Сценарій виховного заходу « Про що розповідає нам народна картина»

« Про що розповідає нам народна картина»                           (Сценарій виховного заходу)

для дітей середнього шкільного віку

Керівник гуртка   Горбань О.В.

м.ПИРЯТИН 2015р.

Тема. Про що розповідає нам народна картина.

Мета. Розширити знання з традиційно- побутової культури українців. Виховувати інтерес та особисте ставлення до народної творчості, духовні та моральні оріентири.

Матеріали та обладнання: презентації, проектор, екран.

Хід заходу

Вступ.

Малярство – вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами на полотні, картоні тощо предмети і явища світу. Малярство виникло в епоху пізнього палеоліту ( 40 тис. рр. до н. е.), з часу якого збереглись наскельні розписи, виконані натуральними барвниками ( охрами), чорною сажею і вуглем. Форми вияву народної творчості на різних етапах історії і в різному середовищі є різними внаслідок специфічних для даного часу й місця суспільних – класових і націонольних зв язків.З давних давен на теренах України побутувало народне маляство, у тому числі й твори, виконані на склі. Роботи  народних майстрів завжди відзначалися яскравою, простою композиційною будовою, інколи вони доповнювалися текстовими матеріалами. В різний історичний період українське малярство головним чином мало релігійний зміст. Згадайте: що таке іконопис? ( іконопис – один із видів образотворчого мистецтва, присвячений релігійним сюжетам)  Популярні ікони – Святий Миколай, Покрова, Розп яття. ( перегляд слайдів). Пригадаємо твір Гоголя « Вечори на хуторі поблизу Диканьки» , головний персонаж  Вакула був не тільки ковалем, а ще й розписував місцеву церкву.              ( перегляд слайдів) . Зображення виконувалося площинно. Як буває в народній культурі проглядається стандартний набір сюжетів, але кожен існує у великій кількості варіацій.                                                                                                 Це були картини - ілюстраціі до українських пісень. (перегляд слайдів)                                                     В Україні існував ще один жанр світського живопису – народна картина, героєм якої був козак – бандурист. Його малювали на полотні, на стінах, віконницях, дверях, скринях і вуликах. Біля самотнього розлогого дуба сидить, підібгавши ноги, козак і задумлено перебирає струни бандури. Поруч, прив язаний до списа, - чорний баский кінь із білою гривою – вірний друг козака, біля дерева лежить рушниця, крива шабля підвішена на дереві. Та іноді цього завзятого героя обсідають сумні думки, і тоді він співає. Бачимо козака – бандуриста в оксамитовому жупані, сап янових чоботях і синіх шараварах. Кругла поголена голова з хвацько закрученим за ухом оселедцем, довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, червоні губи, рум яні щоки – перед нами ідеальний портрет молодця, яким він склався в народній уяві. З часом образ поглиблювався, наповнювався новим змістом. Так, героєм багатьох картин був козак Мамай – вигадана, а можливо, й реальна історична постать. Найяскравішими представниками українського народного малярства є Катерина Білокур і Марія Приймаченко.  Катерина Білокур наша землячка, творчість якої можна назвати гімном природі, рідної землі. Закохана в красу квітів, багатство їхх барв і тонів. Вона звертається до пейзажу. Зовсім іншими є образне мислення і творчість Марії Приймаченко, так само відданої малярству. В її творчості знайшли відбиття прадавні народні вірування. Узагалі її стихією став український фольклор, і передусім народна пісня.

Іван Сколоздра, художник, який звертається до тем, почерпнутих із сільського фольклору, побуту, а також творів українських письменників. «Я мав щастя народитися тоді, коли Україна ще була сільською, багатою на традиції, які яскраво пам’ятаю й досі, – говорив митець через багато років. – Татова мама розповідала мені казки, персонажі й атмосфера яких захоплюють і сьогодні. Коли мене колисали, бачив на стінах рушники, мисники. Пам’ятаю, як відзначали всі свята, як люди збиралися на вечорниці.»
У його роботах значну роль відіграє малюнок, контур, кольорова гама, досить насичена і яскрава.                                                                                               Ще популярним був сюжет про Петра та Наталки. Ідея в тім, що закохані Петро та Наталка зустрілися на вулиці, як буває біля колодязя, але мати Наталки уже направляється до них з качалкою, щоб завадити побаченню. Причина в тім, що мати бажає донці багатшого жениха. Даний сюжет повністю схожий з поемою Івана Котляревського « Наталка Полтавка».  Часто зустрічається сюжет прощання, або навпаки, зустріч козака зі своєю коханою. Іще одна з тем, яка часто зустрічається це пейзаж. в першу чергу це зображення села. Дивлячись на українські пейзажі, часто згадується чудовий мультфільм « Жив був пес».                                                                                             Де ми зараз можемо побачити твори народних художників.                                                                                          Іван Гончар (1911 – 1993) був художником, скульптором і етнографом, зібравши велику колекцію творів українського народного мистецтва. Ця колекція стала основою музея його імені також іменуємого Національним Центром Народної Культури.

Підсумок заходу.

Які жанри народної картини вам більше сподобались? Надалі будьте уважними до народної творчості, відшуковуйте цікавинки.