Сценарій виховного заходу "В гостях у осені"

Виховний захід « В гостях у осені»

1 клас

Звучить музика «Осінь»

Посилання: https://www.youtube.com/watch?v=mOcDqJvbMyA

Шипшина важко віддає плоди

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить:- людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава!

Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь щоб була красива.

Л. Костенко

Вчитель: Доброго дня шановні гості. Сьогодні в нас родинне свято присвячене найбагатшій порі року. Ми згадаємо її красу та неповторність, познайомимось з її синами, помилуємося  її щедротами.

Ведуча: А любите ходити в гості?

Сьогодні ми завітаємо до чарівної невидимки, яка водночас може бути і щедрою,  і  скупою, і теплою, і холодною, і лагідною, і жорстокою. Вона ходить парками і лісами , спочатку всі дерева одягає в золото, а потім їх зовсім роздягає. Що це за невидимка?

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить,

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває?

Вчитель: Кожного року осінь розпочинається чудовим святом – Днем знань. Давайте пригадаємо його.

***

В осінній день йдемо до школи

На свято Першого дзвінка,

І в кожного – поглянь довкола-

Найкращі квіти з квітника!

***

Тут гладіолуси розкішні,

Барвисті айстри аж горять.

А серед них – жоржини пишні

Осіннім цвітом мерехтять.

***

Які ж бо дивні ці жоржини,

На них уважно подивись:

В їх пелюстках у день осінній
Всі барви райдуги злились.

Струнка, на довгій квітконіжці,

Жоржина пишно розквіта

Це значить, що пора до книжки –

Прийшла ж бо осінь золота.

Пісня « Перший дзвоник» Н. Май

Входить Осінь

Добрий день! В добрий час!

Рада бачити всіх вас!

Не сама до вас прийшла,

Ще й синочків привела.

(Місяці заходять, сперечаючись між собою)

Вересень місяць добре газдує,

Овоч смачненький людям дарує.

***

А жовтень місяць мряку розвіє,

В лісах, садочках лист пожовтіє.

***

А листопад, той жалю немає,

З дерев останнє листя зриває.

Ведуча: Зупиніться, будь ласка, місяці, не вихваляйте себе, наші гості добре знають, що кожен з вас найголовніший.

***

Вересень дарує нам урожай смачних овочів і фруктів, зустрічає діток у школі.

Назва місяця прийшла з Полісся, де у цей період цвіте верес. Також вересень був ревуном, заревом, сівнем, бабським літом.

                  Вересень
В золотій сорочці, з яблуком в долонях,
Вересень багряно фарбував садки.
Ясні, наче сонце, щічки гарбузові
посміхались небу, гріючи боки.
Яблука і груші, сливочки, малину
Рогозяний кошик урожай збирав.
Осінь танцювала журавлиним клином
В вересневі ранки, там де спить туман.
Теплий подих літа в павутинках линув,
Вересень ловив їх, вузлики в’язав,
В золотій сорочці вечори осінні
Тихо-тихо жовтим листям малював.
                   Tetyana Shulga

             Вересень
Знову Вересень приїхав
На вечірньому коні
І поставив зорі-віхи
У небесній вишині.
Іскор висипав немало
На курний Чумацький шлях,осінь
Щоб до ранку не блукала
Осінь в зоряних полях.
        Р. Росіцький

Вчитель:

Жовтень середина осені — її яскрава пора. Розфарбовані вереснем листочки кружляючи падають на землю, все навколо всипане різнобарв’ям опалого листя. Перша половина жовтня це жовтий, помаранчевий, червоний колір, але пізніше починаються дощі, холоднішає і все стає сіро коричневим…

Жовтень дарує нам тепло «бабиного літа» та красу осінньої природи.

Жовтень - час жовтіння листя. Цю назву місяць має ще з часів Київської Русі. В народі його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весільник.

                  Осінь
Сумує жовтень в нашому саду.
Поодцвітали мальви сніжно-білі,
Хмелі перебродили у меду,
І журавлі полинули у вирій.
Вже не сміються ластівки малі.
Не золотіє мак духмяним цвітом.
А яблуні – заплакані й сумні…
Вони не скоро знов побачать літо.
Все листопади вдаль перенесли…
Бузкова тиша. Сад тривожно-синій
Смородина ще в залишках золи.
А на гілках цвіте холодний іній.
                                   Н. Донець

           Жовтень
Жовтень пензлика дістав –
Листя все пофарбував.
Жовтий-жовтий клен стоїть,
Явір, як в огні, горить.
Різнобарвним килимком
Ідуть білка з їжаком:
В нього яблучка в торбинці
Й три грибочка ще на спинці,
А у білочки горішки
Із ліщини, та три шишки.
Наносили вже багато—
Ціла купа в них, малята,
Щоб в комору заховать –
Будуть взимку ласувать.
             Олена Коваленко

           Жовтень
Подивись: на видноколі
Мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
Так барвисто покрасив?

Ось край річки жовті клени
І берези золоті.
Лиш ялиночки зелені
Залишились в самоті.
автор Наталя Забіла

Жовтень
Жовте поле, жовтий ліс,
На деревах жовтий лист.
Усе жовте навкруги,
Навіть річки береги,
Бо у осені в руці
Тільки жовті олівці.
автор Леонід Куліш-Зіньків

Жовтень:

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає,

Мов метелик, на долоні

З тихим шелестом сідає.

Сяють золотом берези,

Жовтень ним вінчає осінь.

Журавлиний клин мережить

Висоти холодну просинь.

В ясний жовтневий день злітають

Листки з старенької верби,

З собою частку забирають

Із осінньої журби.

Вчитель:

Листопад останній місяць осені. На деревах вже немає листя, йдуть холодні дощі, іноді намагається випасти сніг, але тут же тане. Пейзажі сірі і похмурі, сонечка майже немає. Але ж листопад не тільки сірий, природа дарує нам червоні фарби — грона горобин, намистинки шипшини на тоненьких гілочках. Хризантеми, хай не яскравих пастельних тонів, останні квіти, які викликають нехай сумну, але все ж таки посмішку…

Листопад вкриває землю барвистим листяним килимом та проводжає птахів у далекі краї.

Назва місяця прийшла із західноукраїнських земель. У цей час там опадає листя, на сході України — дерева вже безлисті. Тому в Київській Русі останній місяць осені звався груднем. Народні назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

        Листопад
Осінь, осінь, листопад,
Жовте листя стелить сад,
За моря в краї далекі
Відлетіли вже лелеки.
Хмари небо затягли,
Вітер віє з-за гори,
Ходить осінь листопадом,
Жовте листя стелить садом.
                          А. Житкевич

Місяці:

-         Діти, а ви вмієте розгадувати загадки? Давайте перевіримо.

****

Як не віриш – пеевір:

На мені 12 шкір!

А гризнеш – в сльозах покинеш

Бо я звуся…

****

Печуть мене, смажать і варять,

Їдять мене і дуже хвалять.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-kartoplyu

В нас білесенькі хустинки,

Ми — маленькі намистинки.

Виростали у стручках,

А смачні у пирогах,

І у супчику, в борщі.

Покуштуйте нас мерщій!

Джерело: https://dovidka.biz.ua/virshi-ta-zagadki-pro-kvasolyu-dlya-ditey

****

Ми зеленої всі масті.

Всі довгасті і смугасті.

Прив’язали нас в рядках

 на зелених ланцюжках

Гарбуза ми сини й дочки.

Як нас звати?

***

Помаранчева і гарна,

У землі сиджу не марно:

Соковита, солоденька,

Вже я стала чималенька.

Собою пригощу дитину.

Хай корисну з’їсть _ _ _ _ _ _

Джерело: https://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-morkvu

***

Ми цукрові, ми кормові,

Є брати у нас столові.

Ми зростаємо рядками

Люди звуть нас …..

***

З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають,
В пирогах мене печуть
І в салат мене січуть!

***

Я на грядці сонцем сяю,

Родичів багато маю.

Гарбузову господиню

Усі знають. Хто я?..

Джерело: https://dovidka.biz.ua/virshi-ta-zagadki-pro-dinyu

Повз, мов танк, я на городі,

Повз на гудині й загруз.

Та чомусь мене в народі

Звуть не танк. А як?....

Вчитель:

• Слово “гарбуз” походить від грецького слова pepon, що перекладається як “велика диня” ¹.
• Гарбузи походять з Центральної Америки.
• З ботанічної точки зору, гарбузи – це фрукти, а не овочі. Вони розвиваються з частин квітки, що оточують зав’язь, що класифікує їх як фрукти. ²
• Вони належать до родини гарбузових (Cucurbitaceae), яка налічує близько 960 видів, включаючи дині та огірки. 

Осінь:

Що за голос там і сміх?

Гості до нас поспішають.

Вже поріг переступають

Звідки? Хто ви?

Та це ж гарбузова родина!

***

Інсценівка «Ходить гарбуз по городу»

Ми з гарбузової родини,

А виростаєм для людини!

За те нас люблять і шанують,

Що різні страви з нас готують.

-         Який салат без огірка?

-         А що за борщ без буряка?

-         Чи то без моркви?

-         Без капусти?

-         Без нас в каструлі буде пусто!

-         Це правда хлопчики й дівчатка.

Ми є – і всі живуть в достатку.

Пісня «Урожайна» А. Філіпенко

***

Ведуча:

 Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

Л. Костенко

Таночок  «Танець осінніх листочків»

Зникли біленькі хмаринки,

Небо не синє, свинцеве.

Зрідка снуються сніжинки

В це переддення грудневе.

Хмарна не радує днина,

Вітер висвистує в кронах,

Лиш молодая калина

Світиться в гронах червоних.

Пісня про калину.  «Про калину пісня лине» О. Жиленко

Хоровод «Ой є в лісі калина».

(Чути завивання вітру)

Ведуча:

-         Ой, чуєте, вітер розгулявся, дерева гудуть. Це надходить зима. То ж і нам час прощатись.

Свято підготували і провели:

Артюх Зоя Володимирівна- вчитель початкових класів     спеціалізованої школи №194 «Перспектива»

Учні 1 – Б класу