Сценарій виховного заходу "Урок - реквієм до дня визволення"

Сценарій мітингу-реквієму, приуроченому 78-ій річниці визволення сіл Березівки і Соснівки від фашистсько-німецьких загарбників

1             Війна далека, але пам'ять близько:

                На кожнім кроці, в кожнім із сердець.

                 І голови схиляєм низько-низько,

                Бо ж у землі сини, чи матір, чи отець…

2                Пам’яте, стій, зупинись на хвилину

                   Серце, замри…

                   Це потрібно не мертвим.

                   Це потрібно живим!

Вед. Шановні присутні!  Сьогодні ми всі зібралися на цьому   священному для кожного з нас місці, біля пам`ятника загиблим в роки війни землякам, щоб відзначити 78-у річницю визволення сіл Березівки і Соснівки від німецько-фашистських загарбників.

    3          Тут сплять навічно воїни-солдати,

                  Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

                  Їм не судилось весен зустрічати,

                 Тих, що стрічаєм ми  після війни.

  4.       Назавжди будуть в пам’яті народній

             Всіх цих полеглих мужні імена,

             Хто бився з ворогом у тій безодні,

             Кому життя урвала та війна

Вед. Біллю та горем, смертю та скаліченими долями відізвалася у душах українського народу Велика Вітчизняна війна.

Вересень особливий місяць для Красноградщини.  Так вирішила доля, що війна прийшла сюди саме в середині вересня. Фашисти вступили на територію Красноградщини на два довгих роки.  Окупація принесла звірячу розправу над людьми, розстріли, розбої,  вивезення на примусові роботи до Німеччини.

5 . Котився грізно невблаганний вал

Святого гніву, помсти і розплати,

І ось він, день, коли за перевал

Фашистську нечисть вимели солдати

6. І – воля, воля! – з полум’я боїв

Прийшла на рідні згарища-руїни.

Ти не забудеш тих бентежних днів,

Моя прекрасна, люба Батьківщино!

Вед.У лютому 1943 року села Березівка та Соснівка було визволене радянськими військами, та вже на початку березня фашисти наступом повернули собі територію Красноградського району. І тільки у вересні остаточно наші села були звільнені.

       Сьогодні  і через роки ми повинні пам’ятати, що  більше 1500 воїнів загинули  визволяючи Красноградщину

Вед. Дорогою ціною заплатив наш народ у цій найстрашнішій за всю історію війні. Вічна слава всім, хто поліг смертю хоробрих на фронті, у партизанських загонах та підпіллі, у гітлерівських катівнях і таборах смерті, пішов із життя від ран, хвороб, голоду!

8. Вшануймо їх хвилиною мовчання,

 І вклонимося кожному із них

За їх незвідане кохання,

За їх життя, що втрачене навік

9.  О, не забудьте тих, що рвались крізь багнети,

В степах поклали голови свої,

Щоб більше нашу голубу планету

Не шарпали розбійницькі бої.

10. Омиті кров’ю героїчні дати

Зоріють знов сьогоднішньому дню.

Згадаймо всіх, згадаймо всіх солдатів,

Схилім чоло до Вічного вогню…

11. Назавжди будуть в пам’яті народній

Всіх цих полеглих мужні імена,

Хто бився з ворогом у тій безодні,

Кому життя урвала та війна.

12. Це їм із мармуру і бронзи обеліски

Зависочіли в місті і в селі

    То шану їм віддали красноградці,

     Хто визволяв народ на рідній цій землі.

13. За ниви хлібні й ранки солов’їні

     За вітру шум і лагідні світання

     Усіх загиблих пошануймо нині,

     Скорботою, хвилиною мовчання.

Вед        Хвилина мовчання…
                 Натягнуті нерви, немов тятива,
                 Пронизує пам'ять скорбота прощання,
                 І сумно згасає і тяжко сплива , 
                 Хвилина мовчання…
                 І подвиги мужні, і дружнє плече,

                 І роки надій, перемог, сподівання.
                 І серце сльозою нараз опече,
                 Хвилина мовчання…

(хвилина мовчання)

 14. Салютував наш Красноград

     Хоробрим воїнам своїм

    Вони нам  землю врятували

     Коли на смерть за нас у бій ішли

      Щоб ми під сонцем виростали

     В країні всім нам дорогій

       15   Встеляйте квітами дороги

         Заспівуйте дзвінкі пісні.

          День визволення Краснограда

          Найкраще свято на землі!

    Вед  На знак пошани та вдячності за можливість радіти життю, вклонімося загиблим в роки Великої Вітчизняної війни та покладемо квіти до підніжжя обеліска.   

    Вед. Наш  обов’язок – бути гідними їхнього подвигу. Усіма своїми справами утверджувати мир, злагоду та суспільну гармонію на нашій рідній та вільній українській землі.