нас сі збули.

(сходять)

 

Пісня «Як діждемо літа»

 

Фрагмент « Обжинки»

Маленькі дівчатка. Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику

У глинянім горщику.
Цебром, відром, дійницею
Над нашою пашницею.

Іди, іди, дощику, (2 р)
Зварю тобі борщику

 

Яна С. (вибігає) Я вам зараз дам дощику. Ти ба які…Скоро Петра і місяць  круглий як яблуко. А завтра ще й п’ятниця.

Яна П. А  нам що до того?

Яна С.  Як це що? Мати казала, завтра підемо на зажинки. Мерщій до хати вечеряти і спати. (сходять)

 

Пісня  «Внадився журавель»

 

Господиня. А чи усі у нас тут зібрались?

Дівчата.  Всі.

Господиня. Помолімося Богу, та й будемо йти в поле.

(моляться)

Господиня. Ну то що пішли у поле.(йдуть)

Господиня. Спочатку скатертинку ложіть,(дівчата роблять) потім хліб-сіль виставляйте, пасочку  свячену, свічку-громницю і воду свячену, все виставляйте.

Дівчина 1.  Он уже сонце сходить, час  починати.

Дівчина 2.  Господи пошли нам на жнива хорошої погоди. А все лихе, все зле йди на ліси, на озера, на очерети.

 Дівчина 3.  А хто  почне?.

Дівчина 4.  Починай, Соломіє, ти хазяйочка моторна, сама чепурна і діти в тебе чемні

 Господиня. От тобі гілочка дубова, (дає Соломії) щоб тебе спинка не нила, щоб ніжки не мліли і рученьки щоб не боліли.

Соломія.  Щиро дякую. (зажинковий хрест, кладе на скатертину)

 « Дай, Боже, легко почати, а ще легше закінчити » ( перший сніп)

Рядіть снопа, бо ж йому стояти цілу зиму під святими образами аж до обжинок. (діти прикрашають квітами)

Яна Пв. А що буде після обжинок?

Соломія. Обмолотимо, а як на другий рік засівати будемо, тоді почнемо саме з цього зерна, а як нашу дівку засватають, тоді у весільний коровай  борошна  з цього зерна підмісимо, щоб життя в нашого подружжя було заможне та щасливе.

Яна.   Зрозуміло.

Ой послала мене мати, зеленого жита жати,

А я жита не жала, в борозеньці лежала.  2 р

 

Наїхали чужі женці, знайшли дівку в борозенці,

Чого, дівко, ти ждеш, чом ти жита не жнеш?  2 р

 

Жнися загоне, жнися на мене не дивися,

У мене загін широкий, ора-ра та й безбокий  2 р

 

Пісня  «Чи не той то Омелько»

Маленькі дівчатка (Яна П.,Віка Б, Віка С.)

• Прохолодніше стає
• Діло до вечора йде
• А в полі кипить робота
• Бо сьогодні вже субота
• Ой, побіжимо у поле. Нам казав дядько Микола, буде свято нині там.
• Бо уже кінець жнивам
• Побігли…. (збігають)

 

Дівчата.

Ой, заспіваймо, хай дома почують,

Хай нам вечерять готують.

Утомила нас та широкая нива,

Що тепер нам і вечеря не мила.

Ой, не так нива, як високії гори,

Ой, не так гори, як велике жито,

А вже ж нам спину як кілком перебито.

Дівчина 1. Та чого ж так зажурились. Може трохи й  потомились. Але не час сумувати, треба бороду в’язати.

З натовпу. Давайте бороду в’язати.(одна дівчина зав’язує бороду )

Дівчина 2.  Сидить ворон на копі, 
Дивується «бороді»: 
Ой, чия ж то «борода»
Сріблом-злотом облита?

Дівчина 3.   То Петрова «борода»
Сріблом-злотом облита,

Сріблом-злотом облита.

І облита, і обшита.

Дівчина 4.   Дякувати Богу, та й за допомогу.

Дівчина 5.   Дякувати ниві,

що зростила нам на диво,

урожай багатий нині,

 буде хліб у нас в родині.

Дівчатка (вибігають Яна П.,Віка Б, Віка С. )Боже вам допоможи та й дожати до межі.

Дівчина 2.  Ой, спасибі. Вже дожали і бороду пов’язали.

(зайчик)

 

Дівчина 3.  Наше жито вже в кінцях,

Нумо дівчата до вінця.

А вже пшениця на ниві кінець,

Будемо плести княгині вінець.

 

(співають)

Ходи, ходи, наша панночко,

Дамо тобі винне яблучко

А за теє винне яблучко

Утеряла дівуваннє.

Ходи, ходи, наша панночко,

Дамо тобі рута-зіллєчко,

А за теє рута-зіллєчко

Тай отримаєш весіллє.

 

Дівчина 4. До господаря двора, вирушати нам пора.

Дівчата разом.  Ідем, ідем.

  ( тоді виходять, спереду несуть  сніп і віночок )

Ой, одчини, пане,  ворота,

Несем тобі віночок золота.

Ой, одчини , пане , віконце,

Несем тобі віночок, як сонце

 

Яна С. Місяце-місяченьку,

Світи нам доріженьку,

Щоб ми не заблудили,

Віночок не згубили,

Бо наш віночок красний,

Як місяченько ясний;

Іще вищий від плота,

Ще дорожчий від злота;

Іще вищий від гори,

Ще ясніший від зорі.

 

Господиня. Женці мої дорогі, женці мої золоті, ви на славу працювали, довгу нивоньку дожали, в буйних росах серпи мили, навіть в спеку не спочили, клали снопи кучеряві все до ладу, все на славу. Тож за працю щиру нині вам кланяються й ґазда , й ґаздині.

 

Соломія. А ми жито ізжали,

Щоб за рік знов діждали:

Скільки на небі зірочок,

Стільки на полі копичок

 

Дівчиина 3. Ой, обжинки, наш паночку, обжинки,

Дай нам ще меду й горілки...

 

Господар.  Дякую вам, женці, що жнива скінчені, буде вам з музиками вечері.

 

Сходять в зал і роздають коровай.